ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 135/1003/19
провадження № 51-3167км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019020000000043, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тульчин Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 21 317,52 грн витрат на залучення експертів.
Вирішено питання щодо скасування накладеного арешту та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, діючи повторно, за попередньою змовою з особою, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому провадженні, 12 березня 2019 року о 15:30 год, перебуваючи на автовокзалі (автостанції) м. Ладижина біля будинку на вул. Процишина, 10А/1, з метою подальшого незаконного збуту отримав посилку, в якій знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, розфасований у 24 згортках вагою 2,879 г, що є великим розміром, і який у нього о 15:35 год. був вилучений працівниками поліції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок в частині стягнення судових витрат змінено. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 18 177, 32 грн. судових витрат на залучення експертів.
У решті вирок залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задоволено частково, вищезазначену ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок в частині стягнення процесуальних витрат змінено. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 18 177, 32 грн. процесуальних витрат, пов`язаних на залучення експертів.
У решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Стверджує, що досудове розслідування проведено з порушенням правил підслідності, оскільки ч. 2 ст. 307 КК України підслідна слідчим органам Національної поліції, а не слідчим УСБУ у Вінницькій області. При цьому прокурором вищого рівня було безпідставно визначено підслідність за слідчим органом УСБУ у Вінницькій області, не вирішено питання про спрямування вказаного провадження для розслідування до належного правоохоронного органу, а тому усі процесуальні та слідчі дії, що були здійснені слідчими УСБУ у Вінницькій області, не можна визнати законними.
Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимог ч. 2 ст. 439 КПК України в ході нового розгляду кримінального провадження не виконав вказівок Верховного Суду, які є обов`язковими для суду апеляційної інстанції, а саме недостатньо обґрунтував відмову в задоволенні апеляційної скарги сторони захисту в частині порушень правил підслідності органом досудового слідства.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 . заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи касаційної скарги сторони захисту, аналогічні доводам, які наводились в судах першої та апеляційної інстанцій, були ретельно перевірені цими судами та визнані безпідставними. З висновками судів нижчих ланок погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки вони є обґрунтованими та належно вмотивованими.
Зокрема, захисник стверджує, що досудове розслідування проведено з порушенням правил підслідності. Однак такі доводи є необґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 216 КПК України, який набрав чинності 19 листопада 2012 року, слідчі органи Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених у тому числі працівником правоохоронного органу.
Згідно п.1 Розділу Х «Прикінцеві положення» Кримінально процесуального кодексу України положення ч. 4 ст. 216 цього Кодексу вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.
Абзацом 2 пукту 1 Розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України визначено, що після введення в дію положень частини 4 статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідування.
20 листопада 2017 року закінчився п`ятирічний строк повноважень органів прокуратури щодо розслідування злочинів, підслідних ДБР.
Згідно з повідомленням директора Державного бюро розслідувань, яке було опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» № 221 (6337) 23 листопада 2018 року, Державне бюро розслідувань розпочало свою діяльність з 27 листопада 2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадженняза № 42018020000000175 від 28 серпня 2018 року, були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом виготовлення та реалізації особливо небезпечного наркотичного засобу «Метадон» мешканцем м. Вінниці за сприяння співробітників правоохоронних органів Вінницької області (т. 2 а. п. 203).
Постановою першого заступника прокурора Вінницької області від 29 серпня 2018 року було доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018020000000175 від 28 серпня 2018 року слідчому відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, посилаючись на те, що прокуратурою області здійснювалося процесуальне керівництво у вищезгаданому кримінальному провадженні за фактом виготовлення та реалізації особливо небезпечного наркотичного засобу «Метадон» мешканцем м. Вінниці за сприяння співробітників правоохоронних органів Вінницької області, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (т. 2 а. п. 174-175).
19 листопада 2012 року КПК України набрав чинності, тому з 20 листопада 2017 року, тобто після спливу п`яти років, які встановлені вищезазначеними положеннями кримінального процесуального закону, слідчі органи прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування злочинів, підслідних ДБР.
Відповідно до офіційного оголошення, розміщеного в газеті «Урядовий кур`єр» від 23 листопада 2018 року № 221 (6337), ДБР почало здійснювати свою правоохоронну діяльність 27 листопада 2018 року.
Таким чином, на час внесення відомостей у ЄРДР та визначення органу досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, слідчі органи прокуратури вже не мали повноважень проводити досудове розслідування кримінальних проваджень, підслідних ДБР, а слідчі органи ДБР ще не розпочали свою діяльність та не могли ефективно здійснювати досудове розслідування.
У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з тим, що першим заступником прокурора Вінницької області 29 серпня 2018 року правомірно доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018020000000175 від 28 серпня 2018 року слідчому відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що досудове розслідування кримінального провадження № 42018020000000175 від 28 серпня 2018 року, в рамках якого проводилось НСРД, здійснено слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області без законних на це підстав та з порушенням положень ч. 4 ст. 216 КПК України.
Також колегія суддів не вбачає порушень щодо доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019020000000043 від 05 червня 2019 року слідчому відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів провадження, 05 червня 2019 року постановою прокурора з кримінального провадження № 42018020000000175 від 28 серпня 2018 року було виділено матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_6 в окреме провадження за № 22019020000000043 від 05 червня 2019 року та внесено відомості в ЄРДР за ч. 2 ст. 307 КК України (т. 2 а. п. 22, 23, 204).
06 червня 2019 року заступник прокурора Вінницької області постановою доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019020000000043 від 05 червня 2019 року слідчим того відділу, який здійснював досудове розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 307 КК України за № 42018020000000175 від 28 серпня 2018 року, тобтослідчому відділу Управління СБУ України у Вінницькій області (т. 2 а. п. 10).
Визначаючи підслідність кримінального провадження № 22019020000000043 від 05 червня 2019 року стосовно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України за слідчими відділу УСБУ у Вінницької області, перший заступник прокурора Вінницької області мотивував своє рішення тим, що усі докази, які доводять вину ОСОБА_6 , були здобуті слідчими слідчого відділу Управління СБУ у Вінницькій області в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42018020000000175 від 28 серпня 2018 року за оперативного супроводження оперативних підрозділів вказаного органу, тому передача кримінального провадження за підслідністю до іншого органу, зокрема, органів поліції, може негативно вплинути на стан слідства.
Таким чином, враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано належну правову процедуру реалізації своїх повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України, постанова першого заступника прокурора Вінницької області від 06 червня 2019 року відповідає вимогам ст. 110 КПК України, є належно обґрунтованою.
Тому доводи захисника про те, що досудове розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України проведено з порушенням правил підслідності, є безпідставними.
В цьому питанні колегія суддів з метою дотримання єдності судової практики слідує позиції, яка висловлена в постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 09 червня 2022 року у справі № 708/1138/18, провадження № 51-1426км21.
Доводи захисника щодо порушення вимог ст. 439 КПК України у зв`язку з невиконанням вказівок суду касаційної інстанції колегія суддів вважає безпідставними, так як суд апеляційної інстанції під час нового розгляду належним чином перевірив законність і обґрунтованість вироку щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою захисника та визнав цю скаргу необґрунтованою.
Апеляційним судом при перевірці кримінального провадження в апеляційному порядку дотримано вимог КПК України. Суд надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги захисника та обґрунтовано визнав їх безпідставними. Свої висновки із цих питань апеляційний суд належним чином вмотивував. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Отже апеляційним судом ст. 439 КПК України не порушено.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено.
За таких обставин касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3