ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
ПРО БАНКРУТСТВО
19.06.2019
Справа № 910/4475/19
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького буд. 17/52; ідентифікаційний номер 35894495 )
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники :
Від заявника ОСОБА_4 - представник
Від боржника Штелик В.М. - керівник, Серпутько Я.С. - представник
Арб. керуючий не з`явився
Від Національного банку України Сапальов В.В. - представник, Бойко С.М. - представник, Бірюкова О.А. - представник
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Голік О.А. - представник, Костюков Д.І. - представник, Шевченко Ю.А. - представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Златобанк", оскільки останнє має кредиторську заборгованість у сумі 49 611 297 грн. 32 коп. і неспроможне її погасити.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2019 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 13.05.2019, зобов`язано арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 124 від 06.02.2013), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 06.05.2019 надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк".
15.04.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява уповноваженої особи засновників боржника про залучення учасником у справі по банкрутство.
17.04.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Капустіна В.В. про участь у справі.
24.04.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Потупало Н.І. про участь у справі.
08.05.2019 до Господарського суду м. Києва надійшли заяви арбітражних керуючих Попадюка І.В. та Сиволобова М.М. про участь у справі.
10.05.2019 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство
11.05.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі про банкрутство.
29.05.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про витребування доказів.
У судових засіданнях 13.05.2019, 27.05.2019 та 29.05.2019 оголошувались перерви.
05.06.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява заявника про відвід судді.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2019 визнано відвід судді Чеберяка П.П. необґрунтованим.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019, справу № 910/4475/19 передано судді Босому В.П. для розгляду заяви про відвід.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2019 відмовлено в задоволенні заяви заявника про відвід судді Чеберяка П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2019 розгляд справи призначено на 19.06.2019.
У судовому засіданні 19.06.2019 представник заявника надав пояснення по суті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк".
Представник боржника заявив про визнання існуючої заборгованості в повному обсязі.
Представники Національного банку України заперечували щодо порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк", оскільки боржника не виключено з Державного реєстру банків.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема копії ухвали Волинського апеляційного суду від 10.06.2019 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 161/21010/14-ц, а також підтримав своє клопотання про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки боржника включено до Державного реєстру банків.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк» судом встановлено, що заявлені ОСОБА_1 вимоги до боржника підтверджені, зокрема, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 161/21010/14-ц, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь ОСОБА_1 кошти за договорами банківського вкладу в розмірі 1 805 350,00 доларів США, проценти за фактичну кількість днів користування вкладом протягом дії договору в розмірі 13 190,59 доларів США, 9% річних від суми вкладу понад строк дії договору в розмірі 15 505,40 доларів США, 3% річних у сумі 5 169,80 доларів США, загалом стягнуто 1 839 215,79 доларів США.
03.06.2015 на виконання вказаного судового рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист № 161/21010/14-ц.
27.05.2016 Державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51242043 з виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 161/21010/14-ц.
23.01.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Таким чином, з моменту відкриття виконавчого провадження до повернення виконавчого документу заборгованість за виконавчим листом у справі № 161/21010/14-ц від 03.06.2015 не була стягнута понад три місяці.
Посилання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо апеляційного оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 161/21010/14-ц, не спростовує того факту, що дане рішення, станом на день розгляду справи, набрало законної сили та не виконано в повному обсязі в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку, що заявлені кредитором вимоги до боржника в розмірі 49 611 297 грн. 32 коп. (еквівалент 1 839 215,79 доларів США станом на 03.04.2019), є безспірними, їх розмір перевищує триста мінімальних заробітних плат та він не був задоволений боржником більше ніж протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Стосовно посилання на наявність чи відсутність у боржника статусу банку та можливість застосування до нього процедур передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд відзначає наступне.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідація, згідно ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», регулюються цим законом, а дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на банки не поширюється.
Таким чином, за наявності статусу банку, виведення неплатоспроможного банку з ринку і його ліквідація регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За відсутності у юридичної особи статусу банку, процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом здійснюються відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У відповідності до положень ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Таким чином, Законом встановлено три основоположні ознаки банку. Так банком є юридична особа, яка має банківську ліцензію, на її підставі має виключне право надавати банківські послуги та включена до Державного реєстру банків.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Златобанк», як юридична особа, може вважатися банком за наявності банківської ліцензії, яка дає право надавати банківські послуги та відповідного запису у Державному реєстрі банків.
Щодо наявності чи відсутності у Публічного акціонерного товариства «Златобанк» ліцензії, судом встановлено наступне.
Положеннями ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність; банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 105 від 13.02.2015 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних».
На підставі постанови Правління Національного банку України № 105 від 13.02.2015 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк», яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк» - Славінського Валерія Івановича.
Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 310 від 12.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк».
На підставі постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13.05.2015 до 12.05.2016 включно.
Проте, постановою Окружного адміністративного суду України від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Експо", визнано протиправними та скасовано:
постанову Правління Національного банку України № 105 від 13 лютого 2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних";
рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 30 від 13 лютого 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк";
постанову Правління Національного банку України № 105 від 12 травня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк";
рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 99 від 13 травня 2015 року "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку";
рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 100 від 18 травня 2015 року "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13 травня 2015 № 99 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку";
рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 391 від 24 березня 2016 року "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на два роки до 13 травня 2018 року включно".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2017. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2017 залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2019 касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А., Національного банку України залишено без задоволення. Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року залишено без змін.
Таким чином, оскільки рішеннями судів трьох інстанцій у справі № 826/2184/17 було визнано протиправними та скасовано зазначені вище постанови Правління Національного банку України та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то вони вважаються такими, що не породжують жодних правових наслідків від моменту їх прийняття.
Національним банком України, на судовий запит № 06-37.1/910/4475/19 від 15.04.2019 щодо надання відомостей стосовно наявності у Публічного акціонерного товариства "Златобанк" статусу банку, надано відповідь № 18-0007/25103 від 13.05.2019, в якій зазначено, що на виконання постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк» уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» листом № 1842 від 14.05.2015 було повернуто банківську ліцензію ПАТ «Златобанк».
Наведене свідчить, що на виконання постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк» уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» було повернуто НБУ банківську ліцензію ПАТ «Златобанк».
При цьому, ані положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність», ані Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ані будь-якими іншими нормативно-правовими актами України не передбачено можливості та порядку повернення банківської ліцензії та відновлення діяльності банку в разі скасування рішення про її відкликання та ліквідацію банку. Наведена обставина не спростовується Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України» встановлення порядку надання юридичним особам, які мають намір здійснювати банківську діяльність, банківських ліцензій, належить до повноважень Правління Національного банку.
Як зазначено представником боржника, що не заперечувалось Національним банком України, після визнання протиправними та скасування постанов Правління Національного банку України, зокрема, № 310 від 12.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк», боржник не мав змоги здійснювати банківську діяльність та не звертався до Національного банку України, зокрема, у порядку ст. 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з метою отримання банківської ліцензії.
Слід також звернути увагу, що згідно з відкритими відомостями, розміщеними на офіційному веб-сайті Національного банку України, Публічне акціонерне товариство «Златобанк» не включено у Довідник банківських установ України, які мають банківську ліцензію.
Таким чином, відкликання банківської ліцензії та ліквідація Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на підставі постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015, а також подальше скасування вказаної постанови, за відсутності законодавчої можливості відновити діяльність банку, свідчить про відсутність у Публічного акціонерного товариства «Златобанк» ліцензії на здійснення банківської діяльності та відповідно про втрату статусу банку.
Окрім того, здійснення банківської діяльності, за відсутності відповідної ліцензії забороняється відповідно до ч.9 ст. 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а частиною 10 вказаної статті особи, винні у здійсненні банківської діяльності без отримання банківської ліцензії, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Діяльність комерційні банки. Код КВЕД 65.12.1» виключений з видів економічної діяльності, які здійснюються Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та станом на дату розгляду заяви про порушення справи про банкрутство у боржника значиться єдиний вид економічної діяльності «Інші види грошового посередництва. Код КВЕД 64.19».
З огляду на вказані обставини, відсутність у Публічного акціонерного товариства «Златобанк» банківської ліцензії та відповідного виду економічної діяльності виключає можливість надання боржником банківських послуг, що підтверджує відсутність у Публічного акціонерного товариства «Златобанк» статусу банку.
Стосовно відомостей, які містяться у Державному реєстрі банків, судом встановлено наступне.
У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» наведено визначення державного реєстру банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.
Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків. Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.
Частиною 5 ст. 18 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Національний банк України вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання банківської ліцензії.
Відповідно до п.п. 221, 222 Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22.12.2018 № 149, Національний банк вносить відомості про новостворений банк до Державного реєстру банків протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про надання новоствореному банку банківської ліцензії. Новостворений банк після надання йому банківської ліцензії та внесення відомостей про нього до Державного реєстру банків набуває статусу банку та отримує право на здійснення банківської діяльності.
Наведені положення передбачають, що оформлення банківської ліцензії є підставою для внесення відповідного запису про юридичну особу до Державного реєстру банків.
Тобто, факт оформлення ліцензії є підставою для внесення запису до Державного реєстру банків і такий запис не може бути внесений до відповідного реєстру без рішення про видачу ліцензії.
