ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2021 м. Дніпро Справа № 904/5682/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Вечірка І.О., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Легіон ЛТД» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі № 904/5682/19 (суддя Суховаров А.В.) повний текст ухвали складено 06.10.2020
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Легіон», смт Слобожанське, Дніпропетровської області в особі арбітражного керуючого Толстих А.В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Легіон ЛТД» смт Слобожанське, Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018; зобов`язання повернути до ліквідаційної маси ТОВ "Агро Легіон" транспортний засіб Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 , - по справі № 904/5682/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25/1, ідентифікаційний код 38463127)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Легіон", (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. 8 Березня, буд. 23А, офіс 307, ідентифікаційний код 36933807)
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.
18.06.2020 ТОВ «Агро Легіон» в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Легіон ЛТД» про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018; зобов`язання повернути до складу ліквідаційної маси ТОВ «Агро Легіон» транспортний засіб Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Агро Легіон» вказує, що спірний правочин укладено із заінтересованою особою без відповідних майнових дій покупця, у зв`язку з чим вказаний договір підлягає визнанню недійсним в порядку ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).
Заявник вважає, що підставами для віднесення до заінтересованих осіб стосовно боржника ТОВ «Агро Легіон» є наступні обставини:
- керівником ТОВ «Агро Легіон» та ТОВ «Агро Легіон ЛТД» виступає одна й та ж особа ОСОБА_1 ;
- місцезнаходження ТОВ «Агро Легіон» та ТОВ «Агро Легіон ЛТД» є ідентичним;
- ТОВ «Агро Легіон» за рядом правочинів (містяться в матеріалах справи) безоплатно відчужено на користь ТОВ «Агро Легіон ЛТД» значний обсяг активів.
Ухвалою місцевого господарського суду від 01.10.2020 заяву ТОВ «Агро Легіон» в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. - задоволено.
Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018, укладений між ТОВ «Агро Легіон» (ідентифікаційний код 36933807) та ТОВ «Агро Легіон ЛТД» (ідентифікаційний код 42347345).
Зобов`язано ТОВ «Агро Легіон ЛТД» повернути до ліквідаційної маси ТОВ «Агро Легіон» транспортний засіб Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 .
Стягнуто з ТОВ «Агро Легіон ЛТД» на користь ТОВ «Агро Легіон» суму 4204,00 грн витрат по сплаті судового збору.
01.10.2020 на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020, яка набрала законної сили 01.10.2020 - видано відповідні накази.
Додатковою ухвалою від 08.10.2020 по справі № 904/5682/19 стягнуто з ТОВ «Агро Легіон» на користь ТОВ «Агро Легіон ЛТД» суму 1500,00 грн - видано відповідний наказ.
Додатковою ухвалою від 06.11.2020 по справі № 904/5682/19 стягнуто з ТОВ «Агро Легіон ЛТД» на користь ТОВ «Агро Легіон» суму 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, про що видано відповідний наказ.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду відповідач оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить: скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ТОВ «Агро Легіон» в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на ТОВ «Агро Легіон».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Агро Легіон ЛТД» зазначає про факт допущеного судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права з підстав неповного з`ясування фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, апелянт вважає безпідставними посилання заявника на факт укладення керівником ТОВ «Агро Легіон» ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018 з ТОВ «Агро Легіон ЛТД», як заінтересованою особою стосовно боржника, оскільки вказаний договір з боку ТОВ «Агро Легіон ЛТД» є виконаним у повному обсязі відповідно до його умов, які не суперечать вимогам чинного законодавства України, що встановлено судом та зазначено в оскаржуваній ухвалі.
З посиланням на практику Верховного Суду (постанова від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17) апелянт вважає, що ліквідатор мав перевірити наявність підстав для визнання недійсним сумнівного правочину відповідно до ст. 42 КУзПБ або норм Цивільного та Господарського кодексів України. Разом з тим, арбітражний керуючий не в повному обсязі вивчив надані ТОВ «Агро Легіон» документи та невірно встановив підстави звернення до суду з відповідною заявою, не довів наявності завданих боржнику збитків та їх конкретного розміру, внаслідок укладення вищевказаного договору, що також не було враховано судом.
На думку апелянта для визначення договору недійсним відсутні усі необхідні умови, оскільки є лише підозрілий період вчинення правочину та заінтересована особа ОСОБА_1 , заінтересованість якого не доведено під час розгляду справи, як і не доведено того, яку саме вигоду він отримав від укладення вказаного договору, а навпаки під час судового розгляду встановлено та доведено письмовими доказами, що ТОВ «Агро Легіон ЛТД» несе збитки від реалізації отриманого товару.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Не погодившись з доводами апеляційної скарги ТОВ «Агро Легіон» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з відповідним відзивом на апеляційну скаргу.
Відзив мотивований необґрунтованістю та безпідставністю доводів апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції досліджено всі обставини справи, які мали значення для правильного вирішення спору, що виник між сторонами.
Так, визнаючи недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018 з підстав визначених ч. 2 ст. 42 КУзПБ місцевий господарський суд враховував, що:
- оспорюваний правочин вчинено боржником - ТОВ «Агро Легіон» 04.12.2018, а справу про банкрутство боржника відкрито 12.12.2019, тобто у підозрілий період (в межах трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство);
- спірний договір укладено з особою, яка у розумінні ст. 1 КУзПБ є заінтересованою ( ОСОБА_1 виступає одночасно керівником ТОВ «Агро Легіон» та ТОВ «Агро Легіон ЛТД», місцезнаходження яких є ідентичним);
- за аналогічними оскаржуваному договорами ТОВ «Агро Легіон» відчужено на користь ТОВ «Агро Легіон ЛТД» ще 4 транспортних засоби.
- за спірним договором боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій зі сторони відповідача, що полягає у відсутності реальних правових наслідків у вигляді оплати транспортного засобу за значно заниженими цінами від їх реальної вартості, в результаті чого він став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов`язань перед кредитором стало неможливим.
Крім того, позивач вважає безпідставними наведені відповідачем правові підстави в частині необхідності підтвердження позивачем завданих підприємству боржника збитків внаслідок укладення спірного правочину, оскільки норма ч. 2 ст. 42 КУзПБ не визначає необхідності доведення факту завданих збитків підприємству боржника або кредитором.
На думку позивача, апеляційна скарга відповідача є формальною, ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджена жодним доказом або нормою закону.
Вказані в заяві ліквідатора підстави для визнання недійсним спірного договору підтверджені належними доказами, які містяться в матеріалах справи та не спростовані, а ні судом, а ні відповідачем.
З урахуванням вищевикладеного ліквідатор ТОВ «Агро Легіон» просить апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Агро Легіон ЛТД» відмовити, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018 залишити без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Рішенням засновників № 1 від 22.12.2009 про створення ТОВ «Агро Легіон» вирішено, зокрема: створити ТОВ «Агро Легіон»; розглянути та затвердити Статут ТОВ «Агро Легіон»; призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_1 , якого обрано відповідальним за збереження статутного капіталу Товариства… (т 1 а. с. 58).
Згідно наявної в матеріалах справи копії наказу № 03/12-1 ОФ від 03.12.20218 «Про продаж транспортного засобу» у зв`язку з виробничою необхідністю та керуючись п. 14.5 Статуту ТОВ «Агро Легіон» (у новій редакції) від 08.08.2018, директором ТОВ «Агро Легіон» Іщенком С.П. вирішено продати будь-якій особі, визначеній на розсуд ТОВ «Агро Легіон» за суму залишкової вартості автомобіль Volksvagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 для чого укласти договір купівлі-продажу та перереєструвати в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України.
