ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18грудня 2019 року
м. Київ
справа №759/17836/17
провадження № 51-3065 км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100080006101, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Карцаг (Угорщина), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115Кримінального кодексу України (далі КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду міста Києва від09липня 2018року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12років.
Вироком присуджено стягнути з ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_8 35501 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот одну) гривню та у відшкодування моральної шкоди 200000 (двісті тисяч) гривень.
У вироку вирішено питання стосовно речових доказів та судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28березня 2019року вирок залишено без змін.
ОСОБА_7 засуджено за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за наступних обставин.
Між ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_9 , які перебували за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_3 , у вечірній час 08липня 2017року виник словесний конфлікт з приводу ревнощів з боку ОСОБА_7 та їх подальшого спільного сімейного життя, який мав продовження у першій половині наступного дня 09липня 2017року. Після вказаного словесного конфлікту ОСОБА_7 приблизно о12год. 09липня 2017року вирішив учинити умисне вбивство своєї дружини ОСОБА_9 , для чого вийшовз кухні у коридор квартири та у своїй сумці взяв ніж, клинок якого має довжину 175мм, повернувшись до приміщення кухні, де на той момент перебувала ОСОБА_9 , почав наносити ним численні удари в життєво-важливі органи останньої, після чого взяв зі столу кухонний ніж, лезо якого має довжину 93мм та продовжив наносити ОСОБА_9 численні удари ножем в область тулуба, шиї та обличчя, від чого остання померла на місці.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, просить судові рішення стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисника дії ОСОБА_7 отримали невірну кваліфікацію за ч.1 ст.115КК, однак їх необхідно кваліфікувати за ст.116КК, оскільки тілесні ушкодження, які призвели до смерті потерпілої, ОСОБА_7 були заподіяні в стані сильного душевного хвилювання, яке викликане подружньою зрадою з боку потерпілої.
Позиції інших учасників судового провадження
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_10 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив про законність та обґрунтованість судових рішень стосовно ОСОБА_7 , як в частині кваліфікації дій та призначеного покарання, так і в частині вирішення цивільного позову. Просив розглянути касаційну скаргу у його та потерпілої відсутності.
Захисник у судовому засіданні підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У судовому засіданні прокурор, яка представляла державне обвинувачення під час касаційного розгляду, не вбачала підстав для задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов наступного висновку.
Положеннями ч.1 ст.433КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищестоящого суду стосовно законності, обґрунтованості та умотивованості вироку і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою та умотивованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом повинна відповідати вимогам ст.419КПК України. В мотивувальній частині ухвали мають бути зазначеними короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; встановлені судом першої інстанції обставини; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до частини другої зазначеної статті при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Однак, як вбачається з матеріалів провадження, апеляційний суд при розгляді справи відносно ОСОБА_7 в апеляційному порядку, зазначені вимоги закону не виконав належним чином.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, 11липня 2017року для здійснення захисту ОСОБА_7 залучено адвоката ОСОБА_11 . Крім того, у справі наявні дані про те, що в суді ОСОБА_7 захищав ще й адвокат ОСОБА_12 .
Не погоджуючись із вироком Святошинського районного суду міста Києва від09липня 2018року засуджений ОСОБА_7 та його захисники ОСОБА_11 і ОСОБА_12 подали апеляційні скарги на вказаний вирок.
Однак переглядаючи судове рішення за апеляційними скаргами, суд апеляційної інстанції, всупереч вимог ст.419КПК належно не розглянув наявні в матеріалах кримінального провадження апеляційні скарги.
Так, відкриття апеляційного провадження та призначення кримінального провадження до апеляційного розгляду відбулись за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_12 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від9липня 2018року відносно ОСОБА_7 .
У вступній частині ухвали апеляційного суду вказано, що в судовому засіданні апеляційний суд розглянув апеляційні скарги ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_12 , однак прийняв рішення за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_11 , про що й зазначив у резолютивній частині своєї ухвали. Отже, ухвала апеляційного суду містить суперечності, а з її змісту неможливо встановити, доводи апеляційних скарг кого із захисників були розглянуті та на яких підставах апеляційні скарги визнано необґрунтованими.
Отже, наведене свідчить про те, що апеляційний розгляд у даному кримінальному провадженні відбувся з порушенням вимог Глави31КПК, якою регулюється провадження в суді апеляційної інстанції.
Ухвалу апеляційного суду не можна визнати такою, що відповідає вимогам ст.419КПК, тому вона з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.438КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Оскільки ухвала апеляційного суду скасовується з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, викладені в касаційній скарзі питання щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 апеляційний суд має вирішити в залежності від прийнятого рішення.
Під час нового розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити всі доводи наявних у провадженні апеляційних скарг, перевірити повноваження захисників та з урахуванням усіх обставин прийняти рішення відповідно до вимог ст.ст.370, 419КПК.
Оскільки в касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 не порушувала питання щодо скасування ухвали апеляційного суду з тієї підстави, що апеляційні скарги захисників не були належно розглянуті апеляційним судом, суд касаційної інстанції вважає за можливе вийти за межі касаційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.433КПК суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
З урахуванням наведеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Оскільки Верховний Суд не скасовує вирок суду першої інстанції, за яким ОСОБА_7 відбуває покарання, ОСОБА_7 слід залишити під вартою до вирішення відповідного питання судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від28 березня 2019року відносно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Залишити ОСОБА_7 під вартою до вирішення відповідного питання судом апеляційної інстанції, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
