Справа № 369/6092/20
Провадження №2/369/1626/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі
Головуючої судді Дубас Т.В.,
За участю секретаря судового засідання Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Колесник Костянтина Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Колесник Костянтином Анатолійовичем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельні ділянки за тією ж адресою (кадастрові номери 3222485901:01:019:5050 та 3222485901:01:019:5051), які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та накладення арешту на інше майно ОСОБА_2 у межах суми стягнення, яке не має обтяжень з боку третіх осіб, оскільки не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду про стягнення коштів з відповідача.
Предсиавником позивача у заяві про забезпечення позову зазначено те, що він просить суд звільнити позивачку ОСОБА_1 від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище та те, що вона є багатодітною матір`ю, а з доходів має лише соцільну допомогу від держави.
Згідно з ч. 2ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз`яснено в п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно достатті 8Закону України «Про судовий збір»єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.
Верховний Суд у справі № 686/114/16-ц, 04.07.18 зазначив, що звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов`язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність.
Свій висновок суд касаційної інстанції обґрунтував тим, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Згідно ч. 1ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Уст.129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв`язку із цим обставини, зазначені представником позивача у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, зокрема того, що позивачкою отримано дохід у вигляді соціальної допомоги у загальному розмірі 25970, 00 грн., не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відтак, клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Отже підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або його відстрочення відсутні.
Оскільки відсутні встановлені законом підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, тому клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову на предмет її відповідності вимогамст.151 ЦПК України, дійшов висновку про повернення заяви з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1ст.3 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Проте заявником не сплачено судовий збір та квитанція про сплату судового збору відсутня.
Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вивчивши подану заяву, судом встановлено, що вказаним вимогам закону заява про забезпечення позову не відповідає, оскільки не містить квитанції про сплату судового збору, що є порушенням вимог п. 5 ч. 1ст. 151 ЦПК України.
За приписами ч. 9 ст.153ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вона у відповідності до ч. 9 ст.153ЦПК України підлягає поверненню заявнику.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст.151-153,260,261,352-354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Колесник Костянтина Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів- повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Т.В. Дубас
