ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2017 року
Справа № 915/1740/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Погребняка В.Я.,
суддів:
Білошкап О.В., Панової І.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
на ухвалу
господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року
у справі
№ 915/1740/15 господарського суду Миколаївської області
за заявою
Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
до
Приватного підприємства "Інвестстрой Плюс"
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Приліпко А.Д. дов. б/н від 31.08.2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося із уточнюючою грошові вимоги заявою, в якій просило внести зміни до реєстру вимог кредиторів та встановити наступну черговість задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" в сумі 9 619 604,90 грн., а саме: 1218 грн. перша черга; 9 030 982,76 грн. - 4 черга; 588 622,14 грн. - 6 черга.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року у справі № 915/1740/15 (суддя - Ржепецький В.О.) у задоволені заяви ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 915/1740/15 (головуючий суддя - Лашин В.В., суддя - Богатир К.В., суддя - Філінюк І.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року у справі № 915/1740/15 - без змін.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 915/1740/15, ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 915/1740/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким внести зміни в реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "Інвестстрой плюс" (далі - ПП "Інвестстрой плюс") та встановити наступну черговість задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" в сумі 9 619 604,90 грн., а саме: 1218 грн. перша черга; 9 030 982,76 грн. - 4 черга; 588 622,14 грн. - 6 черга.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 915/1740/15 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Погребняк B.Я., суддя - Коваленко В.М., суддя - Білошкап О.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2017 року в матеріалах справи).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2017 року у справі № 915/1740/15 прийнято касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 915/1740/15 до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 10.10.2017 року.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.10.2017 року № 08.03-04/4785, у зв'язку з перебуванням судді Коваленка В.М. на лікарняному, відповідно до п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 915/1740/15 (розпорядження в матеріалах справи).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1740/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - Панова І.Ю. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.10.2017 року в матеріалах справи).
Колегія суддів Вищого господарського суду України у зазначеному вище складі, розглянувши в судовому засіданні 10.10.2017 року наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представника скаржника, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.10.2015 року за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Інвестстрой плюс" на загальних підставах, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).
16.12.2015 року господарським судом визнано заявлені ПАТ "Дельта Банк" грошові вимоги на загальну суму 9 619 604,90 грн.: 4 991 243,25 грн. (окремо, як забезпечені майном боржника); 1218 грн. - 1 черга; 4 039 739,51 грн. - 4 черга; 588 622,14 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2016 року у справі № 915/1740/15 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 19 791 287,18 грн., у тому числі вимоги ПАТ "Дельта Банк" 4 991 243,25 грн. позачергово; 1218 грн. - 1 черга; 4 039 739,51 грн. - 4 черга; 588 622,14 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2016 року у справі № 915/1740/15 боржника визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.
У лютому 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося із уточнюючою грошові вимоги заявою, в якій просило внести зміни до реєстру вимог кредиторів та встановити наступну черговість задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" в сумі 9 619 604,90 грн., а саме: 1218 грн. перша черга; 9 030 982,76 грн. - 4 черга; 588 622,14 грн. - 6 черга.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року у справі № 915/1740/15 у задоволені вказаної заяви ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 915/1740/15 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року у справі № 915/1740/15 - без змін.
При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з такого.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
При цьому, внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва (ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство).
Відмовляючи у задоволені заяви ПАТ "Дельта Банк" про внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів ПП "Інвестстрой плюс", суд першої інстанції, врахувавши приписи ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, зазначив про відсутність правових підстав для внесення змін до реєстру.
Суд апеляційної інстанцій погодився з такими висновками суду першої інстанції.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.11.2007 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПП "Інвестстрой плюс" укладено кредитний договір № 02/197/07-КЛТ, за умовами якого останньому було встановлена процедура та умови надання кредиту в межах загальної суми 4 200 000 грн.
Пунктом 4.2 цього договору визначено, що основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів, комісії та пені є іпотека земельних ділянок в кількості 6 одиниць загальною площею 0,9413 га, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, СТ "Лелека".
У забезпечення виконання умов кредитного договору між вказаними сторонами укладено іпотечний договір від 10.12.2007 року, згідно з яким ПП "Інвестстрой плюс" передав в іпотеку 6 земельних ділянок.
В подальшому 27.09.2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" і ПАТ "Дельта Банк" укладений договір купівлі-продажу вимоги.
За твердженням ПАТ "Дельта Банк" іпотечний договір не був переданий за актом приймання-передачі прав вимоги до договору від 27.09.2013 року, а отже зобов'язання за іпотечним договором не були передані.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за вказаним договором ПАТ "Дельта Банк" придбало права вимоги, а саме: всі права вимоги (існуючі, майбутні, умовні) за кредитними договорами, а також всі права вимоги до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, згідно із додатком до договору.
Посилання ПАТ "Дельта Банк" про можливість внесення змін, враховуючи факт правонаступництва, судом апеляційної інстанції визнано помилковими, оскільки оцінка обґрунтованості вимог ПАТ "Дельта Банк", які засновані на обставинах заміни кредитора у кредитному договорі № 02/197/07-КЛТ від 16.11.2007 року, досліджувалися місцевим господарським судом при затвердженні реєстру вимог кредиторів ПП "Інвестстрой плюс".
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені обставини не є нововиявленими, оскільки на час звернення ПАТ "Дельта Банк" до суду із грошовими вимогами вони існували та були відомі скаржнику.
Також, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ПАТ "Дельта Банк" не надано доказів помилковості або неправомірності визнання його грошових вимог ухвалою від 16.12.2015 року, яка є чинною, а також черговості реєстру вимог кредиторів, який затверджувався судом першої інстанції, виходячи з наданих ПАТ "Дельта Банк" документів. При визнанні грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" та при затвердженні реєстру вимог кредиторів ПП "Інвестстрой плюс", останній не заперечував та не надав доказів, які б спростовували ці вимоги.
Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволені заяви ПАТ "Дельта Банк" про внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів ПП "Інвестстрой плюс".
Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 915/1740/15 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 915/1740/15 залишити без змін.
Головуючий:
Погребняк В.Я.
Судді:
Білошкап О.В.
Панова І.Ю.
