ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 915/212/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився
відповідача 1 - Запорожець Д.М. (самопредставництво)
відповідача 2 - Фокін С.О. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГідроБуд Україна»
до: державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»;
акціонерного товариства «Банк Альянс»
про визнання недійсним правочину, визнання незаконними вимог за банківською гарантією та визнання відсутності права на отримання коштів на підставі гарантії повернення авансового платежу та банківської гарантії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГідроБуд Україна» (далі - ТОВ «ГідроБуд Україна», позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ», відповідач 1, скаржник) та акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс», відповідач 2), в якому просило суд:
- визнати повністю недійсним правочин від 12.12.2019 № 4540/18-01-02/Вих/18 про розірвання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 щодо будівництва причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва, укладеного між ДП «АМПУ» та ТОВ «ГідроБуд Україна» (далі - договір);
- визнати незаконними Вимоги від 28.12.2019 № 4930/18-01-02/Вих/18 по Гарантії повернення авансового платежу від 22.05.2018 № 2936-18 на загальну суму 76 772 882, 06 грн та Вимоги від 28.12.2019 № 4928/18-01-02/Вих/18 за Банківською гарантією від 21.12.2017 № 2295-17 на загальну суму 9 497 875 грн;
- визнати відсутність права у ДП «АМПУ» на отримання грошових коштів: у розмірі 76 772 882,06 грн на підставі Гарантії повернення авансового платежу від 22.05.2018 № 2936-18 та у розмірі 9 497 875 грн на підставі Банківської гарантії від 21.12.2017 № 2295-17.
1.2. Позов мотивований необґрунтованістю та відсутністю законних підстав для розірвання укладеного між сторонами договору підряду в односторонньому порядку та відсутністю права на отримання грошових коштів на підставі банківської гарантії.
Зокрема, позивач зазначив, що:
- за умовами укладеного між сторонами договору, право на його одностороннє розірвання виникає у Замовника у випадку порушення Підрядником своїх зобов`язань (а саме: виконання робіт настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим) та наявності вини Підрядника, що призвело до нанесення Замовнику шкоди. Однак, факт порушення Підрядником умов договору відсутній, а тому у Замовника не було законного права на відмову від зобов`язання в односторонньому порядку. Окремо позивач зазначає про відсутність збитку, як обов`язкового елементу істотності порушення договірного зобов`язання;
- у період з вересня по грудень 2019 року Підрядник не мав можливості виконувати взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з анулюванням дозволу на виконання будівельних робіт, відмовою ДП «АМПУ» у допуску до об`єкта, а також вжитими судом заходами забезпечення позову шляхом заборони здійснення будівництва на земельній ділянці;
- обов`язок Гаранта щодо сплати коштів виникає лише у випадку наявності факту порушення Принципалом перед Бенефіціаром зобов`язання, забезпеченого гарантією (настання гарантійного випадку) та направлення Бенефіціаром гаранту письмової вимоги. За відсутності порушення зобов`язання, забезпеченого гарантією, відповідальність Гаранта не настає, оскільки гарантійний випадок не настав. У даному випадку, як стверджує позивач, між сторонами виникли зобов`язання на підставі договору підряду та до 31.10.2020 у Замовника були відсутні законні підстави стверджувати про порушення строків виконання робіт з боку Підрядника, а тому інформація, зазначена ДП «АМПУ» у вимогах про порушення строків виконання робіт не відповідає дійсності, у зв`язку із чим вимоги Бенефіціара є незаконними, а право на отримання коштів по гарантії відсутнє.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
2.2. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020 у справі №915/212/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, позов задоволено повністю.
Визнано недійсним правочин №4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019 про розірвання договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 щодо будівництва причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва, укладеного між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «ГідроБуд Україна».
Визнано незаконними вимоги №4930/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019 по Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 на загальну суму 76 772 882,06 грн та вимоги №4928/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019 по Банківській гарантії №2295-17 від 21.12.2017 на загальну суму 9 497 875,00 грн;
Визнано відсутність права у Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) на отримання грошових коштів: у розмірі 76 772 882,06 грн на підставі Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 та у розмірі 9 497 875,00 грн на підставі Банківської гарантії №2295-17 від 21.12.2017.
Судові рішення мотивовані недоведеністю факту неналежного виконання ТОВ «ГідроБуд Україна» взятих на себе зобов`язань за договором у зв`язку із наявністю, зокрема судової заборони на дозвільні документи Адміністрації та заборони на виконання будівельних робіт по договору, зупинення виконання робіт, у зв`язку з відсутністю затвердженого фінансового плану на календарний рік, недопуском Адміністрацією з вересня 2019 року позивача до виконання робіт за договором, кінцевим строком виконання робіт - 25.10.2020.
Оскільки позивачем доведено відсутність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, у зв`язку з невстановленням факту неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань, вимоги позивача про визнання незаконними вимоги по Гарантії повернення авансового платежу, вимоги по Банківській гарантії та вимоги про визнання відсутнім права у Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на отримання грошових коштів: на підставі гарантії повернення авансового платежу і на підставі Банківської гарантії, задоволено судами попередніх інстанцій.
2.3. Постановою Верховного Суду від 18.11.2021 (колегія суддів: Мамалуй О.О., Баранець О.М., Студенець В.І.) рішення господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Суд касаційної інстанції виходив з того, що судами попередніх інстанцій належним чином не встановлювались обставини щодо належного виконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань за договором.
Зокрема, зазначено, що:
- судами не досліджувалося та не відображено в судових рішеннях питання виконання Підрядником робіт відповідно до Календарного графіку авансування та їх обсяг, належного виконання робіт та, при наявності неналежного виконання, чи могло це призвести до невиконання Підрядником робіт у строки, встановлені договором.
- судами не досліджувалися акти приймання виконаних будівельних робіт, з урахуванням Календарного графіку, яким передбачено перелік робіт та строки їх виконання;
- судами не досліджувалися акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень, листопад 2019 року, тобто виконання позивачем робіт у період відмови відповідача в допуску до виконання робіт та дії ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2019.
2.4. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено частково, визнано повністю недійсним правочин про розірвання договору. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 102 грн витрат по сплаті судового збору. У позові до АТ «Банк Альянс» відмовлено.
2.5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (колегія суддів: Богацька Н.С., Ярош А.І., Принцевська Н.М.) рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Відповідач 1, не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати в оскаржуваній частині, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана з посиланням на приписи пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та мотивована тим, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 30.09.2021 у справі №927/110/18 (щодо застосування апеляційною інстанцією статті 269 ГПК України та відмови у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи) та від 23.08.2019 у справі №917/1489/18 (щодо застосування норми статті 613 ЦК України). Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не в повній мірі враховані вказівки Верховного Суду, які містяться в постанові від 18.11.2021 у справі №915/212/20.
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник вказує зокрема на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку обставинам справи, зокрема, причинам зупинення підрядником робіт за договором у період січень-лютий 2019. Скаржник також зазначає, що суди не досліджували питання порушення підрядником своїх зобов`язань, передбачених договором, щодо продовження строку дії гарантії забезпечення виконання договору та гарантії забезпечення повернення авансового платежу. Крім того, скаржник зазначає, з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи
5. Доводи інших учасників справи. Заяви/клопотання з процесуальних питань
5.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ «Банк Альянс» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
5.2. ТОВ «ГідроБуд Україна» надіслало в електронній формі відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника, просить касаційне провадження за касаційною скаргою з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити через не подібність справ, на які посилається скаржник.
5.3. Від відповідача 1 надійшли на електронну адресу Верховного Суду пояснення, які підписані кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП). Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 05.07.2023.
5.4. На електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання від ТОВ «ГідроБуд Україна» про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою (харчове отруєння) та неможливістю прибути до суду представника позивача 06.07.2023. Клопотання підписане КУЕП. Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 06.07.2023.
5.5. У судовому засіданні 06.07.2023 Суд протокольною ухвалою у задоволенні клопотання відмовив, у зв`язку з тим, що: явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою; розгляд справи касаційною інстанцією здійснюється в межах статті 300 ГПК України. Крім того, ТОВ «ГідроБуд Україна» не надано доказів, які б об`єктивно підтверджували неможливість забезпечити явку представника у судове засідання. Суд також врахував, що учасником справи є юридична особа, яка не була позбавлена права на забезпечення представництва як самопредставництва, так і кількості адвокатів або представників для забезпечення участі у судовому засіданні зі справи.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
6.1. Між ДП «АМПУ» та ТОВ «ГідроБуд Україна» (підрядник) за результатами процедури публічної закупівлі укладено договір від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 (далі - Договір).
6.2. Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов Договору виконати роботи з будівництва об`єкту : «Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській 23 у Заводському районі м. Миколаєва» за кодом ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт, зазначені в Технічних вимогах (Додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) в межах ціни, визначеної в Договірній ціні (Додаток № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи.
6.3. Відповідно до пункту 1.2 договору місцезнаходження об`єкту будівництва: Україна, 54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Заводська 23, територія та акваторія морського порту Миколаїв.
6.4. Згідно з пунктом 1.3 договору кількісні характеристики виконуваних за цим Договором Робіт відображаються в Технічних вимогах (Додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) та підтверджуються Договірною ціною (Додаток №2 до Договору, який є його невід`ємною частиною).
6.5. Відповідно до пункту 1.4 договору склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника та можуть бути переглянуті сторонами в процесі робіт шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
6.6. Згідно з пунктом 2.1 договору строк виконання робіт - 730 (сімсот тридцять) (заповнюється Учасником, вказати цифрами та прописом, але не більше 790 календарних днів) календарних днів безпосереднього виконання Робіт з дати початку виконання Робіт - початок виконання робіт - не пізніше 60 (шістдесяти) (заповнюється Учасником, вказати цифрами та прописом, але не більше 60 календарних днів) календарних днів з дня настання останньої із наступних подій:
- перерахування Підряднику попередньої оплати (авансу) згідно пунктом 4.1 цього Договору, надання фронту Робіт із підписанням відповідно акту та передачі наступних документів:
- передачі затвердженої проектної документації (стадія «Проект»). Передача проектної документації оформляється відповідним двостороннім актом, підписаним відповідальними представниками Замовника і Підрядника;
- передачі засвідчених належним чином копій дозволу на виконання будівельних робіт та дозволу на проведення робіт на землях водного фонду. Копії дозволу на виконання будівельних робіт та дозволу на проведення робіт на землях водного фонду надсилаються із супровідним листом на адресу Підрядника або передаються за двостороннім актом, підписаним відповідальними представниками Замовника і Підрядника.
6.7. Відповідно до пункту 2.2 договору датою початку робіт є дата підписання Акту про початок робіт. Датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття Замовником на підставі оформленого Акту приймання-передачі закінчених робіт (акт про виконані роботи) у відповідності до розділу 5 цього Договору.
6.8. Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 02.10.2019 № 6) зазначено, що договірна ціна становить 315 890 347, 97 (триста п`ятнадцять мільйонів вісімсот дев`яносто тисяч триста сорок сім гривень 97 копійок) грн без ПДВ, крім того ПДВ 63 178 069, 59 (шістдесят три мільйони сто сімдесят вісім тисяч шістдесят дев`ять гривень 59 копійок) грн., разом Договірна ціна цього Договору становить 379 068 417, 56 (триста сімдесят дев`ять мільйонів шістдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 56 копійок) з ПДВ.
6.9. Відповідно до пункту 4.1 Договору замовник здійснює попередню оплату (аванс), яка відбувається поетапно, відповідно до календарного графіку авансування та виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №3 до Договору) у розмірі 30 (тридцять) відсотків. Авансування відбувається протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після отриманого Замовником оригіналу належним чином оформленого рахунку від Підрядника з урахуванням пункту 4.2 розділу 4 цього Договору. Про отримання документів, зазначених у розділі 4.2 розділу 4 цього Договору Замовник сповіщає Підрядника листом з повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення. Підрядник протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання зазначеного листа направляє Замовнику належним чином оформлений рахунок для перерахування попередньої оплати за цим Договором.
Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору на момент отримання Замовником рахунку на здійснення авансування Підрядник зобов`язаний надати Замовнику безумовну безвідкличну банківську гарантію повернення авансового платежу від банківської установи, що складає 100% від розміру авансу, зазначеного у пункті 4.1 за цим Договором, з можливістю поступового зменшення такої гарантії з врахуванням пункту 4.6, 4.7 розділу 4 цього Договору.
6.10. У разі ненадання Підрядником банківської гарантії повернення авансового платежу, попередня оплата Замовником не здійснюється.
6.11. Відповідно до пункту 4.7 договору Підрядник протягом терміну дії цього Договору, з дня надходження попередньої оплати (авансу) підтверджує його використання за призначенням Актами за формами КБ-2в та КБ-3. Погашення (зарахування) попередньої оплати (авансу) здійснюються при поетапних оплатах за виконані Роботи, пропорційно вартості виконаних Робіт по Актам за формами КБ-2в та КБ-3. Відсотки зарахування попередньої оплати (авансу) при поетапних оплатах за виконані Роботи відповідають відсоткам попередньої оплати за цим Договором та складають 30 (тридцять) відсотків.
6.12. Згідно з пунктом 4.8 договору безумовна безвідклична банківська гарантія, яка надається Підрядником Замовнику як гарантія повернення авансового платежу, повинна містити зобов`язання банка-гаранта «сплатити за першою вимогою» Замовника, тобто закріплювати обов`язок безумовного перерахування банком-гарантом коштів на поточний рахунок Замовника щодо письмової вимоги Замовника.
6.13. Відповідно до пункту 4.9 договору безумовна безвідклична банківська гарантія діє до 31.12.2019 включно, у разі необхідності з продовженням строку її дії з підстав неповного погашення Підрядником авансового платежу, наданого Замовником згідно з пунктами 4.1, 4.2 розділу 4 цього договору до 31.12.2019.
6.14. Пунктом 5.1 договору передбачено, що приймання-передача закінчених Робіт (об`єкта будівництва) здійснюється Сторонами відповідно до загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови) та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію та оформлюється актом приймання-передачі закінчених робіт (актом про виконані роботи).
6.15. Відповідно до пункту 6.1 договору до укладання цього Договору Підрядник зобов`язаний надати підтвердження забезпечення виконання Договору (виконання зобов`язань за Договором) у розмірі 2,5 (двох цілих п`яти десятих) відсотків від Договірної ціни, що складає 9 497 875, 00 (дев`ять мільйонів чотириста дев`яносто сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок) грн. у вигляді безвідкличної та безумовної банківської гарантії.
6.16. Відповідно до пункту 6.2 Договору забезпечення виконання Договору надається Замовнику Підрядником у вигляді оригіналу банківської гарантії на вказану суму.
6.17. Згідно з пунктом 6.3 Договору безвідклична та безумовна банківська гарантія, яка надається Підрядником Замовнику, як забезпечення виконання цього Договору про закупівлю, повинна містити зобов`язання банка-гаранта «сплатити за першою вимогою» Замовника, тобто закріплювати обов`язок безумовного перерахування банком-гарантом коштів на поточний рахунок Замовника проти письмової вимоги Замовника. Банківська гарантія діє до 31.12.2019 включно, у разі необхідності з продовженням строку її дії з підстав неповного виконання умов (зобов`язань) договору до 31.12.2019 у відповідності до підстав, зазначених у пункті 16.2, пункті 16.3 розділу 16 цього Договору.
6.18. Відповідно до пункту 6.4 Договору банківською гарантією забезпечується виконання зобов`язань Підрядника перед замовником за цим Договором в повному обсязі отриманої банківської гарантії.
6.19. Пунктом 6.5 Договору передбачено, що Замовник повертає забезпечення виконання Договору після виконання Підрядником умов цього Договору та введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або цього Договору недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
6.20. Відповідно до пункту 6.6 Договору забезпечення виконання Договору не повертається у випадках невиконання та неналежного виконання Робіт Підрядником, дострокового припинення цього Договору або його розірвання за вини Підрядника.
6.21. Згідно з підпунктом 7.1.3 пункту 7.1 Договору передбачено інші обов`язки Замовника, зокрема, надати Підряднику фронт Робіт, передати дозвільну та іншу документацію передбачену пунктом 2.1 цього Договору.
6.22. Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 Договору передбачено інші права Замовника, зокрема:
- відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав Роботи або виконує їх настільки повільно (невиконання або неналежне виконання), що закінчення їх у строк, визначений Договором, стає неможливим, повідомивши про це його у строк 15 календарних днів до запланованої дати розірвання.
6.23. Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Договору Підрядник зобов`язаний виконати Роботи у строки, встановлені Договором.
6.24. Згідно з підпунктом 7.3.4 пункту 7.3 Договору Підрядник зобов`язаний надати Замовнику банківську гарантію в порядку та на умовах, встановлених в розділі 6 цього Договору.
6.25. Відповідно до пункту 11.1 Договору початок Робіт та закінчення Робіт Сторони оформляють окремим двостороннім актом, підписаним уповноваженими представниками Замовника і Підрядника.
6.26. Датою початку Робіт є дата підписання акту про початок робіт. Закінчення Робіт фіксується актом приймання-передачі закінчених робіт (актом про виконані роботи).
6.27. Відповідно до пункту 11.2 Договору приймання Замовником Робіт, виконаних Підрядником, проводиться у місяці пред`явлення їх Підрядником Замовнику, шляхом підписання повноважними представниками Сторін Актів за формами КБ-2в та КБ-3. Приймання днопоглиблювальних робіт відбувається на підставі планшета виконавчих промірів глибин та відомості підрахунку об`ємів.
6.28. Згідно з пунктом 15.1 Договору зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю Сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.
6.29. Пунктом 15.2 Договору передбачено, що сторона Договору, яка вважає за необхідне внести зміни у цей Договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні або повідомлення про розірвання (крім повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку).
6.30. Відповідно до пункту 15.3 Договору Замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі, зокрема:
- втрати, анулювання, відкликання, визнання недійсним чи нечинним будь-якого з дозволів Замовника, без якого виконання робіт не є можливим відповідно до законодавства України;
- у разі настання подій визначених пунктом 12.3 розділу 12 цього Договору;
- в інших випадках порушень зобов`язань Підрядника за Договором.
6.31. Відповідно до пункту 15.6 Договору у разі настання подій, визначених у пункті 15.3-15.5 цього Договору Сторона, яка має право розірвати договір в односторонньому порядку, зобов`язана направити на адресу іншої Сторони письмове повідомлення (лист з повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення), в якому зазначається настання однієї з вищевказаних подій, за 15 календарних днів до такого розірвання. Дата, вказаного у листі-повідомленні, є датою розірвання Договору.
6.32. Згідно з пунктом 16.1 Договору цей Договір набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками Сторін, засвідченням підписів печатками та затвердженням фінансового плану Замовника на відповідний рік (відкладальна обставина згідно з частиною першою статті 212 Цивільного кодексу України) і за наявності передбачених витрат на фінансування Робіт за цим Договором у затвердженому фінансовому плані.
6.33. Відповідно до пункту 16.2 Договору строк дії договору може бути продовжено на строк дії несприятливих для виконання відповідних робіт за договором погодних умов та в інших випадках, передбачених розділом 11 цього Договору, якщо такі умови та/або випадки є підставою для продовження строку виконання Робіт відповідно до умов договору.
6.34. Пунктом 16.3 Договору передбачено, що у разі відсутності затвердженого фінансового плану на наступний календарний рік, виконання робіт зупиняється з 01 січня такого календарного року, та поновлюється після затвердження фінансового плану на відповідний рік, за наявності в ньому витрат на відповідний рік.
6.35. Відповідно до пункту 16.4 Договору цей Договір діє протягом 2017-2019 років, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями Сторін до їх повного виконання.
6.36.Згідно з пунктом 17.1 Договору умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до повного виконання Сторонами зобов`язань, крім випадків, передбачених чинним законодавством України у сфері публічних закупівель. В тому числі, Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі та загальну вартість цього Договору залежно від реального фінансування видатків та/або виробничої потреби Замовника. Зміни в Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, та оформлюються відповідною додатковою угодою до цього Договору.
6.37. Відповідно до пункту 20.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є:
Додаток № 1: Технічні вимоги.
Додаток № 2: Договірна ціна на будівництво об`єкту «Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській 23 у Заводському районі м. Миколаєва» (Додаток складається згідно ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» при укладанні договору на підставі тендерної пропозиції Переможця).
Додаток №3: Календарний графік авансування та виконання робіт (складається при укладанні Договору з Переможцем).
6.38. Судом першої інстанції встановлено, що Договір підряду підписано та скріплено печатками сторін. Суду не подано доказів визнання недійсним договору.
6.39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до Договору між сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін:
- Додаток № 1: Технічні вимоги;
- Додаток № 2: Договірна ціна на будівництво об`єкту «Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській 23 у Заводському районі м. Миколаєва»
- Додаток № 3: Календарний графік авансування та виконання робіт від 27.12.2017, в якому зокрема, сторони погодили найменування виду робіт та графік авансування та виконання робіт з розподілом за кварталами (всього 8 кварталів). Сума попередньої оплати становить 113 974 500, 00 грн.
6.40. Також встановлено, що до Договору сторонами вносились зміни шляхом укладання додаткових угод, а саме:
- додаткова угода № 1 від 26.10.2018 (зміни в частині договірної ціни);
- додаткова угода № 2 від 13.11.2018 (зміни в частині врегулювання порядку відшкодування збитків навколишньому середовищу та біоресурсам);
- додаткова угода № 3 від 29.11.2018 (зміни в частині договірної ціни);
- додаткова угода № 4 від 19.02.2019 (зміни в частині реквізитів сторін);
- додаткова угода № 5 від 27.08.2019 (зміни в частині договірної ціни);
- додаткова угода № 6 від 02.10.2019 (зміни в частині договірної ціни).
6.41. Позивачем до матеріалів справи подано Додаток № 3 до договору «Календарний графік авансування та виконання робіт» без дати та номера, який містить підписи підрядника та замовника, а також скріплений печатками. Відповідно до вказаного Додатку № 3 строк виконання робіт (видів робіт) визначено з розподілом за кварталами, місяцями, декадами (9 кварталів). Граничним строком виконання робіт є жовтень 2020.
6.42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.08.2018 між сторонами (замовником та підрядником) підписано Акт про початок робіт за договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 на виконання робіт з будівництва об`єкту: «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській 23 у Заводському районі м. Миколаєва». Датою початку робіт по Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 вважається дата підписання даного акту. Акт підписано сторонами 27.08.2018 та скріплено печаткою підрядника.
6.43. Обставини справи щодо анулювання/скасування дозвільних документів та судових заборон на будівництво.
6.44. Рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.07.2019 № 19 анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 № ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».
6.45. Листом від 13.09.2019 за № 3140/18-01-02/Вих/18 Миколаївською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) повідомлено ТОВ «ГідроБуд Україна» про вищевказане рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.
6.46. Листом від 25.09.2019 за №3324/18-01-02/Вих/18 Миколаївською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) повідомлено ТОВ «ГідроБуд Україна», що з метою подальшого виконання умов договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 та відповідно вирішення питання дозвільних документів, необхідних для виконання будівельних робіт, ДП «АМПУ» подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України. ДП «АМПУ» отримано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 р. по справі № 640/17094/19 про забезпечення позову.
6.47. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 по справі № 640/17094/19 вжито заходи забезпечення адміністративного позову.
Зупинено дію рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.07.2019 №19 щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».
Зупинено дію рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №98-с від 24.05.2019 щодо скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».
Зупинено дію рішення Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Миколаївській області №01-з від 09.01.2019 щодо зупинення дії мостобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».
6.48. Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/11648/19 вжито заходи забезпечення позову.
До набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у даній справі:
- заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно (Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1,6207 га (кадастровий номер 4810136300:07:002:0062) по вул. Заводська, 23 у м. Миколаєві (у тому числі у разі їх поділу чи об`єднання з іншими ділянками);
- заборонено Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 1,6207 га (кадастровий номер 4810136300:07:002:0062) по вул. Заводська, 23 у м. Миколаєві;
- заборонено ДП «АМПУ» вчиняти із земельною ділянкою площею 1,6207 га (кадастровий номер 4810136300:07:002:0062) дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.
6.49. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/11648/19 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви виконувача обов`язків прокурора Миколаївської області про забезпечення позову.
6.50. Постановою КГС ВС від 10.03.2020 у справі № 910/11648/19 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 910/11648/19 скасовано, ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/11648/19 залишено в силі.
6.51. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.10.2019 у справі № 915/2146/19 вжито заходи забезпечення позову.
Заборонено ДП «АМПУ» в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти дії, які перешкоджають виконанню умов Договору від 27.12.2017 №196-В-МИФ-17, укладеного між ДП «АМПУ» в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» та ТОВ «ГідроБуд Україна»
6.52. ТОВ «ГідроБуд Україна» 26.09.2019 звернувся до МФ ДП «АМПУ» із листом від 26.09.2019 № вих. 140-К, в якому просив допустити ТОВ «ГідроБуд Україна» до виконання будівельних робіт на території Миколаївського морського порту.
6.53. У відповідь на вищевказаний лист МФ ДП «АМПУ» листом від 26.09.2019 № 3357/1801-02/вих.18 повідомила ТОВ «ГідроБуд Україна» про відсутність підстав для забезпечення допуску працівників ТОВ «ГідроБуд Україна» до виконання будівельних робіт на території Миколаївського морського порту, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 по справі № 640/17094/19 не визначені заходи щодо можливості поновлення виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.
6.54. Обставини справи щодо виконання договору підряду.
6.55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору підряду відповідачем МФ ДП «АМПУ» проведено на користь позивача ТОВ «ГідроБуд Україна» оплату авансу в загальній сумі 113 974 500, 00 грн.
6.56. В період з січня 2019 по лютий 2019 роботи не виконувались, у зв`язку із зупиненням виконання робіт на підставі пункту 16.3 договору та листа замовника № 221/18-05-02 від 18.01.2019. Вказана обставина не заперечується сторонами.
6.57. Позивачем в період з березня 2018 по листопад 2019 виконувались роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт, які наявні в матеріалах справи.
6.58. Позивач зазначає, що відповідач, починаючи з вересня 2019, фактично заборонив виконання робіт та не допускав працівників позивача. В період з вересня 2019 по листопад 2019 позивачем виконувались обов`язкові роботи стосовно завершення раніше початих ділянок робіт.
6.59. В свою чергу відповідач МФ ДП «АМПУ» зазначає, що позивач виконував роботи в період з вересня 2019 по листопад 2019, які відносяться до основних робіт. При цьому, роботи, які зафіксовано в актах № 14-16, виконувались зі значним простроченням, оскільки зазначені роботи повинні були бути виконані ще в липні 2019.
6.60. На підтвердження факту виконання позивачем робіт до матеріалів справи відповідачем подано витяг з вахтового журналу змінного диспетчера відділу морських операцій служби головного диспетчера, листи позивача від 04.09.2019, від 26.10.2019, від 30.10.2019, в яких позивач повідомляв відповідача про прибуття плавзасобів, просив надати буксири для виконання робіт тощо. На підтвердження того, що відповідач МФ ДП «АМПУ» не перешкоджав позивачу виконувати роботи в період з 09.09.2019 (судова заборона на виконання будівельних робіт) до 04.12.2019 відповідачем подано до матеріалів справи копії перепусток, видані Філією працівникам ТОВ «Гідробуд», а також копії заявок на видачу перепусток. Крім того, подано заяву свідка від 29.04.2020 (начальника відділу інженерних споруд та капітального будівництва).
6.61. В свою чергу позивач, заперечуючи проти факту виконання робіт, зазначає, що вказані в перепустках особи не є працівниками позивача (довідка про суми нарахованої і виплаченої заробітної плати).
6.62. Судом також встановлено, що під час дії договору підряду відповідачем МФ ДП «АМПУ» на адресу позивача неодноразово направлялись листи, в яких повідомлялось про відставання за термінами виконання, які позначені в календарному графіку.
6.63. Дослідивши Календарний графік авансування та виконання робіт будівництва об`єкту (додаток № 3 до договору від 27.12.2017), а також наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, судами попередніх інстанцій встановлено факт прострочення підрядником виконання робіт, а саме:
- п. 1 водолазне обстеження дна на глибині більше 2, 5 м (початок та закінчення виконання робіт за графіком вересень 2018) - акт виконаних робіт № 3 від 26.10.2018 (прострочення 1 місяць);
- п. 5 виготовлення і занурення металевих паль діаметром 820х12 основу кранового шляху (початок робіт за графіком грудень 2018; закінчення виконання робіт за графіком липень 2019) - акти виконаних робіт № 3 від 26.10.2018, № 5, 7, 9, 12, а також № 16 від 29.12.2019 (прострочення 4 місяці);
- п. 6 виготовлення і занурення металевого шпунта PU32 зі сталі S355GP в лицьову стінку больверка довжиною 24, 0 м (початок робіт за графіком грудень 2018; закінчення виконання робіт за графіком липень 2019) - акти виконаних робіт № 3 від 26.10.2018, № 4, 5, 7, 8, а також № 16 від 29.12.2019 (прострочення 4 місяці);
- п. 7 виготовлення та занурення фасонних шпунтин довжиною до 24, 0 м (початок робіт за графіком грудень 2018; закінчення виконання робіт за графіком липень 2019) - акти виконаних робіт № 3 від 26.10.2018, № 4, 5, 7, 8, а також № 16 від 29.12.2019 (прострочення 4 місяці).
6.64. Факт прострочення виконання робіт не спростовано позивачем.
6.65. Обставини справи щодо розірвання договору.
6.66. МФ ДП «АМПУ» 12.12.2019, керуючись пунктом 7.2, пунктом 15.3, пунктом 15.6 договору підряду, направило ТОВ «Гідробуд» повідомлення від 12.12.2019 № 4540/18-01-02/Bux18 про розірвання договору підряду в односторонньому порядку з 28.12.2019, у зв`язку з порушенням підрядником зобов`язань за договором (суттєве відставання виконання робіт від графіку виконання робіт, затвердженого сторонами).
6.67. ТОВ «Гідробуд» 17.12.2019 направило на адресу МФ ДП «АМПУ» лист від 17.12.2019 № 955-О, в якому просило відкликати повідомлення про розірвання договору та розглянути питання внесення змін до договору в частині продовження строків виконання робіт.
6.68. Обставини справи щодо забезпечення виконання зобов`язання.
6.69. Судом встановлено, що 21.12.2017 року між АТ «Банк Альянс» (банк) та ТОВ «ГідроБуд Україна» (принципал) укладено договір про надання банківської гарантії № 2295-17, відповідно до п. 1.1 якого за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара (ДП «Адміністрація морських портів України») гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму в разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору. Гарантійний випадок - невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань за договором.
6.70. Сума гарантії складає 9 497 875,00 грн (пункт 1.2 договору).
6.71. Відповідно до пункту 1.4 договору гарантія вступає в силу з моменту підписання та діє по 31 грудня 2019 року включно.
6.72. Відповідно до пункту 2.2 договору принципал доручає банку, а банк має право на підставі цього доручення здійснювати договірне списання на користь банку з будь-якого рахунку принципала, що відкритий та/або буде відкритий у майбутньому у банку, грошових коштів в сумі заборгованості принципала за цим договором та гарантією, враховуючи прострочену заборгованість по сплаті комісії за надання гарантії, заборгованості по сплаті пені, штрафу та інших платежів, що мають сплачуватись згідно з цим договором та договором застави/іпотеки/поруки. Право на договірне списання виникає у банку у випадках порушення умов даного договору, а також з дня, наступного за останнім днем строку (терміну), протягом якого принципал зобов`язаний виконати будь-яке грошове зобов`язання за цим договором та/або договорами забезпечення.
6.73. Згідно з пунктом 3.5 договору банк розглядає вимогу із доданими документами протягом 5 робочих днів з дати її отримання.
6.74. Протягом 1 робочого дня із дати отримання вимоги бенефіціара по гарантії, банк письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).
6.75. Принципал в строк, визначений у вимозі банка, зобов`язаний:
- перерахувати банку грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги бенефіціара на оплату по гарантії, на рахунок, визначений банком;
- письмово повідомити банк про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги бенефіціара документах умовам гарантії.
6.76. Відповідно до пункту 3.6 договору після розгляду вимоги банк:
- або переказує на рахунок бенефіціара суму, розмір якої не перевищує суму гарантії (п. 1.2 цього договору та з урахуванням п. 1.3 цього договору);
- або повідомляє бенефіціара про відмову у задоволенні його вимоги.
6.77. 21.12.2017 року банк оформив та видав бенефіціару банківську гарантію №2295-17, як забезпечення належного і своєчасного виконання підрядником робіт на підставі договору підряду, що буде укладений згідно проведеної процедури закупівлі відкритих торгів на виконання робіт «Будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:215-45000000-7 (Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва)».
6.78. Відповідно до банківської гарантії, вимога бенефіціара до банку повинна містити твердження, що принципал частково або повністю не виконав своїх зобов`язань за договором, із зазначенням суті невиконаних принципалом зобов`язань та суми, яка вимагається до сплати.
6.79. 28.12.2019 МФ ДП «АМПУ» звернулась до АТ «Банк Альянс» з вимогою № 4928/18-01-02/Вих./18 від 28.12.2019 по банківській гарантії № 2295-17 від 21.12.2017, в якій, посилаючись на порушення принципалом строків виконання робіт за договором підряду, просив сплатити кошти в сумі 9 497 875, 00 грн.
6.80. 03.01.2020 банк листом № 05.1/6 повідомив ТзОВ «ГідроБуд» про повторне отримання вимоги від бенефіціара.
