Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
іменем України
06 квітня 2021 року справа 160/5330/20
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 (суддя Тулянцева І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань та виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова О.В про визнання дій протиправними та скасування наказів стосовно проведення службового розслідування
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 15.05.2020 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного бюро розслідувань, в якому просить:
- визнати протиправними дії виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова О.В. по виданню наказу №133 від 21.04.2020 про проведення службового розслідування;
- визнати протиправними і скасувати наказ №133 від 21.04.2020 про проведення службового розслідування;
- визнати протиправними дії виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова О.В. по виданню наказу №227 від 21.05.2020 про продовження строку проведення службового розслідування;
- визнати протиправними і скасувати наказ №227 від 21.05.2020 про продовження строку проведення службового розслідування;
- визнати протиправними дії виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова О.В. по виданню наказу №281 від 22.06.2020 про проведення службового розслідування;
- визнати протиправними і скасувати наказ №281 від 22.06.2020 про проведення службового розслідування;
- визнати протиправними дії виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова О.В. по виданню наказу №354 від 21.07.2020 про продовження строку проведення службового розслідування;
- визнати протиправними і скасувати наказ №354 від 21.07.2020 про продовження строку проведення службового розслідування;
- встановити відсутність компетенції виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова О.В. проводити службові розслідування в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР, затвердженої наказом ДБР №9 від 14.01.2020.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що службове розслідування призначено на підставі Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР, затвердженої наказом ДБР №9 від 14.01.2020. Проте, Інструкція не зареєстрована в Міністерстві юстиції України.
Накази не містять посилання на мету проведення службового розслідування та на дисциплінарний проступок, який вчинив позивач. Не забезпечено право позивача знайомитись з матеріалами службового розслідування, надавати пояснення, користуватись допомогою адвоката.
Відсторонення від виконання посадових обов`язків на час здійснення службового розслідування протирічить статті 72 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків можливо одночасно з порушенням дисциплінарного провадження в разі вчинення дисциплінарних проступків: порушення присяги, перевищення службових повноважень, невиконання вимог щодо політично неупередженості, використання повноважень в особистих інтересах, подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації, прийняття державним службовцем необгрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна.
Виконуючий обов`язки директора ДБР ОСОБА_2 не мав повноважень на видання оскаржуваних наказів. ОСОБА_2 обіймає посаду заступника директора ДБР та до обрання директора в порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», виконання ним обов`язків директора протирічить частинам 1, 4 статті 10, частині 4 статті 12 Закону України «Про державне бюро розслідувань» (т1ас1,16,24,97,107).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 в задоволенні позову відмовлено (т3ас8).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує що суд першої інстанції не дав належної оцінки що приводом для призначення службового розслідування стала вигадана інформація. Відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків є необгрунтованим втручанням у його приватне життя. Суд першої інстанції відмовив у допиті свідка, який міг підтвердити відсутність легітимної мети призначення службового розслідування та продовження його строків (т3ас36).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Наказом ДБР №201-ос від 26.11.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора начальника слідчого управління ТУ ДБР в м.Мелітополі (т1ас12).
Наказом ДБР №133 від 21.04.2020 призначено службове розслідування з 22.04.2020 по 22.05.2020 з метою дослідження порушень, допущених в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019080000000154 та прийняття рішення про його закриття. На час здійснення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонений від виконання посадових обов`язків. (т1ас188).
Підставою для видання наказу стала службова записка Управління внутрішнього контролю №196/10-07/20 від 16.04.2020 про незаконне закриття кримінального провадження №62019080000000154 та повернення вилученої у ТОВ «Мелітопольський олійноекстрадиційний завод» готівки в розмірі 709 300$ та 17 556 800гр (т1ас185).
Наказом ДБР №227 від 21.05.2020 строк проведення службового розслідування продовжений до 22.06.2020 (т1ас191).
Підставою для видання наказу стала службова записка Управління внутрішнього контролю №270/10-07/20 від 20.05.2020 про необхідність вивчення великого об`єму інформації (т1ас190).
Наказом ДБР №281 від 22.06.2020 призначено службове розслідування з 22.06.2020 по 22.07.2020 стосовно заступника директора начальника слідчого управління ТУ ДБР в м.Мелітополі ОСОБА_1 та заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м.Мелітополі ОСОБА_3 на предмет причетності до вчинення правопорушень, невиконання обов`язків. На час здійснення службового розслідування ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відсторонені від виконання посадових обов`язків (т1ас193).
Підставою для видання наказу стала службова записка Управління внутрішнього контролю №352/10-07/20 від 22.06.2020 про ймовірне викрадення частини грошей, вилучених у кримінальному провадженні №62019080000000154 (т1ас195).
Наказом ДБР №354 від 21.07.2020 продовжений строк проведення службового розслідування (т1ас199).
Підставою для видання наказу стала службова записка Управління внутрішнього контролю №450/10-07/20 від 20.07.2020 про необхідність вивчення великого об`єму інформації (т1ас198).
