СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2021 Справа № 922/2341/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя
Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" (вх.№1146 від 28.01.2021) про розподіл судових витрат у справі №922/2341/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни, м. Біла Церква Київської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт", м. Харків,
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу ФОП Щербань Олени Павлівни на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/20 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2341/20 залишено без змін; ухвалено змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/20 виклавши її в редакції даної постанови.
11.01.2021, до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, ТОВ Белвіт подало відзив та розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, просило здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги та стягнути з позивача фактично оплачену відповідачем суму витрат наданої правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн.
28.01.2021 ТОВ Белвіт звернулось до Східного апеляційного господарського суду із заявою про розподіл судових витрат на правничу допомогу, в якій просило ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 заяву ТОВ "Белвіт" про розподіл судових витрат у справі № 922/2341/20 задоволено; стягнуто з ФОП Щербань Олени Павлівни на користь ТОВ "Белвіт" суму витрат наданої професійної правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн.
Апеляційний господарський суд визнав підтвердженими витрати відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язану з представництвом інтересів ТОВ Белвіт у Східному апеляційному господарському суді, яка полягала в ознайомленні з матеріалами справи та аналізі тексту апеляційної скарги ФОП Щербань О.П., складанні відзиву на апеляційну скаргу, підготовці додатків до відзиву на апеляційну скаргу та відправці копії відзиву позивачу та апеляційному господарському суду.
З огляду на те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката Потерайло А.М., надано докази фактичного перерахування адвокатському бюро Матвєєвої Л.В. Альфа-Омега коштів за надану правничу допомогу, а також зважаючи на співмірність розміру витрат з наданими послугами, враховуючи відсутність клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат відповідача на правничу професійну допомогу в сумі 12 000,00 грн на ФОП Щербань О.П.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/2341/20 скасовано; справу № 922/2341/20 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що у цій справі при розгляді справи по суті спору суд апеляційної інстанції прийняв постанову від 26.01.2021 у відкритому судовому засіданні. Питання необхідності призначення до розгляду заяви ТОВ Белвіт про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2341/20 (здійснення розподілу витрат на правничу допомогу адвоката) у судовому засіданні та про повідомлення учасників справи щодо призначення до судового розгляду відповідної заяви судом апеляційної інстанції не вирішувалися. Тобто, позивачка - ФОП Щербань О.П. була позбавлена можливості заявити у суді апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, про відсутність якого (клопотання) і було зазначено судом у додатковій постанові. З огляду на те, що заяву про ухвалення додаткового рішення розглянуто не в тому самому порядку, що й судове рішення, чим позбавлено позивача можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та довести неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, Верховний Суд скасував додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 01.02.2021 як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу № 922/2341/20 передав на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
18.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№5617) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому позивач просить зменшити розмір витрат наданої професійної правничої допомоги ТОВ «Белвіт» у справі №922/2341/20, посилаючись на те, що наведена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям ч.4 ст.126 ГПК України, з огляду на те, що заявлений розмір не є співмірним із складністю наданих послуг та обсягом наданих послуг; не відповідає рекомендованим ставкам адвокатського гонорару та не співвідноситься з публічно-розміщеною вартістю послуг адвокатського бюро; не відповідає критерію реальності витрат та розумності їх розміру.
24.05.2021 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (заперечення) (вх.№5841), в яких відповідач просить заяву ТОВ «Белвіт» про ухвалення додаткової постанови задовольнити, посилаючись на те, що відображена у документах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, а вартість наданих послуг відповідає ринковим цінам та є цілком обгрунтованою, зважаючи, у тому числі на те, що спір виник з вини позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про стягнення з позивача 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану у Східному апеляційному господарському суді.
Представник позивача у судовому засіданні проти заяви відповідача заперечував, просив зменшити витрати на оплату правничої допомоги.
Колегія суддів розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" (вх.№1146 від 28.01.2021) про розподіл судових витрат у справі №922/2341/20, зазначає наступне.
Відповідно до п.п.в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПУ України).
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
Як свідчать матеріали справи, 06.05.2020 між адвокатським бюро Матвєєвої Л.В. Альфа-Омега та ТОВ Белвіт укладено договір про надання правничої (правової, юридичної) допомоги, згідно з яким адвокатське бюро зобов`язалось надавати клієнту правничу (правову, юридичну) допомогу на умовах та в порядку, передбачених у цьому договорі, а клієнт зобов`язався своєчасно прийняти та оплатити їх.
Відповідно до п.6.1. договору вартість послуг за цим договором визначається на офіційному сайті виконавця.
Згідно з п.6.2. договору оплата послуг здійснюється в національній валюті України протягом 10 робочих днів з дня виставлення рахунку.
Умовами п.6.3. договору передбачено, що надання послуг підтверджується актом наданих послуг, який виконавець направляє клієнту протягом 5 робочих днів після надання послуг за цим договором.
Розрахунок вартості послуг визначається в актах наданих послуг (п.6.6. договору).
Відповідно до п.6.8. договору акт наданих послуг надається у письмовій формі та підписується сторонами.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір діє з дати його підписання протягом одного року.
Після спливу цього строку, якщо сторони не заявили про інше, договір вважається пролонгованим ще на один рік (п.9.2. договору).
06.01.2021 між сторонами підписано додаткову угоду №1-2021 до договору, відповідно до якої сторони вирішили доповнити розділ 6 договору «Вартість послуг і порядок розрахунків» пунктом 6.13, який викладений в такій редакції: « 6.13. Вартість послуг з представництва інтересів ТОВ Белвіт у Східному апеляційному господарському суду по справі №922/2341/20 12000,00 грн (у т.ч. ПДВ 2000,00 грн).» Усі інші умови договору залишаються без змін.
На підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відповідач надав копію:
1) акта здавання-прийому наданої правничої (правової, юридичної) допомоги від 06.01.2021 до договору, відповідно до якого представництво інтересів ТОВ «Белвіт» у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/2341/20 складає 12 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2 000,00 грн), а саме:
- ознайомлення з матеріалами справи №922/2341/20 та аналіз тексту апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2341/20 - 0,5 годин х 2 400,00 грн./год = 1200,00 грн (у т.ч. ПДВ.);
- складання тексту відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2341/20 - 4 години х 2 400,00 грн./год = 9 600,00 грн (у т.ч. ПДВ.);
- підготовка додатків до відзиву на апеляційну скаргу у справі №922/2341/20, відправка копії відзиву позивачу та до Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2341/20 - 0,5 годин х 2 400,00 грн/год = 1 200,00 грн (у т.ч. ПДВ.)
Професійна правнича (правова, юридична) допомога надана в повному обсязі. Загальна вартість наданої професійної правничої (правової, юридичної) допомоги складає 12 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної щодо виконання своїх зобов`язань не мають.
2) рахунок на оплату №06/01 від 06.01.2021 на суму 12000,00 грн;
3) платіжне доручення № 20553 від 06.01.2021 про стлату 12000,00 грн за представництво інтересів ТОВ «Белсвіт» у Східному апеляційному господарському суді;
4) свідоцтво адвоката Потерайло А.М. про право на заняття адвокатською діяльністю №2407 від 23.10.2018;
5) ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1028675, виданий адвокатським бюро Матвєєвої Л.В. Альфа-Омега адвокату Потерайло А.М.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стосовно посилання позивача на те, що заявлений розмір не є співмірним із складністю наданих послуг та обсягом наданих послуг, колегія суддів зазначає, що умовами договору про надання правничої допомоги від 06.05.2020 була передбачена можливість надавати всі вказані в акті приймання-передачі від 06.01.2021 послуги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Потерайло А.М. 30.12.2020 знайомився з матеріалами справи. В акті приймання-передачі від 06.01.2021 вказано, що адвокатом було витрачено 0,5 годин на ознайомлення з матеріалами справи (0,5 годин х 2 400,00 грн./год = 1200,00 грн).
11.01.2021 відповідачем було подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. В акті вказано, що адвокатом було витрачено 4 години на складання відзиву (4 години х 2 400,00 грн./год = 9 600,00 грн) та 0,5 годин для підготовки додатків до відзиву, відправки його копії позивачу та до суду (0,5 годин х 2 400,00 грн/год = 1 200,00 грн).
Тобто, витрачений адвокатом час не є неспівмірним та значним.
Щодо заперечень позивача про невідповідність ставок адвокатського гонорару, колегія суддів зазначає, що діяльність адвоката є оплачуваною працею, дані ставки були узгоджені між адвокатом та клієнтом, і заперечень щодо розміру даних ставок ТОВ «Белсвіт» не заявлялось.
Враховуючи ціну позову 702 978,38 грн, розмір заявлених відповідачем послуг адвоката у сумі 12000,00 грн не є неспівмірним з ціною позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає підтвердженими витрати відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язану з представництвом інтересів ТОВ Белвіт у Східному апеляційному господарському суді на суму 12000,00 грн.
За таких обставин, враховуючи, що апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 26.01.2021 апеляційну скаргу ФОП Щербань Олени Павлівни на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/20 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2341/20 залишено без змін, колегія суддів дійшла висновку про покладення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у розмірі 12000,00 грн у Східному апеляційному господарському суді на ФОП Щербань Олену Павлівну.
Керуючись статтями 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ТОВ "Белвіт" про розподіл судових витрат у справі № 922/2341/20 задовольнити.
Стягнути з ФОП Щербань Олени Павлівни ( АДРЕСА_1 , РКОПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Белвіт" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3, ЄДРПОУ: 40038443) витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 12000,00 грн.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.05.2021.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.В. Тарасова
