СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" лютого 2021 р. Справа № 922/2341/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Мальченко О.О.
за участю представників сторін:
позивача - адвокат Зарицька К.Ю.
відповідача - не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу ФОП Щербань Олени Павлівни (вх.№124Х/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі № 922/2341/20 (повний текст якого складено та підписано 18.12.2020 суддею І.П. Жигалкіним у приміщенні господарського суду Харківської області),
за позовом ФОП Щербань Олени Павлівни, м. Біла Церква Київської області
до ТОВ "Белвіт", м. Харків
про стягнення коштів
ВСТАНОВИЛА:
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі № 922/2341/20 заяву ТОВ "Белвіт" (вх. № 27659 від 27.11.2020) - задоволено частково.
Ухвалено у справі № 922/2341/20 додаткове рішення.
Стягнуто з Щербань Олени Павлівни ( АДРЕСА_1 , Код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3, код ЄДРПОУ 40038443) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.
В іншій частині заяви ТОВ "Белвіт" (вх. № 27659 від 27.11.2020) про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовлено.
ФО Щербань О.П. із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ТОВ "Белвіт" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскільки договором, укладеним між відповідачем та Адвокатським бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега», не визначено надання послуг у господарському судочинстві, в зв`язку з цим відсутнє документальне підтвердження витрат на правову допомогу та відсутні підстави для задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі № 922/2341/20 та призначено на 11.02.2021.
03.02.2021 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги позивача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.
Позивач 27.02.2017 р. надав за вх. № 2207 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду - без змін.
Управлінням фінансів Глобинської райдержадміністрації також надано 22.02.2017 р. за вх. № 2208 відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує вимоги апеляційної скарги відповідача щодо скасування додаткового рішення.
В судове засідання, призначене на 11.02.2021 представники відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.
Крім того, представник відповідача звернувся у відзиві на апеляційну скаргу з клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуального строку, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю зазначеного представника за наявними матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2020 до господарського суду Харківської області звернулась ФОП Щербань Олена Павлівна з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Белвіт" суму у розмірі 702978,38 грн. Також просив суд стягнути суму судового збору за подання позову до суду.
Господарським судом Харківської області постановлено судове рішення від 16.11.2020 по справі № 922/2341/20, яким відмовлено в позові повністю.
27.11.2020 через канцелярію господарського суду від представника відповідача надійшла заява (вх. № 27659) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник відповідача просить стягнути з ФОП Щербань Олени Павлівнави витрати на правничу допомогу в розмірі 31000,00 грн.
В підтвердження своєї заяви та зазначених витрат до матеріалів справи та до заяви надав копію договору від 06.05.2020 № б/н про надання правничої (правової, юридичної) допомоги, укладеного між ТОВ "Белвіт" (Клієнтом) та Адвокатським бюро "Матвеєвої Л.В. "Альфа-омега" (Виконавцем), відповідно до пункту 1.1 якого, Виконавець зобов`язується надавати клієнту правничу (правову, юридичну) допомогу на умовах та в порядку, передбачених договором, а Клієнт зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити її.
Як зазначає відповідач, з додаткової угоди від 03.08.2020 до договору № б/н від 06.05.2020 вбачається, що сторони узгодили вартість послуг з представництва інтересів ТОВ "Белвіт" у господарському суді Харківської області по справі № 922/2341/20 та складає 31000,00 грн.
Також надано копію акту здавання-прийому наданої правничої допомоги до договору від 04.11.2020 на суму 31000,00 грн., рахунок на оплату правничої допомоги № 109 від 04.11.2020 р. та платіжне доручення № 20489 від 04.11.2020 про сплату ТОВ "Белвіт" адвокатському бюро витрат на правничу допомогу.
Суд першої інстанції розглянувши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшов висновку про її часткове задоволення у розмірі 15 500,00 грн.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Опираюсь на зазначені норми, колегія суддів констатує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 року у справі №910/2170/18.
Матеріали справи свідчать про те, що між відповідачем та Адвокатським бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега» укладено договір про надання правничої (правової, юридичної) допомоги б/н від 06.05.2020.
Предметом зазначеного договору (який визначений положенням п. 1.2.) не закріплено надання послуг у господарському процесі.
Так, змістом вказаного положення п.1.2. визначено, що під правничою (правовою, юридичною) допомогою сторони розуміють: участь в адміністративному та цивільному процесі; участь у кримінальному процесі; представництво та захист інтересів Клієнта під час здійснення перевірок господарської діяльності клієнта контролюючими органами та/або правоохоронними органами; аналіз діючих договорів, додаткових угод, проектів договорів, діючого законодавства та змін до нього.
Тобто, предметом договору деталізовано визначено перелік правничої (правової, юридичної) допомоги, до складу якого не включено послуги у господарському процесі.
Таким чином, відповідачем заявлено, а судом першої інстанції вирішено стягнути витрати на оплату правових послуг в межах розгляду справи у господарському судочинстві, які не передбачені договором.
В обґрунтування підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції посилався на зміст додаткової угоди від 03.08.2020 до договору б/н від 06.05.2020, згідно умов якої сторони узгодили вартість послуг з представництва інтересів ТОВ «Белвіт» у господарському суді Харківської області по справі №922/2341/20, яка складає 31000,00 грн.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що дія додаткової угоди поширюється тільки на відносини сторін, визначені договором, а отже, не може виходити за межі предмету основного договору. Таким чином, посилання суду першої інстанції на додаткову угоду без врахування змісту договору є неправомірним.
Оскільки договором не визначено надання послуг у господарському судочинстві, то і відсутнє документальне підтвердження витрат на правову допомогу, внаслідок чого, заява про відшкодування витрат не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, зміст долученого договору також дозволяє стверджувати про відсутність погодження сторонами розміру та форми оплати правової допомоги.
У наведеному договорі взагалі не встановлено розміру та порядку обчислення надання послуг (погодинна оплата або фіксований розмір).
Так, вартість послуг визначена положенням п.6.1. договору, згідно змісту якого, вартість послуг за договором визначається на офіційному сайті за адресою: http://alfa-omega.kh.ua/pro-nas/price/:.
Однак, дослідженням вказаної веб-сторінки колегією суддів встановлено відсутність відомостей щодо надання послуг у господарському судочинстві.
Вищенаведені обставини надають підстави для висновку, що при укладенні договору сторони не погодили розміру оплати правових послуг.
Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 по справі №922/1163/18 наголошується, що відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.
Дослідивши дані обставини, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.
За наведеного колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо часткового задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У зв`язку з вищевикладеним, оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Белвіт" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ФОП Щербань Олени Павлівни на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі № 922/2341/20 задовольнити.
Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі № 922/2341/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "Белвіт" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Додаткова постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її проголошення.
Повний тест додаткової постанови складено 15.02.2021.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко
Суддя О.І. Терещенко
