Справа № 487/10128/14-ц
Провадження № 4-с/487/99/20
УХВАЛА
про призначення скарги до розгляду
27.11.2020 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Колеснікова Віталія Валерійовича на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гасимової Р.Є.,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Колесніков В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Підвенного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гасимової Р.Є., в якій просив зупинити стягнення на підставі виковчого листа №487/10128/14-ц, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 08.07.2020 року, на час розгляду скарги; визнати неправомірними дії (бездільність) старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пов`язані із: порушенням строків відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження, незабезпеченням ознайомлення боржника (його представника) із матеріалами виконавчого провадження, відкриття виконавчого провадження; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62642031 від 23.07.2020 р.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити скарги до судового розгляду. Вимоги скарги в частині зупинення стягнення на підставі виковчого листа №487/10128/14-ц, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 08.07.2020 року, на час розгляду скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті..
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.
Згідно із роз`ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавствапри розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг нарішення,дії абобездіяльність державноговиконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Разом із тим, до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Із змісту скарги, поданої в порядку ст. 447-451 розділу 7 ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень) вбачається, що боржник просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пов`язані із: порушенням строків відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження, незабезпеченням ознайомлення боржника (його представника) із матеріалами виконавчого провадження, відкриття виконавчого провадження; а також скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62642031 від 23.07.2020 р.
Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття такого заходу як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, оскільки оскаржується рішення державного виконавця, а не виконавчий документ.
В такому випадку за приписами норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Крім того, статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій.
Чинний ЦПК України не містить норм, які б надавали суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення примусового стягнення за виконавчим документом, а наділений таким правом лише у випадку оскарження боржником самого виконавчого документа, зокрема в порядку статті 432 ЦПК України.
Таким чином, правові підстави для задоволення клопотання про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа відсутні.
Керуючись ст.ст.149, 153, 447-450 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у зупиненні стягнення на підставі виковчого листа №487/10128/14-ц, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 08.07.2020 року, на час розгляду скарги.
Призначити скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Колеснікова Віталія Валерійовича на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гасимової Р.Є. до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.12.2020 року о 13.00 год. у залі судових засідань Заводського районного суду м. Миколаєва.
Про час і місце судового розгляду повідомити старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гасимову Р.Є, стягувача, боржника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Карташева
