Єдиний державний реєстр судових рішень
№ 336/5497/20
провадження № 1кп/336/202/2022
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
судді Щасливої О.В.,
присяжних Булигіної Т.О., Дзюби О.В., Суханової В.В.,
за участю секретаря судового засіданні Павловцева В.С.,
сторін кримінального провадження:
прокурора Жулай Г.С.,
представника потерпілих Мамедова Т.К.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
захисників Буділка П.В., Середи Д.М., Середи М.О.,
обвинуваченої ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Московей Кагульського району Молдови, громадянки України, з неповною вищею освітою, не заміжньої, є пенсіонером за вислугою років, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 вчинила злочин проти життя особи за таких обставин.
28 травня 2020 р. потерпіла ОСОБА_3 знайшла оголошення в мережі Інтернет на веб-сайті «OLX», в якому ОСОБА_2 пропонувала надання послуг няні цілодобово за грошову винагороду в розмірі 200 гривень на день, акцентуючи увагу в оголошенні на наявність у неї медичної освіти, великого досвіду роботи в педіатрії, а також знання методик виховання та навчання дітей. Цього ж дня потерпіла ОСОБА_3 зателефонувала за вказаним в оголошенні номером телефону та попередньо домовилась про зустріч наступного дня із ОСОБА_2 для подальшого укладання усного договору про надання послуг няні її малолітній доньці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29.05.2020 р., близько 09.00 год., ОСОБА_2 , надаючи послуги няні малолітнім дітям, за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 , на підставі уснового договору із потерпілою ОСОБА_3 , переконавши останню у своїх професійних здібностях, погодилась опікуватись її малолітньою дочкою ОСОБА_4 за грошову винагороду в обумовленому ними розмірі.
Так, 29 травня 2020 р. приблизно о 09 год. 17 хв., під час перебування за місцем мешкання ОСОБА_2 , хлопчик, догляд за яким здійснювала обвинувачена, вкусив за праву руку малолітню ОСОБА_4 , через що остання почала плакати, кричати, капризувати. Означені обставини зумовили порушення функціонування центральної нервової системи та порушення з боку емоційної сфери у дитини.
Протягом певного часу малолітня ОСОБА_4 не заспокоювалась та продовжувала з періодичністю плакати та кричати. В цей час ОСОБА_2 взяла саморобний засіб, загорнутий в тканину («валік») та зафіксувала його навколо голови малолітньої ОСОБА_4 .
Приблизно о 09.32 год., ОСОБА_2 віднесла ОСОБА_4 до спальної кімнати та поклала на ліжко, після чого, усвідомлюючи, що малолітня дитина перебуває у емоційно збудженому стані та гучно кричить, не переконавшись в її емоційній та фізичній безпеці, залишила малолітню дитину без нагляду.
Внаслідок порушення функціонування центральної нервової системи та порушення з боку емоційної сфери у ОСОБА_4 виник синдром циклічної блювоти.
ОСОБА_2 усвідомлюючи, що через свій вік дитина ОСОБА_4 не мала, без сторонньої допомоги, об`єктивних можливостей для самозбереження, не відвідувала кімнату, в якій залишила дитину саму, до 09 год. 58 год. 29.05.2020 р.
Залишення дитини в завідомо безпорадному стані потягло настання смерті малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від потрапляння шлункового вмісту у дихальні шляхи, що призвело до закриття їх просвітів (обтурація), проникнення частини шлункового вмісту у дрібні бронхи та альвеоли (аспірація) з розвитком механічної асфікції, яка і стала безпосередньою причиною смерті.
У судовому засіданні обвинувачена вину не визнала, пояснила, що не мала наміру на спричинення смерті ОСОБА_4 , вважала, що смерть дитини настала в результаті нещасного випадку, що виключає будь-яку кримінальну відповідальність. Пояснила, що мешкає разом з доньками ОСОБА_7 та малолітньою ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 . Отримала медичну освіту, працювала за фахом та з 2006 р. знаходиться на пенсії. З 2018 р. до неї почали звертатися знайомі з проханням доглядати за їх дітьми, з 2020 р. через короновірус випадки таких звернень почастішали. Обвинувачена через знайому розмістила на сайті «OLX» оголошення про надання послуг няні, проходила медичне обстеження та планувала оформити свою діяльність у встановленому законом порядку. 28.05.2020 р. їй на мессенджер «Вайбер» надійшло смс-повідомлення із запитанням чи бере на виховання маленьких діток, на що обвинувачена відповіла, що бере з 1 року та запропонувала зателефонувати. Під час спілкування з ОСОБА_3 попередила, що не займається вихованням та розвитком дітей, а лише доглядом за ними, вказала, що необхідно надати довідку від лікаря-педіатра, документи, що підтверджують родинний зв`язок з дитиною, та флюорографію батьків, а також змінний одяг. Потерпілій було запропоновано прийти в понеділок, але ОСОБА_9 попросилась прийти в п`ятницю, на що обвинувачена погодилась, вважаючи, що потерпіла лише огляне умови та приведе дитину для знайомства. Домовленості про те, що ОСОБА_9 залишить дівчинку, між ними не було. Наступного дня, вранці біля 08.00, год. на дзвінок ОСОБА_12 ОСОБА_2 не відповіла. Біля 08.30 год. потерпіла знову зателефонувала та повідомила, що вже під`їхала, на що обвинувачена сказала, що прийняти її не може, оскільки в квартирі вже знаходяться діти, а дівчинка була без медичної довідки. Приблизно о 09.15 год. зателефонували в домофон, та слідом за жінкою, яка привела ОСОБА_2 хлопчика, до квартири зайшла ОСОБА_12 з дівчинкою на руках. На чергову відмову взяти ОСОБА_13 цього дня ОСОБА_9 попрохала оглянути квартиру та умови, в яких знаходяться діти. ОСОБА_13 обвинувачена відвела до іграшок, потерпіла оглядала квартиру. Потім дівчинка заплакала та побігла до матері, в цей час обвинувачена помітила, що дівчина клишонога на ліву ногу, на що вказала ОСОБА_12 . Потерпіла дитину не заспокоїла, тоді ОСОБА_2 взяла дівчинку на руки, і відчула від дитини неприємний запах та помітила неохайний одяг. Одночасно віднесла ОСОБА_13 до іграшок та запропонувала матері понаглядати за дівчинкою за дверима, а сама пішла займатися хатніми справами, вважаючи, що ОСОБА_12 залишається у квартирі. Коли почула плач та зайшла до кімнати, потерпілої в квартирі вже не було. Оглянувши дівчину, помітила у неї синці на стегнах та біля колін і сип. Зателефонувала ОСОБА_12 , щоб поцікавитись, звідки синці та дізнатись, коли мати забере дитину. ОСОБА_12 відповіла, що від`їхала далеко, обвинувачена попрохала повернутись, забрати дитину у найкортші строки і зателефонувати за 5 хвилин до приїзду. В той час, коли обвинувачена розмовляла з ОСОБА_9 , хлопчик вкусив ОСОБА_13 за руку. Взявши дівчинку на руки, ОСОБА_2 описала матері укус, на що остання відповіла, що приїде пізніше. Через деякий час прийшла ще одна мама з дитиною. Поки ОСОБА_2 роздягала дитину, ОСОБА_13 побігла до вихідних дверей. Перелякавшись за дівчинку, ОСОБА_2 побігла до дверей, щоб їх зачинити, і в цей час ОСОБА_13 , вдарившись об неї, впала на долоні та заплакала. Заспокоївши дитину, обвинувачена залишила її в кімнаті та, наглядаючи за дітьми, пішла на кухню. Через якийсь час ОСОБА_13 знову заплакала, ОСОБА_2 , заспокоюючи дитину, похлопала її по головці, пішла до кімнати за іграшкою, а ОСОБА_13 , в цей час знову побігла до вхідних дверей. ОСОБА_2 взяла дитину на руки, поклала на диван, щоб перевдягти памперс, та помітила сип в області зовнішніх статевих органів і неприємний запах. Обвинувачена обробила сип, при цьому зафіксувала її та крем, яким обробила, на мобільний телефон, щоб потім показати матері. Щоб убезпечити дівчинку від пошкоджень при падінні, ОСОБА_2 одягла їй на шию «валик», який виготовила раніше із рушника, обмотаного пелюшкою. Дівчинка в цей час плакала, намагалась зняти «валик», виплюнула «смочок». Обвинувачена віднесла ОСОБА_13 до іншої кімнати, де поклала на диван, зняла «валик» та переконавшись, що дівчинка заспокоїлась, пішла, попрохавши молодшу доньку ОСОБА_14 наглядати за дитиною. Далі ОСОБА_2 спостерігала за дітьми та поралась на кухні, спілкувалась з доньками. Через деякий час зайшла ОСОБА_15 на запитання, як там дівчинка, відповіла «она спит, как мертвая, почти как не дышит». Коли через пару хвилин ОСОБА_2 зайшла до кімнати, де знаходилась дитина, помітила, що дитина знаходиться у іншому положенні, ніж те, у якому її залишила та в кімнаті панував запах блювоти. Здогадавшись, що дівчинка задихнулась, відразу стала надавати медичну допомогу. Спочатку поклала дитину животом донизу на коліно, почала стукати їй по спині, після чого взяла дівчинку за обидві ноги, опустила її головою донизу та продовжила стукати по спині, одночасно кричала доньці про асфіксію у дитини. Далі з дитиною, яку тримала за обидві ноги, побігла до ванної кімнати, де продовжила надавати допомогу, похлопуючи по спині та намагаючись пальцями рук видалити рвотні маси з горла, та в цей час крикнула доньці, щоб та викликала швидку. Повернувшись з дитиною до кімнати, продовжила надавати допомогу, штучне дихання та непрямий масаж сердця. Реанімаційні заходи загалом зайняли приблизно 20 хвилин. Швидку допомогу доньці вдалося викликати не відразу. На прохання обвинуваченої ОСОБА_16 зателефонувала матері, якій повідомила, що дитина померла, і продовжила реанімацію. Коли прибули батьки, потерпілий відштовхнув обвинувачену від дівчинки, перешкоджаючи здійсненню реанімаційних дій. Потім прибула швидка, а згодом поліція.
Судом було досліджено протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 (т.3 а.с.105-111, стенограма - т.3 а.с.117-118) та відтворено його відеозапис, що міститься на флеш-карті пам`яті (т.3 а.с.112), під час якого ОСОБА_2 розповіла про обставини, що відбулися 29.05.2020 р. у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , та на місці події детально вказала, які заходи реанімаційного характеру застосовувала до ОСОБА_4 .
Ст. 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до вимог ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.
Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
Згідно з положеннями ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
За клопотанням сторони обвинувачення були допитані потерпілі, свідки, експерти, досліджені документи, речові докази та відтворені аудіо-, відеозаписи.
З протоколів прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення від 30.05.2020 р. та від 04.06.2020 р. (т.2 а.с.12-13, 17) вбачається, що відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до органів поліції з проханням притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , яка 29.05.2020 р. за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вбила їх доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що в травні 2020 р. на сайті знайшла оголошення ОСОБА_2 про надання послуг няні, почитала позитивні коментарі до нього та всі умови її влаштували. 28.05.2020 р. зателефонувала ОСОБА_2 , але телефон був вимкнений, обвинувачена відповіла на смс, що дітей приймає з 1 року. Перетелефонувала, розповіла про умови в її садочку, повідомила, що необхідно мати змінний одяг, медичну картку дитини та флюорографію батьків, повідомила, що в квартирі є камера відеоспостереження. 29.05.2020 р. ОСОБА_3 погодувала доньку дитячою сумішшю, та приблизно о 09.00 год. привезла ОСОБА_13 до дитячого садочка. Підіймаючись до квартири обвинуваченої, по дорозі зустріла ще дівчину з дитиною. ОСОБА_2 відчинила двері, взяла ОСОБА_13 на руки, показала умови квартири, відеокамеру. Потерпіла залишила речі та медичну картку доньки, а флюорографію пообіцяла привезти пізніше. ОСОБА_13 заплакала, вона заспокоїла доньку, зачекала приблизно 10 хвилин, та, переконавшись, що дівчинка спокійна, залишила приміщення. Приблизно через 10 хвилин потерпілій подзвонила ОСОБА_2 і попросила привезти свідоцтво про народження ОСОБА_13 . В цей час мати почула плач доньки, обвинувачена пояснила, что дівчинку вкусив хлопчик, але обвинувачена заспокоїла її. Далі потерпіла відвезла старшу доньку до школи та приблизно через 30 хвилин повернулась додому. Дома зустріла чоловіка, з яким збирались їхати робити флюорографію. В цей час зателефонувала ОСОБА_2 , яка повідомила, що ОСОБА_13 померла. Коли вона та чоловік прибули до квартири, ОСОБА_13 лежала на дивані, в квартирі відчувався запах миючих препаратів, а біля доньки запах блювоти. ОСОБА_9 стала вимагати оглянути відео з камер спостереження. Через деякий час прибула швидка допомога та поліція.
Потерпілий ОСОБА_1 надав пояснення, що разом з дружиною шукали няню для молодшої доньки ОСОБА_13 . Дружина знайшла няню на сайті, поспілкувалась з нею та 29.05.2020 р. відвезла доньку до садочка. Через деякий час повернулась дружина, поговорили про школу, і на «Вайбер» дружині зателефонувала ОСОБА_2 , яка повідомила про смерть доньки. Приблизно через 10 хвилин потерпілий та дружина були біля будинку ОСОБА_2 . Зустріла їх донька обвинуваченої - ОСОБА_16 , яка повідомила, що вже викликала швидку. В квартирі відчувався стійкий запах миючих препаратів, донька знаходилась на дивані, не подавала ознак життя, біля неї були вологі плями. Поруч сиділа обвинувачена, яка, в той час, не надавала жодної медичної допомоги, а лише обтирала дитину вологою серветкою. Потерпілий помітив, як ОСОБА_2 намагається видалити з телефона чи планшета записи. Приблизно через 15-30 хвилин прибула швидка, а згодом поліція. ОСОБА_1 звертав увагу співробітників поліції, що ОСОБА_16 виносить з квартири пакет зі сміттям.
ОСОБА_17 надав свідчення про те, що є знайомим сім`ї ОСОБА_18 та хрещеним батьком ОСОБА_13 . 29.05.2020 р. вранці йому зателефонувала ОСОБА_9 та прокричала, що няня вбила дитину. Потім зателефонував ОСОБА_1 і попрохав приїхати. Коли свідок зайшов до квартири ОСОБА_2 , на кроваті побачив ОСОБА_13 без ознак життя. Помітивши, що ОСОБА_2 витирала дівчинку, свідок попрохав ту не чіпати дитину. В квартирі відчувався специфічний запах миючих преператів.
Свідок ОСОБА_20 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_21 та бабусею ОСОБА_13 . 29.05.2020 р. біля 11.00 год. їй зателефонував син та повідомив, що ОСОБА_13 нема. ОСОБА_20 прибула до квартири обвинуваченої в той час, коли на місце події вже прибула швидка.
ОСОБА_22 в суді надала пояснення, що є донькою ОСОБА_2 , мешкає разом з обвинуваченою та молодшою сестрою ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно за два роки до подій, що трапились, мати почала надавати послуги няні за грошову винагороду. Дітей приводили до квартири, де вони перебували приблизно до 16.00 год. 29.05.2020 р. свідок прокинулась приблизно о 09.00 год. Почула, як кричить мати, вибігла з кімнати. Мати знаходилась в ванній кімнаті разом з дівчинкою та тримала її за ножки головою донизу та била по спині, щоб дитина все виплюнула. Потім вони ввімкнули холодну воду, і мати, поклавши дитину на рушник, продовжила робити масаж серця, а свідок паралельно викликала швидку. ОСОБА_2 перенесла ОСОБА_13 до кімнати, а свідок повторно телефонувала до швидкої та повідомила, що дитина без свідомості, можливо мертва. До приїзду швидкої допомоги, мати робила дівчинці масаж серця та штучне дихання.
Зміст свідчень ОСОБА_22 під час проведення 03.06.2020 р. слідчого експерименту, за участі свідка (т.6 а.с.19-22, 23-28) та відтвореного при розгляді кримінального провадження відеозапис (т.6 а.с.29), відповідає змісту показів, наданих в суді.
Малолітня ОСОБА_23 під час допиту в суді щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надала свідчення аналогічні свідченням обвинуваченої та свідка ОСОБА_22 .
Свідок ОСОБА_24 надала свідчення про те, що є сусідкою ОСОБА_2 . З 2017 р. ОСОБА_2 за грошову винагороду брала на догляд дітей, такий догляд надавала з 07.00 год. до вечора, іноді і у вихідні дні. 29.05.2020 р. свідок знаходилась вдома, коли почула крик дівчини «чому вона холодна?». Визирнувши у дверне вічко, свідок побачила потерпілого, який викликав швидку. Коли вийшла з квартири та звернулась до ОСОБА_1 , той попрохав її повернутись до квартири. Подальші події, ОСОБА_24 спостерігала через «вічко». Констатувала, що спочатку на місце події прибули потерпілі, приблизно о 10.35 год. прибула швидка допомога, а біля 11.00 год. донька ОСОБА_2 - ОСОБА_16 винесла пакет, потім прибула бабуся потерпілих і повернулась ОСОБА_16 без пакету. Також свідок пояснила, що до прибуття потерпілих чула з квартири обвинуваченої звук ввімкненого пилесоса.
Свідок ОСОБА_25 пояснив, що є лікарем швидкої медичної допомоги. 29.05.2020 р. вранці отримали виклик, за змістом якого дитина віком 1 рік 1 місяць втратила свідомість. Коли у складі бригади прибув на місце події, виявив дівчинку, що знаходилась на кроваті в кімнаті, поруч перебували жінка та дівчина. Приблизно 20 хвилин лікар вчиняв реанімаційні заходи, але будь-якої реакції (подачі ознак життя) дитина не проявляла. Реанімаційні заходи були припинені через їх неефективність о 10 год. 50 хв. та констатована біологічна смерть. Детальні дані щодо тривалості та обсягу здійснених реанімаційних заходів вказані у карті виїзду швидкої медичної допомоги.
На запит слідчого (т.3 а.с.31) було надано інформацію про час здійснення викликів 29.05.2020 р. за адресою: АДРЕСА_1 , за номером «103» та карту виїзду швидкої медичної допомоги (т.3 а.с.32, 33).
До матеріалів кримінального провадження долучений диск для лазерних систем зчитування з записами архіватору мовленевої інформації відділу служби «102» за повідомленнями, які надійшли 29.05.2020 о 10.42 год. (т.4 а.с.136).
На запит слідчого КНП «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР також були надані копії запитуваних документів (т.3 а.с.36-44).
З письмового дозволу ОСОБА_3 (т.3 а.с.51) дитячим медичним центром «Гамма» було надано медичну карту на ім`я ОСОБА_4 , яка була оглянута слідчим, про що складено протокол огляду речей (т.3 а.с.52-53, 54-59).
Свідок ОСОБА_26 надала свідчення про те, що працює дитячим лікарем ортопедом-травматологом ЗОКДЛ. Як спеціаліст надавала консультацію з приводу оглянутого відео під час досудового розслідування.
Згідно протоколу огляду речей від 06.08.2020 р. (т.4 а.с.150-160), за участю завідувача ортопедо-травматологічного відділення КНП «ЗОКДЛ» ЗОР лікаря ортопада-травматолога дитячого ОСОБА_26 було оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження в процесі якого ОСОБА_26 надала роз`яснення як спеціаліст, про те, що під час огляду встановлено, що дівчинка самостійно пересувається, відмічено приведення лівої стопи (клишоногість). Фіксація шиї пелюшкою, згорнутою «валіком» можна використовувати у якості тимчасового заходу при підозрі на травми шийного відділу хребта.
ОСОБА_27 під час допиту в суді як свідок надала пояснення, що є дитячим лікарем-неврологом. Приблизно у 3-х місячному віці спостерігала малолітню ОСОБА_4 . Під час досудового розслідування за записами, які свідок зробила в амбулаторній карті дитини, надавала роз`яснення слідчому. Будь-яких діагнозів дитині не було встановлено, надано рекомендації, які були відображені у медичній документації.
ОСОБА_28 надала свідчення про те, що за оголошеннями на «ОЛХ» розшукувала синові ОСОБА_29 няню. Оголошення, розміщене ОСОБА_2 про надання таких послуг цілодобово та їх вартість, як і наявність у обвинуваченої медичної освіти, переконало свідка у можливості ним скористатись. Приблизно 2 роки ОСОБА_28 користувалась послугами ОСОБА_2 , будь-яких претензій до обвинуваченої не мала, їй дитина не скаржилась. Про події, які трапились 29.05.2020 р., їй відомо лише зі слів.
Свідок ОСОБА_30 надала свідчення про те, що з 2018 р. у віці приблизно 2-х років передавала на догляд ОСОБА_2 свою доньку. Про те, що обвинувачена надає послуги няні дізналась від знайомої, за послуги сплачувала приблизно 200-250 грн., жодних претензій до ОСОБА_2 щодо догляду за дитиною свідок не має.
Свідчення ОСОБА_31 в суді зводяться до того, що в 2018 р. за оголошенням, розміщеним на сайті «OLX», знайшла інформацію про няню, яка за грошову винагороду доглядала за дітьми. Сина віддавала на догляд обвинуваченій приблизно 1 рік, жодних претензій до няні не мала.
Свідок ОСОБА_32 позитивно охарактеризувала свою сусідку ОСОБА_2 . Про події, що сталися 29.05.2020 р. в квартирі обвинуваченої, свідкові нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_33 повідомила суду, що є сусідкою ОСОБА_2 , яку охарактеризувала з позитивної сторони. ОСОБА_2 з приблизно 5 років тому почала надавати допомогу батькам по догляду за дітьми. З того часу в квартирі обвинуваченої було гамірно, іноді було чутно плач дітей. Не була очевидцем подій, що трапились 29.05.2020 р. Свідок приймала участь при проведенні обшуку квартири обвинуваченої.
Свідок ОСОБА_34 , яка є сусідкою ОСОБА_2 , пояснила, що до квартири, де мешкає обвинувачена, приводили дітей різного віку, про події, які сталися 29.05.2020 р. їй нічого не відомо.
Заявою від 26.06.2020 р. (т.2 а.с.14) ОСОБА_3 надала добровільну згоду на проведення огляду її мобільного телефону моделі Huawei P smart 2019 за її участі.
Відповідно до протоколу огляду речей від 26.06.2020 р. (т.2 а.с.15-16) було оглянуто мобільний телефон «Huawei P smart 2019». При відкритті мессенжеру «Viber» було виявлено діалог із контактом « ОСОБА_35 ». При відкритті додатку «Телефон» - вкладки «вызовы» виявлені дзвінки з контактом « ОСОБА_35 ».
Слідчим 29.05.2020 р. було проведено огляд мобільного додатку «OLX», під час якого на мобільному телефоні за допомогою транснаціональної комп`ютерної мережі «INTERNET» було здійснено вхід до мобільного додатку «OLX» та виявлені тексти оголошення, на яких ОСОБА_2 пропонувала надання послуг няні (виховательки) за грошову винагороду у 200 грн. на день з акцентом на наявність у неї медичної освіти, великого досвіду роботи в педіатрії, а також знання методик виховання та навчання дітей, про що складено відповідний протокол (т.2 а.с.18-27).
Згідно протоколу огляду від 02.06.2020 р., слідчим було оглянуто сім web-сторінок за пошуковим запитом «в Запорожье умерла девочка в частном саду», які роздруковані та долучені до протоколу (т.2 а.с.28-46).
Як вбачається із заяви, складеної від імені ОСОБА_2 , остання 29.05.2020 р. надала згоду співробітникам поліції на проведення огляду її квартири АДРЕСА_2 (т.2 а.с.47).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.05.2020 р. з фототаблицями до нього (т.2 а.с.57-73), відеозаписом вказаної слідчої дії, який було відтворено у процесі розгляду справи (т.2 а.с.74), та стенограми від 21.01.2020 р. (т.2 а.с.52-56), під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: флеш-карта пам`яті з відеокамери, закріпленої під стелею в приміщенні № 1; мобільний телефон «М1», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора «VODAFONE»: НОМЕР_4 та сім-картою мобільного оператора «LIFE»; дитячий одяг - рожевий (бодік) з ванної кімнати, які постановою слідчого від 29.05.2020 р. визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.48-49).
На згадані речові докази ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05.06.2020 р. накладено арешт (т.2 а.с.75-76).
Відповідно до протоколу огляду речей від 15.06.2020 р. (т.2 а.с.118-134), слідчим було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2 Xiaomi моделі «M1 MAX2», вилучений під час огляду місця події 29.05.2020 р., та виявлено список абонентських номерів загальною кількістю 574 шт.
Відповідно до протоколу огляду речей від 22.06.2020 р. (т.2 а.с.135-144) було оглянуто смартфон Xiaomi моделі «M1 MAX2», та при відкритті мессенджеру «Viber» виявлено список контактів, їх абонентський номер та зміст смс-повідомлень.
Мобільний телефон Xiaomi моделі «M1 MAX2» був також оглянутий слідчим 28.06.2020 р., про що складено відповідний протокол (т.2 а.с.145-151). У додатку «Галерея», окрім інших, виявлені фотозображення малолітньої ОСОБА_4 , виготовлені 29.05.2020 р.
Відповідно до протоколу обшуку від 04.06.2020 р. з фототаблицями до нього (т.2 а.с.183-205) та стенограмою від 04.06.2020 р. (т.3 а.с.1-7) з відеозаписом слідчої дії, що міститься на флеш-карті (т.3 а.с.8), було виявлено та вилучено: блокнот в шкіряній обкладинці коричневого кольору «Agrinol» з рукописними текстами; зошит в різнокольоровій обкладинці з рукописними текстами; рушник рожевого кольору та рушник бежевого кольору, які постановою слідчого від 05.06.2020 р. визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.3 а.с.9-10) та на які ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжі від 11.06.2020 р. накладено арешт (т.3 а.с.11-13).
Згідно протоколів огляду речей від 24.06.2020 р. (т.3 а.с.16-25) та від 25.06.2020 р. (т.3 а.с.26-30), вилучені блокнот та зошит були оглянуті слідчим.
Згідно висновку експерта № 5-146 від 23.07.2020 р. Запорізького експертно-криміналістичного центру МВС України, за постановою слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області про доручення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 14.04.2020 р. (т.3 а.с.78-79), серед інформаційного наповнення карти пам`яті «MicroSD HC I 32 GB GOOD RAM», виявлені явні файли, які містять відео зображення у кількості - 1323 шт. та видалені файли, які містять відео зображення у кількості - 9 шт. Всі виявлені файли, записані на 7 DVD-R дисків, які додані до висновку експерта, та відеозаписи, що стосуються подій, відтворені в процесі розгляду провадження (т.3 а.с.80-84).
В судовому засіданні експерт Карандась Я.В. надав пояснення щодо складеного ним висновку.
Відповідно до протоколів огляду речей від 04.06.2020 р. (т.4 а.с.166-174) та від 06.06.2020 р. (т.4 а.с.180-192) слідчим було проведено огляд диску для лазерних систем зчитування формату «СD-R», на якому міститься 4 відеозаписи, 20 відеофайлів з камери відеоспостереження, яка встановлена в квартирі АДРЕСА_2 .
03.08.2020 р. та 04.09.2020 р., відповідно до протоколів огляду речей (т.4 а.с.127-135, 155-160), слідчим було проведено огляди дисків для лазерних систем зчитування формату «DVD-R», на якому містяться відеозаписи з камер спостереження, яка встановлена у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , які є додатком до висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи № 5-146 від 23.07.2020.
Згідно висновку експерта № 2075 від 27.07.2020 р. КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, на підставі постанови слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 10.07.2020 р. про проведення судово-цитологічної експертизи (т.3 а.с.66-67), при судово-цитологічному дослідженні дитячого боді (об`єкти № 1-3) знайдені елементи блювотних мас. При судово-цитологічному дослідженні двох рушників (об`єкти № 4, 5) кров, слина та елементи блювотних мас не знайдені. (т.3 а.с.68-70).
Постановою слідчого від 14.09.2020 р. (т.5 а.с.1-3) дитяча суміш з назвою «Малиш»; зрізані вільні кінці нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом пальців рук, змиви з правої та лівої кисті, які упаковані до паперового конверту, дві медичні картки на ім`я ОСОБА_4 ; відеокамера; «DVD-R» диски до ВІЕ № 5-146 від 23.07.2020 р., визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно протоколу огляду речей від 26.08.2020 р. (т.5 а.с.75-81) слідчий провів огляд дисків для лазерних систем зчитування, які були вилучені 20.08.2020 р. у компаній операторів мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», а також 21.08.2020 р. у ПрАТ «Київстар».
Відповідно до огляду предмету від 28.08.2020 р. слідчим оглянуто диск для лазерних систем зчитування формату СD-R, отриманий з АТ КБ «Приват Банк», який містить інформацію щодо відкритих ОСОБА_2 банківських рахунків та руху коштів по ним (т.5 а.с.94-119).
29.05.2020 р. було проведено огляд місця події за адресою: м.Запоріжжя, вул.Мальв, 5, за участю потерпілої ОСОБА_3 , що зафіксовано у протоколі (т.5 а.с.120-127) та додатку до нього - зйомному флеш-носії (т.5 а.с.128). Під час проведення огляду нічого не вилучалось.
Речові докази у даному кримінальному провадженні були досліджені у порядку, визначеному ст.357 КПК України.
Труп ОСОБА_4 було оглянуто 30.05.2020 р. слідчим за участю, зокрема, судово-медичного експерта (т.2 а.с.115-117).
Згідно висновку експерта № 2192 від 13.07.2020 р. КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, на підставі постанови старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 29.05.20202 р. (т.3 а.с.64-65) на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , даних додаткових та лабораторних методів досліджень, враховуючи дані наданої медичної документації та обставини справи, з урахуванням питань постанови:
Смерть ОСОБА_4 настала від потрапляння шлункового вмісту у дихальні шляхи, що призвело до закриття їх просвітів (обтурація), проникнення частини шлункового вмісту у дрібні бронхи та альвеоли (аспірація) з розвитком механічної асфікції, яка і стала безпосередньою причиною смерті.
Дані підсумки підтверджуються: наявністю сторонніх мас (аналогічних вмісту шлунку) в трахеї, крупних бронхах, бронхах дрібного калібру та альвеолах; вогнищами гострої альвеолярної емфіземи та набряком легень, інтраальвеолярними крововиливами, дрібновогнищевими крововиливами в стромі легень; крововиливами в пери бронхіальній клітковині, лімфатичних вузлах в ділянці біфуркації трахеї, під легеневою плеврою, під капсулою та в тканині тімусу, під зовнішньою оболонкою серця, дрібно вогнищевими периваскулярними крововиливами в речовині головного мозку, під капсулою та в тканині селезінки; переважним повнокров`ям внутрішніх органів з нерівномірним кровонаповненням нирок та міокарда з переважанням венозного повнокров`я; набряком строми, спазмом дрібних артерій, дрібно вогнищевими крововиливами в стромі серця в ділянці синусового вузла; помірно вираженим набряком головного мозку; ознаками шунтування кровоточу в нирках; білковою паренхіматозною дистрофією гепатоцитів; рідким станом крові в порожнинах серця та крупних судин, інтенсивним забарвленням трупних плям.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 були виявлені наступні тілесні ушкодження: синець, садно в лобній ділянці зліва - утворилися внаслідок дії тупим (тупими) предметом (предметами) у вказану ділянку незадовго до настання смерті. В прямому причинному зв`язку з настанням смерті дані ушкодження не перебувають, у живих осіб, як у сукупності так і окремо, відносились би до категорії легких тілесних ушкоджень; синці на передньо-зовнішній поверхні правого передпліччя у нижній третині - утворилися внаслідок дії тупим (тупими) предметом (предметами) у вказану ділянку незадовго до настання смерті. В прямому причинному зв`язку з настанням смерті дані ушкодження не перебувають, у живих осіб, як у сукупності так і окремо, відносились би до категорії легких тілесних ушкоджень; синці на нижніх кінцівках - утворилися внаслідок дії тупим (тупими) предметом (предметами) у вказану ділянку незадовго до настання смерті. В прямому причинному зв`язку з настанням смерті дані ушкодження не перебувають, у живих осіб, як у сукупності так і окремо, відносились би до категорії легких тілесних ушкоджень;
В зазначених ушкодженнях індивіалізуючі особливості травмуючи предметів не відобразилися, тому можливість утворення їх «при ударах руками, обутими ногами або іншими предметами, або при ударі об тупі предмети не виключаються.
Враховуючи зовнішній вигляд синців на правому передпліччі, а також дані обставини справи, можливість утворення їх внаслідок дії зубів, що є тупими предметами, не виключається.
Будь-яких інших ушкоджень, в т.ч. посмертних, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 не виявлено.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 також були виявлені дистрофічні зміни нейроцитів та розширення шлуночкової системи головного мозку (що не може свідчити про перинатальне ураження нервової системи), тімомегалія (- про зниження імунітету, при якому спостерігається в т.ч. і вегетативна лабільність), додаткові хорди лівого шлуночка серця (- малі аномалії серця), дрібно вогнищевий периваскулярний фіброз лівого передсердя та дистрофічні зміни кардіоміоцитів (- про неспецифічне запалення стінки серця).
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 в шлунку виявлено близько 5 мл жовтувато-білої слизоподібної речовини, що за зовнішнім виглядом нагадує дитяче харчування (т.3 а.с.71-77).
Згідно висновку експерта (експертиза за матеріалами справи № 378/к) від 04.09.2020 р., складеного судово-медичною експертною комісією КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, на підставі постанови слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 20.07.2020 р. (т.4 а.с.2-36):
«За даними з «Висновку експерта» №2192 від 30.05.2020 р. смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала від потрапляння шлункового вмісту у дихальні шляхи, що призвело до закриття їх просвітів (обтурація), проникнення частини шлункового вмісту у дрібні бронхи та альвеоли (аспірація) з розвитком механічної асфіксії, яка і стала безпосередньою причиною смерті. Це підтверджується наявністю сторонніх мас (аналогічних вмісту шлунку) в трахеї, крупних бронхах, бронхах дрібного калібру та альвеолах, вогнищами гострої альвеолярної емфіземи та набряком легень, інтраальвеолярними крововиливами, дрібновогнищевими крововиливами в стромі легень; крововиливами в перибронхіальній клітковині, лімфатичних вузлах в ділянці біфуркації трахеї, під легеневою плеврою, під капсулою та в тканині тімусу, під зовнішньою оболонкою серця, дрібновогнищевими периваскулярними крововиливами в речовині головного мозку, під капсулою та в тканині селезінки; переважним повнокров`ям внутрішніх органів з нерівномірним кровонаповненням нирок та міокарда з переважанням венозного повнокров`я; набряком строми, спазмом дрібних артерій, дрібновогнищевими крововиливами в стромі серця в ділянці синусового вузла; помірно вираженим набряком головного мозку; ознаками шунтування кровотоку в нирках; білковою паренхіматозною дистрофією гепатоцитів; рідким станом крові в порожнинах серця та крупних судин, інтенсивним забарвленням трупних плям.
Під час судово-медичного огляду трупа ОСОБА_4 , на місці його виявлення, було встановлено, що трупне заклякнення в усіх зазвичай досліджуваних групах м`язів відсутнє, трупні плями синюшно-фіолетового кольору, розташовані на задньо-бокових поверхнях тулуба та кінцівках, при дозованому натисканні зникають та відновлюються через 50 секунд на 13 годину 13 хвилин 29 травня 2020 року.
В судово-медичній експертизі саме за динамікою післясмертних змін трупа визначається давність настання смерті. Основні роботи авторів, що вивчали проблеми визначення давності настання смерті містяться у монографії «Визначення давності настання смерті», ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , що вийшла у Харкові у 2019 році. Конкретних досліджень встановлення давності настання смерті на особах аналогічного із ОСОБА_4 віку не проводилося, тому встановлення післясмертного періоду буде визначатися методом комбінованого аналізу даних різних авторів.
Величини визначених параметрів післясмертних змін і їх динаміка у ОСОБА_4 вказують на те, що тривалість посмертного періоду на 13 годину 13 хвилин 29 травня 2020 року становила близько 3-4 годин.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 були виявлені наступні тілесні ушкодження:
- Синець, садно в лобній ділянці зліва - утворилися в наслідок дії тупим (тупими) предметом (предметами) у вказану ділянку незадовго до настання смерті. В прямому причинному зв`язку з настанням смерті дані ушкодження не перебувають, у живих осіб, як у сукупності, так і окремо, відносились би до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.2.а, п.2.3.5. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6);
- Синці на передньо-зовнішній поверхні правого передпліччя у нижній третині - утворилися в наслідок дії тупим (тупими) предметом (предметами) у вказану ділянку незадовго до настання смерті. В прямому причинному зв`язку з настанням смерті дані ушкодження не перебувають, у живих осіб, як у сукупності, так і окремо, відносились би до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.2.а, п.2.3.5. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6);
- Синці на нижніх кінцівках - утворилися в наслідок дії тупим (тупими) предметом (предметами) у вказані ділянки задовго (декілька діб) до настання смерті. В прямому причинному зв`язку з настанням смерті дані ушкодження не перебувають, у живих осіб, як у сукупності, так і окремо, відносились би до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.2.а, п.2.3.5. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6).
- В зазначених в п.п. №№ 3.1-3.3 ушкодженнях індивідуалізуючі особливості травмуючих предметів не відобразилися, всі вони утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупих твердих предметів.
- Жодне з виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не перебуває в прямому, закономірному причинно-наслідковому зв`язку із настанням її смерті.
- Зважаючи на зовнішній вигляд синців на правому передпліччі (п. 3.2), а також дані обставин справи, можливість утворення їх в наслідок дії зубів, що є тупими предметами, від «укусу» дитини, який зафіксований на відеозаписі з назвою «1» у період часу з 09:17:30 до 09:17:35 - не виключається.
- Конкретного механізму (обставин) утворення тілесних ушкоджень вказаних у питанні слідчого (а саме синець, садно в лобній ділянці зліва та синці на нижніх кінцівках ОСОБА_40 ) в наданих в розпорядження експертної комісії матеріалах не міститься. У своїх показаннях ОСОБА_2 описує надання ОСОБА_4 медичної допомоги, але при цьому не зазначає, що вказані дії супроводжувалися утворенням будь-яких (у тому числі вищевказаних) тілесних ушкоджень.
ОСОБА_2 вказує, що перед проведенням штучної вентиляції легенів розгинала голову дитину у передньо-задньому напряму (в цей час теоретично могла контактувати із лобовою ділянкою голови), а перед початком здійснення реанімаційних заходів утримувала дитину в положенні вниз головою за ніжки.
Таким чином, не можна виключити факт контакту частин тіла (верхніх кінцівок) ОСОБА_2 із частинами тіла дитини, де під час експертизи були виявлені вказані у питанні слідчого тілесні ушкодження, проте конкретного механізму (обставин) утворення вказаних тілесних ушкоджень в наданих в розпорядження комісії матеріалах не міститься.
Згідно наявних в розпорядження комісії матеріалах, у тому числі, даних з медичної документації за життя ОСОБА_4 страждала на наступні захворювання та патологічні процеси: неонатальна жовтяниця, що затягнулася; відкрите овальне вікно; дисплазія тазостегнових суглобів, загроза підвивиху стегон; сполучене краніо-цервікальне ураження центральної нервової системи; синдром м`язової гіпотонії; гостре респіраторне вірусне захворювання, ринофарингіт; вальгусна постава стоп.
Крім того, вже під час експертизи трупа були виявлені наступні морфологічні ознаки патологічних процесів: дистрофічні зміни нейроцитів та розширення шлуночкової системи головного мозку; тімомегалія; додаткові хорди лівого шлуночка серця, дрібновогнищевий периваскулярний фіброз лівого передсердя, дистрофічні зміни кардіоміоцитів.
Як кожне окремо, так і у сукупності, виявлені у дитини ОСОБА_4 патологічні процеси не можна віднести до тяжких, або таких, що у близький чи середній перспективі загрожували б її життю.
Першим відділом шлунково-кишкового тракту, де їжа перебуває протягом відносно тривалого проміжку часу (від десятків хвилин до годин) є шлунок.
Під час судово-медичної експертизи у порожнині шлунку було виявлено близько 5 мл жовтувато-білої слизоподібної речовини, що за зовнішнім виглядом нагадує дитяче харчування.
Під час судово-медичної експертизи трупа були виявлені додаткові хорди лівого шлуночка серця, що відносяться до малих аномалій розвитку серцево-судинної системи.
Зріст не є поняттям тотожним довжині тіла, в судово-медичній експертизі, що зріст людини є на 1-2 см меншим, аніж довжина тіла трупа за рахунок посмертного розслаблення м`язів та сполучено-тканинних утворень опорно-рухового апарату.
Таким чином, зважаючи на те, що довжина тіла ОСОБА_4 становила 80 см, її зріст у вертикальному положенні був близько 79 см.
Причини блювоти у дітей багаточисельні та на теперішній час не повністю вивчені медичної наукою, умовно їх можна розділити на:
- інфекційні - велика група захворювань інфекційної природи із переважним ураженням шлунково-кишкового тракту;
- метаболічні - внаслідок порушення обмінних процесів в організмі із розвитком інтоксикаційних станів;
- хімічні - внаслідок дії на організм хімічних речовин, що викликають блювоту;
- органічно-структурні - внаслідок порушення будови чи функції органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються застоєм їжі (пілороспазм, пілоростеноз);
- центральні - так звана блювота за центральним механізмом, тобто внаслідок порушення функції центральної нервової системи, зокрема підвищення внутрішньо-черепного тиску. Окремим різновидом цього виду блювоти є «синдром циклічної блювоти», коли блювота провокуються порушеннями у емоційно-психологічній сфері дитини.
Механічна асфіксія - це патологічний стан, що супроводжується розвитком гострого кисневого голодування внаслідок зовнішніх причин. У своєму перебігу смертельна механічна асфіксія проходить п`ять умовних стадій, яким передує передасфіктичний період - коли людина використовує кисень наявний в її організмі.
До стадій механічної асфіксії належать:
- стадія інспіраторної задишки;
- стадія експіраторної задишки;
- стадія короткочасної зупинки дихання;
- стадія термінального дихання;
- стадія стійкої зупинки дихання.
Тривалість кожної стадії асфіксії становить у середньому одну хвилину, а відповідно у звичайних умовах смерть людини настає приблизно через п`ять хвилин. Перебування в умовах зниженої температури, а також проведення штучної вентиляції легенів здатне подовжити вказаний термін.
Зважаючи на загальні причини блювоти, вказані у п.11. цих підсумків, відсутність ознак інфекційного ураження шлункого-кишкового тракту, органічних перешкод руху їжі, хімічних речовин які провокують блювоту комісія вважає, що причиною блювоти у ОСОБА_4 було порушення функціонування центральної нервової системи.
На це зокрема може вказувати наявні у матеріалах відомості про порушення з боку емоційної сфери дитини: плач, крик, капризування та дистрофічні зміни нейроцитів та розширення шлуночкової системи головного мозку.
В медицині застосування будь-яких спеціальних приладів медичного призначення відбувається лікарем з урахування наявних патологічних станів, віку та інших індивідуальних особливостей дитини. В наданій в розпорядження експертної комісії матеріалах не міститься відомостей про призначення дитині ОСОБА_4 жодних «валиків», які повинні були б фіксуватися на шиї (голові) дитини.
За своєю конструкцією ортопедичні валики можна розділити на спеціальні подушки (які не фіксуються до тіла, та підкладаються під задню поверхню шиї) та модифікації шийного корсету (бандажу), що безпосередньо закріплюються на шиї та знижують навантаження на шийний відділ хребта - останні застосовуються при травмах шийного відділу хребта, анатомічних чи фізіологічних порушеннях структур шиї, які потребують забезпечення «функціонального спокою» даної ділянки тіла (зокрема кривошия).
За матеріалом та наявністю каркасних елементів шийні валики поділяються на жорсткі, напівжорсткі та м`які, застосування конкретного виду виходячи з віку та медичного статусу дитини здійснюється лікарем, який призначив застосування певного виду медичного приладу.
