ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/9306/17
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Ревва Е.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2021, суддя Коробенко С.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Запорізького обласного військового комісаріату, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
У С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Запорізького обласного військового комісаріату, Центральної військово-лікарської комісії МО України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.08.2018 року, залишеної без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 року, позовні вимоги задоволено частково.
07.07.2020 року позивач в порядку спеціальної процедури, що встановлена статтею 383 КАС України, звернувся із відповідною заявою про постановлення окремої ухвали, якою просив: визнати протиправним рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що оформлене протоколом №76 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.06.2019.
Окремою ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2020, яка була залишена в силі судом апеляційної інстанції, зазначена заява була задоволена. Визнано протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.06.2019 (затвердженого Міністром оборони України 16.06.2019). Зобов`язано Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
У подальшому, за заявою позивача Солом`янським районним судом м. Києва була постановлена ухвала від 03.12.2020, якою зобов`язано Міністерство оборони України подати до Солом`янського районного суду м. Києва у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення суду від 08.08.2018 в справі №760/9306/17, окремої ухвали від 26.10.2020 (з урахуванням додаткової ухвали від 23.11.2020).
18.05.2021 позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України за неподання звіту та невиконання ухвали від 03.12.2020.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.12.2021 з посилання на статтю 382 КАС України у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивачем через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13.12.2021 та задовольнити заяву.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13.12.2021.
Постановою Верховного Суду від 10 січня 2023 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2022 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Третя особа направила до суду клопотання у якому просила слухати справу у відсутності представника.
Заявник повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом надіслання повістки повідомлення (апеляції) через його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 30.01.2023 14:46.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавшши осіб, що з`явились в судове заідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до окремої ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2020 було визнано протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке було прийняте на виконання зазначеного рішення суду від 08.08.2018 і оформлене пунктом 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.19 76 (затвердженого Міністром оборони України 16.06.2019). Крім того, тією ж окремою ухвалою зобов`язано Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
03.12.2020 Солом`янським районним судом м. Києва прийнято ухвалу, якою зобов`язано Міністерство оборони України подати до Солом`янського районного суду м. Києва у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення суду від 08 серпня 2018 року в справі №760/9306/17, окремої ухвали від 26 жовтня 2020 року (з урахуванням додаткової ухвали від 23.11.2020).
Як убачається з матеріалів справи позивач звернувся із заявою про накладення штрафу на керівника Міністерства оборони за неподання звіту та невиконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 03.12.2020 та окремої ухвали суду від 26.10.2020 у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановити новий строк для подання звіту.
Судом першої інстанції встановлено, що на день подання позивачем заяви про накладення штрафу звіт про виконання судового рішення подано не було.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС україни суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Отже, вирішення питання накладення на особу, яка відповідальна за виконання судового рішення, штрафу за неподання звіту або ж за наслідками розгляду такого звіт, є правом, а не обов`язком суду.
Відмовляючи у стягненні штрафу, суд першої інстанції зазначив, що у Міністерстві оборони України змінено керівника і докази вини нового Міністра оборони України ОСОБА_3 у невиконанні судового рішення не встановлено.
Велика Палата Верховного Суду в мотивувальній частині ухвали від 12 січня 2022 року звертала увагу на те, що обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу в порядку, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України, є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за діяльність очолюваного ним державного органу, яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Із заявою про накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України (міністра) позивач звернувся до суду 18.05.2021 року. ОСОБА_3 призначено на посаду Міністра оборони Украни 04 листопада 2021 року.
Вирішуючи питання щодо такого процесуального засобу забезпечення виконання судового рішення, як накладення штраф за неподання звіту, судова колегія бере до уваги дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, встановлює наявність чи відсутність вини такої особи у неподанні звіту або ж його поданні та форму вини такої посадової особи, а також враховує співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Також колегія суддів бере до уваги, що накладення штрафу на посадову особу, відповідальну за виконання рішення суду, не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо, а отже такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім того, за змістом ст. 382 КАС України, застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність очолюваного ним державного органу. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість накладення такого штрафу може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
В ході розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не встановлено наявність вини Міністра оборони України ОСОБА_3 як керівника Міністерства оборони щодо неподання звіту про виконання судового рішення, не встановлено, що зазначений суб`єкт владних повноважень створює перешкоди для виконання рішення та подання звіту чи ухиляється від виконання рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів не встановила правових підстав для накладення штрафу на керівника Міністерства оборони як те просив заявник у поданій ним заяві від 18.05.2021.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.
Повний текст виготовлено: 14 лютого 2023 року.