УХВАЛА
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 335/9520/19
провадження № 512755км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №12019080000000393 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 Кримінального кодексу України (далі-КК), а також за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2020 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_9 та змінено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 27 травня 2020 року включно.
На зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення слідчого судді та постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено, апеляційну скаргу повернуто прокурору.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження суддя апеляційного суду залишив поза увагою те, що змінивши запобіжний захід слідчий суддя фактично застосував інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а оскарження такої ухвали передбачено ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
При цьому прокурор посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі №286/1695/18 (провадження № 51-7345км18), відповідно до якого поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну запобіжного заходу.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити касаційну скаргу.
Інших учасників було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді касаційної інстанції, однак вони у судове засідання не прибули і заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
У постанові від 28 березня 2019 року у справі №286/1695/18 (провадження № 51-7345км18) колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду висловила позицію про те, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Тому слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на домашній арешт, фактично застосував інший запобіжний захід у виді домашнього арешту, а така ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку. З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що право на її оскарження стороною у кримінальному провадженні було незаконно обмежено апеляційним судом, який відмовив підозрюваному у відкритті апеляційного провадження, а тому рішення апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у цьому суді.
Таку саму позицію у подібних правовідносинах висловила і колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму рішенні від 18 грудня 2018 року (справа № 628/969/18, провадження № 51-9513км18).
Разом із тим, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй ухвалі від 28 травня 2020 року (справа № 554/2023/20, провадження № 51-2524 ск 20) вказала на те, що ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу не входить до передбаченого ст. 309 КПК переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, та з цих підстав відмовила особі у відкритті касаційного провадження.
Наведене вказує про наявність у Першій палаті Касаційного кримінального суду Верховного Суду різних висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
За правилами ч. 1 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає таке кримінальне провадження на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати.
Колегія суддів погоджується із висновком іншої колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду викладеного у постанові від 28 березня 2019 року (справа №286/1695/18, провадження № 51-7345км18) про те, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу на більш м`який або навпаки, що фактично являє собою обрання іншого запобіжного заходу, а тому ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу може бути предметом оскарження і перегляду в суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на це, колегія суддів бажає відступити від висновку викладеного раніше колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 28 травня 2020 року (справа № 554/2023/20, провадження № 51-2524 ск 20) та з метою формування єдиної судової практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах вважає необхідним передати кримінальне провадження на розгляд Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду на підставі ч. 1 ст. 434-1 КПК.
Керуючись статтями 434-1, 434-2, 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2020 рокупро зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 передати на розгляд Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
