Номер провадження: 11-кп/813/1596/19
Номер справи місцевого суду: 519/666/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
03.10.2019 року м. Одеса
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06.09.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в рамках підготовчого судового засідання розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України,
встановив:
Вищезазначеною ухвалою суду 1-ої інстанції від 06.09.2019 р. відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України в рамках підготовчого судового засідання розгляду кримінального провадження №12019160200000028 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.11.2019 року.
12.09.2019 року захисником ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 через канцелярію суду 1-ї інстанції подана апеляційна скарга на зазначену ухвалу суду 1-ої інстанції, яка надійшла в провадження судді-доповідача 01.10.2019 року.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з ч.1ст.392 КПК Українив апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбаченихстаттею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до постановленого рішення Конституційним судом України 13.06.2019 року по справі № 3-208/2018(2402/18) № 4-р/2019, за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
У своєму рішенні Конституційний Суд дійшов висновку, що положення частини другої статті 392 Кодексу в частині неможливості окремого апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про продовженнястроку триманняпід вартою не гарантують особі ефективної реалізації її конституційного права на судовий захист, не відповідають критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), не забезпечують справедливого балансу інтересів особи та суспільства.
Відповідно до апеляційної скарги та оскаржуваної ухвали встановлено, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160200000028 від 11.02.2019 р., за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06.09.2019 року задоволено.
Разом з тим, в даному випадку під час підготовчого судового засідання обвинуваченому ОСОБА_4 не продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а за клопотанням прокурора до нього був застосований такий запобіжний захід.
Враховуючи положення ст. 392 КПК України та вищевказане рішення Конституційного Суду України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ухвала Суворовського районного суду Одеської області від 04.09.2019 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Враховуючи те, що в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 оскаржує ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то вважаю, що необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та повернути її останній.
Керуючись ст.ст. 5, 24, 315, 331, 370, 392, 399, 419, 532 КПК України, суддя доповідач,
ухвалив:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06.09.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в рамках підготовчого судового засідання розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України відмовити.
Копію ухвали, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами направити захиснику ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців, а обвинуваченим, який утримується під вартою, у той же строк з моменту отримання її копії.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2
