КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 2608/4065/12 Апеляційне провадження № 22-ц/824/7559/2020Головуючий у суді першої інстанції - Ул`яновська О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Лівінський С.В.,
секретар Шебуєв Д.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанови приватного виконавця Чулієва А.А. від 01.11.2018 про відкриття провадження, про стягнення з боржника основної суми винагороди, про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Свою заяву обґрунтовував тим, що винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди та про опис та арешт майна (коштів) боржника порушують права скаржника на дотримання законності, верховенства права та розумності строків виконавчого провадження, а також право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, оскільки їх винесення є наслідком винесення незаконної постанови про повернення виконавчого листа стягувачу в частині визначення строку для повторного пред`явлення виконавчого листа для виконання, оскарження якої триває, крім того державний виконавець штучно продовжив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання та відкрив виконавче провадження (т. 3 а.с. 12-16).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.02.2020 скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову ПВ ВО м. Києва Чулієва А.А. від 01.11.2018 про відкриття виконавчого провадження №57570095 щодо виконання виконавчого листа №2/2608/3477/12 виданого 01.08.2013 Святошинським районним судом м. Києва.
Визнано незаконною та скасовано постанову ПВ ВО м. Києва ОСОБА_3 від 01.11.2018 про стягнення з боржника основної винагород в рамках виконавчого провадження №57570095 щодо виконання виконавчого листа №2/2608/3477/12 виданого 01.08.2013 Святошинським районним судом м. Києва.
Визнано незаконною та скасовано постанову ПВ ВО м. Києва Чулієва А.А. від 01.11.2018 про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №57570095 щодо виконання виконавчого листа №2/2608/3477/12 виданого 01.08.2013 Святошинським районним судом м. Києва.
Зобов`язано ПВ ОСОБА_3 відмовити у відкритті виконавчого провадження №57570095 щодо виконання виконавчого листа №2/2608/3477/12 виданого 01.08.2013 Святошинським районним судом м. Києва (т. 3 а.с. 56-57зв.).
В апеляційній скарзі, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_2 на постанови приватного виконавця Чулієва А.А. від 01.11.2018 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 10.02.2019 новий іпотекодержатель ОСОБА_1 направив до Святошинського районного суду м. Києва заяву про заміну сторони виконавчого провадження № 57570095, яка до цього часу по суті не розглянута. Листом від 04.10.2019 за вих. № 01/1184/2019 голова суду повідомив заявника ОСОБА_1 , що незважаючи на неодноразові запити судді Петренко Н.О. матеріали справи перебувають у іншого судді (Сенька М.Ф.), який їх не передає у зв`язку з розглядом ним скарг ОСОБА_2 на дії державного виконавця (судові провадження № 4- с/759/13/19 та № 4-с/759/32/19).
Вказує, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку, поклавши в основу свого рішення ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2020, та посилаючись на приписи ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», що виконавче провадження № 40481458, закрите на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа, підлягає відновленню, а виконавче провадження № 57570095, відкрите при повторному пред`явленні виконавчого документа - закриттю.
Зазначає, що при визначені перебігу та спливу строку для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції мав би керуватися ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а не висновками місцевого суду у іншому рішенні. Крім того, в оскаржуваній ухвалі не зазначено, за захистом яких конкретно порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів звернувся боржник до суду, оскаржуючи постанови державного виконавця (т. 3 а.с. 131-142).
Приватним виконавцем Чулієвим А.А. також подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Зазначає, що при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження ним було перевірено виконавчий документ, та встановлено, що на ньому міститься відмітка державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ датована 16.10.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Строк пред`явлення виконавчого документа встановлений у виконавчому листі до 06.11.2013 переривався пред`явленням виконавчого документа до примусового виконання, та почав свій перебіг після повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем на підставі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», тому на час пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, у листопаді 2018 року, цей строк не сплив, відтак підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не існувало.
Крім того, скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.10.2018 має правові наслідки лише для цього виконавця і в межах виконавчого провадження де постанова скасована.
За скасованою постановою про повернення державний виконавець мала б відновити виконавче провадження, повідомити про це стягувача, оскільки виконавчий документ був повернутий саме йому, та коли б останній в місячний строк не пред`явив виконавчий документ - закінчити виконавче провадження на підставі п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Жодних наслідків для іншого виконавця за іншим виконавчим провадженням, скасування постанови не має і мати не може (а.с. 150-153).
Відзиву від учасників справи не надходило.
