ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
про відмову зміни способу виконання судового рішення
м. Київ
24.01.2023Справа № 910/6471/19Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву органу щодо виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківська, 11-а, м. Київ, 01601, код 37993783, e-mail: office@kv.treasury.gov.ua)
у справі № 910/6471/19
за позовом ДНІПРОВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Новокодацький район, ВУЛИЦЯ АВІАЦІЙНА, будинок 41, ідентифікаційний код 40991299)
до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М.КИЄВІ (04053, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16, ідентифікаційний код 42098368)
про стягнення 25 672,70 грн.,
за участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - Фонарюк Г.Г. самопредстаницвто
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
20.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпровського міського центру зайнятості (далі - Центр) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Управління) про стягнення 25 672,70 грн., виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 позов Дніпровського міського центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення 25672,70 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Дніпровського міського центру зайнятості 25672,70 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. заборгованості та 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 року у справі № 910/6471/19 - без змін.
14.01.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2019 видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва №910/6471/19 від 14.01.2020 за заявою ДНІПРОВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 скасовано Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6471/19 скасувати.
Верховним судом ухвалено Постанову від 21.07.21 про залишення постанови ПАГС від 03.03.21 без змін, а касаційної скарги без задоволення.
20.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпровського міського центру зайнятості (далі - Центр) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Управління) про стягнення 25 672,70 грн., виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 позов Дніпровського міського центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення 25672,70 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Дніпровського міського центру зайнятості 25672,70 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. заборгованості та 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2019 року у справі № 910/6471/19 - без змін.
14.01.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2019 видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва №910/6471/19 від 14.01.2020 за заявою ДНІПРОВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 скасовано Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6471/19 скасувати.
Верховним судом ухвалено Постанову від 21.07.21 про залишення постанови ПАГС від 03.03.21 без змін, а касаційної скарги без задоволення.
13.01.2023 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулось із Заявою про зміну способу виконання судового рішення04.1-03-10/609 від 12.01.2023 в якій просить Змінити спосіб виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 по справі № 910/6471/19 з «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Дніпровського міського центру зайнятості 25 672,70 грн. заборгованості та 1 921,00 грн. судового збору» на: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, ідентифікаційний код 42098368), перерахувати на користь Дніпровського міського центру зайнятості (49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Новокодацький район, вулиця Авіаційна, будинок 41, ідентифікаційний код 40991299) 25 672,70 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. заборгованості та 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору».
Згідно з частинами 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити заяву розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи 24.01.2023.
Заявник подав пояснення про неможливість виконання рішення у спосіб встановлений рішенням суду, представник заявника підтримала заяву, боржник не повідомив про свою позицію, стягувач просив розглянути заяву без участі представника.
Суд, розглянувши матеріали поданої заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі № 910/18611/20 на термін один рік з моменту його ухвалення, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про зміну способу виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі Заявник вказує, що боржник рахунків у казначействі немає, і виконати таке рішення органом казначейства не можливо.
Як йшлось у судових рішеннях у даній справі згаданих вище, суди апеляційної та касаційної інстанції виходили з такого:
«Судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано порядок виконання рішень суду у даній категорії справ та нормами якого закону регулюються спірні правовідносини, наведене призвело до помилкового задоволення скарги Дніпровського міського центру зайнятості населення на дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа у справі №910/6471/19.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 910/6471/19 від 14.01.2020 - є Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, яке, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, за організаційно-правовою формою є державним органом, на який поширюються вимоги Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статтею третьою якого передбачено, що у випадку відсутності відповідного рахунку боржника в органах казначейської служби, стягнення коштів відбувається за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Колегія суддів погоджується та находить обґрунтованими доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду про те, що відсутність у боржника відкритих рахунків в органі казначейства звільняє останнього від обов`язку виконання такого рішення, та про необхідність у такому випадку звертатись до органів ДВС для примусового виконання рішення.
Саме органи Держказначейства є встановленими Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком №845 особами, що, зокрема, здійснюють безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.
Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.11.2019 у справі №200/4120/19-а та у постанові від 16.04.2020 у справі №804/5950/17.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки листу від 30.07.2020 №04.1-02-10/7327, в якому ГУДКСУ в м. Києві надало стягувачу роз`яснення про те, що у відповідності до пункту 24 Порядку №845 виконавчі документи про стягнення коштів з рахунків боржника подаються до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки) та одночасно повідомило, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків у Головному управлінні Казначейства.
Зміст даного листа свідчить про те, що саме у вказаному органі державного казначейства немає рахунків, відкритих боржникові, однак не доводить факту відсутності таких у боржника в інших органах державного казначейства.
Виконавчий документ підлягає виконанню органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.»
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
3. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
4. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд виходить з того, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Суд враховує позицію КАС ВС викладену у постанові Касаційного адміністративного суду № 280/1446/19 від 09.12.2021.
Відповідно до ч. 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заборгованість має статус заборгованості за судовим рішенням і підлягає виконанню з урахуванням гарантій держави щодо виконання судових рішень.
Вимога органу Держказначейства, який є встановленими Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком №845 особою, що, зокрема, здійснюють безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, про зміну порядку виконання рішення про стягнення на зобов`язання боржника вчинити дії, вказує на свідоме та умисне ухилення такого органу від виконання обов`язків встановлених законом.
Пенсійний фонд України та його територіальні підрозділи не є органами, на які Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» покладено повноваження та обов`язки щодо виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, а таким органом визначена Державна казначейська служба України.
Орган пенсійного фонду самостійно повинен був вчинити дії направлені на відшкодування витрат Центру зайнятості у 2016 році. Однак утримавшись від таких дій, використовуючи інструменти оскарження судових рішень та ухилення від вчинення дії - сплати коштів активно витрачав кошти на витрати пов`язані з розглядом справи та трудові ресурси.
Як встановлено судовими рішеннями:
« ….перебуваючи у статусі безробітного та отримуючи допомогу по безробіттю отримував пенсію як чоловік-військовослужбовець, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років при стажі роботи не менше 25 років по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2015.
…обставини протиправної поведінки Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії є встановленими та не підлягають доведенню.
…
Внаслідок неправомірних дій управління пенсійного фонду ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Центр зайнятості безпідставно здійснив виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , який не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями управління пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.
Сума завданої відповідачем шкоди Центру зайнятості вимірюється сумою допомоги по безробіттю, отриманою ОСОБА_1 у період з 12.02.2016 по 07.11.2016 у розмірі 25 672,70 грн. за рахунок коштів позивача на випадок безробіття, яка підтверджується довідкою Центру зайнятості про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню за вказаний період.
Встановивши зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного-правопорушення та покладення на відповідача обов`язку щодо відшкодування позивачу понесених ним збитків - коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 25 672,70 грн.»
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке порушене довготривалим невиконанням обов`язку , що грунтується на законі та рішенні суду, заява Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківська, 11-а, м. Київ, 01601, код 37993783 про зміну способу виконання рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківська, 11-а, м. Київ, 01601, код 37993783 про зміну способу виконання рішення у справі № 910/6471/19 - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 24.01.2023 може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 24.01.2023
Суддя Ігор Курдельчук
