ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 рокум. ОдесаСправа № 915/212/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.,
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Федорончук Д.О.
за участю представників сторін:
від ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА Мазуренко Т.С., ордер серія ВА №1007234 від 23.09.2020;
від ДП АМПУ в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» - Запорожець Д.Ю., довіреність № 926 від 18.09.2020, Одинцова Я.В., довіреність №9370 від 04.12.2019.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16 березня 2020 про зустрічне забезпечення
у справі № 915/212/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГІДРОБУД УКРАЇНА
до відповідача Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України
головуючий суддя: Коваль С.М.
місце прийняття ухвали: Господарський суд Миколаївської області
В судовому засіданні 24.09.2020р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
26.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Гідробуд Україна звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 26.02.2020 про забезпечення позовних вимог до подання позову, в порядку п. 1 ч. 1ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
- заборони АТ Банк Альянс до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі виплачувати кошти бенефіціару (Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) за банківською гарантією повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018, виданої на забезпечення виконання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, укладеного між ДП Адміністрація морських портів України та ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА;
- заборони АТ Банк Альянс до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі виплачувати кошти бенефіціару (Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) за банківською гарантією №2295-17 від 21.12.2017, виданої на забезпечення виконання Договору підряду на виконання робіт: Будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі міста Миколаєва», укладеного між ДП Адміністрація морських портів України та ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА.
Заява мотивована ризиком незаконного списання Банком грошових коштів ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА у сумі 9497875 гривень за банківською гарантією №2295-17 від 21.12.2017, на виконання вимоги ДП Адміністрація морських портів України 4928/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019, а також грошових коштів у сумі 76772882,06 грн. по гарантії повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018 на виконання вимоги ДП Адміністрація морських портів України № 4930/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019.
Реальність списання грошових коштів, до вирішення спору по суті, обґрунтована умовами банківської гарантії №2295-17 від 21.12.2017 та гарантії повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018, за умовами яких Гарант (акціонерне товариство Банк Альянс) зобов`язується виплатити Бенефіціару (ДП Адміністрація морських портів України) гарантійні суми 9497875 грн. (банківська гарантія №2295-17 від 21.12.2017) та 76772882,06 грн. (гарантії повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018) протягом 5 банківських днів після дня отримання вимоги. ДП Адміністрація морських портів України направлено вимоги акціонерному товариству Банк Альянс, які обґрунтовані тим, що ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА неналежно виконує зобов`язання по договору №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, а саме: своєчасно та в повному обсязі не виконано роботи, які були передбачені договором.
В свою чергу, списання грошових коштів призведе до прямого порушення прав позивача, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, без звернення до суду з окремими позовами.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2020 року (суддя Коваль С.М.) заяву ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА б/н від 26.02.2020 про забезпечення позову задоволено. Заборонено АТ Банк Альянс до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі виплачувати кошти бенефіціару (Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) за банківською гарантією повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018, виданої на забезпечення виконання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, укладеного між ДП Адміністрація морських портів України та ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА; заборонено АТ Банк Альянс до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі виплачувати кошти бенефіціару (Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) за банківською гарантією №2295-17 від 21.12.2017, виданої на забезпечення виконання Договору підряду на виконання робіт: Будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі міста Миколаєва», укладеного між ДП Адміністрація морських портів України та ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА.
10.03.2020 Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про вжиття зустрічного забезпечення шляхом:
- внесення ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в розмірі 76 772 882,06 грн. протягом п`яти днів з дня винесення Ухвали про зустрічне забезпечення;
- внесення ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в розмірі 9 497 875,00 грн. протягом п`яти днів з дня винесення Ухвали про зустрічне забезпечення;
- встановити, що у разі невиконання ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» вимог заходів зустрічного забезпечення, скасовуються заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 28.02.2020 року у справі 915/212/20.
Заява мотивована тим, що застування судом заходів забезпечення позову може спричинити збитки ДП Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України за умов невжиття зустрічного забезпечення, оскільки на сьогоднішній день Господарським судом міста Києва розглядаються позови ДП Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до АТ «Банк Альянс» про стягнення 76 772 882,06 грн. (справа № 910/2996/20) та про стягнення 9 497 875,00 грн. (справа №910/3029/20), а тому заборона АТ «Банк Альянс» здійснювати виплати по банківським гарантіям до набрання рішення суду по цій справі законної сили може унеможливити виконання рішення суду по справам № 910/2996/20, № 910/3029/20 та не дозволить АТ «Банк Альянс» виконати направлені вимоги у добровільному порядку, що, в свою чергу, може призвести до неотримання відповідачем у спірних відносинах коштів передоплати, зокрема, від Банку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 року (суддя Коваль С.М.) у задоволенні заяви Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про застосування зустрічного забезпечення позову відмовлено.
Вказана ухвала господарського суду мотивована наступним:
- заявником при зверненні із зустрічним забезпеченням позову не подано доказів того, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви відкрито провадження у господарських справах № 910/2996/20 та № 910/3029/20 щодо стягнення 76 772 882,06 грн. та 9 497 875,00 грн.;
- Адміністрацією не наведено суду жодної обставини (доказів), які свідчили б як про можливість понесення даним підприємством збитків внаслідок вжитих судом заходів до забезпечення позову, так і про наявність обґрунтованої підозри їх понесення (розмір збитків);
- застосування заходів до забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді заборони АТ «Банк Альянс» виплачувати кошти за банківською гарантією повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 та за банківською гарантією №2295-17 від 21.12.2017, виданих на забезпечення виконання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, не впливає на можливість здійснення Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» господарської діяльності, не обмежує обіг грошових коштів підприємства, тощо.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 по справі №915/212/20, задовольнити заяву ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про зустрічне забезпечення від 06.03.2020 №812/18-01-02/Вих/18.
Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржувана ухвала була прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, а також при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного.
Скаржник зазначає, що постановлення судом ухвали від 16.03.2020 по справі №915/212/20 про відмову у застосуванні зустрічного забезпечення позову порушує права та законні інтереси Адміністрації та позбавляє права реалізувати свої права згідно судових рішень в інших судових справах, провадження по яким було відкрито до прийняття оскаржуваної ухвали.
На думку скаржника, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заборона на спірні кошти не впливає на можливість здійснення відповідачем господарської діяльності, а також не обмежує обіг грошових коштів підприємства.
Необхідність подання заяви про зустрічне забезпечення позову викликана саме тим, що ухвалою суду від 28.02.2020 року у справі №915/212/20 судом вжито заходи забезпечення позову, якими заборонено АТ «Банк Альянс» сплачувати кошти на користь Адміністрації по двом банківським гарантіям на суму 9 497 875 грн. та на суму 76 772 882,06 грн.
Оскаржувана ухвала позбавляє Адміністрацію права у передбачений законом спосіб гарантувати повернення державних коштів (непогашеного авансу) в сумі 76 772 882,06 грн. сплаченого підряднику (позивачу), згідно умов Договору. При цьому, реалізація повернення коштів здійснюється гарантом (АТ «Банк Альянс»), а не позивачем (ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА»), у судовому порядку.
Також скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є дискримінаційною, оскільки дозволяє надалі позивачу безпідставно користуватися державними коштами відповідача, та не компенсує негативні наслідки для Адміністрації від постановленої ухвали від 28.02.2020 у справі №915/212/20, яка є перешкодою для отримання коштів Адміністрацією від Гаранта в межах інших судових справ (№910/2996/20, №910/3029/20).
На думку скаржника, оскаржувана ухвала надає можливість відповідачу надалі користуватися державними коштами, що в свою чергу, спричиняє відповідачу збитки у великих розмірах (в т.ч. і потенційно можливе отримання доходів за користування іншими особами грошовими коштами відповідача).
Крім того, скаржник зазначає, що прийняте забезпечення позову призводить до негативних наслідків як для економічної складової державного підприємства, так і для держави в цілому, оскільки ДП «АМПУ» є стратегічним державним підприємством. Наразі, відповідач позбавлений можливості користуватися коштами та навіть контролю за цими коштами (находження коштів на депозитному рахунку суду).
Також, скаржник вказує, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2020 по справі 3910/1678/20 прийнято заяву ТОВ «ТІС-ГІДРОТЕХНІКА» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА». Підготовче засідання було призначене на 26.02.2020, відкладено розгляд справи на 16.03.2020.
Отже, на думку скаржника, є додаткові ризики того, що забезпечення позову вжите оскаржуваною ухвалою призведе в подальшому взагалі до унеможливлення повернення Адміністрацією державних коштів у сумі 76 772 882,06 грн.
Зустрічне забезпечення позову може компенсувати зазначені вище ризики втрати фінансових ресурсів Адміністрації.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 клопотання Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „16 березня 2020р. у справі № 915/212/20; призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України на 18 червня 2020 року о 15:30 год.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» просило залишити апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
02.06.2020 року від Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити Господарському суду Миколаївської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 задоволено клопотання Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України про проведення судового засідання у режимі відеоконференції; призначено апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до розгляду в режимі відеоконференції на 18 червня 2020 року о 15:30 год. та доручено Господарському суду Миколаївської області забезпечити проведення судового засідання у справі №915/212/20 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Миколаївської області.
16.06.2020 та 17.06.2020 від Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України надійшли пояснення по справі.
Крім того,17.06.2020 від Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
17.06.2020 від ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА надійшла заява про розгляд апеляційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України без участі представника товариства.
18.06.2020 від ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА надійшла заява про відкликання раніше поданої заяви про розгляд апеляційної скарги без участі представника та відкладення розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України на іншу дату.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України відкладено, призначено апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до розгляду в режимі відеоконференції на 30 липня 2020 року об 16:30 год. та доручено Господарському суду Миколаївської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 915/212/20 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Миколаївської області.
30.06.2020 від Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
30.07.2020 від ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16 березня 2020 про зустрічне забезпечення у справі №915/212/20 на термін, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, пов`язаних з належним повідомленням учасників справи про час та місце проведення наступного судового засідання. Клопотання ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА задоволено. Призначено апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до розгляду в режимі відеоконференції на 24 вересня 2020 року об 15:30 год. та доручено Господарському суду Миколаївської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 915/212/20 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Миколаївської області. 24.09.2020 Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
В судове засідання 24.09.2020 в режимі відеоконференції з`явилися представники скаржника, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягали на її задоволенні та на скасуванні ухвали місцевого господарського суду.
Представник ТОВ ГІДРОБУД УКРАЇНА заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Порядок застосування інституту зустрічного забезпечення унормовано приписами статті 141 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.
Аналізуючи вказані приписи законодавства, апеляційна колегія зазначає, що під зустрічним забезпеченням слід розуміти спосіб гарантування відшкодування можливих збитків, які можуть бути заподіяні одній зі сторін господарського процесу забезпеченням позову.З огляду на те, що зустрічне забезпечення не може бути вжито господарським судом без застосування заходів забезпечення позову, зустрічне забезпечення позову є залежним від інституту забезпечення позову. Умовно кажучи, зустрічне забезпечення є складовою частиною інституту забезпечення позову.
Таким чином, зустрічне забезпечення позову як процесуальний засіб захисту відповідача має приблизно ті ж самі ознаки, що і забезпечення позову, і також передбачає дотримання принципів господарського судочинства, зокрема принципів змагальності, рівності і пропорційності, які теж мають місце у разі застосування зустрічного забезпечення. Більш того, саме запровадження цього захисного засобу спрямовано на забезпечення рівності правового статусу сторін; принцип пропорційності фактично виражений в ч. 3 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, під зустрічним забезпеченням позову слід розуміти механізм, що складається із тимчасових процесуальних дій господарського суду, що наділені обмежувальним характером для позивача і спрямовані на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, завданих забезпеченням позову.
Отже, на відміну від заходів забезпечення, завданням яких є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване на захист прав та інтересів відповідача.
Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Як вбачається із заяви, Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України про зустрічне забезпечення та доводів апеляційної скарги, останнього, відповідач наполягає на тому, що Господарським судом міста Києва розглядаються позови ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до АТ «Банк Альянс» про стягнення 76 772 882,06 грн. (справа № 910/2996/20) та про стягнення 9 497 875,00 грн. (справа №910/3029/20), а заборона АТ «Банк Альянс» здійснювати виплати по банківським гарантіям до набрання рішення суду по цій справі законної сили може унеможливити виконання рішення суду по справам № 910/2996/20 та № 910/3029/20 та не дозволить АТ «Банк Альянс» виконати направлені вимоги у добровільному порядку, що, в свою чергу, може призвести до неотримання відповідачем у спірних відносинах коштів передоплати, зокрема, від Банку.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона, зокрема, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Апеляційна колегія зазначає, що обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.
Проте, ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не наведено жодної обставини та не доведено належними та допустимими доказами, як про можливість понесення даним підприємством збитків внаслідок вжитих судом заходів до забезпечення позову, так і про наявність обґрунтованої підозри їх понесення (розмір збитків).
Відтак, апеляційна колегія вказує про недоведеність обґрунтування відповідної заяви про зустрічне забезпечення позову, а також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування заходів до забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді заборони АТ «Банк Альянс» (Банку) виплачувати кошти за банківською гарантією повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018 та за банківською гарантією №2295-17 від 21.12.2017, виданих на забезпечення виконання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, є заходом, направленим на забезпечення збереження цих коштів та майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Заборона АТ «Банк Альянс» щодо виплати грошових коштів забезпечує дотримання розумного балансу майнових інтересів двох сторін, між якими виник спір про право на отримання або повернення спірних грошових коштів на підставі Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 року на загальну суму 76 772 882,06 грн. та на підставі Банківської гарантії №2295-17 від 21.12.2017 року на суму 9 497 875,00 грн.
Також, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, який зазначив, що така заборона на спірні кошти не впливає на можливість здійснення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» господарської діяльності та не обмежує обіг грошових коштів підприємства.
Апеляційна колегія звертає увагу на те, що у вимогах заявника про застосування зустрічного забезпечення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» вказується лише на припущення щодо можливості збитків.
Враховуючи вимоги інституту забезпечення позову та виходячи з того, що зустрічне забезпечення є частиною цього інституту, апеляційна колегія зазначає, що саме лише посилання у клопотанні на потенційну можливість понесення збитків не може бути підставою для задоволення заяви про зустрічне забезпечення.
Крім того, судова колегія вказує, що відповідно до 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Виходячи з аналізу наведеної норми, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом суду, а не його обов`язком вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Враховуючи, що вжиті заходи до забезпечення позову до подання позову направлені на забезпечення збереження спірного майна (коштів) та майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позову, їх вжиття базується на дотриманні розумного балансу майнових інтересів двох сторін, між якими виник спір про право на таке майно (кошти), а також приймаючи до уваги недоведення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» факту можливості понесення ним збитків, спричинених вжитими судом заходами до забезпечення позову, колегія суддів, доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Доводи скаржника, що наведені в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана судова ухвала відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, ст.ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 року у справі № 915/212/20 залишити без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
25.09.2020р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький
