УХВАЛА
01 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2341/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни
на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Слободін М.М., судді - Россолов В.В., Шутенко І.А.)
від 01.02.2021
за позовом Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт"
про стягнення 702 978, 38 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. 26.01.2021 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ФОП Щербань Олени Павлівни залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/20, яким відмовлено у задоволенні позову, - без змін, змінив мотивувальну частину рішення та виклав її в редакції цієї постанови.
2. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові, виходив з того, що договір поставки №1017 від 30.06.2017, який підписаний ТОВ "Белвіт" за допомогою факсимільного підпису відповідальної особи, є неукладеним, тому відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України відсутні підстави нарахування штрафу в розмірі 690 234,77 грн.
3. Щодо позовної вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 12773,61 грн, яка за твердженнями позивача є заборгованістю за проданий товар, суд апеляційної інстанції зазначив, що у такому разі вимагається дослідження нових доказів, що юридично неможливо на стадії апеляційного перегляду судового рішення, і може свідчити про упередженість суду на користь позивачки, оскільки суд вимушений буде самостійно розрахувати суму позовних вимог та обґрунтувати вимогу про стягнення коштів на підставі визначеної накладної, чого сама позивачка не робила. При цьому, суд зауважив, що позивачка не позбавлена юридичної можливості звернутись за стягненням боргу у розмірі 12773,61 грн за визначеною накладною шляхом подання нового позову.
4. 11.01.2021, до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, ТОВ "Белвіт" подало відзив та розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, просило здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги та стягнути з позивачки фактично оплачену відповідачем суму витрат наданої правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн.
5. 14.01.2021 від представника ФОП Щербань Олени Павлівни надійшла відповідь на відзив. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, позивачка не заявляла.
6. 28.01.2021 ТОВ "Белвіт" звернулося до апеляційного суду із заявою про розподіл судових витрат на правничу допомогу, в якому просило ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
7. 01.02.2021 Східний апеляційний господарський суд, розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін заяву ТОВ "Белвіт" про розподіл судових витрат у справі № 922/2341/20, ухвалив додаткове судове рішення, яким стягнув з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн.
8. 05.02.2021 ФОП Щербань Олена Павлівна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/2341/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат відмовити повністю.
9. В обґрунтування касаційної скарги ФОП Щербань Олена Павлівна посилається на те, що додаткова постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм статей 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України та без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 922/2341/20, від 08.05.2019 у справі № 910/3984/18, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 04.07.2019 у справі № 910/10930/18 та без дотримання висновків Європейського суду з прав людини у справах "Проніна проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України".
10. Скаржниця зазначає, що була позбавлена можливості заявити у суді апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки суд апеляційної інстанції не призначав судове засідання і не повідомляв про призначення до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, хоча 26.01.2021 постанова суду апеляційної інстанції щодо суті спору була прийнята у відкритому судовому засіданні.
11. Окрім того, ФОП Щербань Олена Павлівна зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки її запереченням щодо витрат на правову допомогу, що були викладені у відповіді на відзив.
12. Розглянувши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому касаційне провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 слід відкрити з огляду на таке.
13. Предметом позову у цій справі є стягнення 702 978, 38 грн, тобто касаційну скаргу подано у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 500 = 1 135 000,00 грн).
14. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. Забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
16. Відповідно до частини 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
17. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
18. У частині 2 цієї статті визначені підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, постанов суду апеляційної інстанції, а також ухвал суду першої та апеляційної інстанції. Окремі підстави та порядок оскарження додаткового судового рішення не визначені.
19. З огляду на те, що додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акту є його невід`ємною складовою, і інший порядок оскарження додаткового судового рішення не визначений, касаційне оскарження додаткового рішення здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для основного рішення.
20. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
21. Зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
22. Беручи до уваги обґрунтування підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), а також зважаючи на те, що позивачка посилається на те, що додаткова постанова ухвалена за її відсутності, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
23. З огляду на приписи частини 13 статті 8 та частини 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, перегляд оскаржуваних рішення та постанови має здійснюватися без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, оскільки ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року.
Керуючись частиною 13 статті 8, пунктом 1 частини 2, підпунктами «а», «в» пункту 2 частини 3 статті 287, статтями 288, 290, 294, частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/2341/20 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівни на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/2341/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів до 19.03.2021.
4. Витребувати із Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/2341/20.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кібенко
Л. Стратієнко
