ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1740/15Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Богатиря К.В., Будішевської Л.О.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
До Північного апеляційного господарського суду з`явився представник:
від ОСОБА_1 - адвокат Чубар Т.М., ордер серії ЧК № 128075 від 01.02.2021;
До Південно-західного апеляційного господарського суду представники учасників провадження у справі про банкрутство не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020
по справі № 915/1740/15
про банкрутство Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС»
кредитори:
1) Головне управління ДПС у Миколаївській області ;
2) Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
суддя суду першої інстанції Ржепецький В.О.
час та місце винесення ухвали: 10:35:46, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Миколаївської області перебуває справа про банкрутство Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» на стадії ліквідаційної процедури.
07.08.2020 на адресу господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок оплати послуг ліквідатора та відшкодування понесених витрат у зв`язку зі смертю арбітражного керуючого ОСОБА_2
Заявниця просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № НОМЕР_1 від 25.06.2013), 245 803,01 грн. пропорційно розміру грошових вимог кредиторів, в рахунок оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» ОСОБА_2 та відшкодування понесених ним витрат в процедурі ліквідації Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС».
До зазначеної заяви серед іншого додано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 24.04.2020.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020 в задоволені заяви ОСОБА_1 від 03.08.2020 про стягнення коштів в рахунок оплати послуг ліквідатора та відшкодування понесених ним витрат - відмовлено.
Обґрунтування ухвали суду першої інстанції.
Смерть фізичної особи, яка здійснювала діяльність арбітражного керуючого не передбачає правонаступництва, оскільки цей статус не допускає його автоматичного переходу до спадкоємців померлого.
Крім того, судом зазначено, що жодною особою в цій справі, зокрема, й кредиторами не було нараховано, перераховано на той чи інший рахунок або виплачено іншим чином суми грошової винагороди ліквідатора, яку не було одержано арбітражним керуючим в розумінні положень ст. 1227 ЦК України.
Також, відсутні процесуальні рішення щодо розподілу коштів на користь арбітражного керуючого. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020 у справі №915/1740/15 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.08.2020 про стягнення коштів в рахунок оплати послуг ліквідатора та відшкодування понесених ним витрат та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 від 03.08.2020 року про стягнення коштів в рахунок оплати послуг ліквідатора та відшкодування понесених ним витрат та стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № НОМЕР_1 від 25.06.2013), 245 803 (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот три) грн. 01 коп. пропорційно розміру грошових вимог кредиторів, а саме: з Головного управління ДПС у Миколаївській області 126318,17 грн., з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 119484,84 грн., в рахунок оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» ОСОБА_2 та відшкодування понесених ним витрат в процедурі ліквідації Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС».
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник з посиланням на норми статей 216, 1218, 1227 Цивільного кодексу України зазначає, що право ОСОБА_2 на отримання грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених арбітражним керуючим за виконання обов`язків у справі №915/1740/15 у розмірі 245 803, 01 грн., не може вважатись зобов`язанням, що нерозривно пов`язане з його особою. Оскільки фактично, вказані суми є оплатою праці/заробітною платою арбітражного керуючого, які не були ним одержані за життя.
Право на отримання грошової винагороди не залежить від волі кредиторів банкрута, а гарантоване законом (стаття 30 Кодексу України з процедур банкрутства), яке виникло у ОСОБА_2 ще в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора ПП «Інвестстрой Плюс», тобто на момент смерті ОСОБА_2 грошова винагорода вже підлягала сплаті померлому, тобто мав місце безумовний обов`язок щодо її сплати або за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, або у зв`язку з відсутністю таких коштів за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (Постанова Верховного Суду від 04.10.2018 у справі - № 916/1503/17).
Скаржник вважає, що собою, яка має право на отримання грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених арбітражним керуючим за виконання обов`язків у справі № 915/1740/15 у розмірі 245 803,01 грн., є дружина (член сім`ї померлого) ОСОБА_2 - ОСОБА_1.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020 у справі № 915/1740/15. Призначено справу № 915/1740/15 до розгляду на 02.02.2021 о 16:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке призначено на 02.02.2021 об 16:00 год. по справі №915/1740/15 - відмовлено.
01.02.2021 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020 у справі № 915/1740/15 на термін, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, пов`язаних з належним повідомленням учасників справи про час та місце проведення наступного судового засідання.
Відкладено розгляд справи № 915/1740/15 на 16.03.2021 о 12:00 год.
Доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1740/15 до Південно - західного апеляційного господарського суду.
У зв`язку з тимчасової непрацездатністю судді Бєляновського В.В. з 23.02.2021, розпорядженням керівника апарату суду № 63 від 15.03.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021, для розгляду апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Богатир К.В., Будішевська Л.О.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 прийнято справу № 915/1740/15 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Богатир К.В., Будішевська Л.О.
В судовому засіданні 16.03.2021 представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020 у справі № 915/1740/15 скасувати, заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Інші представники сторін в судове засідання не з`явились.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство).
