ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2341/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни
на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Слободін М.М., судді - Россолов В.В., Шутенко І.А.)
від 01.02.2021
за позовом Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белвіт»
про стягнення 702 978, 38 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1.1. 24.07.2020 до Господарського суду Харківської області звернулась Фізична особа-підприємець Щербань Олена Павлівна (надалі - ФОП Щербань О.П., позивач) з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белвіт» (надалі - ТОВ «Белвіт», відповідач) суму у розмірі 702 978,38 грн (з яких: сума заборгованості за договором поставки - 12 743,61 грн; штрафні санкції - 690 234,77 грн). Також просить суд стягнути суму судового збору за подання позову до суду.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору поставки № 1017 від 30.06.2017 несвоєчасно розрахувався за поставлений товар.
1.3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 в задоволення позову відмовлено повністю.
1.4. 26.01.2021 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ФОП Щербань Олени Павлівни залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/20, яким відмовлено у задоволенні позову, - без змін, змінив мотивувальну частину рішення та виклав її в редакції цієї постанови.
1.5. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові, виходив з того, що договір поставки №1017 від 30.06.2017, який підписаний ТОВ «Белвіт» за допомогою факсимільного підпису відповідальної особи, є неукладеним, тому відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України відсутні підстави нарахування штрафу в розмірі 690 234,77 грн.
1.6. Щодо позовної вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 12773,61 грн, яка за твердженнями позивача є заборгованістю за проданий товар, суд апеляційної інстанції зазначив, що у такому разі вимагається дослідження нових доказів, що юридично неможливо на стадії апеляційного перегляду судового рішення, і може свідчити про упередженість суду на користь позивачки, оскільки суд вимушений буде самостійно розрахувати суму позовних вимог та обґрунтувати вимогу про стягнення коштів на підставі визначеної накладної, чого сама позивачка не робила. При цьому, суд зауважив, що позивачка не позбавлена юридичної можливості звернутись за стягненням боргу у розмірі 12773,61 грн за визначеною накладною шляхом подання нового позову.
1.7. 11.01.2021, до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, ТОВ «Белвіт» подало відзив та розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, просило здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги та стягнути з позивачки фактично оплачену відповідачем суму витрат наданої правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн.
1.8. 14.01.2021 від представника ФОП Щербань О.П. надійшла відповідь на відзив. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, позивачка не заявляла.
1.9. 28.01.2021 ТОВ «Белвіт» звернулося до апеляційного суду із заявою про розподіл судових витрат на правничу допомогу, в якому просило ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
2.1. 01.02.2021 Східний апеляційний господарський суд, розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін заяву ТОВ «Белвіт» про розподіл судових витрат у справі № 922/2341/20, ухвалив додаткове судове рішення, яким стягнув з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн.
2.2. Апеляційний господарський суд визнав підтвердженими витрати відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язану з представництвом інтересів ТОВ «Белвіт» у Східному апеляційному господарському суді, яка полягала в ознайомленні з матеріалами справи та аналізі тексту апеляційної скарги ФОП Щербань О.П., складанні відзиву на апеляційну скаргу, підготовці додатків до відзиву на апеляційну скаргу та відправці копії відзиву позивачу та апеляційному господарському суду.
2.3. З огляду на те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката Потерайло А.М., надано докази фактичного перерахування адвокатському бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега» коштів за надану правничу допомогу, а також зважаючи на співмірність розміру витрат з наданими послугами, крім того враховуючи відсутність клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат відповідача на правничу професійну допомогу в сумі 12 000,00 грн на ФОП Щербань О.П.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 05.02.2021 ФОП Щербань О.П. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/2341/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат відмовити повністю.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги ФОП Щербань Олена Павлівна посилається на те, що додаткова постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм статей 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України та без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 922/2341/20, від 08.05.2019 у справі № 910/3984/18, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 04.07.2019 у справі № 910/10930/18 та без дотримання висновків Європейського суду з прав людини у справах «Проніна проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України».
3.3. Скаржниця зазначає, що була позбавлена можливості заявити у суді апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки суд апеляційної інстанції не призначав судове засідання і не повідомляв про призначення до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, хоча 26.01.2021 постанова суду апеляційної інстанції щодо суті спору була прийнята у відкритому судовому засіданні.
3.4. Окрім того, ФОП Щербань Олена Павлівна зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки її запереченням щодо витрат на правову допомогу, що були ви-кладені у відповіді на відзив.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує та просить додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона ухвалена з додержанням норм процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
4.2. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних право-відносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.3. Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
4.4. Однією з підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції ФОП Щербань О.П. зазначила порушення норми статей 221та 244 Господарського процесуального кодексу України.
4.5. Приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
4.6. Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
4.7. У цій справі при розгляді справи по суті спору суд апеляційної інстанції прийняв постанову від 26.01.2021 у відкритому судовому засіданні. Питання необхідності призначення до розгляду заяви ТОВ «Белвіт» про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2341/20 (здійснення розподілу витрат на правничу допомогу адвоката) у судовому засіданні та про повідомлення учасників справи щодо призначення до судового розгляду відповідної заяви судом апеляційної інстанції не вирішувалися.
4.8. Тобто, позивачка - ФОП Щербань О.П. була позбавлена можливості заявити у суді апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, про відсутність якого (клопотання) і було зазначено судом у додатковій постанові.
4.9. З огляду на те, що заяву про ухвалення додаткового рішення розглянуто не в тому самому порядку, що й судове рішення, чим позбавлено позивача можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та довести неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, Верховний Суд вважає додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 01.02.2021 такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
4.10. Аналогічні правові позиції щодо застосування приписів частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 910/3984/18 та від 04.07.2019 у справі № 910/10930/18, без урахування яких, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції прийняв рішення.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308, частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
5.2. Оскільки суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 221 та 244 Господарського процесуального кодексу України та розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення не в тому самому порядку, що й судове рішення, додаткова постанова апеляційного господарського суду, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни задовольнити частково.
Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/2341/20 скасувати.
Справу № 922/2341/20 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кібенко
Л. Стратієнко