В судовому засіданні приватний виконавець підтримав свою апеляційну скаргу та особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 з викладених в них підстав, та просив їх задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з того, що при пред`явленні стягувачем повторно до виконання виконавчого листа приватний виконавець мав би керуватися п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пропущенням строку повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Але погодитись із такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 3 статті 451 ЦПК України закріплено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 цієї статті закріплено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу якщо, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2012 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, яким розірвано кредитний договір №223334203 від 02.04.2008, стягнено з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 672 685,86 грн., судовий збір у розмірі 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн., а всього 2 674 505,86 грн. та звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення № 170 по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (том 1 а.с. 133, 134).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.11.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2012 змінено, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 звернено стягнення на предмет іпотеки а саме: нежиле приміщення АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (том 1 а.с. 171, 172).
23.08.2013 було отримано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконавчий лист та копію рішення по справі №2/759/3477/12 (том 1 а.с. 198).
Як вбачається із копії виконавчого листа №2/2608/3477/12 строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначено до 06.11.2013 (а.с. 17).
30.12.2013 старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Кузьменко О.В. було відкрито виконавче провадження ВП № 40481458 на підставі виданого 01.08.2013 Святошинським районним судом м. Києва виконавчого листа по справі № 2/2608/3477/12 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки.
16.10.2018 старшим державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Телейчук Т.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказаною постановою державний виконавець встановив стягувачу строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання терміном до 16.10.2021.
01.11.2018 приватним виконавцем виконавчого органу м. Києва Чулієвим А.А. відкрито виконавче провадження №57570095 на підставі виконавчого листа №2/2608/3477/12 від 01.08.2013 виданого Святошинським районним судом м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення № 170 по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві власності в рівних частках в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №223334203 від 02.04.2008 у розмірі 2 674 505,86 грн. (т. 3 а.с. 24).
Також 01.11.2018 приватним виконавцем виконавчого органу м. Києва Чулієвим А.А. в рамках виконавчого провадження №57570095 винесено постанову про стягнення з боржника основної суми винагороди, а також винесено постанову 01.11.2018 про опис та арешт майна (коштів) боржника (т. 3 а.с. 25, 26).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2019 скасовано постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Телейчук Т.О. від 16.10.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 40481458 з виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 01.08.2013, за № 2/2608/3477/12 (т. 3, а.с. 5, 6).
Постановою Київського апеляційного суду від 24.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову старшого державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Телейчук Т.О., від 16.10.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 40481458 з виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від - 01.08.2013 відмовлено (т. 3 а.с. 122-129).
Враховуючи вищевикладене слід дійти висновку, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Оскільки виконавчий документ перебував на виконанні з 2013 року до моменту його повернення - 2018 рік, тобто більше ніж три роки, цей строк не зараховується і відповідно починає свій відлік заново з моменту повернення, що і було враховано виконавцем в постанові про повернення виконавчого документу 16.10.2018, та перевірено приватним виконавцем Чулієвим А.А. під час відкриття виконавчого провадження 01.11.2018.
Наведений висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 22.04.2019. по справі № 285/4263/15-ц (провадження № 61-31562св 18).
Тобто, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не мається на увазі закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків. Скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.10.2018 має правові наслідки лише для цього виконавця і в межах виконавчого провадження де постанова скасована, жодних наслідків для іншого виконавця за іншим виконавчим провадженням, скасування постанови не має і мати не може.
Тому дії приватного виконавця Чулієва А.А. є законними та обґрунтованими, на що суд першої інстанції не звернув увагу та дійшов помилкового висновку про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження №57570095 щодо виконання виконавчого листа №2/2608/3477/12 виданого 01.08.2013 Святошинським районним судом м. Києва від 01.11.2018 незаконною та її скасуванню.
Посилання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , оскільки відповідно до ст. 60 ЦПК України вона не є адвокатом, колегія суддів не бере до уваги.
02.06.2016 Законом України № 1401-VIII було внесено зміни до Конституції України (щодо правосуддя), а саме до ст. 1312, в якій зазначається що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Даний Закон набрав чинності 30.09.2016, тому у справах, провадження яких відкрито до 30.09.2016 представляти інтереси може будь-яка особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 ЦПК України.
В даному випадку, провадження у справі було відкрито у березні 2012 року, тому скарга ОСОБА_2 на дії приватного виконавця була подана уповноваженою особою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 , який є правонаступником ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва А.А., ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, у задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн. на користь ОСОБА_1 , який є правонаступником ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за подачу апеляційної скарги, та на користь приватного виконавця Чулієва А.А у розмірі 2 102,00 грн. за подачу апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2020 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
С.В. Лівінський
