ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
про відмову у застосуванні зустрічного забезпечення позову
16 березня 2020 року Справа № 915/212/20
м . Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши заяву державного підприємства “Адміністрація морських портів України”
в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація
морських портів України”,
про зустрічне забезпечення
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ГІДРОБУД УКРАЇНА”
(01103, м.Київ, вул. Михайла Бойчука, 28; 08301, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ БОТАНІЧНА, будинок 1/6);
Відповідач: державне підприємство “Адміністрація морських портів України”,
01135, пр-т Перемоги, 14, м. Київ;
в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація
морських портів України”,
54020, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв;
ВСТАНОВИВ:
26.02.2020 товариство з обмеженою відповідальністю “ГІДРОБУД УКРАЇНА” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 26.02.2020 про забезпечення позовних вимог до подання позову, в порядку п. 1 ч. 1ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило заборони АТ “Банк Альянс” до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі виплачувати кошти бенефіціару (Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) за банківською гарантією повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018, виданої на забезпечення виконання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, укладеного між ДП “Адміністрація морських портів України” та ТОВ “ГІДРОБУД УКРАЇНА”; заборони АТ “Банк Альянс” до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі виплачувати кошти бенефіціару (Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) за банківською гарантією №2295-17 від 21.12.2017, виданої на забезпечення виконання Договору підряду на виконання робіт: Будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 - 45000000-7 “Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі міста Миколаєва”, укладеного між ДП “Адміністрація морських портів України” та ТОВ “ГІДРОБУД УКРАЇНА”.
Ухвалою суду від 28.02.2020 заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОБУД УКРАЇНА” б/н від 26.02.2020 про забезпечення позову задоволено.
10.03.2020 року до суду надійшла заява державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі - Адміністрація) про вжиття зустрічного забезпечення шляхом:
- внесення товариством з обмеженою відповідальністю “ГІДРОБУД УКРАЇНА” на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в розмірі 76 772 882,06 грн. протягом п`яти днів з дня винесення Ухвали про зустрічне забезпечення;
- внесення товариством з обмеженою відповідальністю “ГІДРОБУД УКРАЇНА” на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в розмірі 9 497 875,00 грн. протягом п`яти днів з дня винесення Ухвали про зустрічне забезпечення;
- встановити, що у разі невиконання товариством з обмеженою відповідальністю “ГІДРОБУД УКРАЇНА” вимог заходів зустрічного забезпечення, скасовуються заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 28.02.2020 року у справі 915/212/20.
Заява мотивована тим, що застування судом заходів забезпечення позову може спричинити збитки Адміністрації за умов невжиття зустрічного забезпечення, оскільки на Господарським судом міста Києва розглядаються позови державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до АТ “Банк Альянс” про стягнення 76 772 882,06 грн. (справа № 910/2996/20) та про стягнення 9 497 875,00 грн. (справа №910/3029/20), а тому заборона АТ “Банк Альянс” здійснювати виплати по банківським гарантіям до набрання рішення суду по цій справі законної сили може унеможливити виконання рішення суду по справам № 910/2996/20 та № 910/3029/20 та не дозволить АТ “Банк Альянс” виконати направлені вимоги у добровільному порядку, що, в свою чергу, може призвести до неотримання відповідачем у спірних відносинах коштів передоплати, зокрема, від Банку.
Суд вважає дану заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно господарського процесуального законодавства господарський суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.ч. 1, 3 ст. 141 ГПК України).
Отже вжиття заходів зустрічного забезпечення та встановлення його розміру законом покладено на розсуд суду, який розглядає відповідну заяву. Застосування означених заходів у відповідності до ч.1 ст.141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду.
При цьому, для вжиття заходів зустрічного забезпечення необхідно враховувати обставини справи, а також співмірність вжитих заходів із заявленими вимогами та можливими збитками осіб щодо яких такі заходи вживаються.
За своєю суттю, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком.
Посилаючись на наявність підстав для вжиття зустрічного забезпечення, державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” посилається на той факт, що Господарським судом міста Києва розглядаються позови державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до АТ “Банк Альянс” про стягнення 76 772 882,06 грн. (справа № 910/2996/20) та про стягнення 9 497 875,00 грн. (справа №910/3029/20), а заборона АТ “Банк Альянс” здійснювати виплати по банківським гарантіям до набрання рішення суду по цій справі законної сили може унеможливити виконання рішення суду по справам № 910/2996/20 та № 910/3029/20 та не дозволить АТ “Банк Альянс” виконати направлені вимоги у добровільному порядку, що, в свою чергу, може призвести до неотримання відповідачем у спірних відносинах коштів передоплати, зокрема, від Банку.
Натомість, заявником при зверненні із зустрічним забезпеченням позову не подано доказів того, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви відкрито провадження у господарських справах № 910/2996/20 та № 910/3029/20 щодо стягнення 76 772 882,06 грн. та 9 497 875,00 грн., а тому посилання заявника на неможливість виконання рішень по зазначеним справам є передчасним.
В свою чергу, оцінка відповідних правовідносин у даній справі має бути здійснена судом в результаті вирішення відповідного спору, а не на стадії вжиття заходів до забезпечення позову або зустрічного забезпечення. Оскільки ТОВ “ГІДРОБУД УКРАЇНА” при зверненні із заявою про забезпечення позову зазначив, що має намір звернутись із позовною заявою, щодо:
- визнання повністю недійсним правочину №4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019 про розірвання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 щодо будівництва причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва, укладеного між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ “ГІДРОБУД УКРАЇНА”;
- визнання незаконними Вимоги №4930/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019 р. по Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 року на загальну суму 76 772 882,06 грн. та Вимоги №4928/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019 р. по Банківській гарантії №2295-17 від 21.12.2017 року на загальну суму 9 497 875,00 грн.;
- визнання відсутності права у Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) на отримання грошових коштів: у розмірі 76 772 882,06 грн. на підставі Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 року та у розмірі 9 497 875,00 грн. на підставі Банківської гарантії №2295-17 від 21.12.2017 року.
Крім того, державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” не наводить суду жодної обставини (доказів), які свідчать як про можливість понесення даним підприємством збитків внаслідок вжитих судом заходів до забезпечення позову, так і про наявність обґрунтованої підозри їх понесення (розмір збитків).
Суд зауважує, що застосування заходів до забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді заборони АТ “Банк Альянс” (Банку) виплачувати кошти за банківською гарантією повернення авансового платежу № 2936-18 від 22.05.2018 та за банківською гарантією №2295-17 від 21.12.2017, виданих на забезпечення виконання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, є заходом, направленим на забезпечення збереження цих коштів та майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Заборона АТ “Банк Альянс” щодо виплати грошових коштів забезпечує дотримання розумного балансу майнових інтересів двох сторін, між якими виник спір про право на отримання або повернення спірних грошових коштів на підставі Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 року на загальну суму 76 772 882,06 грн. та на підставі Банківської гарантії №2295-17 від 21.12.2017 року на суму 9 497 875,00 грн.
Така заборона на спірні кошти не впливає на можливість здійснення державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” господарської діяльності, не обмежує обіг грошових коштів підприємства тощо.
Ураховуючи, що вжиті заходи до забезпечення позову до подання позову направлені на забезпечення збереження спірного майна (коштів) та майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позову, їх вжиття базується на дотриманні розумного балансу майнових інтересів двох сторін, між якими виник спір про право на таке майно (кошти), а також приймаючи до уваги недоведення державним підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” факту можливості понесення ним збитків, спричинених вжитими судом заходами до забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Суд звертає увагу заявника на той факт, що у випадку, якщо позов ТОВ “ГІДРОБУД УКРАЇНА” буде залишений без розгляду або провадження за ним закрито з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 ГПК України підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову, за правилами ст. 146 ГПК України державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок ТОВ “ГІДРОБУД УКРАЇНА”.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 141, 234 ГПК України, –
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про застосування зустрічного забезпечення позову – відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суддя С.М.Коваль.
