ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/13632/18 Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
УХВАЛА
06 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Карпушової О.В. та Ключковича В.Ю. перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -
ВСТАН О В И В:
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору в розмірі 1057, 20 грн.; надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та докази на їх підтвердження. Також зазначено, що апелянту слід уточнити в прохальній частині апеляційної скарги вимоги до суду апеляційної інстанції в частині реквізитів оскаржуваного рішення, а саме: дати рішення.
Апелянту встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Так, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу ОСОБА_1
05 серпня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду повернувся поштовий конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» з якого вбачається, що ухвала суду від 31 липня 2019 року апелянтом не отримана.
Разом з тим, Шостим апеляційним адміністративним судом вживались належні заходи щодо повідомлення апелянта про залишення його апеляційної скарги без руху та можливість її отримання у приміщенні суду, про що секретарем судового засідання передано апелянту телефонограми та складено відповідні довідки від 16.09.2019 р., від 30.09.2019 р., від 25.10.2019 р.
Проте, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року недоліки апеляційної скарги станом на 06 листопада 2019 року апелянтом не усунуті.
Судом апеляційної інстанції було надано апелянту достатньо часу для з`ясування руху справи.
За інформацією щодо руху справи до суду апелянт не звертався, а тому втратив інтерес до розгляду його скарги.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
В силу п. 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Таким чином, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 не виконана.
Згідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, документу про сплату судового збору в розмірі 1057, 20 грн. та обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, докази на їх підтвердження не надав, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, -
УХВАЛИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Судді
Вівдиченко Т.Р. Карпушова О.В. Ключкович В.Ю.
