УХВАЛА
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 760/9306/17
адміністративне провадження № К/9901/9248/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 760/9306/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08.08.2018 позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії у встановленні причинного зв`язку поранень ОСОБА_1 , отриманих ним в Афганістані у складі Прикордонних військ КДБ СРСР, оформлену листом від 27.12.2016 за №7361.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08.08.2018 залишено без змін.
07.07.202 позивач у порядку процедури, встановленої статтею 383 КАС України, звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про постановлення окремої ухвали, в якій просив:
- визнати протиправним рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що оформлене протоколом №76 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.06.2019;
- зобов`язати Міністерство оборони України подати до Солом`янського районного суду у місячний строк з дня набрання законної сили ухвали суду звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.
Окремою ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2020 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про визнання протиправним рішення відповідача на виконання рішення суду. Заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.1976 (затвердженого Міністром оборони України 16.06.2019).
Зобов`язано Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
27.10.2020 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду його заяви в порядку ст. 383 КАС України.
Додатковою окремою ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.11.2020 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення до окремої ухвали від 26.10.2020 задоволено.
Скасовано рішення про відмову у призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 №76.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 додаткову окрему ухвалу Соломянського районного суду міста Києва від 23.11.2020 скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду його заяви в порядку ст. 383 КАС України відмовлено.
Вважаючи постанову суду апеляційної інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, яку сформовано у підсистемі «Електронний суд».
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.
Реалізація судом повноважень щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентується положеннями статті 383 КАС України.
Колегія суддів встановила, що у спірній ситуації позивач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тлумачення положень частини другої статті 328 КАС України та приписів частини першої статті 294 КАС України у їхньому взаємозв`язку дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені лише такі ухвали суду апеляційної інстанції: про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, аналіз положень частини першої статті 328 КАС України свідчить про те, що до суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, якими закінчений судовий розгляд (частина третя статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.
Водночас приписами частини другої статті, яка аналізується, гарантується право на касаційне оскарження чітко визначених ухвал суду першої інстанції після їхнього перегляду судом апеляційної інстанції.
Натомість частиною третьою цієї самої статті встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
З наведеного випливає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 про скасування ухвали суду першої інстанції щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення не є судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з частинами першою-третьою статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке не може бути оскаржено в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись положеннями частин першої-третьої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 760/9306/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій
