Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 135/1003/19
номер провадження № 1-кп/147/86/19
У Х В А Л А
16 серпня 2019 року Тростянецький районний суду Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №1 в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 22019020000000043 від 05.06.2019р. по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30.07.2019р. матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України переданого на розгляд до Тростянецького районного суду Вінницької області.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 07 серпня 2019р. вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник, заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Захисник обвинуваченого подав клопотання про повернення обвинувального акта, з підстав того, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог закону та не містить усіх вимог, які вказані в ст. 291 КПК України та ін. Також подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою, на цілодобовий домашній арешт. Проти продовження строку тримання під вартою, заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, з підстав та доводів наведених в них. Проти задоволення клопотання прокурора, заперечував.
У підготовчому судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт, вислухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши письмові клопотання та долучені до них документи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, зокрема має містити викладання фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статей закону України про кримінальну відповідальність, та формування обвинувачення.
Відповідно до п.13. ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом.
Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно ст.377 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.
Обов`язок перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, суд згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України має право у підготовчому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
Вказаний принцип закріплений у ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
У п.2 мотивувальної частини Постанови Верховного Суду України у справі №5-328кс16 від 24.11.2016 року зазначено, що «Закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичні обставини кримінального правопорушення; правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовуєтьсяназва «формула обвинувачення»); формулювання обвинувачення.
В представленому до суду обвинувальному акті викладено фактичні обставини справи з відповідним посиланням на положення закону, як того передбачено ст. 291 КПК України.
Однак, обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Також у обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, зокрема він не містить часу вчинення злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, що порушує право обвинуваченого бути проінформованим про характер і причини обвинувачення.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта в ньому викладені фактичні обставини справи, які встановлені досудовим розслідуванням, з відповідними посиланнями на положення закону, проте окремо від встановленого не зазначено в чому саме обвинувачується ОСОБА_4 , що може стати порушенням права на захист обвинуваченого, так як обвинувачення є неконкретизоване.
Після словосполучення, формулювання обвинувачення, викладені (продубльовані) ті самі твердження, які встановлені досудовим розслідуванням, і окремо не зазначено формулювання обвинувачення ОСОБА_4 .
Також відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_4 засуджений 25.03.2014 Ладижинським міським судом Вінницької області за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією волі. Однак не вказано чи відбув вказане покарання ОСОБА_4 , чи на даний час ще відбуває покарання. Тобто не вказані усі анкетні дані обвинуваченого.
Також у обвинувальному акті, який надійшов до суду щодо ОСОБА_4 не вказано де саме було вчинено злочини ОСОБА_4 , так як у ньому вказано лише де був затриманий ОСОБА_4 , однак правова кваліфікація, яка вказана слідчим є також перевезення, пересилання.
Окрім того, до суду надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_6 , однак у обвинувальному акті слідчий посилається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні), керуючись корисним мотивом, 12.03.2019 досягли домовленостей про збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон. Тобто вказано, дані особи, яка не є обвинуваченою по даному кримінальному провадженні.
Так, Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п.79).
Крім того, Європейський суд вказує, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п.52; рішення від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п.58; рішення від 20.04.2006 у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п.34).
До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп.«b» п.3 ст.6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п 47).
За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою та щодо заміни запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2019р. застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 травня 2019р. Визночено розмір застави в сумі 153680 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27.05.2019р. апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2019р. про продовження строку перебування під вартою підозрюваного ОСОБА_4 без змін. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2019р продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування до 08.07.2019р., визначив розмір застави в сумі 153680 грн.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 05.07.2019р. продовжено строк дії обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 05.07.2019 до 02.09.2019р.
Із матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, ОСОБА_4 раніше судимий, немає стійких соціальних зв`язків, ризики переховування від слідства та суду та продовження вчиняти нові злочини є досить високою. На даний час обставини по справі не змінилися, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали, обвинувачений може переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, впливати на свідка, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження його дії, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а не тільки ті, на які посилаються прокурор та обвинувачений.
Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_4 під вартою, до клопотання захисником ОСОБА_5 не додано.
Окрім того, ухвалою суду було одночасно визначено розмір застави.
З оглядуна викладене,з урахуваннямособи обвинуваченого,суд приходитьдо висновкупро необхідністьпродовжити застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу слід відмовити, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
Керуючись ст. ст. 183, 291, 314-315 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22019020000000043 від 05.06.2019р. по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повернути до Прокуратури Вінницької області для усунення вищезазначених судом недоліків та виконання вимог КПК України у строк, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою по 14 жовтня 2019 року включно, у Вінницькій установі виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області, одночасно визначивши розмір застави, в сумі 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят ) гривень у національній грошовій одиниці.
У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_4 , виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_7 , а також іншими свідками у кримінальному провадженні, або спілкуватися із ними з дотриманням умов визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя:
