ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"22" лютого 2021 р. Справа№ 910/6471/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020
у справі №910/6471/19 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Дніпровського міського центру зайнятості
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про стягнення 25 672,70 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6471/19 скаргу Дніпровського міського центру зайнятості на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пиляя С.І. задоволено, визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пиляя С.І. щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва №910/6471/19 від 14.01.2020 стягувачу без прийняття до виконання. Повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пиляя С.І. від 27.11.2020 про повернення наказу Господарського суду міста Києва №910/6471/19 від 14.01.2020 без прийняття до виконання визнано неправомірним. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва №910/6471/19 від 14.01.2020 за заявою Дніпровського міського центру зайнятості.
Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким в задоволенні скарги Дніпровського міського центру зайнятості на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пиляя С.І. відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6471/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги, а саме, сплати судового збору та надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, вказаною ухвалою роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що у випадку неподання скаржником обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або якщо вказані нею у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані не поважними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про прийняття вищевказаної апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, якою апеляційну скаргу залишено без руху, отримано за вказаною в апеляційній скарзі адресою уповноваженим представником скаржника - 05.02.2021, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення, отже, останнім днем для усунення апелянтом недоліків скарги є 15.02.2021, однак, скаржником у встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 строк недоліки апеляційної скарги усунуто не було.
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 12.02.2021 від скаржника надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, обгрунтоване тим, що всі видатки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві обмежуються Тимчасовим кошторисом на 2021 рік, яким по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» заплановано обмежену кількість виплат по судовому збору, а тому здійснити сплату судового збору в лютому 2021 року у скаржника немає можливості.
Вирішуючи дане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінан-сування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Однак, суд звертає увагу скаржника на те, що ним не наведено жодних підстав, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги.
Таким чином, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 902/657/19.
Приписами п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6471/19 необхідно відмовити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 234, п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6471/19.
3. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6471/19 повернути без розгляду з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз
