ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову)
17 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/1127/20
категорія 108010100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача Нестерчук С.С.,
представника відповідача Садовська-Мариніна В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1", Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Державний реєстратор відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 17 березня 2020 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/1127/20.
11 березня 2020 року через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову №92/16/2020/83/3706 від 10.03.2020. В обґрунтування якого представником Міністерства юстиції України зазначено, що приймаючи ухвалу про забезпечення позову від 18.02.2020 судом фактично вирішено питання про протиправність наказу Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки вжиття заходів забезпечення позову вказує на протиправність спірного наказу та свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки позивачу і надалі буде надана можливість вчиняти дії, які нею вчинялися до видання спірного наказу.
Також, представником відповідача наголошено, що вживаючи заходи для забезпечення позову, суд врахував доводи позивача, з приводу того, що у разі не застосування заходів забезпечення позову, позивач у справі вимушена буде відповідно до Порядку №860 пройти анонімне тестування, однак дана обставина взагалі не стосується предмету позову.
Вищенаведене може трактуватись, як вирішення спірних правовідносин, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову.
А тому, з огляду на все викладене просить скасувати заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.
У судовому засіданні 16.03.2020 з`явились представник позивача та представник третьої особи. Розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову відкладено на 17.03.2020.
В судове засідання 17 березня 2020 року з`явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову заперечував в повному обсязі. Додатково вказала, що наразі позивачу не відновлено доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представник відповідача клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з урахуванням обставин, викладених у даному клопотанні.
Третя особа - Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" у поясненнях зазначила про необхідність скасування заходів забезпечення позову.
Третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" у поясненнях зазначило, що позивачу заблоковано доступ 21.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі листа Відділу державної реєстрації Житомирської райдержадміністрації.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали заяви, вважає за необхідне зазначити наступне.
Безспірно, у відповідності до положень ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Згідно з ч. 8 ст. 157 КАС України визначено підстави за яких судом скасовуються заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову.
З аналізу вказаних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів. Тобто, таке клопотання має бути вмотивованим обставинами, що засвідчують припинення підстав, якими було зумовлене постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Натомість, позиція представника відповідача зводиться до фактичної незгоди з ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову, як такої, яка на думку представника, є вирішенням спору по суті.
Всупереч вимогам ст.157 КАС України клопотання представника Міністерства юстиції України не містить жодних доказів того, що змінились або відпали обставини, що слугували підставою для вжиття таких заходів.
Крім того суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Обрання судом саме такого способу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача, повністю узгоджується з приписами частини 2 статті 151 КАС України, та є співмірним із заявленими позовними вимогами позивача і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Таким чином, надаючи оцінку викладеним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову обставинам, суд враховує ефективність застосованого способу забезпечення позову для можливого запобігання порушенню або припиненню порушення прав, свобод чи інтересів позивача у майбутньому та співмірність застосованого заходу забезпечення позову з позовними вимогами та інтересами інших учасників справи. Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та для забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Всупереч викладеному представником відповідача не наведено обґрунтування та не надано суду доказів на підтвердження факту зміни обставин, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, як і не зазначено будь-яких нових обставин, які можуть слугувати підставами для скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки, правомірність оскаржуваного наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань" підлягає дослідженню лише під час судового розгляду даної адміністративної справи, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, викладені в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2020, відповідають предмету позову та вжиття їх не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Одночасно суд зазначає, що посилання в ухвалі про забезпечення позову від 18 лютого 2020 року на Порядок №860 від 24 жовтня 2018 року не було безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову, а лише додатково враховано судом. Інші підстави, вказані в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2020, на час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, не відпали та відповідачем не спростовані.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання представника Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову у справі №240/1127/20 є необґрунтованим, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
Одночасно суд зазначає, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись статтями 155, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у скасуванні заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 20.03.2020
Суддя Л.А.Шуляк