ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" липня 2021 р. Справа №924/337/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потерба О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кобулетурі Трейдінг", Грузія, м. Кутаїсі
про стягнення заборгованості в розмірі 39051,81 доларів США
Представники сторін:
від позивача: Кучина Т.І. згідно статуту
від відповідача: не з`явився
У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач (дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод") звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю "Кобулетурі Трейдінг", Грузія, м. Кутаїсі) кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, нараховану пеню, 3% річних та інфляційні втрати, загальна ціна позову вказана 42687,28 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору (контракту) №2708 від 27.08.2015р. в частині сплати коштів за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.05.2018р. вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 14.08.2018р.; провадження у справі №924/337/18 зупинено на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 14.08.2018р. У випадку відсутності доказів вручення відповідачу судових документів (виконання судового доручення) наступне підготовче засідання вирішено призначити на 10:00 "14" жовтня 2018 року у приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018р. відкладено підготовче засідання на 10:00 год. 14.10.2018р., зупинено провадження у справі №924/337/18 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 14.10.2018р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019р. вирішено поновити провадження по справі, відкласти підготовче засідання на 10:00 год. 12.02.2019р., зупинено провадження у справі №924/337/18 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 12.02.2019р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019р. вирішено поновити провадження по справі, відкласти підготовче засідання на 09:30 год. 23.09.2019р., зупинено провадження у справі №924/337/18 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 23.09.2019р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.09.2019р. поновлено провадження по справі; відкладено підготовче засідання на 10:00 год. 11.02.2020р.; зупинено провадження у справі №924/337/18 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 11.02.2020р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.02.2020р. поновлено провадження у справі №924/337/18.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.02.2020р. вирішено відкласти підготовче засідання на 10:00 год. 03.09.2020р., зупинено провадження у справі №924/337/18 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 03.09.2020р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.09.2020р. поновлено провадження по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.09.2020р. підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.07.2021р., зупинено провадження у справі №924/337/18 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 06.07.2021р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.07.2021р. поновлено провадження по справі.
Присутній у судовому засіданні представник позивача зазначив, що позов обґрунтований, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав.
Судом враховується, що у листі Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 17.05.2019р. зазначалося, що повертається без виконання доручення господарського суду Хмельницької області про вручення судових документів представнику ТОВ «Кобулетурі Трейдінг» (справа № 924/337/18) з причин, викладених у підтвердженні про вручення.
Листом від 16.03.2020р. Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області направило суду документи, складені компетентним органом Республіки Грузія за результатами виконання доручення про вручення судових документів представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобулетурі Трейдінг» (справа №924/337/18), серед яких міститься повідомлення про вручення документів (№2|18156-19) та вказано, що документи вручено Георгі Піпіа - представник ООО «Кобулетинський трейдінг» 51001001533 - 17.01.2020р. Також наявна довіреність, видана директором ООО «Кобулетинського трейдінга» Мамука Ахвледіані довіреному Георгі Піпіа.
Листом від 06.05.2021р. Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області направило суду документи, складені компетентним органом Республіки Грузія за результатами виконання доручення, серед яких міститься повідомлення про вручення документів (№2|3256-21) та вказано, що документи вручено Георгі Піпіа 51001001533 - представник ООО «Кобулетинський трейдінг» 10.03.2021р. Також наявна довіреність, видана директором ООО «Кобулетинського трейдінга» Мамука Ахвледіані довіреному Георгі Піпіа.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
27.08.2015р. між Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод", юридичною особою, зареєстрованою та діючою відповідно до законодавства України, код ЄДРПОУ 31952591 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобулетурі Трейдинг", юридичною особою, зареєстрованою та діючою відповідно до законодавства Грузії (Покупець) укладено договір (контракт) № 2708.
Відповідно до п. 1.1 договору Продавець зобов`язався в порядку і на умовах визначених Контрактом, по замовленню Покупця виробити на власних виробничих потужностях товар під знаком для товарів і послуг Покупця, згідно асортименту, затвердженого сторонами в Доповненні №1 (надалі -Товар), передати Товар Покупцю, а Покупець зобов`язується його прийняти та оплатити.
