ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
31.10.2018 Справа № 917/1338/18
Суддя Тимощенко О.М. , розглянувши матеріали
за позовною заявою: 1) ОСОБА_1 АДРЕСА_3;
2) ОСОБА_2, АДРЕСА_4
до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" АДРЕСА_2;
2) ОСОБА_4, АДРЕСА_4;
3) ОСОБА_5, АДРЕСА_1, 25009
про 1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 02.01.2018 року, яке оформлено протоколом №1;
2) визнання недійсним редакції статуту Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" яка затверджена рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 02.01.2018 року, яке оформлено протоколом №1 та зареєстрована реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Голубєвою Ларисою Володимирівною від 03.01.2018 року номер запису 15611050018000555;
3) визнання недійсним рішення зборів засновників №3 Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 19.05.2018 року;
4) визнання недійсним редакції статуту Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" яка затверджена рішенням зборів засновників №3 Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 19.05.2018 року та зареєстрована реєстратором КП "ЦР" Мурзенко Андрієм Володимировичем від 06.06.2018 року номер запису 15611050020000555, 15611070021000555
ВСТАНОВИВ:
29.10.2018 р. до Господарського суду Полтавської області надійшов позов: 1)ОСОБА_1; 2)ОСОБА_2 до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич"; 2) ОСОБА_4; 3)ОСОБА_5 про: 1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 02.01.2018 року, яке оформлено протоколом №1;2) визнання недійсним редакції статуту Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" яка затверджена рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 02.01.2018 року, яке оформлено протоколом №1 та зареєстрована реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Голубєвою Ларисою Володимирівною від 03.01.2018 року номер запису 15611050018000555; 3) визнання недійсним рішення зборів засновників №3 Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 19.05.2018 року; 4) визнання недійсним редакції статуту Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" яка затверджена рішенням зборів засновників №3 Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" від 19.05.2018 року та зареєстрована реєстратором КП "ЦР" Мурзенко Андрієм Володимировичем від 06.06.2018 року номер запису 15611050020000555, 15611070021000555.
Згідно протоколу авторозподілу від 29.10.2018 року вказаний позов передано на розгляд судді Тимощенко О.М.
Дослідивши матеріали даної позовної заяви суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в її прийнятті з огляду на наступне.
Юридичні особи можуть створюватися не лише у формі товариств і установ, а і в інших передбачених законом формах. При цьому господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Тоді як приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб'єкта господарювання, що передбачена статтею 113 Господарського кодексу України. Наявність у підприємства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, статутного капіталу не є достатньою підставою для ототожнення його з господарським товариством.
Разом з тим порядок створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством не врегульований ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України. Зокрема, наведеними нормативно-правовими актами не передбачений порядок скликання та проведення загальних зборів учасників приватного підприємства.
Відтак відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2018 року по справі №907/167/17.
Оскільки судом встановлено, що Приватне підприємство "Агрофірма "Славутич" засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал підприємства поділений між учасниками на частки, то до спірних правовідносин застосовуються положення Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо порядку діяльності товариства з обмеженою відповідальністю.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, у тому числі, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Пунктами 3,4 ч.1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
- справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
З огляду на наведені положення статті 167, 55 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №925/1321/16.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають наступне. Статтями 7 та 7 установчого договору про створення та діяльність Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" визначено розподіл часток учасників підприємства в наступному порядку:
- ОСОБА_8 - 20 400 грн., що складає 60% статутного фонду підприємства;
- ОСОБА_9 - 13 600,00 грн., що складає 40% статутного фонду підприємства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Глобинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 спадкоємцями частки у розмірі 20 400,00 грн. в статутному фонді Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" після померлого в рівних частках 1/3 на кожну особу стали: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_10.
02.02.2018 року були скликані загальні збори Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на яких був присутній один учасник - ОСОБА_9. За результатами розгляду порядку денного було прийнято наступні рішення: 1) затвердити фінансові звіти АФ "Славутич" за 2015-2016 р.р.; 2) виключити зі складу учасників ОСОБА_8 в зв'язку з його смертю; 3) відмовити спадкоємцям померлого учасника ОСОБА_8 в прийнятті їх в засновники (учасники) Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" та здійснити розрахунок із спадкоємцями (правонаступниками) учасника відповідно до положень статті 148 ЦК України; 4) провести перерозподіл часток в статутному капіталі Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" наступним чином: ОСОБА_9 100% частки в статутному капіталі (розмір частки 34000,00 грн.); 5) затвердити нову редакцію статуту Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич"; 6)здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації змін до відомостей про підприємство.
В подальшому ОСОБА_9 19.05.2018 року прийняв рішення зборів засновників №3 Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич", якими: 1) включено до складу засновників підприємства ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі 100%, що у грошову еквіваленті становить 34000,00 грн. Підстава: заява ОСОБА_9 про вихід зі складу засновників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" та відступлення своєї частки в статутному капіталі з усіма правами та обов'язками засновника підприємства на користь ОСОБА_5; 2) виключено зі складу засновників Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" ОСОБА_9; 3) з 19.05.2018 року за власним бажанням, згідно поданої заяви, звільнено з посади директора підприємства ОСОБА_9; 4) з 22.05.2018 року призначено нового директора підприємства ОСОБА_5; 5) винесено відповідні зміни та затверджено статут Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич".
Позивачі вважать вище перелічені рішення незаконними та прийнятими з порушенням установчих документів юридичної особи і просять суд визнати їх недійсними.
Правовідносини зі спадкування врегульовані ЦК України.
Спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).
Отже, на час смерті ОСОБА_8 належали всі права учасника Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" в межах частки в статутному фонді підприємства, а саме: в розмірі 60% і до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшли права на частку в статутному фонді даного підприємства.
Однак для виникнення корпоративних прав, які випливають з права на участь в Приватному підприємстві "Агрофірма "Славутич", необхідно не лише отримання свідоцтва про право на спадщину, але і вчинення інших дій.
Так, відповідно до статті 55 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинної на час на скликання загальних зборів та винесення оскаржуваних позивачами рішень від 02.01.2018 року та від 19.05.2018 року) при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.
При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
В пункті 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 року роз'яснено наступне.
За змістом статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України "Про господарські товариства", якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника ТОВ (ТДВ) спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.
Частиною п'ятою статті 147 ЦК України закріплено право учасників ТОВ або ТДВ передбачити у статуті товариства необхідність отримання згоди інших учасників товариства на перехід частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи.
Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України "Про господарські товариства", проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі в товаристві.
Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом ТОВ (ТДВ) позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТОВ (ТДВ) у такому праві.
Отже, на підставі вищевикладеного корпоративні права у позивачів (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) на участь в Приватному підприємстві "Агрофірма "Славутич" виникнуть лише після вступу до Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич".
І з указаного моменту усі спори, пов'язані з правами учасника товариства відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України будуть розглядатися за правилами господарського судочинства.
Разом з тим правовідносини, що виникли зі спадкування частки в Приватному підприємстві "Агрофірма "Славутич", що належала спадкодавцю, є цивільними правовідносинами, що підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
З огляду на те, що спір у даній справі не є корпоративним, не є спором, що виник з господарських правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а виник з цивільних правовідносин між фізичними особами - позивачами та відповідачами 2 та 3, а також Приватним підприємством "Агрофірма "Славутич" (відповідач №1) позивачі у справі не є суб'єктами господарювання в розумінні частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, а суб'єктний склад учасників даної справи відповідає положенням частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, то розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 175,234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі.
Додаток : позовна заява та документи вказані в ній як додатки
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 31.10.2018 року
Суддя О.М. Тимощенко
