Єдиний державний реєстр судових рішень
СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03037,м. Київ, вул. Максима Кривоноса,25; тел.: (044) 249-79-26, факс:249-79-28; e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua
03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
Провадження №6-а/760/23/20
в справі №760/9306/17
У Х В А Л А
І. Вступна частина
03грудня 2020року Солом`янський районний суд м. Києва в складі судді Коробенка С.В. розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 08.08.2018 в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
ІІ. Описова частина
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено частково:
-визнано протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії у встановленні причинного зв`язку поранень ОСОБА_1 , отриманих ним в Афганістані у складі Прикордонних військ КДБ СРСР, оформлену листом від 27.12.2016 за №7361;
-визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
-зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні;
-в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 зазначене рішення Солом`янського районного суду м. Києва залишене без змін.
30 листопада 2020 року в суді зареєстрована заява ОСОБА_2 про встановлення контролю за виконанням вказаного рішення суду від 08.08.2018, у якій він просив зобов`язати Міністерство оборони України подати до Солом`янського районного суду у місячний строк з дня набрання законної сили ухвали суду звіт про виконання рішення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що Міністерством оборони України на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08.08.2018 року прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що оформлене протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 №76 без врахування висновків суду, що призвело до помилкового виконання рішення суду першої інстанції.
Окремою ухвалою суду від 26.10.2020 зазначене рішення було визнане протиправним та скасоване, у зв`язку з чим Заявник наполягає на необхідності покладення на Відповідача Міністерство оборони України обов`язку з подання звіту про виконання рішення у належний спосіб.
ІІІ. Мотивувальна частина
Відповідно до положень ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Тобто, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як було зазначено раніше, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08.08.2018 Міністерство оборони України зобов`язано прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Крім того, у згаданому рішенні суду встановлено, що 23 листопада 2016 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 року та Постанови КМ України № 975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи.
На виконання вказаного рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, викладене у пункті 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 №76 (затвердженого Міністром оборони України 16.06.2019). У даному рішенні зазначено, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 13.12.1986 був звільнений зі строкової військової служби з Прикордонних військ КДБ СРСР та 23.11.2016 його визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, витрати пов`язані з виплатою одноразової допомоги, мають здійснюватися Державною прикордонною службою.
Разом з тим, Міністерство оборони України не врахувало, що викладені у пункті 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 №76 (затвердженому Міністром оборони України 16.06.2019) підстави для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги вже були спростовані судовим рішенням у справі №760/9306/17, про здійснення контролю виконання якого просить позивач.
У зв`язку з цим за заявою ОСОБА_1 була постановлена окрема ухвала від 26.10.2020, якою рішення комісії від 14.06.2019 №76 визнане протиправним та скасоване.
Таким чином, дії Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині прийняття рішення щодо відмови у призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги без урахування висновків суду суперечать п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги той факт, що Міністерством оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум допущено порушення під час виконання рішення суду від 08.08.2018, з метою забезпечення захисту прав Позивача, який протягом тривалого часу перебуває в стані очікування належного виконання зобов`язань боржником, суд вважає можливим задовольнити заяву ОСОБА_1 та зобов`язати Міністерство оборони України подати у місячний строк звіт про виконання рішення від 08 серпня 2018 року.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись статтею 382 КАС України, суд ухвалив:
1.Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов`язати Міністерство оборони України подати до Солом`янського районного суду м. Києва у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення суду від 08 серпня 2018 року в справі №760/9306/17, окремої ухвали від 26 жовтня 2020 року (з урахуванням додаткової ухвали від 23.11.2020).
2.Ухвала може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складання.
Суддя:
