Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2020 р. Справа№200/9042/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю та представників сторін:
позивача - Маніченка І.О.
відповідача - Тернинко С.М.;
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” до Головного управління ДПС у Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецької області (далі – 1-й відповідач), Державної фіскальної служби України (далі – 2-й відповідач) в якому просило суд:
- визнати бездіяльність Головного Управління ДФС у Донецькій області протиправною та зобов`язати Головне Управління ДФС у Донецькій області здійснити внесення необхідних змін до облікової картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім” “Інтерелектро” в частині розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій згідно: податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Донецькій області від 19 жовтня 2018 року № 0227254603 у розмірі 346 267,48 грн., податкового повідомлення - рішення Головного Управління ДФС у Донецькій області від 19 жовтня 2018 року № 0227414603 у розмірі 25 588,69 грн., податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Донецькій області від 19 жовтня 2018 року № 0228294603 у розмірі 14 897,52 грн., податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Донецькій області від 22 жовтня 2018 року № 0228314603 у розмірі 28280,08 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2019 року №6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг;
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Інтерелектро” залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі № 200/9042/19-а – залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 18 лютого 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №200/9042/19-а - скасовано.
В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 07.02.2019 № 6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг, прийнято нову постанову та задоволено позов в цій частині.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 07.02.2019 № 6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг.
В іншій частині позовних вимог справу №200/9042/19-а направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 27 лютого 2020 року, справу № 200/9042/19-а передано для розгляду судді Бабічу С.І.
Повно та всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановивши всі її обставини та врахувавши висновки Верховного Суду, щодо обставин, які належить встановити під час нового розгляду даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення рішення:
- від 19 жовтня 2018 року № 0227254603, на підставі акту перевірки від 05 вересня 2018 року за № 1829/05-99-46-03/40914220, встановлені порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, яким застосовано штраф у загальному розмірі 346 267, 48 грн.(арк. справи 14-15, 16- 29).
- від 19 жовтня 2018 року № 0227414603, на підставі акту перевірки від 05 вересня 2018 року № 1829/05-99-46-03/40914220, встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, яким застосовано штраф у загальному розмірі 25 588,69 грн. (арк. справи 31-32,33-36).
- від 19 жовтня 2018 року № 0228294603, на підставі акту перевірки від 05 вересня 2018 року № 1829/05-99-46-03/40914220, встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, яким застосовано штраф у загальному розмірі 14 897,52 грн. (арк. справи 38-39, 40-43).
- від 19 жовтня 2018 року № 0228314603, на підставі акту перевірки від 05 вересня 2018 року № 1829/05-99-46-03/40914220, встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, яким застосовано штраф у загальному розмірі 28 280,08 грн. 897,52 грн. (арк. справи 45-46, 47-49).
Не погодившись із вищезазначеними податковими-повідомленнями рішенням, позивач 03 грудня 2018 року направив скарги до ДФС України, які отримані 07 грудня 2019 року уповноваженою Державною фіскальною службою України особою на одержання пошти - ОСОБА_1 , на підставі довіреності від 29 грудня 2017 року (арк. справи 56-70, 99).
Як свідчать матеріали адміністративної справи та не є спірною обставиною між сторонами, Державною фіскальною службою України скарги позивача зареєстровано 10 грудня 2019 року за №№: 63349/6, 63359/6, 63360/6, 63355/6 (арк. справи 83).
Рішеннями від 28 грудня 2018 року за вихідними № 42099/6/99-99-11-06-01-25, № 42095/6/99-99-11-06-01-25, № 42153/6/99-99-11-06-01-25, № 42165/6/99-99-11-06-01-25, продовжений строк розгляду скарг позивача на податкові повідомлення рішення до 07 лютого 2019 року (арк. справи 71-82).
Рішенням Державної фіскальної служби від 07 лютого 2019 року № 6124/6/99-99-11-06-01-25 податкові повідомлення-рішення № 0227254603, № 0227414603, № 0228294603, № 0228314603- залишено без змін, а скарги – без задоволення (арк. справи 83-85).
05 квітня 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області з вимогами про вчинення певних дії, за вихідними №№ 01/04, 03/04, 05/04, 06/04 від 04 квітня 2019 року, в яких позивач просив здійснити внесення необхідних змін до облікової картки платника податків в частині розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій, згідно податкових повідомлень - рішень у розмірах: 346 267,48 грн., 25 588,690 грн., 14 897,252 грн. та 28 280,08 грн.
Відповідно до підпунктів 21.1.1., 21.1.3., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Пункт 55.1. статті 55 ПК України встановлює, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Згідно з пунктами 56.1. - 56.3., 56.8 - 56.10, 56.13, 56.16 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1617/28062 (далі - Порядок).
Пунктами 1 - 3 Розділу V Порядку встановлено, що скарга подається платником податків особисто або через свого представника безпосередньо до уповноваженого контролюючого органу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення.
Платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомити про це контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення.
Днем подання платником податків скарги є, зокрема, при надсиланні скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з`ясування дати отримання відділенням поштового зв`язку скарги, днем подання скарги вважається день надходження скарги до контролюючого органу.
Відповідно до пунктів 2 - 4 Розділу VІІ Порядку контролюючий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк, визначений в пункті 2 цього розділу, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного в пункті 2 цього розділу.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку…
Як було зазначено вище Постановою Верховного суду від 18 лютого 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №200/9042/19-а - скасовано.
В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 07.02.2019 № 6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг, прийнято нову постанову та задоволено позов в цій частині.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 07.02.2019 № 6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг.
В іншій частині позовних вимог справу №200/9042/19-а направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що оскільки податкові повідомлення-рішення не скасовані рішенням суду чи самим відповідачем, у відповідача відсутні правові підстави для внесення відповідних змін до інтегрованої картки позивача.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Серед іншого, у вказаній постанові Верховного Суду у даній справі, останній дійшов наступних висновків щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.
“…Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку.
22. В разі надсилання платником податків скарги на рішення контролюючого органу поштою, то днем подання скарги вважається дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Суди попередніх інстанцій встановили, що скарги Товариства на рішення контролюючого органу надіслані на адресу ДФС поштою та отримані 07.12.2019 уповноваженою ДФС особою на одержання пошти - ОСОБА_1 .
23. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.
Суди попередніх інстанцій встановили, що контролюючим органом 28.12.2018 прийняті рішення про продовження розгляду скарги.
24. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у межах спірних правовідносин перебіг 20-денного строку розпочинається з 08.12.2018 (з дня наступного за днем отримання скарги) та закінчується 27.12.2018, отже рішення про продовження розгляду скарг від 28.12.2018 прийняті керівником контролюючого органу поза межами строку, встановленого пунктом 56.8. статті 56 Податкового кодексу України.
25. Норма абзацу 3 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України за методом правового регулювання є імперативною та виражає категоричне правило, а саме, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, то скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.
26. Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що скарги Товариства на податкові повідомлення-рішення від 19.10.2018 №0227254603, №0227414603, №0228294603, та від 22.10.2018 №0228314603, подані до ДФС України 07.12.2018, вважаються повністю задоволеними на користь платника податків, з підстав не надіслання контролюючим органом рішення про продовження строків розгляду скарги до закінчення 20-денного строку, перебіг якого почався з наступного дня після отримання скарги.
27. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
28. Рішення Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2019 року №6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг прийняте другим відповідачем без врахування положень абзацу 3 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, а саме задоволення цих скарг на користь платника податків в силу прямої норми Закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. В даному випадку рішення контролюючого органу є рішенням (індивідуальним актом) суб`єкта владних повноважень, яке порушує права позивача у розумінні положень статей 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
29. Посилання судів попередніх інстанцій на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.01.2019 у справі № 826/10853/17, Суд не приймає з огляду на відмінність фактичних обставин та особливості правового регулювання спірних відносин.
30. Суд визнає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, пункти 56.8., 56.9. статті 56 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування судових рішень цих судів та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДФС від 07.02.2019 № 6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг.
31. Доводи касаційної скарги, які стосуються позовних вимог про визнання бездіяльності Головного управління ДФС у Донецькій області протиправною та зобов`язання здійснити внесення необхідних змін до облікової картки Товариства, Суд вважає обґрунтованими…”.
Частиною 5 ст. 353 КАС України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Верховний Суд у вказаній постанові навів наступні висновки та мотиви , з яких скасоване рішення суду першої інстанції у даній справі: “...Доводи касаційної скарги, які стосуються позовних вимог про визнання бездіяльності Головного управління ДФС у Донецькій області протиправною та зобов`язання здійснити внесення необхідних змін до облікової картки Товариства, Суд вважає обґрунтованими.