Модифікації шийних валиків, що повністю або частково закривають голову чи обличчя пацієнта членам комісії з доступної медичної літератури не відомі.
«Валик», що закріплюється в ділянці голови чи шиї з медичної точки зору не здатний позитивно впливати на лікування такого стану як валькусна постава стоп.
До методів профілактики травм при падінні дітей можна віднести:
- профілактика власне падінь: лікування патологічних станів, що провокують падіння;
- застосування спеціальних приладів, які обмежують (корегують) рухову активність дітей (манежі, тощо);
- організація у місцях активності дітей зон підвищеної безпеки: використання м`яких видів покриття підлоги, меблів, тощо, що знижує ризики безпосередньої травматизації;
- використання засобів індивідуального захисту - шоломів, наколінників, налокітників тощо, у випадках високої фізичної активності дітей, що передбачає травмо-небезпечність.
Конструкція «валика», яка вказана у матеріалах кримінального провадження на думку експертної комісії не могла суттєво вплинути на можливість травмування дитини внаслідок падіння з висоти власного зросту з наступних причин:
«Валик» взагалі не міг профілактувати травми кінцівок, частково передньої та в повній мірі задньої поверхонь тіла (в тому числі й потиличної ділянки голови, падіння на яку є досить травмонебезпечними), адже не «захищав» вказані ділянки тіла дитини.
Здатність «Валика» захистити від травм ділянку шиї та нижньої частини обличчя в даному випадку не може бути належно досліджена адже комісії не зрозумілі технічні характеристики валика: зокрема його товщина, що безпосередньо впливає на його «захисні» властивості та не входить до компетенції судово-медичної експертизи.
Із протоколу огляду речей від 16.06.2020р.: «…29.05.2020 о 09:32:31 підозрювана ОСОБА_2 дістала спеціальне покривало білого кольору із позначками, яким ОСОБА_2 збирається обмотати навколо голови малолітньої ОСОБА_4 . При цьому слід зазначити, що у вказаний момент дитина кричала та плакала, тобто вела себе неспокійно та збентежено. 29.05.2020 о 09:32:34 підозрювана ОСОБА_2 спеціальним покривалом білого кольору із позначками обмотує голову малолітньої ОСОБА_4 . При цьому слід зазначити, що у вказаний момент дитина дуже гучно кричить. 29.05.2020 о 09:32:53 підозрювана ОСОБА_2 перев`язала спеціальним покривалом білого кольору із позначками, голову малолітньої ОСОБА_4 , взяла її на руки та понесла до іншої кімнати, при цьому дитина продовжує гучно кричати, але одягнуте покривало на голову дитини суттєво зменшує гучність крику…»
З вищевказаного вбачається, що фіксація на ділянку голови покривала (конструкційна частина валика) не вплинуло на здатність дитини кричати, тобто відкривати рот - людина не здатна кричати з закритим ротом незалежно від того закритий він власне м`язовим зусиллям чи стороннім предметом.
Для вдихання шлункового вмісту, що внаслідок блювоти потрапила в порожнину рота не потрібні жодні зовнішні передумови, адже весь процес повністю відбувається всередині організму.
Таким чином, ОСОБА_40 цілком могла захлинутись блювотними масами у положенні лежачі на правому боці, опираючись спиною на подушку з одягнутим на передню частину шиї «валиком», так і у випадку коли «валик» не був на неї вдягнутий.
З огляду на викладене вище «валик» вдягнутий на шию ОСОБА_4 (як це зафіксовано у протоколі огляду речей від 16.06.2020р.) не перешкоджав її диханню, адже для «крику» окрім здатності відкривати рота необхідне потрапляння повітря до бронхолегеневої системи - «крик» відбувається на видиху.
Щодо здавлення органів шиї конструкціями «валика» то жодних морфологічних проявив щільного контакту із шкірою шиї (саден, синців, крововиливів, елементів странгуляції) під час судово-медичної експертизи виявлено не було, а смерть ОСОБА_4 настала внаслідок іншого виду механічної асфіксії, див. п.1. цих підсумків.
Згідно даних викладених у матеріалах наданих в розпорядження комісії ОСОБА_2 здійснювала наступні заходи медичного характеру при реанімації ОСОБА_4
- перегортала ОСОБА_4 вниз головою, стукала по спині, трусила;
- поливала тіло ОСОБА_4 водою;
- здійснювала штучну вентиляцію легенів методом «рот-у-рот»;
- проводила закритий масах серця шляхом ручної компресії грудної клітки в напрямку переду назад.
Вказані дії ОСОБА_2 , з її слів, здійснювала протягом приблизно 20-22 хвилин.
Проведення реанімаційних заходів в межах першої медичної допомоги повинно здійснюватися за принципом АВС (А - відновлення прохідності дихальних шляхів, В - штучна вентиляція легенів, С - закритий масаж серця (компресія грудної клітки)).
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не виявила пульс, описує що очі спочатку «закатилися», а потім зіниці не реагували на світло, дитина була без свідомості, а крім того була запідозрена «асфіксія» загалом дії ОСОБА_2 відповідають загально прийнятому алгоритму надання першої медичної допомоги при даному патологічному стані.
До недоліків проведення реанімаційних заходів слід віднести невірне співвідношення вдихів та компресій грудної клітки 20 до 30 - найбільш ефективна частота даних дій при наявності одного «реаніматора» 2 до 30 (загалом не менше 100 компресій на хвилину), а при наявності двох осіб, що здійснюють реанімаційні заходи - 2 до 15. Щодо тривалості здійснення реанімаційних заходів то загальні правила слід окреслити наступним чином - до появи достовірних ознак смерті, або протягом 30 хвилин без ознак відновлення життєвих функцій організму, тобто тривалість 20-22 хвилина сама по собі не може вважатися достатньою. Жодна медикаментозна підтримка та корекція при цьому не здійснювалася.
Щодо можливості збереження життя дитини при більш ранньому виклику швидкої медичної допомоги, то на дане питання не можна відповісти однозначно. З одного боку, як зазначалося вище, загальна тривалість асфіксії від її початку до настання смерті становить близько 5 хвилин, а норматив приїзду бригади швидкої медичної допомоги в межах міста сягає 15 хвилин, тобто здійснення реанімаційних заходів до приїзду бригади ШМД є цілком доречним та раціональним. Загальне правило реанімації можна сформулювати так - чим раніше вона розпочата, тим загалом ефективніше буде.
З іншого боку в матеріалах немає конкретних відомостей коли власне у дитини розпочалася механічна асфіксія, а отже не можна встановити момент коли б реанімаційні заходи були б максимально ефективними. Важливо зауважити, що обтураційно-аспіраційний вид механічної асфіксії є одним з найскладніших для надання медичної допомоги, адже при ньому спостерігаються численні різнорівневі блоки бронхіальної прохідності, що об`єктивно значно зменшує ефективність штучної вентиляції легенів, по суті реаніматор проводячи штучне дихання сприяє переміщенню чужорідних рідин (предметів) в дистальні частини бронхо-легеневого дерева.
Щодо залишення дитини без нагляду то слід вказати, що через свій вік дитина ОСОБА_4 не мала об`єктивних можливостей для самозбереження, а розвиток механічної асфіксії може супроводжуватися стрімкої втратою свідомості.
За даними з «Карти виїзду швидкої медичної допомоги №1626А» від 29.05.2020р. (Підстанція ШМД №4»): «…Привід до виклику - задыхается. Допомога - термінова. Прийняття виклику - 10:08, виїзд на виклик - 10:09, прибуття на місце - 10:18. Закінчення виклику - 10:59. Повернення на підстанцію - 11:09. Загальний час виклику - 60 хв. Тип виїзду - раптова… Виклик - первинний. … Час від початку хвороби: до 1 год. Результат - смерть в присутності. Попередній діагноз: Клиническая смерть 10:19. Реанимационные мероприятия. Констатирована биологическая смерть 10:51. Код МКХ-Х - R99. Дата захворювання - 29.05.2020р. Об`єктивні дані: Загальний стан термінальний. Свідомість: Кома за шкалою Глазго - 3. Положення - пасивне. Лежа в постели на спине. … Шкіра бліда, ціаноз дифузний … АТ 0/0 мм.рт.ст.ЧД- 0. Сатурація не определяется. Пульс на магистральных сосудах отсутствует. Дыхание отсутствует. Мониторинг: 10:19 - изолиния, 10:25 - изолиния; 10:30 - изолиния, 10:35 - изолиния, 10:40 - изолиния, 10:45 - изолиния, 10:50 - изолиния. Місце ушкодження: Видимых повреждений кожных покровов не выявлено. Следов прикуса языка нет. Маніпуляції: АТ - 0, пульс не определяется, ИВЛ - амбу. Ларинг маска 1,5. В/в - Sol .Adrenalini 0,18 - 0,2, Sol NaCl 0,9% 5,0. 10:50 - Реанимационные мероприятия прекращены. Констатирована биологическая смерть».
Із протоколу допиту свідка ОСОБА_25 , лікаря з медицини невідкладних станів КУ «Запорізька станція ШМД» ЗОР Шевченківського району від 13.07.2020р.: «… 29.05.2020 я був на срочній зміни у складі бригади ЕМД №402 … Далі я підійшов до дитини та з`ясував, що наявна відсутність свідомості, положення у дитини пасивне (нерухоме) на спині, що знаходиться на ліжку. Шкіра була бліда, холодна, дифузний ціаноз (ознаки - синющі губи, зміна кольору нігтьових флангів). Відсутність пульсації на магістральних сосудах та екскурсія (скорочення) грудної клітини, також здійснювалась перевірка кореальних рефлексов та була наявна атонія м`язів. У зв`язку з вищенаведеним було прийнято мною рішення провести реанімаційні заходи. На протязі виконання реанімаційних заходів, дитина будь-яким чином не реагувала на фізичні подразники. Отже, були проведені наступні реанімаційні заходи, а саме: інтубація ларінг-маски з подальшого проведення штучної вентиляції легенів, але першочергово я здійснював непрямий масаж серця 15 разів - серце, 2 рази дихання, після вказаних заходів (та під час здійснення вказаних заходів) поступово здійснювалось дробне внутрішньо венозне введення адреналіну. Але будь-якої реакції (подачі ознак життя) дитина не проявляла. У зв`язку із чим реанімаційні заходи були припинені через їх неефективність о 10 год. 50 хв. Після всіх вказаних мною реанімаційних дій, що були проведені мною я констатував біологічну смерть дитини о 10 год 51 хв».
При наданні медичної допомоги дитині з приводу невідкладних станів на до госпітальному етапі медичний персонал повинен керуватися Наказом МОЗ України 05.06.2019 № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги». Оцінка показань, щодо початку реанімаційних заходів була здійснена правильно - встановлено попередній діагноз клінічна смерть. Здійснювалися заходи серцево-легеневої реанімації, під контролем ЕКГ з медикаментозною підтримкою. Перелік заходів відповідає вимогам вищевказаного наказу.
Під час аналізу наданих матеріалів члени комісії звернули увагу на невідповідність даних з протоколу огляду речей від 03.08.2020р.: «… 29.05.2020 у період часу з 10:38:44 до 10:39: лікар швидкої медичної допомоги виходить з приміщення кімнати де перебувала малолітня ОСОБА_41 ... Проведення реанімаційних заходів малолітній ОСОБА_40 працівниками швидкої медичної допомоги завершено. Після чого до лікаря підійшов ще один працівник швидкої медичної допомоги фельдшер «ОСОБА_44» та вони почали заповнювати карту виїзду швидкої медичної допомоги. О 10:42:04 лікар зателефонував до служби «102» з метою повідомлення про смерть малолітньої ОСОБА_40 » даним щодо тривалості здійснення реанімаційних заходів вказаних у «Карті виїзду швидкої медичної допомоги №1626А» від 29.05.2020р. та показаннях свідка ОСОБА_25 . Як зазначалося вище здійснення реанімаційних заходів проводиться до появи достовірних ознак смерті, або протягом 30 хвилин без ознак відновлення життєвих функцій організму. Зважаючи на те, що компетенції судово-медичної експертної комісії не належить оцінка окремих матеріалів кримінального провадження, визначити відповідність дій медичних працівників існуючим нормативно-правовим документам МОЗ, в частині достатності реанімаційних заходів, за тривалістю, лише після того, як слідчий визначить який з вищевказаних матеріалів кримінального провадження відповідає дійсності».
Експерт Голубович А.Л. в суді надав роз`яснення щодо проведення експертизи та її результатів.
Згідно висновку експерта № 604 від 05.06.2020 р. КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, проведеної на підставі постанови слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 05.06.2020 р., будь-яких видимих зовні тілесних ушкоджень, а також слідів їх загоєння по давності утворення віднесених до подій, викладених в обставинах справи, у ОСОБА_2 не виявлено (т. 4 а.с.38).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 282 від 20.07.2020 р. амбулаторної судово-психіатричної експертизи КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, ОСОБА_2 , психічних розладів не виявляла та не виявляє в теперішній час. У період здійснення інкримінованого їй правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла.
У ході психоексперементального обстеження з урахуванням «Методики бесіди і спостереження», яка дозволяє уточнити факти і відомості та аналізувати поведінку обстежуваного під експертна на виявляє порушень когнітивної сфери.
Виявлені зниження уваги обумовлені емоційним напруженням у ситуації слідства та очікуванні покарання. Загальний рівень інтелекту відповідає освіті та життєвому досвіду, у особистості з акцентуйованими рисами характеру з характерними для неї: брехливістю, бажання представити себе з кращого боку, як «маску» представляє вдавані надміри: миролюбивістю, шанування соціальних норм, надмірну довірливість, значущість потреб соціуму понад усе.
У ситуації, що досліджується ОСОБА_2 не виявляла характерних феноменологічних ознак особливого емоційного стану (стресу, фізіологічного афекту, вираженого емоційного збудження, сильного страху, пригніченості, розгубленості, відчаю, емоційного стресу, фрустрації), що суттєво вплинув би на її свідомість і поведінку.
ОСОБА_2 у момент скоєння інкримінованого їй правопорушення не виявляла характерних феноменологічних ознак стану фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання. Дії її були послідовні, цілеспрямовані, мовний контакт збережений у повному обсязі, ознак пост афективної астенії не виявляла.
Вищеописані індивідуально-психологічні особливості особи ОСОБА_2 мали просте відображення у її поведінці у момент здійснення кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_2 не були викликані станом сильного душевного хвилювання (фізіологічним афектом або іншим емоційним станом: стресом, фрустрацією, образою, гнівом, ревнощами тощо).
ОСОБА_2 з урахуванням індивідуально-психологічного стану особистості могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в досліджуваній ситуації.
ОСОБА_2 з урахуванням своїх вікових особливостей могла усвідомлювати зміст власних дій та їх наслідки в момент скоєння інкримінованого їй правопорушення та на теперішній час.
Отже, вона могла усвідомлювати свої дії й керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час вона також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 4 а.с.47-56).
Досліджені судом наведені докази узгоджуються між собою, стосуються події злочину, отримані у встановленому законом порядку, є належними, допустимим та такими, що в своїй сукупності послідовно і логічно підтверджують встановлені судом обставини вчинення злочину та винуватість ОСОБА_2 в його вчиненні, а також осудність обвинуваченої.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Дійшовши висновку про те, що сукупність зазначених фактичних даних може бути використана судом при прийнятті процесуального рішення, суд не може погодитися з твердженнями сторони захисту про визнання доказів недопустимим, виходячи з наступного.
Стороною захисту до суду подано клопотання про визнання недопустимими доказів, оскільки джерело їх отримання є незрозумілим, та ці докази зібрані з суттєвим порушенням норм КПК України.
Так, огляд 29.05.2020 р. місця події - квартири АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст.223 КПК України, був проведений за відсутності ОСОБА_2 , яка знаходилась в квартирі, але у іншому приміщенні.
При проведенні обшуку квартири АДРЕСА_2 , було вилучено флеш-карту пам`яті, яку упаковано до спецпакету № 7058215, жодного СD-диску під час проведення згаданої слідчої дії не вилучалось як не вилучались такі диски і під час обшуку квартири ОСОБА_2 і 04.06.2020 р.
Разом з тим, матеріали кримінального провадження містять СD-диски, які оглядались слідчим 04.06.2020 р. та 06.06.2020 р., за відсутності протоколу огляду речового доказу - «флеш-носія», який був вилучений під час огляду місця події 29.05.2020 р.
Наведене дає підстави стороні захисту припускати, що слідчий, маючи процесуальний доступ до «флеш-носія» micro-SD 32 Gb, поза межами слідчої дії втрутився в нього, здійснив його переформатування, змінював чи видаляв файли.
Таким чином є недопустимим доказами: протоколи огляду речей (диску) від 04.06.2020 р. та 06.06.2020 р. та додані до них диски СD; висновок комп`ютерно-технічної експертизи № 5-146 від 23.07.2020 р. з додатками; протоколи огляду речей (диск DVD) від 06.08.2020 р. та 11.09.2020 р.; протокол огляду місця події від 29.05.2020 р. за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд вказані доводи захисту відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
В статті 87 КПК України зазначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», наголошено на тому, що згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
Ч.1 ст.223 КПК України передбачає, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів у кримінальному провадженні.
Правила проведення огляду приміщення визначені ст.237 КПК України, ч.3 якої передбачає, що для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження.
Тобто, згаданою нормою не передбачено необхідності обов`язкової участі власника житла чи підозрюваного або його захисника.
Огляд місця події - квартири АДРЕСА_2 було проведено за участю учасників сторони кримінального провадження з боку обвинувачення у присутності понятих та за участю спеціалістів, що свідчить про відстуність підстав для визнання цього доказу недопустим.
Судом також не встановлено підстав для визнання недопустимими висновку комп`ютерно-технічної експертизи № 5-146 від 23.07.2020 р. з додатками, оскільки висновок експерта відповідає положенням ст.ст.101-102 КПК України. Предметом експертного дослідження є флеш-носій micro-SD, що був вилучений 29.05.2020 р. під час огляду місця події та визнаний речовим доказом у порядку ст.100 КПК України. Під час проведення експертизи, експертом, як додатки до неї, виготовлені 7 DVD-R дисків, які були оглянуті слідчим 03.08.2020 р. та 04.09.2020 р. про що складено відповідні протоколи.
Судом не встановлено порушень органом досудового розслідування прав та свобод людини, на підставі яких надані стороною обвинувачення докази можливо було б визнати недопустимими у даному кримінальному провадженні, і як наслідок - висновку експерта, наданого за результатами дослідження вилучених під час проведення огляду речових доказів.
Вирішуючи питання про кваліфікацію дій ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.
Згідно постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
В судовому засіданні стороною обвинувачення не представлено, а судом не здобуто переконливих доказів, які б свідчили про наявність у обвинуваченої умислу на позбавлення життя малолітньої ОСОБА_4 .
При оцінці доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин.
Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно надавала послуги няні за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 за грошову винагороду, про що було розміщено відповідне оголошення в мережі Інтернет. 29.05.2020 р. приблизно о 09.00 год. ОСОБА_3 привела до квартири обвинуваченої малолітню ОСОБА_13 , де залишила дівчинку. Під час перебування в квартирі ОСОБА_13 вкусив хлочик, який був також переданий ОСОБА_2 під нагляд, через що дівчинка почала плакати та кричати. Протягом певного періоду часу ОСОБА_13 з періодичністю плакала, кричала та капризувала. В цей час обвинувачена взяла саморобний засіб, загорнутий в таканину («валік») та зафіксувала його навколо голови дитини, після чого віднесла дівчинку до спальні, де залишила.
Ці обставини підтверджені показаннями свідків, протоколом огляду місця події, протоколами слідчих експериментів та оглянутими відеозаписами.
Висновки суду про те, що обвичувачена погодилась опікуватись малолітньою ОСОБА_4 ґрунтуються на показаннях потерпілої ОСОБА_3 , які, в свою чергу, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, як то протоколи огляду речей та відеозаписи.
Версія ж подій, яку повідомила суду ОСОБА_2 про обставини передачі їй дитини потерпілою, під час допиту в судовому засіданні не має логічного наповнення, тому суд ставиться критично до пояснень обвинуваченої, яка не зацікавлена сприяти встановленню істини по справі, що узгоджується з її позицією захисту від обвинувачення.
З висновку експерта № 378/к встановлено, що через свій вік дитина ОСОБА_4 не мала об`єктивних можливостей для самозбереження, а розвиток механічної асфіксії може супроводжуватися стрімкою втратою свідомості.
Наявність у ОСОБА_2 медичної освіти та тривалий час її роботи за фахом, а також вказані дані дають підстави суду вважати, що обвинувачена, яка залишила дитину у емоційно збудженому стані, повинна була і могла передбачити, що залишення малолітньої ОСОБА_4 у небезпеці може загрожувати їй смертю.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, які перевірені доказами, суд прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_2 містять ознаки завідомого залишення в небезпеці.
Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що поєднання обставин, обстановки та умов, за яких настала смерть ОСОБА_4 , виключає кваліфікацію дій ОСОБА_2 як умисного вбивства, та дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч.3 ст.135 КК України, як залишення в небезпеці, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, якщо той, хто зилишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, що спричинило смерть особи.
При призначенні обвинуваченій покарання, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, наслідки злочину - настання смерті малолітньої дитини, що є невідворотнім, та враховує відомості про особу обвинуваченої: має постійне місце проживання, є пенсіонером за віком, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, раніше не була засуджена, має на утриманні малолітню дитину (т.5 а.с.151-158).
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, суд, відповідно до ч.2 ст.66 КПК України, визнає спроби надати допомогу потерпілій, після вчинення злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченої, її ставлення до скоєного, тяжкості скоєного, суд прийшов до висновку, що з метою захисту інтересів суспільства, виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з реальною ізоляцією від суспільства.
Призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.008 р. ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.
На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.
Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету: покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_2 , під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого судом продовжений по 06.06.2022 р. включно.
Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно обвинуваченої найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 , а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання.
При вирішенні цивільного позову, заявленого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, який був уточнений в процесі розгляду справи, суд виходить з наступного.
Право особи, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, визначено ст.128 КПК України.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди потерпілі обґрунтували з посиланням на те, що в результаті протиправних дій обвинуваченого вони переживали та продовжують переживати моральні страждання через смерть дитини, з урахуванням значущості втрати, що є невідворотною, тяжкості психологічної травми, завдану моральну шкоду ОСОБА_3 оцінила у 1 500 000 грн., а ОСОБА_1 - у 1 000 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог потерпілими надано судові психологічні експертизи, складені психологом ОСОБА_43 , які підтверджують несприятливі зміни, які настали від смерті малолітньої доньки (т.7 а.с.143-153, 184-194).
Обвинувачена ОСОБА_2 цивільні позови не визнала, оскільки не вважає себе винною у настанні смерті малолітньої ОСОБА_4 , яка сталась, на переконання обвинуваченої, в результаті нещасного випадку.
Захисники, заперечуючи проти позовних вимог, подали до суду відзив на уточнений цивільний позов.
Заслухавши цивільних позивачів та позицію обвинуваченої і її захисників з приводу заявлених позовів, оцінивши у сукупності всі надані на обґрунтування цивільного позову докази, суд дійшов висновку, що вимоги потерпілих про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.22,23,1167,1168 ЦК України, особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої їй внаслідок порушення її прав, зокрема, витрат, які особа зробила або повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також втрат через перенесені душевні страждання у зв`язку з протиправною поведінкою відносно членів його сім`ї або близьких родичів.
Крім цього, у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У пункті 9 вищевказаної постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації , а крім того - у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об`єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.
Усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.
У цьому контексті суд враховує визнання Європейським Судом з Прав Людини(далі ЄСПЛ) існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди у разі порушення окремих прав і свобод людини.
Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що, «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
Вирішуючи питання, що пов`язані з розміром відшкодування моральної шкоди, яка відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, суд керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об`єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору. Принципи розумності і справедливості виявляються в тому, що більш глибоким моральним стражданням відповідає більший розмір відшкодування.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин справи суд встановив, що в результаті протиправних дій обвинуваченої потерпілим дійсно була завдана величезна моральна шкода, оскільки вони втратили доньку, перенесли і в теперішній час, через невідворотність цієї втрати, продовжують відчувати душевні страждання, що призводить до психологічної травми.
Виходячи з принципів розумності та справедливості, неможливості поновити втрату потерпілих в інший спосіб, суд дійшов до висновку про те, що необхідним і достатнім та поновлення їх прав є відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь ОСОБА_3 - 750 000 грн., на користь ОСОБА_1 - 500 000 грн.
Оскільки арешти на нерухоме та рухоме майно - квартиру та транспортний засіб, що належать обвинуваченій, накладались, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), які судом задоволені, то відсутні підстави для скасування цих заходів кримінального провадження.
На підставі ст.ст.122, 124 КПК України, витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.
Суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на проведення комп`ютерно-технічної експертизи в сумі 4086,25 грн. (т.3 а.с.84).
Доля речових доказів вирішується судом у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368 - 371, ч.2 ст. 373-375 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Визнати винуватою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 135 КК України та призначити їй покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 05 червня 2020 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_2 , до набрання вироком суду законної сили, залишити без змін.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомий) моральну шкоду, завдану злочином в сумі 750 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) моральну шкоду, завдану злочином в сумі 500 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 4086,25 грн.
Речові докази по даному провадженню:
флеш-карту пам`яті «Good Ram 32 GB»; «DVD-R» диски, долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження;
мобільний телефон «Xiaomi М1», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора «VODAFONE»: НОМЕР_4 та сім-картою мобільного оператора «LIFE», та зарядний пристрій до вищезазначеного мобільного телефону; блокнот в шкіряній обкладинці коричневого кольору «Agrinol»; зошит в різнокольоровій обкладинці; відеокамера, передані на зберігання до камери схову речових доказів ГУНП в Запорізькій області, повернути за належністю ОСОБА_2 ;
- дитячий одяг - рожевий (бодік); рушник рожевого кольору та рушник бежевого кольору; дитяча суміш з назвою «Малиш»; зрізані вільні кінці нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом пальців рук; змиви з правої та лівої кисті, передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ГУНП в Запорізькій області, знищити;
- дві медичні картки на ім`я ОСОБА_4 , передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ГУНП в Запорізькій області, передати потерпілим ОСОБА_1 або ОСОБА_3 ;
Документи - висновки експертів та протоколи процесуальних дії з додатками на паперовому на електронному носіях, долучені до матеріалів кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, -у той же строк після отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення, особам, які не були присутні при проголошенні вироку, його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.
Головуючий суддя О.В.Дмитрюк
Суддя О.В.Щаслива
Присяжні __________ Булигіна Т.О. ____________Дзюба О.В. ___________Суханова В.В.
