Ухвала
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 369/6092/20
провадження № 61-1447 сво 22
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 рокуу складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 продала, а вона придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року у справі № 754/11747/18 у задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та неї, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 , про визнання права власності на спірну квартиру та витребування майна відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та неї, ОСОБА_2 ,про визнання права іпотекодержателя відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 754/11747/18 апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року скасовано у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до неї, ОСОБА_2 , та ухвалено у цій частині нове судове рішення. Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до неї, ОСОБА_2 , про визнання права власності та витребування майна задоволено частково. Витребувано із її, ОСОБА_2 ,незаконного володіння 5/8 частки квартири АДРЕСА_1 у володіння ОСОБА_3 , та по 1/8 частки вказаної квартири у володіння ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . У решті рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року залишено без змін.
Судом при розгляді справи № 754/11747/18 встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 були іпотекодавцями у договірних правовідносинах із ОСОБА_6 . Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2016 року у справі № 754/21847/13 апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2015 року скасовано, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на спірну квартиру шляхом визнання за ОСОБА_6 права власності на неї. У подальшому ОСОБА_6 продав квартиру ОСОБА_1 , яка продала її їй, ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 754/21847/13 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Полібудсервіс Плюс», про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат (провадження № 61-3145св18).
Отже, судове рішення, на підставі якого ОСОБА_6 зареєстрував право власності на спірну квартиру, було скасовано, а єдиною правовою підставою витребування спірної квартири у неї, як добросовісного набувача, апеляційний суд зазначив те, що ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 , як продавець, не мали права на відчуження спірної квартири у 2016 році та 2017 році.
Позивач вважала, що з ОСОБА_1 , як продавця спірної квартири, підлягають стягненню на її користь збитки у порядку визначеному положеннями статті 661 ЦК України.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 911 240,62 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року у складі судді Дубас Т. В. у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що положення статті 661 ЦК України не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, враховуючи те, що кошти, сплачені ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року не можуть бути збитками у розумінні статті 22 ЦК України. Крім того, права третіх осіб на товар повинні виникнути до моменту продажу товару. Тобто позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав.
Вимога ОСОБА_2 про стягнення з відповідачки грошових коштів у розмірі 1 911 240,62 грн є безпідставною, оскільки ціна спірної квартири визначена у пункті 2 договору купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року у розмірі 150 353 грн, які покупець повністю сплатив продавцю до підписання цього договору. При цьому підстави позову є передчасними, оскільки договір купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є дійсним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , задоволено, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року скасовано і ухвалене нове судове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 911 240,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 10 510 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом при розгляді справи № 754/11747/18 встановлено, що ОСОБА_6 не мав права на відчуження спірної квартири у зв`язку із порушенням порядку набуття на неї прав, а ОСОБА_1 була залучена до участі у справі, в якій було ухвалено рішення про витребування 7/8 частки спірної квартири у добросовісного набувача - ОСОБА_2 .
Питання компенсації добросовісному набувачу має вирішуватися за заявою такої особи відповідно до положень статті 661 ЦК України. Посилання відповідачки на те, що позивачем не доведено розмір збитків безпідставні, оскільки відповідно до звіту про оцінку вартості спірного нерухомого майна ринкова вартість об`єкта оцінки становить 2 184 275 грн. Отже, вартість 7/8 частки цього об`єкта становить 1 911 240,62 грн, що відповідачем не спростовано.
З урахуванням обставин, які були встановлені судом при розгляді справи № 754/11747/18, а саме підстави набуття права власності на спірну квартиру як ОСОБА_6 , який на час реєстрації за ним такого права на цю квартиру вже помер, так і ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідальність за завдані ОСОБА_2 збитки має нести саме ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року відкрито
касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року вищевказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2023 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року повернуто на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (провадження № 14-9 цс 23).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що усупереч правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 520/6824/18, апеляційний суд не надав оцінки тому, що підстави для витребування 7/8 частки спірної квартири виникли після її продажу. У разі вилучення за рішенням суду товаруу покупця відповідальність продавця, передбачена положеннями статті 661 ЦК України, може наставати лише у випадку, якщо сам продавець був недобросовісним набувачем. Якщо продавець виявився добросовісним набувачем і не знав про обставини, які могли бути підставою для витребування майна у покупця та не міг повідомити останнього про них, положення вказаної статті до спірних правовідносин не можуть застосовуватися.
Відповідачкою протиправні дії не вчинялися, її вина відсутня та не доведена, добросовісність набувача презюмується, що було залишено судом апеляційної інстанції поза увагою.