При цьому прийняття Верховним Судом нового рішення в цій частині позовних вимог не можливо з огляду на не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, зокрема, зміст скарг Товариства на рішення податкового органу (які вимоги платника податків є задоволеними) суди попередніх інстанцій не встановлювали, дані облікової картки Товариства, яка наявна в матеріалах справи, суди не досліджували. Верховний Суд в силу положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, судові рішення в цій частині позовних вимог підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції…”
Врахувавши вказані висновки та мотиви суд, під час нового розгляду даної справи дослідив дані облікової картки позивача з ПДВ, що була наявна в матеріалах справи під час первісного розгляду справи та відповідну картку, станом на момент нового розгляду справи.
З вказаних карток судом встановлено, що суми донарахованих штрафних санкцій згідно податкових повідомлень - рішень від 19 жовтня 2018 року № 0227254603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 346 267, 48 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0227414603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 25 588,69 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0228294603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 14 897,52 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0228314603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 28 280,08 грн. обліковуються як борг за позивачем і станом на момент нового розгляду даної справи та з картки позивача не вилучені.
Крім цього, судом досліджено зміст скарг позивача на рішення податкового органу та встановлено, що задоволеними вважаються, в силу вищевикладених норм, вимоги позивача, викладені у скаргах №№ 03/02, 03/04, 03/07 та 03/08 від 03.12.2018 року, у яких позивач просив: ”скасувати податкові повідомлення - рішення від 19 жовтня 2018 року № 0227254603, № 0227414603, № 0228294603 та від 22 жовтня 2018 року - № 0228314603, відповідно, які прийнято на підставі Акту перевірки № 1825/05-99-46-03/40914220 від 05 вересня 2019 року.
Таким чином, врахувавши вказані висновки Верховного Суду та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про те, що вважаються задоволеними відповідні скарги позивача №№ 03/02, 03/04, 03/07 та 03/08 від 03.12.2018 року, у яких він просив скасувати податкові повідомлення - рішення,від 19 жовтня 2018 року № 0227254603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 346 267, 48 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0227414603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 25 588,69 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0228294603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 14 897,52 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0228314603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 28 280,08 грн., що тягне за собою їх автоматичне скасування, в силу норм ПК України.
Суд не приймає посилання відповідача на необхідність прийняття якогось окремого рішення з цього приводу (вилучення сум штрафу з інтегрованої картки платника податку) судом чи самим відповідачем, оскільки такі податкові повідомлення - рішення, на підставі яких у ІКП позивача обліковуються відповідні суми штрафу, вважаються скасованими в силу ПК України.
Враховуючи автоматичне скасування вказаних податкових - повідомлень рішень - відповідачем допущено протиправну бездіяльність та не виключено відповідні суми штрафів з облікової картки позивача як платника ПДВ.
Безпідставне відображення вказаних сум штрафів у обліковій картці позивача як боргу порушує права позивача, оскільки, наприклад, наявність вказаного боргу зобов`язує відповідача, в силу ст. 87.9 ст. 87 ПК України зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, тощо.
З огляду на викладене, позовні вимоги, в частині, що направлені на новий розгляд, є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просив суд зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області та Державну фіскальну службу України надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вигляді подання суду відповідного звіту є правом, а не обов`язком суду.
У той же час, судове рішення, відповідно до Конституції України, є обов`язковим до виконання.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 6 225, 51 грн., понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Податковим кодексом, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” до Головного управління ДПС у Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області протиправною та зобов`язати Головне Управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 43142826) здійснити внесення необхідних змін до облікової картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” (код ЄДРПОУ 40914220, вул. Ушакова, 8, м. Маріуполь, Донецька область, 87510) в частині розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій згідно: податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19.10.2018 року № 0227254603 у розмірі 346 267,48 грн., податкового повідомлення- рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19.10.2018 року № 0227414603 у розмірі 25588,69 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19.10.2018 року № 0228294603 у розмірі 14 897,52 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.10.2018 року №0228314603 у розмірі 28 280,08 грн.
У задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерелектро” (код ЄДРПОУ 40914220, вул. Ушакова, 8, м. Маріуполь, Донецька область, 87510) судовий збір у розмірі 6 225 (шість тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 51 (п`ятдесят одна) копійка.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 23 червня 2020 року.
Повне рішення складено 03 липня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги те, що у даному судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу 6 Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.І. Бабіч
