ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
09.09.2019 Справа № 917/1338/18
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши клопотання про відвід судді від розгляду справи № 917/1338/18
за позовною заявою: 1) ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ;
2) ОСОБА_2 , АДРЕСА_5
до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" вул. Б. Хмельницького, 10, с. Горби, Глобинський район, Полтавська область,39024;
2) ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;
3) ОСОБА_4 , АДРЕСА_4
про визнання недійсним рішень загальних зборів та визнання недійсними редакцій статуту
встановив:
29.10.2018 р. до Господарського суду Полтавської області надійшов позов: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич"; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_4 про: 1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 02.01.2018 року, яке оформлено протоколом №1;2) визнання недійсним редакції статуту Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" яка затверджена рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 02.01.2018 року, яке оформлено протоколом №1 та зареєстрована реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Голубєвою Ларисою Володимирівною від 03.01.2018 року номер запису 15611050018000555; 3) визнання недійсним рішення зборів засновників №3 Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 19.05.2018 року; 4) визнання недійсним редакції статуту Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" яка затверджена рішенням зборів засновників №3 Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 19.05.2018 року та зареєстрована реєстратором КП "ЦР" ОСОБА_5 від 06.06.2018 року номер запису 15611050020000555, 15611070021000555.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.10.2018 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оригінали даної позовної заяви разом з додатками були повернуті позивачу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 року ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.10.2018 року по справі №917/1338/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 року ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.10.2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 року по справі №917/1338/18 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції зі стадії прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
08.07.2019 року матеріали справи повернулись до Господарського суду Полтавської області з Верховного Суду після касаційного перегляду.
Господарський суд Полтавської області дослідивши матеріали справи №918/1338/18 встановив, що відмовляючи у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухвалою від 31.10.2018 року судом разом з ухвалою позивачам було повернуто оригінал позовної заяви з додатками і на даний час в матеріалах справи наявна лише копія даної позовної заяви, що унеможливлює вирішення питання прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оригінал позовної заяви з додатками від позивачів до суду до цього часу не надходив.
З огляду на що, для вирішення даного питання господарським судом Полтавської області 22.07.2019 року на адресу позивачів було направлено лист за вихідним №01-23/737-19 з проханням надати суду оригінал позовної заяви з додатками, які були повернуті позивачам ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.10.2018 року.
02.08.2019 року від позивачів до Господарського суду Полтавської області надійшов оригінал повернутої позовної заяви з додатками, а тому ухвалою суду від 05.08.2019 року було відкрито провадження у даній справі та призначено проведення підготовчого судового засідання на 09.09.2019 року.
09.09.2019 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відвід судді Тимощенко О.М. від розгляду справи № 917/1338/18.
В обґрунтування заявленого відводу позивач 1, зокрема, посилається на те, що ухвалу судді Тимощенко О.М. про відмову у відкритті провадження було скасовано 11.06.2019 року Постановою Великої Палати Верховного Суду; суддею проявляється бездіяльність у вирішенні питання про відкриття провадження у справі та надсилаються позапроцесуальні вимоги до позивача, які не передбачені чинним ГПК України; позивачем двічі ініціювалося притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу, окрім повної недовіри до судді Тимощенко О.М., на думку заявника, свідчить також про можливість упередженого ставлення до неї з боку судді, як до особи, яка ініціювала двічі притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
При розгляді клопотання про відвід суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачені обставини, які не допускають повторну участь судді у розгляді справи.
Обставини, якими заявник обґрунтовує своє клопотання здебільшого зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді у даній справі. Однак, з клопотання вбачається, що позивачем направлено Вищої ради правосуддя скарги про притягнення судді Тимощенко О.М. до дисциплінарної відповідальності за дії при розгляді справи №917/1338/18.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року No 1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар).
В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача . Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
В Коментарі також зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом . Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес Згідно з положеннями коментованої статті підставою для самовідводу може стати обставина, коли судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Це означає, що особисто судді стали відомі певні обставини або факти, які потенційно можуть вплинути на прийняття ним рішення по справі або викликати у сторін сумніви в справедливості та об`єктивності судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушільдт проти Данії» (Заява № 10486/83) від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 3949/02) від 09.11.2006 судом зазначено, що наявність безсторонності згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що у питанні визначення безсторонності суду, навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відповідно до рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України» (Заява № 16695/04) від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Враховуючи викладену в клопотанні позицію заявника, будь-яке процесуальне рішення судді за результатами розгляду заяви, може стати підставою для звинувачень судді в упередженості та необ`єктивності, спричинити конфліктні ситуації.
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених правових норм та практики Європейського суду з прав людини, за вказаних обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду відносно розгляду конкретного спору та запобігання здійсненню маніпулювання обставинами, пов`язаними з розглядом суддею даної справи, посилань на упередженість судді у разі оскарження, в подальшому, процесуальних рішень в цій справі, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання про відвід судді від розгляду даної справи.
Клопотання про відвід вирішено в нарадчій кімнаті після заслуховування думки представників учасників справи в судовому засіданні.
Керуючись ст. 35,38-40,234 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тимощенко О.М. від розгляду справи № 917/1338/18 задовольнити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню
Ухвала підписана 09.09.2019 року
Суддя Тимощенко О.М.
