Справа № 369/6092/20
Провадження № 2/369/1626/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
14.07.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Дубас Т.В.
при секретарі Мазурик Д.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2020 року позивач ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 19.07.2017 р., ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 придбала, квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2019 р. у справі №754/11747/187/8 частин спірної квартири витребувано у Позивача на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ( Треті особи).
Зокрема, судом встановлено, що Треті особи були іпотекодавцями у відносинах із ОСОБА_7 , який у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки- спірну квартиру- зареєстрував за собою право власності на неї на підставі судового рішення. У подальшому-продав квартиру Відповідачу, яка, у свою чергу, продала її Позивачу.
Разом із тим, рішенням Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 р. скасоване рішення суду, на підставі якого ОСОБА_7 зареєстрував своє право на Спірну квартиру.
Тобто єдиною підставою витребування спірної квартири у добросовісного набувача ОСОБА_2 суд апеляції визначив те, що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_3 як продавець не мали права відчуження спірної квартири у 2016 та 2017 роках відповідно.
У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ОСОБА_3 мала статус третьої особи під час розгляду справи №754/11747/18.
З огляду на викладені обставини позивач звернулась до суду з даними позовними вимогами, а так просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 911 240,62(один мільйон дев`ятсот одинадцять тисяч двісті сорок) грн.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.07.2020 року відкрито провадження у справі №369/6092/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
30.11.2020 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов у цивільній справі №369/6092/20 шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_2 та земельні ділянки за тією ж адресою (кадастрові номери 3222485901:01:019:5050 та 3222485901:01:019:5051), які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 ; накласти арешт на інше майно ОСОБА_3 у межах суми стягнення,яке не має обтяжень з боку третіх осіб.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.02.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_2 -адвоката Колесник Костянтина Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів-повернути заявнику.
У судове засідання 08.04.2021 позивач та представник позивача не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідач у судове засідання 08.04.2021 не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.07.2017 року позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 ., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., реєстровий № 7786.
Відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу квартири, квартира, що продається належить продавцю - відповідачу на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Ковальчуком С.П. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.03.2016 року за реєстровим № 666 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2016 року, реєстраційний номер нерухомого майна 882897580000. Пунктом 2 даного договору визначено, що продаж вчинено за 150 353, 00 грн., які покупець повністю сплатив продавцю до підписання цього договору. Продавець, а так відповідач своїм підписом договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій до покупця.
Ціна квартири становить 150 352, 79 грн. відповідно до Звіту про оцінку майна від 18.07.2017 року, зробленого ТОВ «Пальчинськая і Партнери». Пунктом 5 даного договору встановлено, що продавець вважає вигідним для себе ціну продажу.
Судом встановлено, що на момент розгляду даної цивільної справи, договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 ., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., реєстровий № 7786 між сторонами не розірваний, в судовому порядку не визнаний недійсним, а так є дійсним.
З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що Постановою Київського апеляційного суду по справі № 754/11747/18 від 05.12.2019 року, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 5/8 частини квартири АДРЕСА_1 у володіння ОСОБА_4 та по 1/8 частини даної квартири у володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Позивач визначив підставою для стягнення 1 911 240, 62 грн. з відповідача на користь позивача той факт, що позивач є добросовісним набувачем та у відповідності до ч. 1 ст. 661 ЦК України позивач має право на відшкодування завданих збитків відповідачем. А так відповідно до ч. 1 ст. 661 ЦК України, у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Положення ст. 661 ЦК України не можуть бути застосовані до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, враховуючи, що кошти сплачені за договором купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., 19.07.2017 року реєстровий № 7786, не можуть бути збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, а також права третіх осіб на товар повинні виникнути до моменту продажу товару, тобто позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав.
Окрім того, позивач просить стягнути 1 911 240,62 грн., що є безпідставною позовною вимогою з огляду на ціну визначену в п. 2 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., реєстровий № 7786, - 150 353, 00 грн., які покупець повністю сплатив продавцю до підписання цього договору. Продавець, а так відповідач своїм підписом договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій до покупця.
Суд критично ставиться до підстав визначених позовних вимог позивачем, які на думку суду є передчасними, оскільки договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 ., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., реєстровий № 7786 є дійсним.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й, у першу чергу, відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, суд виходить з того, що, у першу чергу, способи захисту, які застосовуються судом, мають відповідати правовій природі цивільних відносин, що існують між сторонами, й лише у другу чергу, серед зазначених способів захисту, що відповідають правовій природі таких відносин, Суд вправі обрати той з них, що забезпечує ефективність такого захисту.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 1 911 240,62 грн.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 207, 215, 655, 656, 657 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у розмірі 1 911 240,62 грн. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Дубас Т.В.
