1Справа № 335/9520/19 1-кс/335/4107/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, неодруженого, який на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 306 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 306 КК України.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з метою вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не пізніше 19.09.2019 (точну дату та час встановити під час досудового розслідування не виявилося можливим) організував стійку злочинну групу, до складу якої залучив ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших невстановлених у ході досудового слідства осіб.
Спільно із зазначеними особами ОСОБА_6 у період з не пізніше ніж 19.09.2019 по 26 березня 2020 року незаконно придбав, зберігав, перевозив, пересилав прекурсори, а саме: соляну кислоту, сірчану кислоту, ацетон, фенілацетон (метилбензилкетон), 2-бром-1-(4-метилфеніл)-пропан-1-он, ПМК-гліцидат (PMK-glycidate) з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою їх збуту, а також здійснював збут прекурсору соляної кислоти на території м. Запоріжжя.
Крім того, ОСОБА_6 у зазначений період часу спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими у ході досудового слідства особами незаконно здійснював контрабанду особливо небезпечної психотропної речовини альфа-бромвалерофенон (2-бром-1-фенілпентан-1-он) та прекурсору 2-бром-1-(4-метилфеніл)-пропан-1-он, тобто переміщував їх через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також придбав, перевозив, пересилав, зберігав з метою збуту та збував особливо небезпечні психотропні речовини альфа-бромвалерофенон (2-бром-1-фенілпентан-1-он), альфа-бромгексанофенон.
Прокурор посилаючись на те, що 27.09.2020 року спливає строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , однак завершити досудове розслідування до визначеного строку не виявляється за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд процесуальних та слідчих дій, підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 не вбачається, через те що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховані судом при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та клопотання про зміну запобіжного заходу відносно нього, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав на підставах, викладених у клопотанні, просить його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід у вигляді особистої зобов`язання.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Під чассудового розглядувстановлено,що СУГУНП вЗапорізькій областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні внесеномудо ЄРДРза №12019080000000393 від 14.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 306 КК України.
27.03.2020 о 02 годині 02 хвилини ОСОБА_4 затримано у порядку
ст. 208 КПК України.
27.03.2020 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.305 КК України.
28.03.2020 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2020 включно.
30.04.2020 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_4 був змінений запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 27.05.2020 включно із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
18.05.2020 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 5-ти місяців, тобто до 27.08.2020, в строк якого не входить відповідно до ч.3 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.290 КПК України.
19.05.2020 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 19.07.2020 включно із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
30.06.2020 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28 ч.2 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.305 КК України.
15.07.2020 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 27.08.2020 включно із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
20.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 27.09.2020, в строк якого не входить відповідно до ч.3 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.290 КПК України.
21.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 27.09.2020 включно із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
18.09.2020 ОСОБА_4 вручено повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.311, ч.3 ст.311, ч.3 ст.307, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317, ч.3 ст.28 ч.2 ст.305, ч.3 ст.305, ч.3 ст.28 ч.2 ст.306, ч.2 ст.306 КК України.
18.09.2020 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 було надано доручення в порядку ст.290 КПК України.
18.09.2020 підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Аналізуючи наведені стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження можливо дійти висновку, що вони містять відомості про ймовірну причетність підозрюваного ОСОБА_4 до інкримінованих йому злочинів, однак така причетність має бути перевірена органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження.
Представлені докази на даному етапі не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені Кримінального процесуального кодексу України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Щодо обґрунтованості наведених стороною обвинувачення ризиків.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя не у повній мірі може погодитися з існуванням ризиків, про які вказує прокурор, виходячи за наступного.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» (№ 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року), одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. А у справі «Мамедова проти Росії» (№ 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року) Європейський суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Як вказує сторона обвинувачення, усвідомлюючи можливість реального позбавлення волі за вчинені кримінальні правопорушення, ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, що свідчить про наявний ризик, передбачений пунктом 1 частиною першою ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ст. 177 КПК України доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що також відображено у рішенні ЄСПЛ у справі «Яжинський проти Польщі» («Jarzynski v. Poland», § 43).
Крім того, враховуючи, що по даному кримінальному провадженню проведено ряд обшуків, вилучені великий обсяг речей, документів, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, тому ризик знищення, спотворення або схову речей, документів, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження зменшився.
Окрім цього, сторона обвинувачення вказує на ризик ймовірного впливу на свідків, проте вказане твердження можна уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні.
Також, є непереконливими доводи обвинувачення про ризики продовження підозрюваним своєї злочинної діяльності та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки як свідчать матеріали кримінального провадження останній раніше не судимий та жодного разу до кримінальної відповідальності не притягався, отже вказаний ризик нічим не підтверджено.
Згідно з п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
За викладених обставин, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 , встановлено, що він має вищу освіту, постійну реєстрацію та місце проживання, існують міцні соціальні зв`язки, соціально адаптований, раніше не судимий.
Отже, долучені до клопотання докази, в своїй сукупності не можуть переконливо свідчити про наявність підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, аналізуючи поведінку підозрюваного під час виконання ним ухвали слідчого судді, щодо обраного запобіжного заходу, слідчий суддя встановив, що останній беззастереження виконує покладені на нього обов`язки, що підтверджується поясненнями в судовому засіданні прокурором.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Між тим, відповідно до ч. 4ст. 194 КПК Україниякщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, отже, вважає обґрунтованим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт на певний час доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194цього Кодексу.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.
Керуючись, ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 306 КК України КК України залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 306 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, строком до 06.10.2020 року, а саме:
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- з`являтися до органів досудового слідства і суду за першим викликом у призначений час;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 положення ч. 2 ст. 179 КПК України, у відповідності до якої, у разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімумудля працездатнихосібдо 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1