Як встановлено вище, законодавча можливість відновлення ліцензії відсутня, а боржник до Національного банку України з заявою про отримання іншої ліцензії не звертався.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме наданої представниками Національного банку України копії витягу з Державного реєстру банків, у Державному реєстрі банків міститься запис про перебування Публічного акціонерного товариства «Златобанк» у стадії ліквідації відповідно до постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк».
Проте такий запис не є підставою вважати, що Публічне акціонерне товариство «Златобанк» має статус банку.
Так відповідний запис внесений до Державного реєстру банків на підставі постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015, яка була визнана протиправною та скасована на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, які було залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 826/2184/17.
Жодними нормами не передбачено можливості та порядку, в разі скасування рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, відновити відповідний запис або виключити його з Державного реєстру банків.
Посилання Національного банку України на необхідність боржника звернутися до нього з вимогою про виключення його з Державного реєстру банків у відповідності до Положення про порядок ведення Державного реєстру банків, затвердженого рішенням Правління Національного банку України № 356-рш від 21.05.2019 є помилковим. Так як Положення не містить приписів щодо можливості виключення боржника з даного реєстру у випадку скасування постанови Правління Національного банку України, якою відкликано банківську ліцензію, як і її відновлення.
Також слід звернути увагу, що рішення Правління Національного банку України № 356-рш від 21.05.2019 було прийнято після подання та початку розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у даній справі.
Наведене вказує на те, що наявність у Державному реєстрі банків запису про перебування Публічного акціонерного товариства «Златобанк» у процедурі ліквідації, на підставі скасованої постанови Правління Національного банку України, не свідчить про наявність у боржника статусу банку.
Також слід зазначити, що Положення про ліцензування банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 22.12.2018 № 149, не містить підстав для відновлення банківської ліцензії та статусу банку, у разі скасування постанови правління Національного банку України, якою відкликано банківську ліцензію.
Необхідно звернути увагу, що на відміну від Державного реєстру банків, станом на дату розгляду заяви, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про перебування боржника у стані припинення.
Нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено наділення юридичних осіб статусом банку за наявності лише запису в Державному реєстрі банків про перебування в ліквідації. Тим більше, у разі скасування рішення, яким запроваджено процедуру ліквідації та за відсутності законодавчо визначених підстав для повернення ліцензії і відновлення банківської діяльності юридичною особою.
Отже, Публічне акціонерне товариство «Златобанк» не є банком у розумінні положень ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки не має ліцензії та не має виключного права на її підставі надавати банківські послуги, а тому до нього, у разі неплатоспроможності, підлягають застосуванню положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, можливість застосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до юридичної особи, яка була банком, а в подальшому втратила відповідний статус підтверджується судовою практикою, зокрема ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.07.2017 у справі № 905/1328/17.
З огляду на зазначене, у суду наявні правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника у відповідності до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, у судовому засіданні 19.06.2019 розглядалось питання щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника.
Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 124 від 06.02.2013) для призначення розпорядником майна Публічного акціонерного товариства «Златобанк».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов`язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.
У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Частиною 2 статті 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
1) які є заінтересованими у цій справі;
2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, покладених цим Законом;
4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).
До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Як було зазначено вище, автоматизованою системою було визначено арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича для призначення розпорядником майна у даній справі, який подав заяву-згоду на призначення розпорядником майна Публічного акціонерного товариства «Златобанк», повідомивши господарський суд про відсутність обмежень, встановлених ч. 2 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З огляду на викладене вище, враховуючи імперативні приписи ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд вважає за доцільне призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, а саме Капустіна Володимира Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 124 від 06.02.2013).
Отже, встановивши факт неплатоспроможності боржника, безспірність заявлених вимог кредитора, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 10, 16, 19, 22, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Відкрити провадження у справі № 910/4475/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького буд. 17/52; ідентифікаційний номер 35894495 ).
2. Визнати розмір вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 в розмірі 49 611 297 грн. 32 коп.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.
5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 124 від 06.02.2013).
6. Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна.
7. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького буд. 17/52; ідентифікаційний номер 35894495 ), текст якого додається.
8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
9. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 08.08.2019 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, докази повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
10. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 08.08.2019 скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.
11. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 19.08.2019 провести інвентаризацію майна боржника.
12. Попереднє засідання суду призначити на 28.08.2019 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 1 .
13. Призначити до розгляду заяву про залучення учасником провадження у справі на 28.08.2019 о 11:00 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.
14. Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, розпоряднику майна, Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, органу державної фіскальної служби, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, обслуговуючим банкам боржника та Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк