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Фактичні обставини, встановлені колегією суддів, та зміст спірних правовідносин:
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2015 порушено провадження у справі про банкрутство боржника Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Родченко К.О.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 19791287,18 грн., наступного змісту:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»: 4991243,25 грн. - позачергово; 1218,00 - перша черга кредиторських вимог: 4039739,51 грн. - четверта черга кредиторських вимог; 588622,14 грн. - шоста черга кредиторських вимог;
Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області: 4356383,62 грн. - третя черга кредиторських вимог; 5814080,66 грн. - шоста черга кредиторських вимог.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2016 припинено процедуру розпорядження майном боржника, останнього визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» станом на 06.07.2016 на загальну суму 19791287,18 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2018 призначено ліквідатором Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС арбітражного керуючого ОСОБА_2.
20.01.2020 до господарського суду Миколаївської області супровідним листом №02-1/66 від 17.01.2020 ліквідатором ОСОБА_2 подано:
- звіт ліквідатора №02-1/65 від 10.12.2019;
- ліквідаційний баланс банкрута,
- протокол засідання комітету кредиторів ПП «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» від 10.12.2019 з копією довіреності представника ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.09.2019;
- копію довідки АТ «ОТП Банк» №400-3/41-БТ від 17.01.2020,
- копію виписки з рахунку банкрута в АТ «ОТП Банк» з 10.01.2018 по 17.01.2020.
У звіті ліквідатора міститься клопотання про затвердження звіту ліквідатора про ліквідаційну процедуру та закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2020 судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу призначено на 25 лютого 2020 року о 10:30 год.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу відкладено на 14 квітня 2020, зобов`язано ліквідатора виконати вимоги п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2020 та надати суду за три дні до дати судового засідання звіт про ліквідаційну процедуру та ліквідаційний баланс станом на поточну дату з підтверджуючими доказами.
13.04.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання ліквідатора за вих. №02-1/76 від 10.04.2020 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження здійснення ліквідаційної процедури та відкладення судового засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу строком понад три місяці.
07.08.2020 до господарського суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок оплати послуг ліквідатора та відшкодування понесених витрат у зв`язку зі смертю арбітражного керуючого ОСОБА_2
Заявниця просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 245 803,01 грн. пропорційно розміру грошових вимог кредиторів, а саме: з Головного управління ДПС у Миколаївській області 126318,17 грн., з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 119484,84 грн., в рахунок оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» ОСОБА_2 та відшкодування понесених ним витрат в процедурі ліквідації Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС».
До зазначеної заяви серед іншого додано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 24.04.2020.
Як свідчить додана до додаткових пояснень від 26.10.2020 довідка Сьомої Київської державної нотаріальної контори № 3027/02-14 від 23.10.2020, спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .
Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Південно - західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Відповідно до статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Аналогічні умови щодо винагороди та витрат врегульовані Кодексом України з процедур банкрутства, який введено у дію 21.10.2019 року.
Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
У відповідності до частини четвертої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Частиною шостою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Колегією суддів встановлено, що рішенням комітету кредиторів Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» від 10.12.2019, оформленого протоколом від 10.12.2019 (Том 5 а.с. 236) зокрема вирішено:
- Встановлено арбітражному керуючому ОСОБА_2 основну винагороду за виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» в розмірі двох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора;
- Частково схвалено на погоджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди за підсумками процедури ліквідації, пов`язаної з провадженням у справі про банкрутство за період з 10.01.2018 по 10.12.2019 в розмірі 181 690,50 грн.
- Клопотати перед Господарським судом Миколаївської області про часткове затвердження звіту;
- Схвалено та погоджено звіт про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство Господарського суду Миколаївської області №915/1740/15 за період з 10.01.2018 по 10.12.2019, в розмірі 2 734,30 грн., які підлягають відшкодуванню та сплаті арбітражному керуючому ОСОБА_3, оскільки здійснені за рахунок його власних коштів.
Крім того, ОСОБА_1 здійснено розрахунок основної грошової винагороди за період який не увійшов до затвердженого комітетом кредиторів звіту, а саме з 11.12.2019 по 22.04.2020 та загальний розмір якого складає 61 378,21 грн. (Том 6 а.с. 78-79).
Колегією суддів встановлено, що комітетом кредиторів не було розглянуто/затверджено звіт оплати послуг ліквідатора ОСОБА_2, за період з 11.12.2019 по 22.04.2020 на загальний розмір 61 378,21 грн.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками відповідної процедури подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. (ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства)
При цьому,несхвалення комітетом кредиторів грошових сум основної винагороди та є протиправним.
Колегією суддів встановлено, що арифметично розмір нарахованої винагороди за виконання повноважень ліквідатора ОСОБА_2 визначений вірно та кредиторами не оспорюється, у зв`язку з чим колегія суддів вважає наявними підстави для затвердження грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ОСОБА_2 у справі № 915/1740/15 про банкрутство Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» та відшкодування витрат за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 10.01.2018 по 22.04.2020 у загальному розмірі 245 803,01 грн, з яких: 243068,71 грн. не виплачена сума грошової винагороди ліквідатора ОСОБА_2; 2 734,30 грн. витрати понесені ліквідатором в процедурі ліквідації.
Щодо стягнення грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ОСОБА_2 у справі № 915/1740/15 про банкрутство Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» та відшкодування витрат за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 10.01.2018 по 22.04.2020 у загальному розмірі 245 803,01 грн. з кредиторів пропорційно визнаним кредиторським вимогам на користь ОСОБА_1, як єдиного спадкоємця арбітражного керуючого ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що господарський суд припустився порушень та невірно застосував норми матеріального права відповідно до наступного.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною першою статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
Прийняття спадщини є безумовним і беззаперечним переходом всіх прав і обов`язків від померлої особи до спадкоємців.
Згідно частини першої статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що право ОСОБА_2 на отримання грошової винагороди за виконання обов`язків у справі №916/1740/15 та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі арбітражного керуючого у розмірі 245 803,01 грн. не може вважатись зобов`язанням, що нерозривно пов`язане з його особою. Оскільки фактично, вказані суми є оплатою праці арбітражного керуючого, які не були ним одержані за життя, а тому, входять до складу спадщини.
При цьому, той факт, що ОСОБА_2 у спірних правовідносинах діяв як арбітражний керуючий не впливає на порядок переходу його прав до спадкоємців, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Статтею 25 Цивільного Кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами ч. 2 та ч. 4 цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Статтею 26 Цивільного Кодексу України передбачено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Колегія суддів вважає, що правовий статус «арбітражний керуючий» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Частиною першої статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як встановлено вище, згідно довідки Сьомої Київської державної нотаріальної контори № 3027/02-14 від 23.10.2020, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . (Т. 6 а.с. 175)
За таких обставин за відсутності факту погашення грошової винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_2, на даний час саме дружина ОСОБА_1 має право на неотримані за життя суми оплат послуг ліквідатора за період з 10.01.2018 по 22.04.2020 у загальному розмірі 245 803,01 грн.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до звітів ліквідатора, які містяться в матеріалах справи (Том 5, 6) у боржника повністю відсутні майнові активи, у зв`язку з чим неможливе здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника, колегія суддів приходить до висновку, щодо можливості здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого в порядку розподілу між кредиторами суми грошової винагороди пропорційно визнаних кредиторських вимог кожного кредитора у справі.
Колегією суддів також враховано, що кредиторами Головним управлінням ДПС у Миколаївської області та Акціонерним товариством «Дельта Банк» не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено як попереднім законодавчим актом, що регулював процедуру ліквідації банкрута, так і чинним КУзПБ, не звільняє кредитора від обов`язку платити ліквідатору за виконання повноважень.
Вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду по справі №912/1783/16 від 01.08.2018.
Так, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.
Окрім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2019 по справі 910/32824/15.
Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).
Вирішуючи питання щодо стягнення з кредиторів оплати послуг ліквідатора у даній справі до затвердженого судом першої інстанції звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, колегія суддів враховує звіти ліквідатора, які містяться в матеріалах справи (Том 5, 6), якими встановлено, що у боржника повністю відсутні майнові активи, у зв`язку з чим неможливе здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника, крім того, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії «ефективності» таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
У зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Миколаївській області 126318,17 грн. та з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - 119484,84 грн. на користь ОСОБА_1 оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» ОСОБА_2 та відшкодування понесених ним витрат в процедурі ліквідації Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС».
Висновки апеляційного господарського суду:
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У даному випадку ухвалу було прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а пункт 4 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020 по справі № 915/1740/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ОСОБА_2 у справі № 915/1740/15 про банкрутство Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» та відшкодування витрат за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 10.01.2018 по 22.04.2020 у загальному розмірі 245 803,01 грн., з яких: 243068,71 грн. не виплачена сума грошової винагороди ліквідатора ОСОБА_2; 2 734,30 грн. витрати понесені ліквідатором в процедурі ліквідації та стягнення з Головного управління ДПС у Миколаївській області та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» ОСОБА_2 та відшкодування понесених ним витрат в процедурі ліквідації Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС».
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Пункт 4 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2020 у справі № 915/1740/15 - скасувати та викласти в наступній редакції.
Заяву ОСОБА_1 від 03.08.2020 (вх.н. 9735/20 від 07.08.2020) задовольнити.
Затвердити звіт про нарахування грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ОСОБА_2 у справі № 915/1740/15 про банкрутство Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» та відшкодування витрат за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 10.01.2018 по 22.04.2020 у загальному розмірі 245 803,01 грн, з яких: 243068,71 грн. не виплачена сума грошової винагороди ліквідатора ОСОБА_2 ; 2 734,30 грн. витрати понесені ліквідатором в процедурі ліквідації.
Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 - 126318 (сто двадцять шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 17 коп. оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» ОСОБА_2 та відшкодування понесених ним витрат в процедурі ліквідації Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 - 119484 (сто дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 84 коп. оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС» ОСОБА_2 та відшкодування понесених ним витрат в процедурі ліквідації Приватного підприємства «ІНВЕСТСТРОЙ ПЛЮС».
Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.03.2021.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.О. Будішевська
