У Х В А Л А
18 жовтня 2021 року місто Київ
справа №369/6092/20 провадження №22-з/824/1022/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колесника Костянтина Анатолійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Колесник К.А. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження.
11 жовтня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колесника К.А. надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:019:5050 та 3222485901:01:019:5051, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать відповідачу ОСОБА_2 .
Представник позивача обґрунтовує заяву тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 1 911 240, 62 грн. ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, що значно підвищує ризик невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Окрім того, ОСОБА_2 є стороною більш ніж десяти подібних процесів пов`язаних із витребуванням майна та визнанням правочинів недійсними, у судах всіх інстанцій, пов`язаних з кредитними та іпотечними договорами . Відтак, відповідач має або отримає зобов`язання на користь третіх осіб. Викладені обставини створюють небезпеку істотного ускладнення виконання судового рішення про стягнення коштів з відповідача, що дає суду підстави застосувати арешт майна відповідача як захід забезпечення виконання судового рішення, яке базуватиметься на преюдиційних фактах. Щодо зустрічного забезпечення можна визнати можливим арешт частини квартири, що належить ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України, визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього відповідних умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, обов`язковою умовою є обґрунтування, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, та чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала, квартиру АДРЕСА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 5 грудня 2019 року у справі №754/11747/18 витребувано 7/8 частин спірної квартири у позивача на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ( треті особи).
Зокрема, судом встановлено, що треті особи були іпотекодавцями у відносинах із ОСОБА_6 , який у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру,- зареєстрував за собою право власності на неї на підставі судового рішення. У подальшому-продав квартиру відповідачу, яка, у свою чергу, продала її ОСОБА_1 ..
Разом із тим, рішенням Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року скасоване рішення суду, на підставі якого ОСОБА_6 зареєстрував своє право на спірну квартиру.
Тобто єдиною підставою витребування спірної квартири у добросовісного набувача ОСОБА_1 суд апеляції визначив те, що ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_2 як продавець не мали права відчуження спірної квартири у 2016 та 2017 роках відповідно.
ОСОБА_2 мала статус третьої особи під час розгляду справи №754/11747/18.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у розмірі 1 911 240,62 грн., як заподіяну шкоду.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 13 січня 2020 року вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:019:5050 та 3222485901:01:019:5051, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів вважає, що наявні підстави для застосування вказаних заявником заходів забезпечення позову, зважаючи на наступне.
Враховуючи, те що предметом спору є стягнення грошових котів в розмірі 1 911 240,62 грн., а відповідач ОСОБА_2 є стороною більш ніж десяти подібних процесів пов`язаних із витребуванням майна та визнанням правочинів недійсними у судах всіх інстанцій, пов`язаних з кредитними та іпотечними договорами, тому наявні підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача.
Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.
Таким чином, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кол есником К.А. наведені як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, враховано співмірність заходу забезпечення позову заявленим вимогам.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відомостей про обставини, які слугують обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення матеріали справи не містять, а тому такі застосуванню не підлягають.
Керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колесника Костянтина Анатолійовича про забезпечення позову, задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:019:5050 та 3222485901:01:019:5051, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать відповідачу ОСОБА_2 .
Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Боржник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
