Справа № 357/8277/19
2/357/1444/20
Категорія 22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -
В С Т А Н О В И В :
29.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» звернулось до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 05.06.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовького», яке у листопад 2016 року було перейменоване в ТОВ «Олійникова Слобода» було укладено договір оренди землі № 100, за яким ОСОБА_1 передала позивачу в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 11.01.2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 9845126, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 за ТОВ «Олійникова Слобода». Протягом усього часу дії Договору оренди Товариство користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ «Олійникова Слобода» права користування землею за Договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом № 727/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 за ТОВ «Олійникова Слобода». Не зважаючи на те, що Договір оренди є дійсним і ніким не оспорений, 05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ «Агрокомплекс «Узин» договір оренди № б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс «Узин» з індексним номером 40130771. У зв`язку з порушенням прав ТОВ «Олійникова Слобода», як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренди землі з іншим орендарем, ТОВ «Олійникова Слобода» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 за ТОВ Агрокомплекс «Узин»(справа № 357/9169/18). Після звернення до суду ТОВ «Олійникова Слобода», відповідачі з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/9169/18 та відновлення ТОВ «Олійникова Слобода» державної реєстрації свого права оренди на його підставі, 04.12.2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002. 22.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, зареєстрована за реєстровим № 3078. При цьому, всупереч приписам ч. 12 ст. 186 Земельного кодексу України та п. «е» ч. 1 ст. 56 Закону України «Про землеустрій» ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо отримання від ТОВ «Олійникова Слобода», як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, згоди на проведення її поділу, не повідомила ТОВ «Олійникова Слобода» про свій намір здійснити поділ і не погодила технічну документацію із землеустрою щодо поділу із ТОВ «Олійникова Слобода». На підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, які утворилися внаслідок поділу. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельної ділянки за ОСОБА_2 : - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га з індексним номером 44572629 від 12.12.2018 року; - на земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га з індексним номером 44572048 від 12.12.2018 року. Не зважаючи на те, що право оренди ТОВ «Олійникова Слобода» за Договором оренди залишилось дійсним в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України і продовжує діяти щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0047 та 3220484400:01:011:0046, 10.12.2018 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди землі, за яким в оренду відповідачу ТОВ Агрокомплекс «Узин» було передано обидві спірні земельні ділянки. 13.12.2018 року той же Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин»: - на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га з індексним номером: 44578894 від 13.12.2018; - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га з індексним номером: 44579156 від 13.12.2018. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 було здійснено без погодження позивача, як її законного орендаря та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у ТОВ «Олійникова Слобода» дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ. Відтак, за наявності дійсного Договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на земельні ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0047 та 3220484400:01:011:0046 в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, ОСОБА_1 не мала права передавати їх в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин», і укладення оспорюваного договору порушила права Товариства, як їх законного орендаря. Відповідно, у Державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин». Таким чином, станом на сьогоднішній день має місце грубе порушення прав та інтересів позивача, як єдиного законного орендаря земельних ділянок з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0047 та 3220484400:01:011:0046. В зв`язку з вище викладеним позивач просив в судовому порядку визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га. Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га, індексний номер: 44578894 від 13.12.2018 09:55:26. Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, індексний номер: 44579156 від 13.12.2018 10:00:55. Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, які розташовані у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Внести зміни до договору оренди землі № 100 від 05.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода» та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» та Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області на користь позивача понесені ним судові витрати.
03.09.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
25.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Ілюшиної Марини Олександрівни , яка обґрунтовує свої заперечення тим, що в період з 03.12.2018 року по 13.08.2019 року вона працювала державним реєстратором Малоєрчивської сільської ради Сквирського району Київської області. В свої роботі на цій посаді вона керувалась діючим законодавством України та вважає, що при прийнятті нею рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га, індексний номер: 44578894 від 13.12.2018 та права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, індексний номер: 44579156 від 13.12.2018 нею жодних порушень діючого законодавства допущено не було. Вона заперечує проти обгрунтування позовних вимог, викладених в п. 1.3.2 позовної заяви про те, що під час прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором було порушено норми законодавства, але вона вважає, що надані їй для реєстрації права оренди земельних ділянок документи були достатніми для проведення такої реєстраційної дії і не містили на той час підстав для відмови у такій реєстрації. Зі змісту позовної заяви та з доданої Інформаційної довідки з Держреєстру за номером 172328679 від 02.07.2019 р. вбачається, що одній спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220484400:01:011:0047, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ -3213096912018, виданий 07.12.2018 року відділом Держгеокадастру. Тобто, спірна земельна ділянка 07.12.2018 року була вже сформована та відкрито розділ та реєстрація ОНМ (дата, час державної реєстрації) - 07.12.2018 року 15:36:59. - другій спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220484400:01:011:0046, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ -3213096932018, виданий 07.12.2018 року відділом Держгеокадастру. Тобто, спірна земельна ділянка 07.12.2018 року була вже сформована та відкрито розділ та реєстрація ОНМ (дата, час державної реєстрації) - 07.12.2018 року 15:38:23. Обидві земельні ділянки вже були зареєстровані як об`єкти нерухомого майна і могли бути об`єктами цивільних прав і реєстрація права оренди відбулась після формування та державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки. Тобто, вона діяла в межах вимог діючого законодавства. Передбачених законом достатніх підстав для відмови у реєстрації права оренди спірних земельних ділянок у неї не було, заявлені до реєстрації речові права на нерухоме майно та їх обтяження вона вважала такими, що відповідають законодавству і поданим/отриманим документам, як передбачено ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV. Вона погоджується з позивачем в тій частині, що оскаржувані ним рішення державного реєстратора підлягають скасуванню як похідні вимоги від вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору (в разі визнання судом оспорюваного договору недійсним) і заперечує проти того, що нею були порушені норми законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, тому це є додатковою підставою для скасування судом оскаржуваних рішень. Позивачем жодним чином не доведено позовних вимог до неї, як самостійних позовних вимог, а якщо ці позовні вимоги вважати похідними, як вказує сам позивач, та вона не має виступати відповідачем у цій справі. В зв`язку з викладеним, просила в задоволенні позовних вимог, пред`явлених до неї, відмовити як пред`явлених до неналежного відповідача.
24.03.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить в судовому порядку здійснювати розгляд позовних вимог в уточненій редакції: визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га. Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га, індексний номер: 44578894 від 13.12.2018 09:55:26 та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га, що виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин». Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, індексний номер: 44579156 від 13.12.2018 10:00:55 та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, що виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин». Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, які розташовані у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Внести зміни до договору оренди землі № 100 від 05.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода».
21.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
05.11.2020 року представник позивача, адвоката Тетеря Світлана Ігорівна, подала клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та надала додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що висновки Верховного Суду на яких наголошують відповідачі у будь-якому випадку не можуть бути враховані судом під час вирішення даної справи. Так, договір оренди землі, укладений після 01.01.2013 року, набирає чинності з моменту його підписана сторонами, і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди за цим договором не впливає на його дійсність. Висновки Верховного Суду, зроблені під час розгляду справи № 357/8110/18, повністю ґрунтуються на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17. Спір справи № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року, а спір у справі № 357/8110/18 - договору оренди землі, укладеного 07.08.2014 року, тобто вже після 01.01.2013 року. Висновок Палати Верховного Суду у справі № 322/1178/17 стосується договорів оренди землі, які були укладені у період дії норми ст. 18 Закону України «Про оренду землі», яка була виключена з 01.01.2013 року. Тобто, їх висновки не стосуються даних правовідносин і не підлягають застосуванню у цій справі. У свою чергу з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», згідно з підп.. «е» підп.. 2 п. 5 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» якого ст. 126 Земельного кодексу України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який передбачає, зокрема, державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, а не державну реєстрацію договору оренди землі. Тобто, поняття «державна реєстрація договору» та «державна реєстрація речового права» не є тотожними. Тому, чинна редакція Закону № 161-XIV, яка діяла на момент укладення договору оренди не передбачає державної реєстрації договору оренди землі і тому договори укладені після 01.01.2013 року, починають свій перебіг з моменту його укладення після 01.01.2013 року, тобто підписання сторонами, а не державної реєстрації права оренди, якщо тільки сторони у самому договорі не домовились про інше, що узгоджуються з висновками Верховного Суду, висловленими під час розгляду справ № 912/3294/18, № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, у межах яких досліджувався момент укладення та набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01.01.2013 року. Тому, саме ці висновки повинні враховуватись судом. Право оренди земельної ділянки набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у ДРРПНМ, вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 року у справі № 917/410/18, від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 року у справі № 392/1829/17, в яких Верховний Суд вказав, що державна реєстрація певного речового права на нерухоме майно не є підставою для його набуття, а є лише засвідченням державою набуття цього права, яке виникло на підставі певного правочину, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. Сама по собі державна реєстрація права не є підставою його виникнення, оскільки такої підстави закон не передбачає. Тобто, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» не призвело до припинення самого права оренди, що виникло у них на підставі Договору оренди після його державної реєстрації. Більше того, наказ Міністерства юстиції України, яким було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода», оскаржується у судовому порядку (справа № 357/9440/20). При цьому, у постановах від 19.12.2018 року у справі № 291/422/17, від 02.10.2019 року у справі № 291/426/17, від 11.12.2019 року у справі № 291/421/17 Верховний Суд наголосив, що відсутність державної реєстрації права оренди земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що договір оренди землі не укладено, як і про те, що орендар за таким договором не має права оспорити договір, укладений орендодавцем з іншим орендарем, а навпаки орендар має таке право. Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі. Верховний Суд України також неодноразово висловлював правову позицію про те, що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію права оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше. Орендар, що уклав договір оренди землі раніше, має право оспорити договір оренди землі з іншим орендарем. Поділ з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 не припинив право оренди позивача, що виникло на підставі договору оренди, в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, позивач має право оренди щодо сформованих у результаті поділу спірної земельної ділянки. Внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 у ДЗК було скасовано її державну реєстрацію та її кадастровий номер, а відомості про неї набули статусу архівних і не можуть бути відновлені. Тому, ефективним способом захисту порушених прав позивача на спірні земельні ділянки є визнання недійсними оспорюваного договору, скасування оскаржуваних рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин».
05.11.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Червінчик Євгенй Едуардович, подав клопотання про розгляду справи у його відсутності та письмові пояснення, в яких зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, особисто договір про оренду землі з ТОВ «Олійникова Слобода» не підписувала і нікого не уповноважувала його підписати. В лютому 2018 року вона звернулась до державного реєстратора щодо надання їй витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до отриманої 27.02.2018 року інформаційної довідки було встановлено, що 11.01.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 9845126, яким зареєстровано право оренди за позивачем. В зв`язку з цим вона 28.02.2018 року, звернулась із письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року її заява була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 9845126 від 11.01.2014 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., даний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 внесено до реєстру - 15.03.2018 року. 05.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002. Даний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 15.03.2018 року, державним реєстратором Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав», після скасування міністерством юстиції попередньої реєстрації. У відповідності до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. Зі скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права. Оскільки, державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018 року, можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 10.12.2018 року договору оренди землі, відлік якого обраховується з 13.12.2018 року - з часу здійснення державної реєстрації речового права за ТОВ Агрокомплекс «Узин», права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскарженого договору оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тією самою земельною ділянкою, що виключає наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним. Тобто, відповідач ОСОБА_1 своїми діями права позивача не порушувала. Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі № 100 від 05.06.2013 року. 22.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002. Державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру та здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га. 04.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір про розірвання договору оренди землі від 05.03.2018 року. 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір оренди зазначених земельних ділянок, який було зареєстровано право оренди 13.12.2018 року за ТОВ «Агрокомплекс «Узин». Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки, а тому і відсутній предмет спору. Тобто, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч. 1, 6 ст. 33 Закону України «про оренду землі, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. З огляду на викладене просив в позові відмовити в повному обсязі.
05.11.2020 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», адвокат Шовкопляс Сергій Петрович, подав письмові пояснення та клопотання про розгляду справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі виходячи з наступного. 28.02.2018 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року її заява була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 9845126 від 11.01.2014 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., даний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 внесено до реєстру - 15.03.2018 року. 05.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002. Даний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 15.03.2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав», після скасування міністерством юстиції попередньої реєстрації. Зі скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права. Оскільки, державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018 року, можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 10.12.2018 року договору оренди землі, відлік якого обраховується з 13.12.2018 року - з часу здійснення державної реєстрації речового права за ТОВ Агрокомплекс «Узин», права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, відповідач ТОВ Агрокомплекс «Узин» своїми діями права позивача не порушував. Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації. Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом захисту може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. У випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права також не є належним способом захисту прав позивача. Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі № 100 від 05.06.2013 року. 22.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002. Державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру та здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га. 04.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір про розірвання договору оренди землі від 05.03.2018 року. 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» та укладено договір оренди зазначених земельних ділянок, який було зареєстровано право оренди 13.12.2018 року за ТОВ «Агрокомплекс «Узин». Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки, а тому і відсутній предмет спору. Тобто, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч. 1, 6 ст. 33 Закону України «про оренду землі, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. З огляду на викладене просить в позові відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія РЗ № 284536, виданого 23.07.2003 року (а.с. 17, 18), відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула право власності на земельну ділянку площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002.
З матеріалів справи ( а.с. 14-15), вбачається, що 05.06.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовького», яке у листопад 2016 року було перейменоване в ТОВ «Олійникова Слобода», було укладено договір оренди землі № 100, за яким ОСОБА_1 передала Товариству в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Згідно даного договору, орендна плата нараховується і видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1262,88 грн. Додаткові умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 роки за взаємною згодою сторін. Згідно п. 37 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 14-15,19-22).
11.01.2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 9845126, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 за ТОВ «Олійникова Слобода», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 23-25).
28.02.2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Розглянувши дану скаргу Міністерство юстиції України наказом № 727/5 від 15.03.2018 року, прийняло дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.01.2014 року № 9845126, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Наталією Василівною, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 26-34, 35).
В серпні 2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, яка відповідно до ухвали від 11.10.2018 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, була прийнята до провадження суду 11.10.2018 року (а.с. 36-42).
З відповіді на запит Головного управління держгеокадастру у Київській області від 04.07.2019 року № 198/121-19 (а.с. 44), вбачається, що згідно із Національною кадастровою системою, земельні ділянки зазначені у запиті, були перенесені до архівного шару. В результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 була поділена згідно документацій із землеустрою щодо поділу, яка надійшла по онлайн сервісу з присвоєнням кадастрових номерів, а саме: 3220484400:01:011:0047 та 3220484400:01:011:0046. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.07.2019 року № 172328679, 22.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, зареєстрована за реєстровим № 3078. На підставі заяви ОСОБА_1 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, які утворилися внаслідок поділу. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельної ділянки за ОСОБА_2 : - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га з індексним номером 44572629 від 12.12.2018 року; - на земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га з індексним номером 44572048 від 12.12.2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 45-48).
10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» був укладений договір оренди землі, відповідно до п.2 даного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2020; 1,2020 га, в т.ч. ріллі 1,2020; 1,2020 га, кадастровий номер 3220484400:01:011:0047 та 3220484400:01:011:0046, які розташовані на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. О. Слобода Білоцерківського району Київської області. 13.12.2018 року даний договір на обидві земельні ділянки був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44578894 та № 44579156 державним реєстратором прав на нерухоме мано Іллюшиною Мариною Олександрівною Малоєрчівськоїсільської ради Сквирського району Київської області (а.с. 192-196).
25.04.2019 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулась до ОСОБА_1 , шляхом направлення засобами поштового зв`язку пропозицію (оферту) про внесення змін до Договору оренди землі № 100 від 05.06.2013 року, який вона отримала16.05.2019 року (а.с. 50-65).
Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законами, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Аналогічні положення містить ст. 6 Закону України «Про оренду землі», згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч .2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Судом встановлено, що укладений 05.06.2013 року між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 договір оренди землі було у встановленому законом порядку зареєстровано, однак наказом Міністерства Юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора № 9845126 від 11 січня 2014 року про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано, як таке, що було здійснене з порушенням вимог чинного законодавства. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15.03.2018 року.
Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.
У відповідності до п. 37 укладеного між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 договору оренди, вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.
Оскільки, на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування суду не надано, суд вважає, що державна реєстрація за позивачем скасована і за умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що втратив свою чинність, а відтак ТОВ «Олійникова Слобода» не має права оренди за таким договором.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі 322/1178/17, Постанові Верховного Суду України від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18.
Представник позивача в додаткових поясненнях зазначає, що не правомірно застосовувати позиції Верховного Суду України, щодо моменту набрання чинності договором оренди землі, викладених у постановах від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18 та від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17, обґрунтовуючи тим, що спір у справі № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року. Оскільки ст. 18 Закону України «Про оренду землі» виключена з 01.01.2013 року, відповідно до якої, договір оренди набирав чинності з моменту його державної реєстрації, тобто ця позиція може стосуватися лише договорів оренди землі, які були укладені до 01.01.2013 року. На їх думку, чинна редакція Закону України «Про оренду землі», яка діяла і на момент укладення позивачем і відповідачем ОСОБА_1 договору оренди не передбачає державної реєстрації даного договору.
Однак, суд не погоджується з твердженням представника позивача, з наступних підстав.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі».
Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Також, позивачі самі собі протирічать, оскільки в п. 37 укладеного між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 договорі зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, як і було і на даний час передбачено чинним законодавством України.
Так, наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власника земельної ділянки для її роз`єднання, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.
За таких обставин, роз`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 на дві земельні ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0047 загальною площею 1,202 га та з кадастровим номером 3220484400:01:011:0046 загальною площею 1,202 га, державна реєстрація цих земельних ділянок за ОСОБА_1 та передача їх в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» після скасування реєстрації права оренди позивача ТОВ «Олійникова Слобода» не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, як зазначено вище, що право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав.
Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч. 1 ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ч. 5 ст. 6, ст. 17 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст. 17 Закону України «Про оренду землі»).
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.
Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18.
Таким чином, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 за позивачем ТОВ «Олійникова Слобода» була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди, як на момент реєстрації зазначеного договору так і на момент пред`явлення позову.
Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.
Ч. 10 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України.
Встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено роз`єднання раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, що перебувала в оренді ТОВ «Олійникова Слобода», за наслідкам чого створено дві нові земельні ділянки, яким присвоєні кадастрові номери.
Отже, станом на час розгляду справи земельна ділянка, яка була предметом договору оренди укладено з ТОВ «Олійникова Слобода», роз`єднана, внаслідок чого сформовано дві земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які передані у власність ОСОБА_1 .
Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом роз`єднання утворено дві інші земельні ділянки.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.
Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Водночас, враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, в дві з площею по 1,2020 га кожна з кадастровими номерами: 3220484400:01:011:0047 та 3220484400:01:011:0046, є чинними, суд прийшов до висновку, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкти цивільних прав, а отже, позивачем у цій справі обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав.
Тобто, у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєні кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та її площі, припинилось існування цієї земельної ділянки у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткових угод про поновлення договору оренди. (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі № 912/1616/18).
Так, відповідно до ст.. 15 Закону України «Про оренду землі», інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою встановлено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Тобто, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює внесення змін до раніше укладеного договору, оскільки такі зміни мають бути наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Відповідні правові висновків містяться в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 20.02.2019 року у справі №904/792/18, від 03.06.2020 року у справі №686/2073/19-ц.
Щодо вимог заявлених до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни суд виходить з наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано». Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 357/ 7734/18.
Встановлено, що спір у даній справі виник між ТОВ «Олійникова Слобода», ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», а Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна є неналежним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни слід відмовити саме із зазначеної підстави.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в разі відмови у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 202, 210, 638, 792 ЦК України, ст.125, 126 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 363 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1А), Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни (місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, с. Малі Єрчики, вул. Леніна, 16), про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.11.2020 року.
СуддяО. В. Бондаренко