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (в частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність в діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного, об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги, повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 1 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського в разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 2 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду і звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
Перелічені норми кореспондуються з положеннями Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР, затвердженої наказом ДБР №9 від 14.01.2020 (далі Інструкція т3ас68).
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції, у кожному випадку вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, невиконання працівниками бюро вимог Закону України «Про запобігання корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли їх вчиненню, службове розслідування призначається або проводиться за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є наявність даних про: 1) невиконання чи неналежне виконання обов`язків; 3) перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 7) використання повноважень в особистих інтересах або особистих інтересах інших осіб; 10) подію, яка сталась за участі працівника бюро та викликала негативний суспільний резонанс; 11) вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або іншого порушення Закону України «Про запобігання корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням директора бюро стосовно працівника центрального апарату та відповідно директора територіального управління бюро стосовно працівника територіального управління; 21) утрату або викрадення матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку, речових доказів; а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; 25) за інформацією інших правоохоронних органів; 26) отримання інформації про скоєння інших дій, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення, а щодо осіб рядового і начальницького складу також з підстав, визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції, службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою з`ясування причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини працівника бюро.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції, службове розслідування проводиться з метою встановлення: 1) неправомірних дій працівника, яким вчинено правопорушення; 2) причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням працівником бюро своїх обов`язків; 3) наявності або відсутності вини працівника бюро; 4) порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, організаційно-розпорядчих документів тощо; 5) причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; 6) виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди, причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції, в разі встановлення Управлінням внутрішнього контролю бюро підстав, за наявності яких може бути проведене службове розслідування, доповідна або рапорт скеровуються директору бюро для прийняття рішення.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції, рішення про проведення службового розслідування оформлюється наказом бюро, в якому, в тому числі, зазначаються: 1) підстава проведення службового розслідування; 2) прізвище, ім`я, по батькові особи, щодо якої проводиться службове розслідування та її посада, а у випадку, коли на дату прийняття рішення про проведення службового розслідування вказана інформація невідома, зазначається структурний підрозділ центрального апарату або його територіальне управління щодо працівників якого буде проведено службове розслідування; 3) мета проведення службового розслідування; 4) особи, які уповноважені на проведення службового розслідування, з числа працівників Управління внутрішнього контролю бюро.
Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції, особа, щодо якої проводиться розслідування, може бути відсторонена від виконання посадових чи службових обов`язків за посадою на час проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 2 розділу V Інструкції, рішення про відсторонення приймається директором бюро. Відсторонення працівника від виконання посадових чи службових обов`язків за посадою здійснюється за наказом директора бюро, воно не може тривати більше строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
З урахуванням наведених норм, службове розслідування має бути призначено наказом директора ДБР якщо є дані про можливе вчинення співробітником ДБР правопорушення, зокрема неналежне виконання обов`язків, використання повноважень всупереч інтересам служби, вчинення корупційного правопорушення, втрату вилученого майна під час кримінального провадження, скоєння інших подібних дій.
Колегія суддів погоджується з окружним судом, що за наявності службової записки Управління внутрішнього контролю №196/10-07/20 від 16.04.2020 про незаконне закриття кримінального провадження №62019080000000154 та повернення вилученої готівки в розмірі 709 300$ і 17 556 800гр СУ ТУ ДБР в м.Мелітополі; службової записки Управління внутрішнього контролю №352/10-07/20 від 22.06.2020 про ймовірне викрадення частини грошей, вилучених у кримінальному провадженні №62019080000000154 СУ ТУ ДБР в м.Мелітополі, - директор ДБР був зобов`язаний призначити службові розслідування для встановлення об`єктивних обставин, дотримання нормативно-правових актів, наявності або відсутності вини співробітників, в тому числі заступника директора начальника слідчого управління ТУ ДБР в м.Мелітополі ОСОБА_1 .
Це і було зроблено в.о. директора ДБР Соколовим О.В. шляхом видання наказів №133 від 21.04.2020 та №281 від 22.06.2020 про проведення службових розслідувань.
Наказ виданий з дотриманням форми та вимог, передбачених пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, а твердження позивача що накази не містять посилання на мету проведення службового розслідування та на дисциплінарний проступок, який вчинив позивач, не відповідають дійсності.
Доводи позивача що не забезпечено його право знайомитись з матеріалами службового розслідування, надавати пояснення, користуватись допомогою адвоката не стосуються предмета спору. Перелічені права ОСОБА_1 має під час проведення службового розслідування, а не на стадії прийняття наказу про його призначення.
Так само, безпідставним є твердження що приводом для призначення службових розслідувань стала вигадана інформація. Саме для перевірки інформації про правомірність повернення значної суми вилученої готівки та ймовірне викрадення частини коштів і призначені службові розслідування.
Посада позивача заступник директора начальник СУ ТУ ДБР в м.Мелітополі є публічною, особливо відповідальною, суспільно значущою, має суттєвий вплив на права, свободи, інтереси громадян, а тому, з урахуванням обставин справи і мети службових розслідувань, відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків на час службових розслідувань є об`єктивно виправдним, прийнятим з додержанням частини 1 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 розділу V Інструкції та не є втручанням у приватне життя. З урахуванням важливості і відповідальності посади ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє його доводи щодо необгрунтованого втручання в його приватне життя.
Колегія суддів відхиляє твердження ОСОБА_1 що відповідно до статті 72 Закону України «Про державну службу» відсторонення його від виконання посадових обов`язків на час здійснення службового розслідування можливо одночасно з порушенням дисциплінарного провадження в разі вчинення дисциплінарного проступку.
У спірних правовідносинах стаття 72 Закону України «Про державну службу» є загальною нормою. Спеціальними нормами є Закон України «Про Державне бюро розслідувань», Дисциплінарний статут Національної поліції України та Інструкція про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР, затверджена наказом ДБР №9 від 14.01.2020. В цих актах відсутнє таке поняття як дисциплінарне провадження. Для встановлення наявності чи відсутності в діях працівника ДБР дисциплінарного проступку, збирання, перевірки, оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок, з метою своєчасного, повного, об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, - призначається службове розслідування з можливим відстороненням від виконання посадових обов`язків на час проведення службового розслідування.
Окружний суд правильно послався на частину 2 статті 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», відповідно до якої висновок про наявність або відсутність дисциплінарного проступку приймає дисциплінарна комісія за наслідками службового розслідування.
Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно до частини 2 статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Інструкції, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. В разі необхідності за вмотивованим поданням керівника Управління внутрішнього контролю бюро визначений строк може бути продовжено директором бюро, але не більш як на один місяць.
В службових записках Управління внутрішнього контролю зазначалось про необхідність вивчення великого об`єму інформації. А тому накази в.о. директора ДБР Соколова О.В. №227 від 21.05.2020 та №354 від 21.07.2020 про продовження строку проведення службових розслідувань є цілком виправданими та обгрунтовано визнані судом першої інстанції правомірними.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України №493 від 03.10.1992 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Указу Президента України №493 від 03.10.1992, Міністерство юстиції України здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом.
Відхиляючи доводи ОСОБА_1 що Інструкція про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР, затверджена наказом ДБР №9 від 14.01.2020, не зареєстрована в Міністерстві юстиції України та не може бути застосована, окружний суд правильно вказав, що оскільки Державне бюро розслідувань не відноситься ні до міністерств, ні до інших центральних органів виконавчої влади, ні до органів господарського управління та контролю, Інструкція не підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України, про що останнє повідомило в листах №16781/6380-26-20/11.1.3 від 09.04.2020 та №32743/145223-26-20/00011.3.1 від 23.07.2020 (т1ас184,202).
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його директор, який має першого заступника та двох заступників. У разі відсутності директора Державного бюро розслідувань його повноваження здійснює перший заступник директора Державного бюро розслідувань, а в разі його відсутності - один із заступників директора Державного бюро розслідувань згідно із розподілом обов`язків.
Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», повноваження директора Державного бюро розслідувань, першого заступника директора Державного бюро розслідувань і заступника директора Державного бюро розслідувань припиняються в зв`язку із закінченням строку повноважень або у разі: 1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням; 2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою; 3) досягнення 65 років; 4) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров`я; 5) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або про обмеження його цивільної дієздатності, про визнання його безвісно відсутнім чи про оголошення його померлим; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього або притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 7) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 8) смерті; 10) набуття громадянства іншої держави; 11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», директор Державного бюро розслідувань видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов`язковими для виконання працівниками Державного бюро розслідувань.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», в разі звільнення директора Державного бюро розслідувань з посади, його смерті або відсутності відомостей про місце його перебування повноваження директора Державного бюро розслідувань протягом 60 днів виконує його перший заступник, а в подальшому - почергово кожний із заступників і знову перший заступник з ротацією кожні 60 днів до того часу, доки не буде призначено нового директора Державного бюро розслідувань в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
В зв`язку з відсутністю директора та першого заступника директора ДБР, згідно наказів №179-ос від 17.03.2020, №327-ос від 18.05.2020, №352 від 20.07.2020 виконання повноважень директора ДБР з 17.03.2020 по 15.05.2020, з 18.05.2020 по 16.07.2020, з 20.07.2020 по 16.09.2020 здійснював ОСОБА_2 (т3ас63-67,83-86). Відтак, доводи позивача що він не мав повноважень на видання оскаржуваних наказів правильно відхилені окружним судом.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції відмовив у допиті свідка, який міг підтвердити відсутність легітимної мети призначення службового розслідування та продовження його строків.
Під час апеляційного перегляду справи за клопотанням представника позивача був допитаний свідок заступник начальника Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР в м.Мелітополі ОСОБА_3 (т3ас59,60), однак останній не повідомив ніяких фактів, які б спростовували наявність підстав для видання наказів про проведення службових розслідувань та про продовження строків проведення службових розслідувань.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 без змін.
Постанова набирає законної сили з 06.04.2021 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 06.04.2021.
Повну постанову складено 07.04.2021.
Головуючий суддяА.В. Суховаров
суддіТ.І. Ясенова
суддіО.В. Головко