ОСОБА_1 не могла впливати на вирішення спору між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , оскільки вона не було стороною у справі № 754/21847/13-ц.
Хоча вона і приймала участь у справі № 754/11747/18, натомість, від її дій та пояснень не залежало питання щодо витребування частки спірної квартири у позивачки.
На момент купівлі відповідачем квартири у ОСОБА_6 у 2016 році, так і на момент укладення 19 липня 2017 року договору купівлі-продажу спірної квартири з позивачем відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , як продавцем, було зареєстровано право власності на спірну квартиру, яка не перебувала під арештом чи забороною, не перебувала у податковій заставі. Судом апеляційної інстанції не досліджувалося питання того, чи дійсно існували на момент укладення з позивачкою договору купівлі-продажу спірної квартири обставини, які могли б свідчити про ризики для покупця та які свідчили про недобросовісність відповідача, як продавця.
Суд апеляційної інстанції не з`ясував, що позивачка також подала позов про стягнення з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 1 779 681,74 грн вартості поліпшень витребуваної 7/8 частки спірної квартири на підставі положень частин третьої та четвертої статті 390 ЦК України, що розглядається Деснянським районним судом м. Києва у справі № 754/11717/20. Вказане свідчить, що позивачка намагається отримати подвійне задоволення своїх вимог.
Договори купівлі-продажу спірної квартири, укладені між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 та між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , не були визнані недійсними. ОСОБА_2 залишається власником 1/8 частки квартири і проживає у ній.
Апеляційний суд не з`ясував вартість спірного майна та розмір збитків, завданих позивачці, оскільки позивачка відповідно до договору купівлі-продажу спірної квартири придбала її за 150 353 грн, проте з відповідачки просить стягнути 1 930 034,74 грн.
У січні 2022 року ОСОБА_1 подала доповнення до касаційної скарги, в яких зазначила, що відсутня єдина правова позиція Верховного Суду щодо розміру грошових коштів, які мають бути сплачені позивачу як відшкодування за вилучене майно за статтею 661 ЦК України. Відповідач послалася на відповідні правові позиції Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Днем виникнення підстав для вилучення квартири за рішенням суду не може бути 18 квітня 2018 року, а саме з моменту ухвалення постанови Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 754/21847/1З-ц, оскільки ці підстави з`явилися у третіх осіб 17 березня 2016 року, тобто з моменту протиправного вилучення у них квартири. До цього часу підстав для вилучення існувати не могло, тому що квартира була у власності третіх осіб і їхнє право порушено не було. Визначальним юридичним фактом є неправомірність набуття права власності продавцем спірного майна. Той факт, що рішення суду про встановлення такої неправомірності прийняте після продажу майна добросовісному набувачу, у розумінні статті 661 ЦК України значення не має.
При вирішенні питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суд має виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - дійсною вартістю майна на час вирішення спору.
Оскільки судом при розгляді справи № 754/11747/18 встановлено відсутність у ОСОБА_1 права на відчуження спірної квартири на користь ОСОБА_2 , тому з відповідачки, як продавця, підлягають стягненню збитки відповідно до положень статті 661 ЦК України. При цьому, збитками є дійсна вартість витребуваної частки квартири на момент вирішення спору. Недійсність договору купівлі-продажу, на підставі якого позивач придбала квартиру, для стягнення збитків не вимагається.
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 надала суду додаткові пояснення до відзиву, в яких зазначила, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року у справі № 754/11717/20 залишено без розгляду її позов до ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів.
У грудні 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року без змін. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 знала про те, що вона володіє майном незаконно і не мала права його відчужувати.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 206/1193/16-ц (провадження № 61-30679 св 18), Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 335/7363/15-ц (провадження № 61-18149 св 18) та Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 520/6824/18 (провадження № 61-7468 св 21).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах, викликана тим, що колегіями суддів різних судових палат зазначено таке: продавець товару, вилученого за рішенням суду, повинен відшкодувати покупцю збитки у вигляді вартості придбаного майна.
Разом із тим, на думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, продавець товару, вилученого за рішенням суду, повинен відшкодувати покупцю збитки у вигляді дійсної вартості майна, тобто з урахуванням ринкових цін, що існували у місці, де зобов`язання має бути виконане, на день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, наведене свідчить про застосування судом касаційної інстанції
у різних судових палатах Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих самих правовідносин, різне застосування положень закону, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Б. І. Гулько
Судді: А. І. Грушицький
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
С. О. Погрібний
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