В матеріалах справи наявна копія рішення № 2 від 30.11.2018 учасника ТОВ «Агро Легіон ЛТД» Іотова В.В., яким вирішено: у зв`язку з виробничою необхідністю придбати автомобілі в кількості 5 (п`яти) штук таких марок: Volkswagen Jetta, легковий седан; Geely MR-7151A, легковий; Fiat Doblo, спеціальний вантажний фургон малотонажний-В; Volksvagen Caddy, спеціальний вантажний фургон малотонажний-В; Mercedes-Benz Sprinter 513 CDI, вантажний автомобіль. Автомобілі придбати у ТОВ «Агро Легіон». Доручено ОСОБА_2 укласти від імені ТОВ «Агро Легіон ЛТД» договори купівлі-продажу автомобілів та вчинити необхідні дії для реєстрації (перереєстрації) згідно чинного законодавства України (а. с. 70).
04.12.2018 між ТОВ «Агро Легіон ЛТД» (покупцем) та ТОВ «Агро Легіон» (продавцем) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1246/2018/1215732 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортний засіб Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за продавцем 21.07.2016 підрозділом ТСЦ 1241 (а. с. 19, 67-68).
Передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна (п. 2.1 Договору).
За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 236213,11 грн з ПДВ, вартість без ПДВ становить 196844,26 грн (п. 3.1. Договору)
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання (п. 9.1. Договору).
Згідно наявної в матеріалах справи відомості по амортизації ОЗ (бухгалтерський облік) за період: січень 2018 листопад 2018, залишкова вартість автомобіля Volksvagen Jetta, становить 223444,83 грн (а. с. 62).
Як вбачається з матеріалів справи, продавцем 04.12.2018 передано покупцю визначений договором транспортний засіб: Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (а. с. 69).
У відповідь на запит суду, листом Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровської області надано інформацію, зокрема про те, що 04.12.2018, транспортний засіб марки Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 , з номерним знаком НОМЕР_2 , без зміни номерних знаків перереєстровано на нового власника ТОВ «Агро Легіон ЛТД» (ЄДРПОУ 42347345) в ТСЦ МВС № 1246 на підставі вищезазначеного договору купівлі продажу (а.с. 86).
Станом на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем надано докази сплати заборгованості за договором платіжне доручення № 432 від 17.07.2020 на суму 1500,00 грн (а. с. 104).
З огляду на те, що ОСОБА_1 є особою заінтересованою в розумінні КУзПБ, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірний правочин підлягає визнанню недійсним згідно приписів ч. 2 ст. 42 КУзПБ.
При цьому, судом першої інстанції застосовано ст. 216 ЦК України, за змістом якої, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.
Враховуючи встановлений факт недійсності спірного правочину, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення транспортного засобу - Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 , з номерним знаком НОМЕР_2 до ліквідаційної маси боржника, в порядку ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, що і є предметом апеляційного оскарження.
5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та відзив на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Предметом перегляду судового рішення є наявність/відсутність правових підстав для задоволення вимог заяви арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Агро Легіон» щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018 та повернення його до ліквідаційної маси боржника.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/5682/19 за заявою ТОВ «Укравіт Агро» до боржника ТОВ «Агро Легіон» про визнання банкрутом.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 по справі № 904/5682/19 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «Агро Легіон» (ідентифікаційний код 36933807); припинено повноваження арбітражного керуючого Толстих А.В.; визнано ТОВ «Агро Легіон» банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.03.2021; призначено ліквідатором банкрута ТОВ «Агро Легіон» арбітражного керуючого Толстих Андрія Володимировича (свідоцтво № 735 від 24.04.2013, номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
Таким чином, перехід від регулювання, передбаченого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до регулювання згідно з КУзПБ здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство відповідно до положень цього Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі № 904/4928/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (ч. 1 ст. 61 КУзПБ).
Частиною 3 ст. 12 КУзПБ встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).
Особливістю реалізації повноважень арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі є обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника (ч. 1 ст. 65 КУзПБ).
За приписами ст. 42 КУзПБ за заявою арбітражного керуючого правочини боржника можуть бути визнані недійсними. Дана стаття передбачає спеціальні підстави визнання недійсними правочинів, укладених боржником.
Арбітражний керуючий, проаналізувавши документи та обставини у справі про банкрутство, самостійно визначає наявність підстав для визнання недійсними правочинів боржника та спроможність подання такої заяви, впливає на наповнення ліквідаційної маси, відновлення порушених прав кредиторів і погашення їх вимог. Ліквідатор зобов`язаний перевірити наявність підстав для визнання недійсним сумнівного правочину, укладеного у підозрілий період, відповідно до ст. 42 КУзПБ.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, зокрема, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
Заява ліквідатора у даній справі мотивована з посиланням на приписи ст. ст. 1, 7, 42 КУзПБ та ст. ст. 203, 215 ЦК України та обґрунтована укладенням спірного Договору з заінтересованою особою керівником ТОВ «Агро Легіон» та ТОВ «Агро Легіон ЛТД» - Іщенком Сергієм Петровичем, а також безоплатним відчуженням майна, яке є предметом Договору без відповідних майнових дій зі сторони відповідача, що значно вплинуло на зменшення активів ТОВ «Агро Легіон» та в подальшому призвело до його банкрутства.
На думку ліквідатора, спірний Договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому вважає, що його слід визнати недійсним з поверненням до ліквідаційної маси майна, яке ТОВ «Агро Легіон ЛТД» отримало за цим правочином від ТОВ «Агро Легіон», а в разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість грошовими коштами за цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Таким чином, ліквідатор вважає, що через вибуття майна боржника, вимоги кредиторів у справі про банкрутство не можуть бути задоволені без повернення спірного майна банкруту.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Згідно із ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
З огляду на сферу регулювання КУзПБ загалом і за змістом ч. 2 ст. 42 КУзПБ, вона є спеціальною щодо загальних, установлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених ч. ч. 1 або 2 цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину (ч. 3 ст. 42 КУзПБ).
Вказана процедура спрямована на повернення до складу ліквідаційної маси відчужених за такими правочинами активів. Можливість оспорення та спростування майнових дій боржника насамперед необхідна для забезпечення збереження майна боржника в інтересах конкурсних кредиторів.
Як зазначалося вище, задовольняючи заяву ліквідатора: про визнання недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018, укладеного між ТОВ Агро Легіон» та ТОВ «Агро Легіон ЛТД»; повернення до ліквідаційної маси транспортного засобу Volkswagen Jetta, 2016 року випуску, колір білий, шасі НОМЕР_1 , місцевий господарський суд, керувався приписами ст. 42 КУзПБ, якими, зокрема визначено, що правочин, вчинений боржником з заінтересованою особою, підлягає визнанню недійсним.
Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом неправильно застосовано до спірних правовідносин приписи ч. 2 ст. 42 КУзПБ, з огляду на наступне.
Під час розгляду господарських спорів суду необхідно враховувати положення ч. 3 ст. 3 ГПК України, суть якого полягає у тому, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Застосування конкретного способу захисту прав та законних інтересів залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 911/956/17 звертається увага на те, що факт подання юридичною особою або іншими особами до господарського суду позовної заяви із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією відповідними особами права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ГПК України, що зумовлює обов`язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог.
В рішеннях Конституційного Суду України неодноразово досліджувалися випадки застосування ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів. Так, відповідно до висновку Конституційного Суду, викладеного у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99, зазначений конституційний принцип незворотності дії закону у часі необхідно застосовувати таким чином, щоб розширення прав учасників провадження у часі на спростування дійсності оспорюваного правочину, який укладено боржником до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство з одного року (за ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що діяла до 21.10.2019) до трьох років за ст. 42 КУзПБ, не означає можливості застосування передбачених даною нормою підстав для визнання недійсними правочинів боржника, незалежно від того, були ці правочини укладені з моменту набрання чинності КУзПБ з 21.10.2019 чи раніше. Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 911/956/17.
Колегія суддів зауважує на тому, що особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватися від дій, які безпідставно зменшують розмір її активів.
У період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна завідомо призводить до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
З урахуванням наведеного слід погодитись з доводами апеляційної скарги в частині відсутності підстав для визнання недійсним договору, укладеного заінтересованою особою.
Вищевказане свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції в частині застосування ч. 2 ст. 42 КУзПБ та визнання недійсним оспорюваного договору, як такого, що укладений заінтересованою особою, оскільки на момент укладення 04.12.2018 договору діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норма ст. 20 якого не передбачала такої спеціальної підстави для визнання недійсним договору як його укладення заінтересованими особами, а тому ліквідатор банкрута може посилатися на ті підстави, які існували на час вчинення правочину (укладення договору).
Разом з тим, зі змісту заяви ліквідатора ТОВ «Агро Легіон» про визнання недійсним договору вбачається крім підстави про укладення договору заінтересованою особою також така підстава, як боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим.
Відповідні правові підстави визнання договору недійсним передбачені як нормами ст. 42 КУзПБ, так і нормами ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Отже, оскільки на час укладення спірного договору були чинними норми ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то саме ці норми мали бути застосовані судом при визначенні підстав для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Той факт, що в заяві про визнання недійсним договору поставки арбітражний керуючий зазначив в обґрунтування вимог ст. 42 КУзПБ не впливає на необхідності надання судом правової кваліфікації правовідносинам сторін, та дослідження підстав визнання недійсним договору купівлі-продажу відповідно до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. При цьому, самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Аналогічну правову позиція викладено в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 916/556/19.
Колегія суддів погоджується з доводами заявника про те, що боржник ТОВ «Агро Легіон», перебуваючи на межі банкрутства, свідомо відчужив транспортний засіб за спірним Договором купівлі-продажу ТОВ «Агро Легіон ЛТД» без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог, в результаті чого він став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов`язань перед кредитором стало неможливим.
Колегія суддів враховує, що всупереч умовам договору автомобіль передано відповідачу до його оплати.
При цьому, часткова оплата відповідачем заборгованості за договором в процесі розгляду справи у сумі 1500,00 грн не може свідчити про намір проведення ним подальших розрахунків.
Матеріали справи також не містять доказів вжиття боржником заходів до стягнення несплаченої суми грошових коштів в умовах перебування його на межі банкрутства.
Таким чином, укладаючи оспорюваний договір, боржник фактично взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, безоплатно здійснив відчуження майна, відмовився від власних майнових вимог; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного Договору.
Наявність невиконаних боржником зобов`язань стала підставою для порушення 12.12.2019 Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро Легіон».
Витребувані Центральним апеляційним господарським судом із суду першої інстанції матеріали справи № 904/5682/19 про банкрутство ТОВ «Агро Легіон» свідчать про те, що боржник мав не виконані боргові зобов`язання перед кредитором ТОВ «Укравіт Агро», які виникли на підставі договору поставки № 117-К-18 на умовах товарного кредиту від 15.02.2018 на суму 8987945,87 грн, строк виконання зобов`язання за яким настав в період між 18.05.2019 по 12.08.2019 (в залежності від конкретної партії поставки), про що свідчить заява ТОВ «Укравіт Агро» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро Легіон».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 по справі № 904/1186/19 позов ТОВ «Укравіт Агро» до ТОВ «Агро Легіон» задоволено в повному обсязі, стягнуто з боржника 14480705,57 грн, з яких: 8987945,87 основного боргу; 2622356,46 грн пені; 1774535,76 грн штрафу; 2211647,30 грн 3% річних; 630383,15 грн інфляційних втрат; 213553,03 грн судового збору та 29684,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
05.09.2019 відкрито виконавче провадження № 59966978 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/1186/19.
За період здійснення державним виконавцем виконавчого провадження, з 05.09.2019 по теперішній час, на користь кредитора боржником жодної суми сплати заборгованості не надходило, будь-якого рухомого чи нерухомого майна не виявлено, встановлено відсутність грошових коштів на рахунках боржника в банківських установах. Заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.
При цьому, колегія суддів враховує той факт, що згідно наявного в матеріалах справи Меморандуму від 04.08.2018, укладеного між учасниками ТОВ «Агро Легіон» з метою врегулювання за взаємною домовленістю корпоративного конфлікту, що виник між ними у зв`язку з розбіжностями по управлінню Товариством, учасниками припинено ведення спільного бізнесу шляхом розподілу капіталів та активів Товариства. Розподіл кредиторської заборгованості ТОВ «Агро Легіон» учасники виріши відкласти шляхом підписання окремої угоди.
Згідно Додатку № 1 від 30.08.2018 до Меморандуму від 04.08.2018 сторони проінвентаризували кредиторську заборгованість ТОВ «Агро Легіон». Встановлена сума кредиторської заборгованості 13120149,29 грн (т 1 а. с. 147 зворот сторінки).
Крім того, в матеріалах справи наявні докази того, що ТОВ «Агро Легіон» за рядом правочинів, вчинених також у 2018 році, здійснено відчуження на користь ТОВ Агро Легіон ЛТД» значного обсягу активів у вигляді транспортних засобів за значно заниженими цінами від їх реальної вартості, в результаті чого він став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов`язань перед кредитором стало неможливим.
Відчуження майнових активів боржника (транспортних засобів) перешкодило подальшій фінансово-економічній діяльності підприємства та створило передумови для відкриття провадження у справі про його банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Агро Легіон з урахуванням визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 14499315,57 грн (т 1, а. с. 132-133 справи про банкрутство ТОВ «Агро Легіон»).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних правовідносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 369/11268/16-ц.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2020 по справі № 922/1903/18 зазначено, що боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Водночас, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанови Верховного Суду у справі № 405/1820/17 від 24.07.2019, у справі № 910/8357/18 від 28.11.2019) Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.
Аналогічні за змістом висновки стосовно фраудаторних правочинів висловлено Верховним Судом у постановах від 03.03.2020 по справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 по справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 по справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 по справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 по справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 по справі № 904/4262/17.
З огляду на встановлені обставини справи щодо укладення боржником оспорюваного правочину, згідно з яким боржник прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, безоплатно відчужив майно, відмовився від власних майнових вимог, внаслідок чого виконання його зобов`язань перед кредиторами стало неможливим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що був чинний на час укладення договору.
При цьому, колегія суддів з метою винесення справедливого рішення на рівні з іншими обставинами справи враховує, що спірна угода укладена між юридичними особами, директором яких є одна й та ж особа ОСОБА_1 , що є додатковим доказом виводу активів підприємства в контексті інших обставин справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога ліквідатора ТОВ «Агро Легіон» про зобов`язання ТОВ «Агро Легіон ЛТД» повернути до складу ліквідаційної маси транспортний засіб, який воно отримало від боржника за недійсним Договором купівлі-продажу транспортного засобу № 1246/2018/1215732 від 04.12.2018, підлягає задоволенню у спосіб визначений у ч. 3 ст. 43 КУзПБ.
Таким чином заява ліквідатора обумовлена змістом самої норми ст. 42 КУзПБ та ст. 20 Закону про банкрутство. Тобто навіть без заяви ліквідатора суд повинен виконувати вимоги відповідних норм закону.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в процесі апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, оскільки не спростовують вищевикладених обставин справи та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
6. Висновки за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки неправильне застосування місцевим господарським судом норми матеріального права не призвело до ухвалення незаконного судового рішення по даній справі, відсутні підстави для його скасування, а тому ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 по справі № 904/5682/19 слід залишити без змін.
Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
7. Розподіл судових витрат.
У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача по справі ТОВ «Агро Легіон ЛТД».
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Легіон ЛТД» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі № 904/5682/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 27.04.2021.
Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков
Судді:І.О. Вечірко
Т.А. Верхогляд
