Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 травня 2020 року Справа 160/5330/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відповідача-1: Державного бюро розслідувань, Відповідача-2: Виконувача обов`язків Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача-1: Державного бюро розслідувань, Відповідача-2: Виконувача обов`язків Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Державного бюро розслідувань та виконувача обов`язки Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича по виданню наказу від 21.04.2020 року № 133 «Про проведення службового розслідування»;
- визнати протправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 21.04.2020 №133 «Про проведення службового розслідування».
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через адвоката лише на підставі довіреності або ордеру.
Позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано адвокатом Стрєльніковим Євгенієм Анатолійовичем.
У підтвердження повноважень на представництво адвокатом долучено копію ордера серії АЕ №1022978.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, зокрема, в ухвалі від 02.12.2019 у справі №460/620/15-а (адміністративне провадження №К/9901/29278/19), що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.
Згідно з частиною п`ятою статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями КАС України й Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати суду документ, що підтверджує повноваження Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича на здійснення представництва у встановленому законом порядку, а саме оригінал ордера.
В силу приписів пунктів 6, 7 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч наведеним вимогам, позивачем не вказано такі відомості.
Як передбачено пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За приписами частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 7 статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як вбачається із позову, позивач оскаржує наказ Державного бюро розслідувань від 21.04.2020 №133 «Про проведення службового розслідування», однак до позовної заяви не додано оригінал або належним чином засвідченої копії спірного рішення.
При цьому, позивач не зазначає причини неможливості подання такого доказу та не надає відповідні докази цього.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI).
Суд зазначає, що предметом позову є оскарження наказу Державного бюро розслідувань від 21.04.2020 №133 «Про проведення службового розслідування», а не вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення позивача на службі, а тому, в даному випадку, позивач не є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; 3081101590; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- документ, що підтверджує повноваження Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича на здійснення представництва у встановленому законом порядку, а саме, оригінал ордеру на надання правової допомоги серії АЕ №1022978;
- уточненої позовної заяви із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, відповідно до кількості сторін;
- оригіналу або належним чином завіреної копії наказу Державного бюро розслідувань від 21.04.2020 №133 «Про проведення службового розслідування», або вказати причини неможливості подання такого доказу та заявити клопотання про його витребування;
- доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відповідача-1: Державного бюро розслідувань, Відповідача-2: Виконувача обов`язків Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева
