ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/515/20 Господарський суд Тернопільської області
Суддя Бурда Н.М. , розглянувши позовну заяву №б/н від 31.07.2020 (вх. номер 596 від 20.07.2020),
за позовом: Товариства з обмеженою відповдіальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірми "Західтрансбуд", вул. Мельника, 8, м. Львів, 79057
до відповідача: Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001
про стягненняя 3 908 904,29грн. заборгованості.
В С Т А Н О В И В :
31.07.2020 Товариство з обмеженою відповдіальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірми "Західтрансбуд" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягненняя 3 908 904,29грн. заборгованості
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI від 08.07.2011 р.
Частиною першою ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на момент подання позову, передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за подання позовної заяви немайнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" і згідно зі ст.7 цього Закону становить 2102,00 грн.
Проаналізувавши викладені у прохальної частини позовної заяви позовні вимоги, суд робить висновок, що позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення 3 908 904,29грн. заборгованості, отже, сума судового збору за подання даної позовної заяви повинна становити 58 633,56 грн.
Водночас, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору б/н від 20.07.2020, обґрунтоване важким фінансовим станом товариства, спричиненого значною дебіторською заборгованістю по розрахунках за виконані роботи в сумі 3 015 041,56 грн., наявною кредиторською заборгованістю в сумі 1 677 325, 72 грн, посилаючись при цьому на приписи норм ч. 1 ст. 136 ЦПК України, ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".
Дослідивши матеріали позовної заяви та зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання позивачу відстрочки сплати судового збору з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір).
Вказаний перелік підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є вичерпним.
Суд, дослідивши норми статті 8 Закону України «Про судовий збір» дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки сплати судового збору заявнику, оскільки в даному випадку відсутні умови, передбачені чинним законодавством України для вчинення судом даної процесуальної дії.
Крім того, пунктом 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" роз`яснено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади).
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочки сплати судового збору.
Посилання позивача на відсутність коштів на оплату судового збору суд не вважає винятковою обставиною, передбаченою ст. 8 Закону України Про судовий збір.
При цьому судом враховано, що за змістом наведених норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги обставини, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору б/н від 20.07.2020.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз поти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
А отже, відмова у клопотанні про звільнення від сплати судового збору у цій справі не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
Також суд звертає увагу позивача, що в якості нормативного обґрунтування підстав поданого клопотання про відстрочку сплати судового збору він посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України, зокрема на ч. 1 ст. 136 ЦПК України, що не застосовується під час здійснення судочинства у Господарських судах України (ч. 1 ст. 3 ГПК України).
У відповідності до п.1, 2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд вважає, що при зверненні до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви позивачу слід сплатити в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 58 633,56 грн та надати суду відповідні докази сплати.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що за умовами ч. 3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву №б/н від 20.07.2020 (вх. номер 596 від 31.07.2020) Товариства з обмеженою відповдіальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірми "Західтрансбуд" - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
5. За приписами ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
6. Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповдіальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірми "Західтрансбуд", вул. Мельника, 8, м. Львів, 79057.
Дата складання повного тексту ухвали 05.08.2020.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Н.М. Бурда
