Постанова
Іменем України
17 травня 2021 року
м. Київ
справа № 335/9520/19
провадження № 512755км20
Перша судова палата Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_15 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_16 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №12019080000000393 за підозрою ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 Кримінального кодексу України (далі-КК), а також за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2020 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_15 та змінено підозрюваному ОСОБА_14 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 27 травня 2020 року включно.
На зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено, апеляційну скаргу повернуто прокурору.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_19 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суддя апеляційного суду залишив поза увагою те, що змінивши запобіжний захід, слідчий суддя фактично застосував інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а оскарження такої ухвали передбачено ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
При цьому прокурор посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі №286/1695/18 (провадження № 51-7345км18), відповідно до якого поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну запобіжного заходу.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
ОСОБА_14 та його захисник просили відмовити у задоволенні скарги.
Підстави розгляду кримінального провадження палатою
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного від 28 березня 2019 року у справі №286/1695/18 (провадження № 51-7345км18) скасовано ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 21 червня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції та сформульовано правовий висновок про те, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Тому слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на домашній арешт, фактично застосував інший запобіжний захід у виді домашнього арешту, а така ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку. З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що право на її оскарження стороною у кримінальному провадженні було незаконно обмежено апеляційним судом, який відмовив підозрюваному у відкритті апеляційного провадження.
Таку саму позицію про можливість оскарження ухвали слідчого судді висловила і колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму рішенні від 18 грудня 2018 року (справа № 628/969/18, провадження № 51-9513км18).
Разом із тим колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй ухвалі від 28 травня 2020 року (справа № 554/2023/20, провадження № 51-2524 ск 20) вказала на те, що ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу не входить до передбаченого ст. 309 КПК переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, та з цих підстав відмовила особі у відкритті касаційного провадження.
З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення єдності судової практики та додержання принципу правової (юридичної) визначеності, касаційний розгляд вказаного провадження щодо ОСОБА_14 має здійснити Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Судова палата) в порядку, передбаченому ч. 1 ст.434-1 КПК.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, Судова палата дійшла до наступних висновків.
У даному кримінальному провадженні на розгляд палати винесено питання щодо правильного застосування норм кримінального процесуального закону, які містяться у ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, а саме, чи можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції ухвали слідчого судді про зміну обраного запобіжного заходу.
Для висновку щодо правильного правозастосування норми права у подібних правовідносинах Судова палата враховує наступне.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 4 квітня 2019року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному вРішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2глави 26 КПК.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Правовий висновок щодо можливості оскарження ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу викладено упостанові від 28 березня 2019 року у справі №286/1695/18 (провадження № 51-7345км18), де колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду висловила позицію про те, щопоняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Тому слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на домашній арешт, фактично застосував інший запобіжний захід у виді домашнього арешту, а така ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку. З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що право на її оскарження стороною у кримінальному провадженні було незаконно обмежено апеляційним судом, який відмовив підозрюваному у відкритті апеляційного провадження, а тому рішення апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у цьому суді.
Таку саму позицію у подібних правовідносинах висловила і колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму рішенні від 18 грудня 2018 року (справа № 628/969/18, провадження № 51-9513км18).
Разом із тим інша колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй ухвалі від 28 травня 2020 року (справа № 554/2023/20, провадження № 51-2524 ск 20) вказала на те, що ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу не входить до передбаченого ст. 309 КПК переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, та з цих підстав відмовила особі у відкритті касаційного провадження.
Вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги прокурора, Судова палата дійшла думки про правильність висновку колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду викладеного у постанові від 28 березня 2019 року (справа №286/1695/18, провадження № 51-7345км18) про те, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу на більш м`який або навпаки, що фактично являє собою обрання іншого запобіжного заходу, а тому ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу може бути предметом оскарження і перегляду в суді апеляційної інстанції.
У цій справі апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, неправильно витлумачив положення норми ст. 309 КПК, звузивши її зміст, що призвело до помилкового висновку про відсутність у сторони кримінального провадження права на оскарження зазначеної ухвали суду.
Враховуючи наведене, Судова палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного раніше колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 28 травня 2020 року (справа № 554/2023/20, провадження № 51-2524 ск 20) про неможливість оскарження ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу та за наслідками розгляду касаційної скарги прокурора робить такий висновок:
Сторони кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в його застосуванні підлягають апеляційному оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК.
Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора слід задовольнити, ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2020 року про зміну підозрюваному ОСОБА_14 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - скасувати та призначити новий розгляд у цьому суді.
Керуючись статтями 433, 434, 434-1, 436, 438, 441, 442 КПК України, Перша судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2020 року про зміну підозрюваному ОСОБА_14 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Г о л о в у ю ч и й ОСОБА_1
С у д д і:
ОСОБА_2 ОСОБА_3
ОСОБА_4 ОСОБА_5
ОСОБА_6 ОСОБА_7
ОСОБА_8 ОСОБА_9
ОСОБА_10 ОСОБА_11
ОСОБА_12
