Єдиний державний реєстр судових рішень
С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;
вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ: 02896762
_________________________________________________________________________________________
Провадження 6-а/760/14/21
В справі 760/9306/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
І. Вступна частина
13грудня 2021року Солом`янський районний суд м. Києва
в складі судді Коробенка С.В.
за участі секретаря Семененко А.Д.
представника Відповідача МО України Калюжного А.П.
представника Відповідача ЦВЛК МО України Богрєєвої Н.В.
представника третьої особи - Свислоцького О.Г.
розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України за ненадання звіту про виконання рішення від 08.08.2018 в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
ІІ. Описова частина
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено частково:
-визнано протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії у встановленні причинного зв`язку поранень ОСОБА_1 , отриманих ним в Афганістані у складі Прикордонних військ КДБ СРСР, оформлену листом від 27.12.2016 за №7361;
-визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
-зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні;
-в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 зазначене рішення Солом`янського районного суду м. Києва залишене без змін.
Окремою ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2020 було визнано протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке було прийняте на виконання зазначеного рішення суду від 08.08.2018 і оформлене пунктом 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.19 76 (затвердженого Міністром оборони України 16.06.2019). Крім того, тією ж окремою ухвалою зобов`язано Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В подальшому за заявою Позивача була постановлена ухвала від 03.12.2020, якою зобов`язано Міністерство оборони України подати до Солом`янського районного суду м. Києва у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення суду від 08 серпня 2018 року в справі №760/9306/17, окремої ухвали від 26 жовтня 2020 року (з урахуванням додаткової ухвали від 23.11.2020).
18 травня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України за неподання звіту та невиконання ухвали від 03.12.2020.
У судове засідання Позивач не з`явився, подав заяву про розгляд ініційованого ним питання у його відсутність.
Представник Міністерства оборони України заперечував проти задоволення заяви, наполягаючи на тому, що копія ухвали від 03.12.2020 на адресу Міністерства оброни України не направлялася, вона була отримана в приміщенні суду лише влітку 2021 року. Так, 15 липня 2021 року питання про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги було розглянуте та вирішене, про що суду був наданий відповідний звіт.
Представник Центральної військово-лікарської комісії проти задоволення заяви також заперечувала.
Представник Адміністрації державної прикордонної служби України покладався на розсуд суду.
ІІІ. Мотивувальна частина
Відповідно до положень ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як було зазначено раніше, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08.08.2018 Міністерство оборони України зобов`язано прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Крім того, у згаданому рішенні суду встановлено, що 23 листопада 2016 року Позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 року та Постанови КМ України № 975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи.
На виконання вказаного рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, викладене у пункті 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 №76 (затвердженого Міністром оборони України 16.06.2019). У даному рішенні зазначено, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 13.12.1986 був звільнений зі строкової військової служби з Прикордонних військ КДБ СРСР та 23.11.2016 його визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, витрати пов`язані з виплатою одноразової допомоги, мають здійснюватися Державною прикордонною службою.
Разом з тим, Міністерство оборони України не врахувало, що викладені у пункті 16 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 №76 (затвердженому Міністром оборони України 16.06.2019) підстави для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги вже були спростовані судовим рішенням у справі №760/9306/17, про здійснення контролю виконання якого просить позивач.
У зв`язку з цим за заявою ОСОБА_1 була постановлена окрема ухвала від 26.10.2020, якою рішення комісії від 14.06.2019 №76 визнане протиправним.
Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги той факт, що Міністерством оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум допущено порушення під час виконання рішення суду від 08.08.2018, з метою забезпечення захисту прав Позивача, який протягом тривалого часу перебуває в стані очікування належного виконання зобов`язань боржником, суд задовольнив заяву ОСОБА_1 та ухвалою від 03.12.2020 зобов`язав Міністерство оборони України подати у місячний строк звіт про виконання рішення від 08 серпня 2018 року.
Встановлено, що копія ухвали від 03.12.2020 про встановлення строку для подання звіту про виконання рішення суду була направлена на адресу Міністерства оборони України, і 15 грудня 2020 року вона була отримана адресатом, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (Том 2, а.с. 143). А тому заперечення, викладені представником Міністерства оборони України, не відповідають дійсним обставинам справи.
Протягом місяця з дня отримання Відповідачем ухвали суду від 03.12.2020 звіт про виконання рішення до суду не надходив. Більше того, лише 26 березня 2021 року до суду надійшов лист з Міністерства оборони України за №248/2229 від 19.03.2021 з назвою «Звіт щодо виконання рішення суду», яким повідомлено, що рішення суду від 08.08.2018 вже виконане, а в якості підтвердження даного факту прикладено витяг з протоколу №76 від 16.06.2019, п. 16 якого визнаний судом протиправним згідно з окремою ухвалою від 26.10.2020.
Таким чином, Відповідач Міністерство оборони України станом на день подання Позивачем заяви про накладення штрафу на керівника міністерства не виконав вимоги рішення суду від 08.08.2018, окремої ухвали від 26.10.2020 та ухвали суду від 03.12.2020 про надання звіту щодо виконання рішення суду.
Згідно зі ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Вирішуючи питання про необхідність накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України, суд враховує основні принципи юридичної відповідальності, до яких, серед іншого, належать:
- принцип справедливості, що полягає у формальній рівності, повазі та захисті прав і свобод людини, відповідності інституту юридичної відповідальності моральним нормам і цінностям, категоріям розумності та добропорядності, врахуванні ієрархії особистих, громадських і державних інтересів;
- принцип винуватості діяння, який виражається у встановленні та застосуванні юридичної відповідальності тільки стосовно тих суб`єктів відповідальності, в діяннях яких є вина.
З відкритих джерел встановлено, що станом на день отримання Міністерством оброни України копії ухвали суду від 03.12.2020 і в подальший період до 02.11.2021 Міністром оборони України був генерал-лейтенант ОСОБА_2 .
Згідно з постановою Верховної Ради України від 03.11.2021 ОСОБА_2 звільнено з посади Міністра оборони України, а з 04.11.2021 цю посаду обіймає ОСОБА_3 .
Таким чином, враховуючи, що Міністр оборони України Резніков О.Ю. не має відношення до неналежного виконання Міністерством судових рішень в справі за позовом ОСОБА_1 , покладення на нього особистої відповідальності за порушення, допущені в період роботи іншого керівника Міністерства не може вважатися справедливим, враховуючи відсутність його вини.
В той же час, закон не передбачає можливості накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України на колишнього керівника суб`єкта владних повноважень.
Зазначене свідчить про неможливість задоволення заяви ОСОБА_1
ІV. Резолютивна частина
Керуючись статтею 382 КАС України, суд ухвалив:
1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складання.
Суддя:
