ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову)
10 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/1127/20
категорія 108010100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача Нестерчук С.С., ,
представника відповідача Садовської-Мариніної В.Б.,
третьої особи - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1", Державне підприємство "Національні інформаційні системи", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Державний реєстратор відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_2 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 18 лютого 2020 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/1127/20.
В судовому засіданні 03.09.2020 року третя особа ОСОБА_1 подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке ухвалою суду від 04.09.2020 призначено до розгляду в судовому засіданні 10.09.2020.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що наразі змінились обставини, які були підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки призупинення наказу Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" жодним чином не впливає на позивача, яка вже не є державним реєстратором. Крім того зазначив, що ухвала про забезпечення позову у вказаній справі порушує права ОСОБА_1 як громадянина, оскільки він не ходить на роботу та у нього відсутні будь-які інші джерела отримання доходу.
А тому, з огляду на все викладене, просить скасувати заходи забезпечення позову.
У судове засідання 10.09.2020 з`явились представник позивача, представник відповідача та третя особа - ОСОБА_1 .
Третя особа - ОСОБА_1 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що вжиті заходи забезпечення позову ніяким чином не впливають на права та обов`язки третьої особи, оскільки дану особу було звільнено з посади керівника КСП за рішенням загальних зборів, а не на підставі вчиненого реєстраційного запису. Звернула увагу, на наразі позивач є державним реєстратором. Зауважила, що наразі не відпали підстави, за якими було застосовано заходи забезпечення позову.
Представник відповідача клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
Третя особа - Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" подала заперечення на клопотання, де зазначила про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Представник третьої особи - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали заяви, вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Згідно з ч. 8 ст. 157 КАС України визначено підстави за яких судом скасовуються заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову.
З аналізу вказаних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів. Тобто, таке клопотання має бути вмотивованим обставинами, що засвідчують припинення підстав, якими було зумовлене постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Крім того суд, вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважає за необхідне звернути увагу на необхідності дотримання принципів правової визначеності та передбачуваності законодавства, на важливості та необхідності застосування яких неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Термін "адміністративний акт" означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятої Комітетом Європи від 28.09.1977 на 275-му засіданні заступників міністрів, будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.
Це визначення, в якому під актами маються на увазі заходи або рішення, "вжиті/прийняті в рамках здійснення владних повноважень", охоплює не лише акти адміністративних органів влади, а також заходи, вжиті іншими особами, юридичними особами публічного та приватного права або фізичними особами, які певною мірою наділені публічно-владними повноваженнями.
У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.
Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Обрання судом саме такого способу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача, повністю узгоджується з приписами частини 2 статті 151 КАС України, та є співмірним із заявленими позовними вимогами позивача і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.
Таким чином, надаючи оцінку викладеним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову обставинам, суд враховує ефективність застосованого способу забезпечення позову для можливого запобігання порушенню або припиненню порушення прав, свобод чи інтересів позивача у майбутньому та співмірність застосованого заходу забезпечення позову з позовними вимогами та інтересами інших учасників справи. Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та для забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Всупереч викладеному третьою особою ОСОБА_1 не наведено обґрунтування та не надано суду доказів на підтвердження факту зміни обставин, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, як і не зазначено будь-яких нових обставин, які можуть слугувати підставами для скасування заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що позивачем повністю оскаржено наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020.
Оскільки, правомірність оскаржуваного наказу підлягає дослідженню лише під час судового розгляду даної адміністративної справи, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, викладені в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2020, відповідають предмету позову та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, суд не вважає, що відпали чи зазнали істотної зміни ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання третьої особи ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі №240/1127/20 є необґрунтованим, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
Одночасно суд зазначає, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись статтями 157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Клопотання третьої особи ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
Відмовити у скасуванні заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 14.09.2020
Суддя Л.А.Шуляк