-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
06.10.2020м. ДніпроСправа № 904/5682/19За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН", смт. Слобожанське Дніпропетровська область в особі арбітражного керуючого Толстих А.В.
до фізичної особи-підприємця Норенко Валерія Павловича, м. Дніпро
про визнання недійсним агентського договору №20/08/2018 від 20.08.2018; стягнення грошових коштів у розмірі 508 676, 00 грн.
у справі №904/5682/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.25/1, ідентифікаційний номер юридичної особи 38463127)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул. 8 березня, буд.23А, оф.307, ідентифікаційний номер юридичної особи 36933807)
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
За участю секретаря судового засідання Загреби В.С.
Представники:
від ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" - Якубук М.В., посвідчення №1375 від 06.08.2018;
від ФОП Норенко В.П. - Бабаніна М.П., посвідчення №1855 від 10.06.2008.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/5682/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" про визнання банкрутом.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 по справі №904/5682/19 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 березня, буд.23А, оф.307, ідентифікаційний номер юридичної особи 36933807); припинено повноваження арбітражного керуючого Толстих А.В.; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 березня, буд.23А, оф.307, ідентифікаційний номер юридичної особи 36933807) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.03.2021; призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 березня, буд.23А, оф.307, ідентифікаційний номер юридичної особи 36933807) арбітражного керуючого Толстих Андрія Володимировича, свідоцтво №735 від 24.04.2013 (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.1-Н, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
12.06.2020 ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою до фізичної особи-підприємця Норенко Валерія Павловича про визнання недійсним агентського договору №22/08/2018 від 22.08.2018; стягнення з Алам Наталі Олександрівни на користь ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" грошових коштів у розмірі 349 991, 00 грн., отриманих за агентським договором №22/08/2018 від 22.08.2018. Разом з тим, за змістом поданої заяви ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. визначено орієнтовану суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000, 00 грн., на підтвердження якої заявником буде надано відповідні докази згідно ч.8 ст. 129 ГПК України. протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за результатом розгляду заяви.
Ухвалою суду від 22.06.2020 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2020.
27.07.2020 від фізичної особи-підприємця Норенко Валерія Павловича надійшов відзив, за змістом якого останній заперечує проти вимог, викладених в заяві ліквідатора, зазначає про відсутність підстав для визнання недійсним спірного правочину згідно ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, ФОП Норенко В.П. вказує, що ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" Толстих А.В. є практикуючим адвокатом, а отже має достатній рівень професійних знань для здійснення самостійного представництва інтересів ТОВ "АГРО ЛЕГІОН", що виключає необхідність в укладенні між ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" та Адвокатським об`єднанням "Легарт" договору про надання правової допомоги. Разом з тим, відповідач вказує, що станом на момент звернення з даним позовом до суду ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" Толстих А.В. входив до органу управління Адвокатського об`єднання "Легарт", що свідчить про укладення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" угоди з особою, на яку він має прямий та безпосередній влив, з метою отримання неправомірної фінансової допомоги, що, в подальшому, може вплинути на обсяг погашення кредиторської заборгованості. До того ж, за змістом наданого відзиву ФОП Норенко В.П. визначено орієнтовану суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 44 000, 00 грн., на підтвердження якої ФОП Норенко В.П. буде надано відповідні докази згідно ч.8 ст.129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за результатом розгляду заяви.
Ухвалами суду від 14.07.2020, 30.07.2020, 07.09.2020 розгляд заяви відкладено.
Суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. з наступних підстав.
В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує, що за умовами укладеного правочину ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" взято зобов`язання з оплати винагороди фізичній особі-підприємцю Норенко В.П. за відсутності надання останнім передбачених спірним правочином послуг. Так, заявник вказує, що спірний договір не містить чіткий перелік послуг, ціни договору, акти виконаних послуг від 31.08.2018, 05.09.2018, 06.09.2018 не деталізовані. До того ж, заявник стверджує про відсутність доказів реального надання передбачених спірним договором агентських послуг.
За викладених обставин, заявник просить суд визнати недійсним спірний правочин в порядку ч.2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, а кошти, сплачені боржником за спірним правочином, стягнути на користь ТОВ "АГРО ЛЕГІОН".
З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2018 між ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" (підприємством) та фізичною особою-підприємцем Норенко В.П. (комерційним агентом) укладено агентський договір №20/08/2018 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого комерційний агент зобов`язується надати підприємству послуги щодо вчинення правочинів, передбачених п.1.2 Договору, від імені підприємства.
За цим Договором комерційний агент вчиняє наступні правочини від імені підприємства: пошук клієнтів та укладання угод з ними на продаж продукції сільськогосподарського призначення (п.1.2 Договору).
Комерційний агент зобов`язаний вчиняти правочини, визначені п. 1.2 цього Договору, в межах території України (п.1.3 Договору).
Обов`язки комерційного агента:
- вживати всіх необхідних заходів щодо належного та реального виконання своїх обов`язків за договором;
- звітувати перед підприємством на протязі дії Договору про виконання своїх обов`язків;
- при умові виконання правочинів, визначених п.1.2 Договору, складання Акту виконаних робіт та інших податкових та бухгалтерських документів (п.2.1 Договору).
Обов`язки підприємства:
- виплачувати комерційному агенту винагороду шляхом перерахування коштів на р/рахунок комерційного агента, після підписання сторонами Акту виконаних робіт з визначенням розміру винагороди (п.2.2 Договору).
Права комерційного агента - отримувати винагороду за виконання своїх обов`язків в строки, в розмірі та на умовах, визначених даним Договором (п.3.1 Договору).
Права підприємства - вимагати від комерційного агента належного виконання його обов`язків, визначених у Договорі (п.3.2 Договору)
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками або підписами сторін (п. 6.1 Договору).
За змістом двосторонніх актів здачі-приймання послуг (надання послуг) (а.с.15-17) ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" отримано від ФОП Норенко В.П. агентські послуги, які сплачено підприємством шляхом перерахування на користь ФОП Норенко В.П. грошових коштів на загальну суму 508 676, 00 грн. (а.с. 18-20).
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема шляхом визнання правочину недійсним.
За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом приписів частини першою - третьою, п`ятої, шостою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Положеннями статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ч.ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
При цьому, положеннями статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.
Комерційним агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.
Згідно приписів ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.
Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.
Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
За змістом положень частин 1-4 статті 301 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов`язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє.
Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.
Положеннями статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.
Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатом дослідження матеріалів заяви, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності доказів на підтвердження заявлених вимог, в той час як матеріалами справи та долученими витягом з реєстру зареєстрованих ТОВ "АГРО ЛЕГІОН" податкових накладних та податковими накладними підтверджується факт виконання ФОП Норенком Валерієм Павловичем передбачених договором послуг.
Разом з тим, господарський суд зазначає, що умовами пунктів 2.1, 2.2 Договору визначено обов`язок складання комерційним агентом Акту виконаних робіт за результатом виконання правочинів, визначених п.1.2 Договору. Розмір винагороди, визначений в акті підлягає сплаті підприємством шляхом перерахування коштів на р/рахунок комерційного агента.
Таким чином, сторонами спірного правочину визначено обов`язок складання акту виконаних робіт, які є підставою для нарахування агентської винагороди, що узгоджується з приписами статті 301 ГК України.
За викладених обставин, заявником не доведено обставин, наведених в обґрунтування вимог поданої заяви, а тому у задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. відмовляється судом.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН".
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. 8 березня, буд. 23А, офіс 307, ідентифікаційний код юридичної особи 36933807) в особі арбітражного керуючого Толстих А.В. до фізичної особи-підприємця Норенко Валерія Павловича ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсним агентського договору №20/08/2018 від 20.08.2018; стягнення грошових коштів у розмірі 508 676, 00 грн. відмовити.
Ухвала набирає законної сили 06.10.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено 12.10.2020.
Суддя А.В. Суховаров
скопійовано
-
скопійовано
-
