Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/1127/20
08 квітня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1", державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року частково задоволено заяву державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року.
В обґрунтування заявленого клопотання, скаржник вказує на те, що був позбавлений можливості своєчасно оскаржити ухвалу суду першої інстанції, оскільки копію повного тексту судового рішення відповідачем отримано 10 березня 2020 року електронним шляхом на адресу сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Житомирській області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрольно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що свідчить скріншот вхідної кореспонденції електронної пошти.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року "Справа "Пономарьов проти України", наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципи res judicata - принцип остаточності рішення суду і зазначено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо у справах, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Згідно з матеріалами справи, оскаржувану ухвалу постановлено 18 лютого 2020 року.
Також 18 лютого 2020 року судом першої інстанції направлено відповідачу копію оскаржуваної ухвали електронним та поштовим шляхами.
24 березня 2020 року відповідачем подано до суду першої інстанції апеляційну скаргу.
Разом з тим, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки цей строк пропущено з поважних причин.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначає, що оскільки копію повного тексту судового рішення відповідачем отримано 10 березня 2020 року електронним шляхом, тому подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зауважує, що штамп вхідної кореспонденції Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про отримання 10 березня 2020 року копії ухвали Житомирського окружного адміністративного суду, винесеного 18 лютого 2020 року, та супровідний лист щодо направлення копії рішення не є достатніми доказами на підтвердження дати отримання судового рішення, оскільки відсутні будь-які посилання та документи щодо отримання поштових відправлень.
Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Міністерством юстиції України строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .
Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.