6.81. Судом встановлено, що 22.05.2018 між АТ «Банк Альянс» (Банк) та ТОВ «ГідроБуд Україна» (принципал) укладено договір про надання банківської гарантії №2936-18, відповідно до пункту 2.1 якого гарант зобов`язується надати на користь бенефіціара гарантію повернення авансового платежу за умови виконання принципалом зобов`язання, передбаченого п. 4.3.1 цього договору, та за умови надання відповідного забезпечення, шляхом укладення договору забезпечення (договорів забезпечення), передбаченого (передбачених) п. 2.13 цього договору.
6.82. Гарантія надається відповідно до договору №196-В-МИФ-І7 від 27.12.2017, щодо підряду на виконання робіт: «Будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 - 45000000-7 (Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва)», укладеним між принципалом та бенефіціаром щодо виконання бенефіціаром своїх відповідних платіжних зобов`язань за договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, а саме здійснення оплати авансового платежу у розмірі 113 974 500,00 грн на користь принципала, а принципал не повернув повністю або частково суму авансового платежу.
6.83. Відповідно до пункту 2.4 договору у відповідності до цього договору гарант зобов`язується надати на користь бенефіціара гарантію та сплатити бенефіціару грошові кошти за гарантією при настанні гарантійного випадку відповідно до умов гарантії.
6.84. Пунктом 2.8 договору визначено, що гранична сума гарантії становить 113 974 500,00 грн.
6.85. 22.05.2018 банк оформив та видав бенефіціару банківську гарантію повернення авансового платежу №2936-18.
6.86. 28.12.2019 МФ ДП «АМПУ» звернулась до АТ «Банк Альянс» з вимогою № 4930/18-01-02/Вих./18 від 28.12.2019 по банківській гарантії № 2936-18 від 22.05.2018, в якій, посилаючись на порушення принципалом строків виконання робіт за договором підряду, просив сплатити кошти в сумі 76 772 882, 06 грн.
6.87. 03.01.2020 банк листом № 05.1/4 повідомив ТОВ «ГідроБуд Україна» про повторне отримання вимоги від бенефіціара.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.2. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.3. За приписами частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.4. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
8.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладений між ДП «АМПУ» та ТОВ «ГідроБуд Україна» договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
8.6. Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
8.7. Згідно зі статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
8.8. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина перша статті 846 ЦК України).
8.9. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
8.10. За результатом нового розгляду справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 позов задоволено частково, визнано повністю недійсним правочин про розірвання договору. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 102 грн витрат по сплаті судового збору. У позові до АТ «Банк Альянс» відмовлено.
8.11. Місцевий господарський суд дійшов наступних висновків, з якими погодився і апеляційний господарський суд:
- поданий позивачем Додаток № 3 договору, без дати та номера, фактично є неукладеним та таким, що не створив правових наслідків, оскільки сторони не дотримались порядку внесення змін до умов договору шляхом укладення відповідної додаткової угоди;
- згідно умов пунктів 2.1 та 2.2 договору та враховуючи дату підписання акту про початок робіт, строк їх виконання розпочався з 27.08.2018, а кінцевим строком є 26.08.2020 (730 календарних днів), але не пізніше 25.10.2020 (790 календарних днів), про що також зазначено в постанові суду касаційної інстанції у даній справі;
- під час дії договору позивачем виконувались будівельні роботи, починаючи з 27.08.2018 (дата підписання акта про початок робіт) по грудень 2018 (4 місяці), що підтверджується наявними в справі актами виконаних робіт № 1 - 7;
- у зв`язку з відсутністю фінансового плану на наступний календарний рік, виконання робіт за договором було зупинено у січні-лютому 2019, що не заперечується сторонами у справі;
- починаючи з березня 2019 по серпень 2019 (6 місяців) позивачем виконувались будівельні роботи, що підтверджується наявними в справі актами виконаних робіт № 8 - 12;
- починаючи з 09.09.2019, діяла судова заборона на виконання будівельних робіт (ухвала господарського суду м. Києва від 09.09.2019 у справі № 910/11648/19, якою вжито заходи забезпечення позову);
- враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що фактично позивач мав право (можливість) виконувати будівельні роботи протягом 10 місяців (з 27.08.2018 по грудень 2018 та з березня 2019 по серпень 2019).
- протягом вищевказаного періоду позивачем допускалось порушення строків виконання відповідних видів (етапів) робіт, які передбачені календарним графіком фінансування та виконання робіт (Додаток № 3 від 27.12.2017 до договору);
- фактично Замовник, направляючи повідомлення Підряднику про розірвання договору, виходив з того, що строк дії договору та строк виконання робіт за договором спливають 31.12.2019, що, на його думку, свідчить про неможливість виконання Підрядником зобов`язання за договором (закінчення виконання робіт у строк, передбачений договором);
- суд зазначив, що Підрядником виконано обсяг робіт, який у відсотковому співвідношенні, виходячи з вартості виконаних робіт, становить 35,7 %. Водночас за умовами договору та Додатку № 3 строк виконання робіт становить 730 календарних днів, тобто 24 місяці. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстави для тверджень про те, що закінчення виконання робіт Підрядником у строки, встановлені договором, було явно неможливим;
- отже, відповідач, помилково ототожнив «строк виконання зобов`язання» та «строк дії договору», неправильно визначив граничний строк виконання робіт (31.12.2019) та вчинив дії щодо одностороннього розірвання договору з порушенням вимог частини другої статті 849 ЦК України та умов пункту 7.2 договору;
- за таких обставин, правочин про розірвання договору відповідно до положень статті 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, а позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
8.12. Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання незаконними Вимог по Гарантії повернення авансового платежу та по Банківській гарантії, а також про відсутність права у Миколаївської філії ДП «АМПУ» на отримання грошових коштів на їх підставі, суд зазначив, що ДП «АМПУ» не є зобов`язаною особою перед позивачем.
8.13. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позову про визнання недійсним правочину про розірвання договору, подав апеляційну скаргу та просив прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.
8.14. В суді касаційної інстанції учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення (ухвалу) суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи (пункт 1 частини першої статті 287 ГПК України).
8.15. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені приписами статті 300 ГПК України, а також вимоги касаційної скарги, предметом касаційного перегляду є дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позову про визнання недійсним правочину про розірвання договору, оскільки саме в цій частині справа переглянута господарським судом апеляційної інстанції.
8.16. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України .
8.17. Так, касаційна скарга мотивована зокрема тим, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, зазначених в розділі 4 цієї постанови.
8.18. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
8.19. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.20. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі, з огляду на принцип диспозитивності, визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.21. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.22. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
8.23. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.24. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.25. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
8.26. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
8.27. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.28. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.29. Водночас колегія суддів зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.30. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
8.31. Водночас, Верховний Суд в силу приписів статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
8.32. Так, у справі № 927/110/18 господарським судом Чернігівської області розглядалася справа за заявою акціонерного товариства Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-дорожня компанія» про банкрутство.
8.33. Скаржник зазначає, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виклав висновок щодо правомірності призначення судової експертизи апеляційним господарським судом, який міститься в постанові від 30.09.2021 №927/110/18.
8.34. Втім, посилання скаржника в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.09.2021 у справі 927/110/18, суд касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки висновки у зазначених справах зроблені Судом в залежності від обґрунтованості/необґрунтованості відповідних клопотань про призначення експертизи та можливості/неможливості встановлення судами дійсних обставин справи.
8.35. У справі №913/632/17 керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України до Сєвєродонецької міської ради і публічного акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання недійсними пунктів 1, 3 рішення Сєвєродонецької міської ради від 09.08.2005 № 2223 «Про заходи, спрямовані на отримання кредиту Комунальним підприємством «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», а також договору іпотеки від 07.09.2005, укладеного між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» і Сєвєродонецькою міською радою.
8.36. Позовні вимоги у справі № 913/632/17 обґрунтовано з посиланням на положення статей 21, 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, статей 1, 14 Закону України «Про іпотеку», статей 3, 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», статей 4, 6, 10, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 1, 6, 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; перевищенням повноважень Сєвєродонецькою міською радою під час прийняття спірного рішення та укладення договору іпотеки, оскільки в іпотеку було передано майно, що належить до об`єктів загальнодержавного значення, і не підлягає приватизації та передачі в іпотеку.
8.37. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 269 ГПК України без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17.
8.38. Верховний Суд сформулював усталену правову позицію про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів поза встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення особою відповідної процесуальної дії з причин, що не залежали від неї, тягар доведення яких покладається на учасника справи (постанова від 26.02.2019 у справі №913/632/17).
8.39. Слід зазначати, що норми права, означені скаржником (статі 99, 269 ГПК України), є загальними та універсальними, адже є нормами процесуального права, вміщеними у ГПК України, та застосування яких не залежить від категорії спорів, що розглядаються судами, а залежить від предмету доказування, доводів і аргументів сторін, які є вагомими і ключовими з точки зору доказів та обставин справи, і які впливають на кваліфікацію спірних правовідносин.
8.40. При цьому, Верховний Суд зауважує, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать наведеним висновкам Верховного Суду, оскільки у справі, що розглядається, та в наведених скаржником справах, суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм процесуального права.
8.41. Суд касаційної інстанції зауважує, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
8.42. Доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції, викладеної у постанові від 18.11.2021 у цій справі зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій та до переоцінки доказів у справі, що у силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
8.43. Скаржник також посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 613 ЦК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
8.44. У постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення попередньої оплати та штрафу за порушення строку виконання робіт, а за зустрічним позовом заявлено вимоги про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи.
8.45. Касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме постанові від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, оскільки зазначена постанова Верховного Суду, на висновки щодо застосування норм права в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, була прийнята за іншої, ніж у цій справі (№ 915/212/20) фактично-доказової бази, тобто, хоча й у спорі, пов`язаної з відносинами будівельного підряду, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, тобто зазначена справи і справа, яка розглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками.
8.46. За відсутності подібності правовідносин, суд касаційної інстанції згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України з врахуванням відзивів на касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
8.47. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
8.48. Скаржник також зазначає про те, що підставою оскарження судових рішень попередніх інстанцій є те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 287, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
8.49. Втім, з огляду на положення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України Суд, не бере до уваги аргументи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази. Відповідно до зазначеної норми процесуального права наведені порушення (в разі їх наявності) є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Однак, у цій справі підстава, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, на яку посилається скаржник, не підтвердилася.
8.50. Щодо тверджень скаржника про необґрунтовану відмову у задоволенні клопотань про призначення судової експертизи, колегія суддів зазначає про те, що відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
8.51. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
8.52. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
8.53. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
8.54. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
8.55. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
8.56. Відповідно до частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
8.57. Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
8.58. За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
8.59. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
8.60. При цьому, самим скаржником зазначається, що судом розглянуто його клопотання про призначення експертизи. Отже, ураховуючи принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник аргументовано не довів в чому саме полягає необґрунтованість відхилення клопотань щодо призначення експертизи. Крім того, незгода із відмовою у призначенні експертизи сама по собі не може бути підставою для висновку, що судом допущено у цій частині порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування оскарженого рішення.
8.61. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника через їх необґрунтованість щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
8.62. Верховний Суд звертає увагу на те, що визнання недійсним правочину про розірвання договору не обмежує, та не позбавляє права на звернення до суду в передбаченому законодавством порядку щодо стягнення коштів або задоволення своїх прав, передбачених умовами договору.
8.63. Суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
8.64. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа «Рябих проти Росії», заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
8.65. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України), слід залишити без задоволення в частині, що оскаржується.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 в оскаржуваній частині та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 915/212/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 в оскаржуваній частині та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 915/212/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 в оскаржуваній частині та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 915/212/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова
