Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13632/18
УХВАЛА
01 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., участі представника позивача Шпортила Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/13632/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 червня 2018 року індексний номер 41593791. В іншій частині адміністративного позову відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року апеляційні скарги Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни та ОСОБА_2 - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року - без змін. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі: стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000, 00 (п`ятнадцять тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
Заявник мотивує свої вимоги тим, що позивачем під час оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 11.03.2019 року були понесені витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заяви, просив її задовольнити, представник відповідача до суду не прибув, про місце, дату, час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Скасовуючи додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 року, Верховний суд зазначив, що судом апеляційної інстанції не встановлювались обставини та не надавалась оцінка щодо наявності чи відсутності документів, що свідчать про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, які мають бути оформлені у встановленому законом порядку (зокрема, у вигляді квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення або іншого банківського документу, касового чеку). Відтак дійшов до передчасних висновків про те, що такий документ є належним доказом для визнання розміру понесених у справі судових витрат.
Відповідно до ч 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Наведені положення Основного Закону до 01 січня 2019 року гарантують кожному громадянину України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України, право на правову допомогу та вибір захисника своїх прав - особу, яка є фахівцем у галузі права і на законних підставах має право надавати таку допомогу особисто.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на підтвердження понесених витрат у розмірі 20 000,00 грн суду були надані наступні документи: банківську виписку за період з 21.06.2019 по 24.06.2019 на сумі 20 000,00 грн; копію рахунку-фактури від 19.06.2019 № СФ-00000006 на суму 20 000, 00 грн; копії квитанцій про оплату юридичних послуг; копію акта приймання-передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 19.06.2019 №9 до договору про надання послуг з правової (правничої) допомоги від 01.04.2019.
При цьому, договорів про надання послуг з правової (правничої) допомоги від 01.04.2019, позивачем до заяви долучено не було, в матеріалах справи він також відсутній.
При цьому, зі змісту акта приймання -передачі послуг вбачається, що позивачу Адвокатським бюро надаються послуги - представництво інтересів Клієнта в суді другої інстанції, що включає, але не обмежується, проведенням аналізу наданих Клієнтом документів та матеріалів, підготовкою, подачею апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, підготовкою та подачею документів по суті спору та з процесуальних питань, необхідних для належного захисту інтересів Клієнта у відповідній справі (№ 826/13632/18).
Проте, з наданих документів не вбачається детального опису виконаних робіт (послуг), жодним чином не конкретизована ціна за кожний вид послуги, натомість вказана ціна в комплексі за представництво інтересів клієнта у суді другої інстанції.
Не підтверджують й понесені позивачем витрати саме у цій справі й наданий навіть рахунок Адвокатського бюро «Ярослав Шпортило» та квитанція про сплату послуг.
З вказаного слідує, що позивачем не доведено фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, понесений ним, тому заяву є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
При цьому, у колегії суддів є підстави прийти до висновку, що з вказаною заявою позивач звернувся поза межами строку, визначеного ч. 7 ст.139 КАС України.
Повний текст складено 07.06.2021 р.
Керуючись ст. 139, 142, 252 310, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задовленні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/13632/18 - відмовити.
Відмовити в ухваленні додаткової постанови у справі № 826/13632/18.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель
