1Справа № 335/9520/19 1-кс/335/1914/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2020 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотання в порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року, відносно ОСОБА_4 .
Клопотання захисника обґрунтовано тим, що ризики враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу зменшились, а нові ризики не з`явилися. Також зазначив, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 2102000 грн. є непомірним для родини підозрюваного. Крім того, заявник посилався на погіршення стану здоров`я підозрюваного в умовах перебування у слідчому ізоляторі, тому просить змінити застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та просить його задовольнити на підставах, викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просить змінити йому запобіжний захід.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, посилаючись на його необґрунтованість.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 характеризували ОСОБА_4 з позитивної сторони.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, допитавши свідків, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 112019080000000393 від 14.08.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках якого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України.
27.03.2020 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2020 року, застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2020 року включно, який обчислювати з 26.03.2020 року, із визначенням застави у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 000 гривень.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 201 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, захисника обраний раніше запобіжний захід може бути змінений.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених в провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні.
Зокрема, у справі «Волосюк проти України» («SergeyVolosyuk v. Ukraine», рішення від 12 березня 2009 р.). Європейський суд з прав людини наголосив, "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою…
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку» (п. 51).
Разом з тим, доводи прокурора про те, що лише подальше тримання підозрюваного під вартою може забезпечити його належну процесуальну поведінку на даний час не можна вважати підтвердженими та належно обґрунтованими, оскільки з огляду на рішення Європейського суду ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку (Панченко проти Росії § 106) та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії §10), вагомість наявних доказів може бути важливим фактором, що свідчить про наявність в минулому і зараз серйозних ознак вини, само по собі не може служити виправданням тривалого тримання під вартою (Дереджі проти Туреччини §38), відсутність роботи не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Сулаоя против Єстонії§ 64), а наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективу про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЭСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі».
При цьому, виходячи з аналізу правових норм кримінального процесуального законодавства, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Слідчий суддя приймає до уваги строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, пояснення свідків наданих в судовому засіданні, слідчі та процесуальні дії, які було проведені у ході слідства (допити свідків, вилучення документів та речей у ході проведених обшуків, у тому числі і за місцем проживання підозрюваного тощо), тобто фактично речові докази та документи зібрано.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, враховуючи сукупність наведених обставин, те, що лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для застосування найбільш суворого виду запобіжного заходу - тримання під вартою, етап досудового розслідування, а саме те, що проведено майже всі слідчі дії, фактично зібрано всі речові докази та документи, слідчий суддя вважає за доцільне змінити ОСОБА_4 запобіжний захід.
При цьому вважаю, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого існує у кримінальному провадженні, є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
За таких обставин, клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 196, 197, 201, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ :
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року задовольнити.
Запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 12019080000000393, змінити з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього обов`язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:
- не залишати цілодобово місце проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- з`являтися до органів досудового слідства і суд, за першим викликом, у призначений час;
- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні № 12019080000000393 від 14.08.2019 року;
- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.05.2020 року включно.
Копію ухвали для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
