УХВАЛА
16 липня 2020 року
Київ
справа №9901/144/20
адміністративне провадження №П/9901/144/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про часткове скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 3 червня 2020 року звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Комісії від 29 січня 2020 року №4 «Про встановлення Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» в частині встановлення плати за виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування.
Ухвалою Верховного Суду від 4 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення її недоліків, шляхом сплати судового збору або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, судом встановлено, що додане до позовної заяви платіжне доручення від 2 червня 2020 року №61 про сплату ГО «Фундація деюре» судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС України за кошти гранту EED №730954377639/2020/1097 не може вважатися належним доказом сплати судового збору у цій справі.
На виконання вказаної ухвали позивачем 9 червня 2020 року подано заяву, в якій зазначено, що вказане платіжне доручення, на його думку, є належним доказом сплати судового збору, а тому суд має відкрити провадження у справі.
16 червня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Білоусу О.В.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.
13 липня 2020 року позивачем подано клопотання про прискорення розгляду справи, в якому зазначено, що недоліки позовної заяви, на його думку, відсутні, а тому просить відкрити провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким, серед іншого, внесено зміни до КАС України.
Цим Законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.
Однак, з поданої позивачем заяви від 13 липня 2020 року вбачається, що він в подальшому не буде виконувати вимоги ухвали Верховного Суду від 4 червня 2020 року про усунення недоліків та наполягає на вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а саме не подано платіжного доручення про сплату ним судового збору на виконання ухвали Верховного Суду від 4 червня 2020 року, і в подальшому позивач не має наміру усувати недоліки позовної заяви, тому підстав для очікування закінчення дії карантину, встановленого до 31 липня 2020 року, для надання часу позивачеві для усунення недоліків позовної заяви, немає.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За правилами статті 2 Закону України «Про судовий збір», платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
З матеріалів позову вбачається, що ГО «Фундація деюре» не є особою, яка звертається до суду, а тому не може бути належним платником судового збору у цій справі.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за подання позовної заяви та не усунуто її недоліки на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 4 червня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, зокрема, не сплатив судовий збір за її подання, вона підлягає поверненню.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про часткове скасування наказу повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
Т.М.Шипуліна
Є.А.Усенко