За п. 1.2 договору Поставка Товару здійснюється партіями, відповідно до затвердженого Сторонами річним планом поставки Товару з помісячним графіком поставок (далі іменується як "Графік поставок"), що визначається Сторонами в Додатку №2 до цього Контракту.
Згідно з п. 2.1 договору поставка Товару здійснюється на умовах поставки FСА: Україна, м Житомир, вул. Заводська, 21 (правила Інкотермс в редакції 2010 року). Додаткові умови поставки обумовлюються Сторонами в додатковій угоді до Контракту.
За умовами п. 2.2 договору поставка Товару відбувається партіями в рамках погодженого Сторонами річного Графіку поставок на підставі Додаткових угод.
Згідно з п.п. 2.5-2.7 договору додаткова угода по поставці партії Товару здійснюється Сторонами на підставі письмової заявки Покупця. Заявка Покупця повинна містити асортимент, кількість товару, термін і умови поставки Товару. Після підписання Додаткової угоди на поставку Товару, Покупець не має права відмовитися від прийняття Товару.
Відповідно до п. п. 6.1-6.5 договору ціна Товару встановлюються за згодою сторін на кожну окрему партію Товару визначається в Додатковій угоді на поставку конкретної партії товару. У вартість Товару входить вартість упаковки, а також вартість навантаження, митне оформлення, вартість сертифікатів та інших документів, необхідних для поставки товару. Ціна Товару узгоджується Сторонами в Додатковій угоді на поставку конкретної партії товару. Валютою цього Контракту і платежів по ньому є долари США. Сума даного Договору становить суму поставок всіх партій товару.
Згідно з п.п. 7.1-7.3 договору порядок оплати визначається Сторонами на кожну партію Товару і уточнюються в додатковій угоді до цього Контракту. Покупець оплачує кожну партію Товару за цим Договором шляхом здійснення банківських переказів па поточний рахунок Продавця, вказаний в реквізитах цього Контракту. Датою оплати за Товар вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
За п. 8.1 договору продавець на кожну партію Товару зобов`язаний надати наступні документи: (1) рахунок-фактуру; (2) ЗМІ; (3) ветеринарний сертифікат; (4) посвідчення про якість товару; (5) сертифікат походження товару, (б) декларація виробника; (7) протокол ГМО; (8) гігієнічний висновок.
Згідно з п. 13.3 договору (з врахуванням доповнення №1 від 26.12.2016р. до контракту (договору) справжній Контракт складено в двох примірниках російською мовою кожен з яких має однакову силу і діє до 31 грудня 2017 року з дати підписання договору, але в будь-якому випадку до повного виконання обов`язків Сторін".
З врахуванням доповнення №2 від 27.08.2017р. до контракту (договору) п. 12.1 договору викладено в такій редакції: Всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути між Сторонами в результаті різного тлумачення положень, умов або вимог зобов`язань за цим Договором або в зв`язку з ним, включаючи його термін дії і остаточне виконання, повинні вирішуватися шляхом переговорів й розумно стислий термін. В разі, якщо Сторони не досягнули прийнятного для сторін рішення, то такі спори підлягають розгляду господарським судом за місцезнаходженням Продавця на підставі матеріального і процесуального права України".
До договору долучено додаток №1 від 27.08.2015р., яким визначено таблицю асортименту.
24.10.2017р. сторонами підписано Додаткову угоду № 41 на поставку продукту рослинно-вершкового, 82,5% загального жиру в т.ч.10 % м.ж., ТМ "Kobuleturi" брикет 500 г., загальною вагою 10000 кг., загальною вартістю 18435,91 доларів США. Ціна товару встановлена на умовах поставки FCA, Україна, Хмельницька область, м. Староконстантинів, вул. І.Франка, 47 (Інкотермс 2010р.). Валюта - долари США, умови оплати: 20% вартості товару - передоплата, але не пізніше, ніж за день до відвантаження товару, 80% - протягом 5-ти календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю. Умови поставки: FCA, Україна, Хмельницька область, м. Староконстантинів, вул. І.Франка, 47 (Інкотермс 2010р.). Срок поставки листопад 2017р. Місце розвантаження товару ООО "Кобулетурі Трейдінг", Грузія, м. Тбілісі, вул. Бакрадзе №2.
Також до матеріалів справи додано Інвойс №31 від 24.10.2017р. на суму 18435,91 доларів США, рахунок-фактуру №39 від 06.11.2017р. на суму 18435,91 доларів США.
Згідно з накладною CMR №013024 13.11.2017р. перевізником "VOROLD TRANS" прийнято товар вагою 10310,00 кг. (продукт рослинно-вершковий, 82,5% ТМ "Kobuleturi" 500 г.) в м. Староконстантинів. У CMR заповнено п. 22 відправником, п. 23 перевізником та не заповнено п. 24 одержувачем. Відсутня відмітка про перетинання митного кордону.
Також до матеріалів справи долучено митну декларацію (форми МД-2) UA101070/2017/027167, відмітка про митний орган відправлення, митний орган призначення (п. 53) та нарахування платежів (п. 47) не заповнені. В п.50 "Принципал" міститься відмітка ТОВ "Воролд Транс".
06.12.2017р. сторонами підписано Додаткову угоду №42 на поставку продукту рослинно-вершкового, 82,5% загального жиру в т.ч.10 % м.ж., ТМ "Kobuleturi" брикет 500 г., загальною вагою 6400 кг., масла 82,5% ТМ "Kobuleturi" брикет 200 г., загальною вагою 2500 кг., масла 82,5% ТМ "Kobuleturi" брикет 500 г., загальною вагою 500 кг., спред 82,5% ТМ "Kobuleturi" брикет 500 г., загальною вагою 600 кг., загальною вартістю 28115,00 доларів США. Ціна товару встановлена на умовах поставки FCA, Україна, Хмельницька область, м. Староконстантинів, вул. І.Франка, 47 (Інкотермс 2010р.). Валюта - долари США, умови оплати: 20% вартості товару - передоплата, але не пізніше, ніж за день до відвантаження товару, 80% - протягом 5ти календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю. Умови поставки: FCA, Україна, Хмельницька область, м. Староконстантинів, вул. І.Франка, 47 (Інкотермс 2010р.). Срок поставки грудень 2017р. Місце розвантаження товару ООО "Кобулетурі Трейдінг", Грузія, м. Тбілісі, вул. Бакрадзе №2.
Також до матеріалів справи додано Інвойс №42 від 06.12.2017р. на суму 28115,00 доларів США, рахунок-фактуру №40 від 11.12.2017р. на суму 28115,00 доларів США.
Згідно з накладною CMR №428264 19.12.2017р. перевізником "VOROLD TRANS" прийнято товар загальною вагою 10320 кг. (продукт рослинно-вершковий, 82,5% ТМ "Kobuleturi" 500 г., масло 82,5% ТМ "Kobuleturi" та спред 82,5% ТМ "Kobuleturi" 500 гр.) в м. Староконстантинів. У CMR заповнено п. 22 відправником, не заповнено п. 24 одержувачем та не заповнено п. 23 перевізником, міститься відтиск штампу "VOROLD TRANS" у п. 21. Відсутня відмітка про перетинання митного кордону.
Також до матеріалів справи долучено митну декларацію (форми МД-2) UA101070/2017/031771, відмітка про митний орган відправлення, митний орган призначення (п. 53) та нарахування платежів (п. 47) не заповнені. В п.50 "Принципал" міститься відмітка ТОВ "Воролд Транс".
До матеріалів справи додано сертифікати про походження товару №1747423 від 13.11.2017р. та №1700675 від 15.12.2017р., міжнародні ветеринарні сертифікати АА №014745 та посвідчення про якість (Ф10-53, Ф10-54) від 19.12.2017р.
У претензії позивача, адресованій відповідачу, позивач просить сплатити заборгованість.
Також до матеріалів справи долучено "реєстри документів", за якими у період з 29.03.2018р. по 05.05.2018р. LTD Kobuleturi Treidingi сплачено ДП "Старокостянтинівський молочний завод" 2500,00 доларів США із зазначенням "INVOICE N40 DD 20.07.2017" та Dairy Trading Corp 5400,00 доларів США.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору поставки № 2708 від 27.08.2015р. (з врахуванням додаткових угод №41 від 24.10.2017р. та №42 від 06.12.2017р.), згідно умов якого сторони взяли на себе зобов`язання з поставки та оплати товару.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
У додаткових угодах №41 від 24.10.2017р. та №42 від 06.12.2017р. сторонами встановлено умови оплати: 20% вартості товару - передоплата, але не пізніше, ніж за день до відвантаження товару, 80% - протягом 5-ти календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю.
З огляду на позицію позивача, викладену у позові та його представника під час судового засідання, враховуючи подані позивачем матеріали справи, суд приходить до висновку, що ДП "Старокостянтинівський молочний завод" здійснювало відвантаження товару без попередньої оплати, тобто, відправкою товару без передоплати змінено порядок розрахунків.
Згідно з умовами статті А.4 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
Статтею А.5 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) передбачено, що Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.
Отже, із аналізу наведених положень вбачається, що поставка вважається здійсненою коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як вже зазначалось, за додатковими угодами №41 від 24.10.2017р. та №42 від 06.12.2017р. визначено порядок оплати - протягом 5-ти календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю.
Однак, враховуючи наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов`язання відповідача не настав з огляду на відсутність доказів отримання товару відповідачем, або особою, яку відповідач уповноважував отримати товар за нього, або ж отримання товару перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
Позивач як на доказ передачі відповідачу товару за договором поставки № 2708 від 27.08.2015р. (з врахуванням додаткових угод №41 від 24.10.2017р. та №42 від 06.12.2017р.) посилається на наявні в матеріалах справи міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) та на митні декларації.
В накладних CMR №013024 від 13.11.2017р. та №428264 від 19.12.2017р. перевізником вказано "VOROLD TRANS", а у п.50 ("Принципал") митних декларацій UA101070/2017/027167 та UA101070/2017/031771 міститься відмітка - ТОВ "Воролд Транс".
Однак, будь-яких доказів, з яких би вбачалось, що ТОВ "Воролд Транс" являвся перевізником відповідача за договором поставки № 2708 від 27.08.2015р. (з врахуванням додаткових угод №41 від 24.10.2017р. та №42 від 06.12.2017р.), або являвся особою, що діє від імені ТОВ "Кобулетурі Трейдінг", позивачем не подано та матеріали справи не містять.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на тому, що ТОВ "Воролд Транс" являвся перевізником ТОВ "Кобулетурі Трейдінг", однак будь-яких доказів вказаного суду не було надано, не зважаючи на тривалий розгляд справи.
Враховуючи наявні матеріали справи, позивач не обґрунтував підстави для стягнення коштів з ТОВ "Кобулетурі Трейдінг" на користь ДП "Старокостянтинівський молочний завод" за договором поставки №2708 від 27.08.2015р. (з врахуванням додаткових угод №41 від 24.10.2017р. та №42 від 06.12.2017р.) з огляду на ненастання строку оплати товару в розумінні положень додаткових угод №41 від 24.10.2017р. та №42 від 06.12.2017р. та відсутність доказів прийняття товару відповідачем чи його уповноваженою особою.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність усіх тих обставин, якими він обґрунтовує позов.
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, в позові належить відмовити з огляду на його необґрунтованість та недоведеність матеріалами справи.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, ст. ст. 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст складено 07.07.2021р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
СуддяВ.В. Димбовський
Віддруковано 2 примірниках:
1 - до справи;
2 позивачу рекомендованим з повідомленням (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, 47).
