1Справа № 335/9520/19 1-кс/335/1538/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2020 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянув судове провадження за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українипро скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2020 року справа № 335/2697/20 провадження 1-кс/335/1476/2020 в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року на майно, вилучене 26.03.2020 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 1 223,00 гривень та 147 367,00 доларів США, яке як стверджує заявник у поданому клопотанні належить особисто їй.
Вказані грошовікошти буливилучені замісцем мешканнязаявника заадресою: АДРЕСА_1 , вході проведенняобшуку26.03.2020 року.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що слідчим не надано достатніх доказів про отримання арештованого майна, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та що власником грошових коштів є підозрюваний ОСОБА_7 . Тому застосування арешту майна з підстав передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою його подальшої конфіскації є необґрунтованим. Розгляд клопотання про арешт грошових коштів здійснювався за відсутністю заявниці, а тому вона не мала можливості надати відповідні докази на спростування доводів клопотання слідчого про арешт майна.
Заявник стверджує, що вказані арештовані грошові кошти вона отримала у позику за договором позики, також частина грошових коштів є її особистими заощадженнями.
У зв`язку з викладеним заявник вважав відсутніми підстави для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що належить їй.
Тому вважає, що існують передбачені законом підстави для скасування арешту майна.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали, просили клопотання задовольнити. В обґрунтуванняклопотання зазначають,що не погоджується з доводами слідчого про те, що вилучене майно є власністю підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим не надано достатніх доказів про отримання арештованого майна, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зазначають, що вилучені грошові кошти є власністю ОСОБА_3 , на підтвердження вказаних обставин, посилаються на договір позики від 19.02.2020 року, що укладений між заявницею та громадянкою ОСОБА_8 , на покази свідка ОСОБА_8 , договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 . Просять скасувати арешт з вище переліченого майна.
Слідчий ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а наведені заявником доводи мають бути перевірені в ході досудового розслідування.
Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановлені ухвали.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження,допитавши за клопотанням заявника свідка ОСОБА_8 , вивчивши матеріали провадження слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Під часрозгляду клопотаннявстановлено,що СУ ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000393 від 14.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , діючи умисно, у складі організованої ним групи, з відома всіх її учасників, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та інших невстановлених у ході досудового слідства осіб, вчинили контрабанду особливо небезпечної психотропної речовини альфа-бромвалерофенон, тобто перемістили її через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Однією з осіб що можуть бути причетною до злочинної діяльності є ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3
На підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2020 року було проведено обшук 26.03.2020 року за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1 223,00 гривень та 147 367,00 доларів США.
27.03.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України.
З метою забезпечення конфіскації майна, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного майна підозрюваного, за наслідками розгляду якого ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2020 року справа № 335/2697/20 провадження 1-кс/335/1476/2020 в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року на майно, вилучене 26.03.2020 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 1 223,00 гривень та 147 367,00 доларів США накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Правові підстави для накладення арешту на майно визначеніст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Підставою для накладення арешту на майно (грошові кошти) орган слідства зазначав забезпечення конфіскації майна, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України передбачає доведення належності вилученого майна підозрюваному, та наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Виходячи з ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею174 КПК Українипокладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.
Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Разом з цим, поясненнями заявниці та її представника в судовому засіданні з розгляду даного клопотання, спростовуються відповідні посилання слідчого, що вилучені в ході обшуку грошові кошти здобуті злочинним шляхом та належать підозрюваному ОСОБА_7 .
Зокрема заявником до поданого клопотання надано договір позики від 19.02.2020 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , предметом якого є грошові кошти в сумі 120000 доларів США, які отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_8 у борг строком до 31.12.2021 року, проценти за користування грошовими коштами визначені за угодою сторін 2 % на місяць від отриманої суми.
На підтвердження отримання грошових коштів за вказаним договором позики ОСОБА_3 складена розписка від 20.02.2020 року, яка передана позикодавцю ОСОБА_8 .
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 підтвердила факт укладання договору позики від 19.02.2020 року з ОСОБА_3 та факт передачі останній грошових коштів в сумі 120000 доларів США під розписку на виконання умов договору.
Крім того, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (час формування 10.04.2020 року) вбачається, що у власності ОСОБА_12 перебувала квартира АДРЕСА_2 , яка відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 1794, виданий 24.10.2015 року, видавник ОСОБА_13 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу, відчужена ОСОБА_14 .
В ході розгляду зазначеного клопотання стороною обвинувачення не доведено, що означене заявником майно, зокрема грошові кошти отримані ОСОБА_7 в ході вчинення кримінального правопорушення, не спростовані доводи заявника ОСОБА_3 про те, що вказані грошові кошти є її власністю та мають законне джерело походження.
Окрім наведеного, слідчий суддя враховує пояснення заявниці, надані в судовому засіданні, щодо того, що вона постійно проживає у вказаній квартирі, тому вилучені під час проведення обшуку кошти належать їй. Вказані пояснення не суперечать матеріалам клопотання.
Арешт майна з метою забезпечення конфіскації як виду покарання може бути накладений лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
За таких обставин підстав для накладення арешту на кошти, які належать ОСОБА_3 з метою забезпечення майбутньої конфіскації майна як виду покарання немає.
При вирішенні клопотання заявника, слідчий суддя зобов`язаний виходити із засад розумності, співмірності та доведенні обставин поза розумним сумнівом.
Однак, слідчому судді стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження необхідності подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна і справжню необхідність здійснення таких заходів, які обмежують право власності, досягнення завдань кримінального провадження.
З інших, наявних у розпорядженні слідчого судді, матеріалів також не вбачається належного обґрунтування необхідності в подальшому застосування накладення арешту на належні заявнику грошові кошти, які вилучені за місцем її проживання.
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, за яким, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону та навести достатні підстави для обмеження такого права.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для скасування арешту з грошових коштів належних заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,9,22,98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2020 року справа № 335/2697/20 провадження 1-кс/335/1476/2020 в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року на майно, вилучене 26.03.2020 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в сумі 1 223,00 гривень та 147 367,00 доларів США.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
