ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
05.09.2019
Справа № 910/6471/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/6471/19
за позовом ДНІПРОВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Новокодацький район, ВУЛИЦЯ АВІАЦІЙНА, будинок 41, ідентифікаційний код 40991299)
до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М.КИЄВІ (04053, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16, ідентифікаційний код 42098368)
про стягнення 25 672,70 грн.,
без виклику учасників справи,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
20.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпровського міського центру зайнятості (далі - Центр) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Управління) про стягнення 25 672,70 грн., виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- наказом Центру від 05.02.2016 №НТ160205 ОСОБА_1 було надано статус безробітного та наказом від 12.02.2016 №НТ160212 призначено допомогу по безробіттю тривалістю з 12.02.2016 по 07.11.2016;
- з 08.11.2016 наказом №НТ161108 ОСОБА_1 припинено реєстрацію як безробітного та виплату допомоги по безробіттю; сума виплаченої допомоги по безробіттю за період з 12.02.2016 по 07.11.2017 склала 25 672,70 грн.;
- за результатами опрацювання верифікації осіб, які за даними Пенсійного фонду України отримували пенсії в період перебування на обліку в центрі зайнятості, було встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у статусі безробітного та отримуючи допомогу по безробіттю отримував пенсію як чоловік-військовослужбовець, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років при стажі роботи не менше 25 років починаючи з 27.04.2015;
- несвоєчасне отримання призначення пенсійного забезпечення, яке гарантовано чинним законодавством України привело до безпідставного здійснення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ;
- отже, неправомірним рішенням Управління було завдано майнову шкоду позивачу у вигляді виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у сумі 25 672,70 грн. за період з 12.02.2015 по 07.11.2016.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2019 позовну заяву Центра залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
10.06.2019 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 23.05.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 судом постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01.07.2019 від позивача до суду надійшли документи на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2019, а саме, оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору для огляду судом і на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідченої копії статуту, для залучення до матеріалів справи.
Судом досліджено подані позивачем оригінали документів та встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам.
03.07.2019 до суду від Управління надійшов відзив на позовну заяву.
На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з урахуванням відзиву на позов, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
05.02.2016 до Ленінського районного центру зайнятості міста Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, у зв`язку зі звільненням з місця роботи Дніпровської міської ради.
Також, ОСОБА_1 в той же день звернувся із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Наказом від 05.02.2016 № НТ160205 Дніпровського міського центру зайнятості ОСОБА_1 надано статус безробітного; наказом від 12.02.2016 № НТ160212 призначено допомогу по безробіттю тривалістю з 12.02.2016 по 07.11.2016.
Наказом від 08.11.2016 № 161108 ОСОБА_1 припинено реєстрацію як безробітного та виплату допомоги по безробіттю. Сума виплаченої допомоги за раніше визначений період склала 25 672,70 грн.
Центром встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у статусі безробітного та отримуючи допомогу по безробіттю отримував пенсію як чоловік-військовослужбовець, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років при стажі роботи не менше 25 років по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2015.
18.02.2019 Центром видано наказ про підготовку та надання Головному управління Пенсійного фонду України в місті Києві претензії щодо повернення коштів незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 25 672,70 грн.
18.02.2019 Центром направлено претензію вих. № 1116 на суму 25 672,70 грн. на адресу Управління, яка залишилась без належного реагування.
Правовідносини, що виникли між учасниками справи регулюються, зокрема положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 за № 280 тощо.
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Разом з тим, у відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у цій справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Згідно з пунктом 7 цього Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 Цивільного кодексу України.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, а пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Як вбачається із матеріалів справи, пенсія, як військовослужбовцю-чоловіку, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років і при стажі роботи не менше 25 років була призначена ОСОБА_1 з 27.04.2015 року відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2016 року, яка набрала законної сили .
Відповідно до наданої копії листа Міністерства Юстиції України від 02.11.2016 року № 403/6 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві розглянуто звернення ОСОБА_1 від 05.10.2016 року, яке надійшло на адресу відділу 31.10.2016 року, щодо виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2016 року по справі № 757/41063/15-а про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва призначити ОСОБА_1 пенсію, як військовослужбовцю-чоловіку, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років і при стажі роботи не менше 25 років починаючи з 27.04.2015 року та повідомляється наступне.
У відповідності до статей 17, 19, 21, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 22.09.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню даного виконавчого документа.
Згідно повідомлення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.10.2016 № 25495/16 встановлено, що зазначене рішення виконане, а пенсійна справа скерована до Управління з координації та контролю за виплатою пенсії Головного управління Пенсійного фонду України для подальшої виплати наступного місяця.
28.10.2016 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про призначення ОСОБА_1 пенсії, як військовослужбовцю - чоловіку, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років і при стажі роботи не менше 25 років починаючи з 27.04.2015 року.
Відтак, пенсія, як військовослужбовцю - чоловіку, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років і при стажі роботи не менше 25 років була призначена відповідачу відповідно до наведеного вище рішення суду та не раніше 28.10.2016 року, хоча і з дати - 27.04.2015 року, що підтверджується наведеними вище доказами, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, позивачем надана до суду довідка від 05.12.2017 року, відповідно до змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на час розгляду зазначеної справи на обліку в Правобережному об`єднаному УПФУ в м. Дніпрі, і лише починаючи з листопада 2017 року йому було здійснено нарахування і виплату пенсії в загальній сумі - 117 588,43 грн.
Отже, обставини протиправної поведінки Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії є встановленими та не підлягають доведенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Пунктом 7 частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до частини першої статті 7, статті 8 та пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Виходячи з наведених вище положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1
Внаслідок неправомірних дій управління пенсійного фонду ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Центр зайнятості безпідставно здійснив виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , який не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями управління пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.
Сума завданої відповідачем шкоди Центру зайнятості вимірюється сумою допомоги по безробіттю, отриманою ОСОБА_1 у період з 12.02.2016 по 07.11.2016 у розмірі 25 672,70 грн. за рахунок коштів позивача на випадок безробіття, яка підтверджується довідкою Центру зайнятості про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню за вказаний період.
Встановивши зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного-правопорушення та покладення на відповідача обов`язку щодо відшкодування позивачу понесених ним збитків - коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 25 672,70 грн.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 1173 ЦК України та статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у подібних правовідносинах, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 915/282/17, від 18.06.2018 у справі № 904/1284/17, від 07.12.2018 у справі № 922/3435/17, від 21.06.2018 у справі № 916/1371/17 та від 09.07.2018 у справі № 921/202/17-г/4.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Центру зайнятості обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Отже, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача.
З огляду на наведене, відповідно до статей 11, 1173 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
ВИРІШИВ:
1. Позов ДНІПРОВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Новокодацький район, ВУЛИЦЯ АВІАЦІЙНА, будинок 41, ідентифікаційний код 40991299) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М.КИЄВІ (04053, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16, ідентифікаційний код 42098368) про стягнення 25 672,70 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М.КИЄВІ (04053, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16, ідентифікаційний код 42098368) на користь ДНІПРОВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Новокодацький район, ВУЛИЦЯ АВІАЦІЙНА, будинок 41, ідентифікаційний код 40991299) 25 672,70 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. заборгованості та 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.09.2019.
Суддя І.Д. Курдельчук
