Справа № 369/6092/20
Провадження №2/369/3318/20
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
25.05.2020 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, слід залишити без руху з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище та те, що вона є багатодітною матір`ю, а саме матір`ю трьох дітей, не працює, оскільки доглядає найменшу дитину 2017 року народження, а з доходів має лише соцільну допомогу від держави, однак доказів цьому не надає.
Згідно з ч. 2ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як розяснено в п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно достатті 8Закону України «Про судовий збір»єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.
Верховний Суд у справі № 686/114/16-ц, 04.07.18 зазначив, що звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов`язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність.
Свій висновок суд касаційної інстанції обґрунтував тим, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження неспроможності сплати нею судового збору та підстав для звільнення їх від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Отже підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або його відстрочення відсутні.
Оскільки відсутні встановлені законом підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, тому клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення.
Таким чином, беручи до уваги те, що на час подання до суду вищезазначеного позову позивачем не сплачено судовий збір, що є порушенням положень ч.4 ст.177 ЦПК України, де зазначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачеві строк для оплати заявлених вимог судовим збором.
Відповідно до ч.2 п.1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою або фізичною особоюпідприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно доп. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК Україниу позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ст. 95ЦПК України передбачено,що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Втім, позивачем подані копії письмових доказів, які нею не завірені, що не відповідає вимогамст. 95 ЦПК України.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 49, 136, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ЗУ "Про судовий збір" суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.В. Дубас
